Постанова

від 07.03.2023 по справі 460/35090/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/35090/22 пров. № А/857/16035/22

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Улицького В.З.

суддів:Кузьмича С.М., Матковської З.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 року (рішення ухвалене у м. Рівне судом у складі головуючого судді Поліщук О.В., повне судове рішення складено 25.10.2022) у справі за позовом Приватного підприємства "РІДНА ХАТА" до Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2022 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною відмову Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) згідно листа № 19.21-16/33080 від 31.08.2022 зняти арешт з майна та коштів Приватного підприємство "РІДНА ХАТА", накладений згідно постанов від 17.12.2013 та 19.12.2013 в межах виконавчого провадження № 41251125; постанови від 19.05.2015 в межах виконавчого провадження № 47103617; постанови від 01.10.2015 в межах виконавчого провадження № 48884557, зобов`язання Деснянський відділ державної виконавчої служби міста Чернігова Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зняти (скасувати) арешт з майна та коштів Приватного підприємство "РІДНА ХАТА" накладений згідно постанов в межах виконавчих проваджень № 41251125, № 47103617, № 48884557.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що 04.10.2022 ним отримано лист Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) № 19.21-16/33080 від 31.08.2022 з відмовою у скасуванні арешту коштів на рахунках позивача. Вказує, що будь-які відкриті виконавчі провадження щодо даного підприємства відсутні, як і відсутня заборгованість перед третіми особами. Стверджує, що виконавчі провадження завершені посадовими особами відповідача без вирішення питання про зняття арешту на кошти боржника, раніше накладеного при відкритті виконавчих проваджень. Наголосив, що відмова державного виконавця в знятті арешту з рахунків Приватного підприємство "РІДНА ХАТА" суперечить законодавству та порушує конституційне право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Просив позов задоволити.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною відмову Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) згідно листа № 19.21-16/33080 від 31.08.2022 зняти арешт з майна та коштів Приватного підприємство "РІДНА ХАТА", накладений згідно постанов від 17.12.2013 про арешт майна боржника, від 17.12.2013 про арешт коштів боржника, від 19.12.2013 про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження № 41251125; постанови від 19.05.2015 про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження № 47103617. Зобов`язано Деснянський відділ державної виконавчої служби міста Чернігова Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зняти арешт з майна та коштів Приватного підприємства "РІДНА ХАТА" накладений згідно постанов від 17.12.2013 про арешт майна боржника, від 17.12.2013 про арешт коштів боржника, від 19.12.2013 про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження № 41251125; постанови від 19.05.2015 про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження № 47103617.

Рішення суду першої інстанції оскаржив Деснянський відділ державної виконавчої служби міста Чернігова Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у Деснянському відділі державної виконавчої служби міста Чернігова Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебували наступні виконавчі провадження про стягнення з коштів з Приватного підприємство "РІДНА ХАТА":

№ 41251125 від 17.12.2013 з примусового виконання ухвали господарського суду Чернігівської області від 07.11.2013 по справі № 927/1394/13 про стягнення з Приватного підприємства «РІДНА ХАТА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Неш» заборгованості у сумі 67904,95 грн.

№ 47103617 від 06.04.2015 з примусового виконання наказу господарського суду Чернігівської області від 10.04.2014 по справі № 927/417/14 про стягнення з Приватного підприємства «РІДНА ХАТА» на користь ДПІ у місті Чернігові судового збору у сумі 1827,00 грн.

№ 48884557 від 01.10.2015 з примусового виконання наказу господарського суду Чернігівської області від 14.05.2014 по справі № 927/418/14 про стягнення з Приватного підприємства «РІДНА ХАТА» на користь ДПІ у місті Чернігові судового збору у сумі 913,50 грн.

Під час примусового виконання ухвали господарського суду Чернігівської області від 07.11.2013 № 927/1394/13 у виконавчому провадженні № 41251125 від 17.12.2013 були винесені наступні постанови державного виконавця:

про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.12.2013, якою накладено арешт на все рухоме майно, що належить боржнику у межах суми стягнення 67904,95 грн /зворотній бік а.с. 40/;

про арешт коштів боржника від 17.12.2013, якою накладено арешт на всі рахунки боржника в ПАТ «Мегабанк» в межах суми 67904,95 грн /а.с. 41/;

про арешт коштів боржника від 19.12.2013, якою накладено арешт на всі рахунки боржника в ПАТ КБ «ПриватБанк», ПАТ «ФІДОКОМБАНК» в межах суми 67904,95 грн /зворотній бік а.с. 41/

28.03.2014 виконавчий документ № 927/1394/13 було повернуто стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

Під час примусового виконання наказу від 10.04.2014 № 927/417/14 у виконавчому провадженні № 47103617 від 06.04.2015 було винесено постанову державного виконавця про арешт коштів боржника від 19.05.2015, якою накладено арешт на всі рахунки боржника в ПАТ «Мегабанк», ПАТ КБ «ПриватБанк», ПАТ «ФІДОКОМБАНК» в межах суми 2058,2 грн (в тому числі виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій) /зворотній бік а.с. 42/.

27.08.2015 виконавчий документ № 927/417/14 було повернуто стягувачеві на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV (у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи).

12.02.2016 виконавчий документ № 927/417/14 було повернуто стягувачеві на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV, після повторного його надходження 30.09.2015 на виконання.

12.02.2016 виконавчий документ № 927/418/14 було повернуто стягувачеві на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV.

03.08.2022 позивач звернувся до Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з листом, у якому просив надати інформацію відкритих/завершених виконавчих проваджень щодо Приватного підприємства «РІДНА ХАТА», а також зазначити підстави накладення арешту із наданням матеріалів виконавчого провадження та постанов згідно яких було накладено арешт на кошти та майно боржника.

31.08.2022 відповідач листом за № 19.21-16/33080 у відповідь на лист-звернення № 03/08-1 від 03.08.2022 повідомив позивача про те, що на виконанні у Деснянському відділі державної виконавчої служби міста Чернігова Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебували виконавчі провадження про стягнення з коштів з Приватного підприємство "РІДНА ХАТА": № 41251125 від 17.12.2013, № 47103617 від 06.04.2015, № 48884557 від 01.10.2015.

Вказані виконавчі документи були повернуті стягувачу на підставі п. 2 та п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV.

На виконання до відділу зазначені виконавчі документи не надходили, інформацією щодо сплати боргів на користь стягувачів відділ не володіє.

У листі зазначено, що при перевірці згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що станом на 31.08.2022 на виконанні у відділі відсутні відкриті виконавчі провадження про стягнення коштів з боржника Приватне підприємство «РІДНА ХАТА».

Матеріали завершених виконавчих проваджень знищені у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання.

Наслідками завершення виконавчого провадження визначеними ст. 50 Закону № 606-XIV, в редакції, що діяла на момент винесення постанов про повернення виконавчого документа стягувачеві, не було передбачено зняття арешту з майна (коштів) боржника у випадку завершення виконавчого провадження на підставі п. 2 та п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV.

Таким чином, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не знятті арешту з майна та коштів позивача у виконавчих провадженнях за відсутності як заборгованості за виконавчими документами так і виконавчих проваджень, в межах яких відбувається примусове стягнення, позивач звернувся до суду.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, на час накладення арешту на майно позивача регламентувались Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV)

Статтею 1 Закону № 606-XIV передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Згідно статті 6 Закону № 606-XIV, державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб

Положеннями статті 11 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії

Згідно статті 25 Закону № 606-XIV, за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Положеннями статті 57 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець виносить постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення, якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження, та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Відповідно до частин третьої, четвертої і п`ятої статті 60 Закону № 606-XIV з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Згідно частини першої статті 50 Закону № 606-XIV до підстав зняття арешту також належать закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною другою статті 50 Закону № 606-XIV передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

Згідно пункту 5 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Відповідно до статті 30 Закону № 606-XIV, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;

повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;

повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Згідно пункту 3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5), в редакції чинній на момент прийняття державним виконавцем постанови про накладення арешту на нерухоме майно та кошти боржника, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Відтак, арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону № 606-XIV підлягає примусовому виконанню.

Відсутність виконавчого провадження свідчить про відсутність правової підстави для здійснення примусового виконання рішення, а отже і відсутність правової підстави для забезпечення його реального виконання.

Апеляційним судом встановлено, що матеріали виконавчих проваджень № 41251125, № 47103617, № 48884557, які перебували на примусовому виконанні Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), боржником в яких виступало Приватне підприємство «РІДНА ХАТА» завершені та знищені.

У відповіді на звернення № 19.21-16/33080 від 31.08.2022 відповідач зазначає, що матеріали виконавчих проваджень, на підставі яких було винесено постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.12.2013, про арешт коштів боржника від 17.12.2013, про арешт коштів боржника від 19.12.2013, про арешт коштів боржника від 19.05.2015 - відсутні, з причин їх знищення у зв`язку із терміном зберігання.

Згідно частин 1, 2 статті 50 Закону № 606-XIV державний виконавець, завершуючи виконавчі провадження № 41251125 від 17.12.2013, № 47103617 від 06.04.2015, № 48884557 від 01.10.2015, шляхом повернення виконавчого листа стягувачу з підстав, передбачених ст. 47 Закону № 606-XIV, зобов`язаний був зняти накладений на майно позивача арешт.

При поверненні виконавчого документа стягувачу арешт з майна позивача, накладений постановами від 17.12.2013 про арешт майна боржника, від 17.12.2013 про арешт коштів боржника, від 19.12.2013 про арешт коштів боржника та від 19.05.2015 про арешт коштів боржника в межах виконавчих проваджень державним виконавцем знятий не був.

Лише за наявності направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець не має повноважень на зняття арешту з майна боржника.

Також встановлено, що відсутність наведених вище підстав під час закінчення виконавчих проваджень № 41251125 № 47103617, № 48884557, тому державний виконавець повинен був вжити заходів щодо зняття арешту накладеного на майно боржника при поверненні виконавчого документа стягувачу.

Відтак, у разі закінчення виконавчого провадження з підстав повернення виконавчого документа стягувачу, наслідками завершення виконавчого провадження, визначеними ст. 50 Закону № 606-XIV, не було передбачено зняття арешту з майна (коштів) боржника у випадку завершення виконавчого провадження на підставі п. 2 та п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з доводами позивача, що відмова у знятті відповідачем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при закінченні виконавчого провадження та поверненні виконавчого документа стягувачу є протиправною і порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача зняти арешт з майна та коштів позивача.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 27 березня 2020 року по справі № 817/928/17, що враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Згідно з пунктом 9.9 Порядку роботи з документами в органах держави виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008, чинного до 19.07.2017, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 рік.

Відповідно до розділу ІХ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 07.06.2017 № 1829/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08 червня 2017 р. за № 699/30567, передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню. Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.

Колегія суддів звертає увагу, що знищенню підлягають лише завершені виконавчі провадження, тому саме на державного виконавця покладався обов`язок у разі винесення ним постанови про закінчення виконавчого провадження у постанові про закінчення виконавчого провадження зазначити про скасування арешту, накладеного на майно та кошти боржника.

За таких обставин, апеляційний суд переконаний на даний час відсутні будь-які підстави для того, щоб продовжувало свою дію обтяження у вигляді арешту майна та коштів боржника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 року у справі №460/35090/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятоїстатті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич З. М. Матковська