КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 23 лютого 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Корпоративні бізнес системи», на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 та накладено арешт на майно ТОВ «Корпоративні бізнес системи» (код ЄДРПОУ 35301946), заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду відчужувати, розпоряджатися ним у будь-який спосіб, а саме: нежитлове приміщення за адресою Одеська область, м. Одеса, Гагарінське плато, будинок 5/2, приміщення 9.
Приймаючи рішення, слідчий суддя зазначив про наявність правових підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Корпоративні бізнес системи», подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити.
Щодо строку апеляційного оскарження зазначає, що клопотання про арешт майна розглядалося за відсутності представника власника майна, а оскаржувану ухвалу отримано 17 січня 2023 року.
Представник вважає вказану ухвалу незаконною і необґрунтованою у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
На переконання представника, прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПКК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які посилався, а слідчий суддя, в свою чергу, відповідно до ст. 94 КПК України належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.
Зауважує, що у кримінальному провадженні про підозру нікому не повідомлено, в тому числі і посадовим особам ТОВ «Корпоративні бізнес системи», а тому вважає, що вилучене майно може протягом тривалого часу триматися під арештом, що суперечить вимогам ст. 41 Конституції України та ст. 328 ЦК України.
Зазначає, що арештоване майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
Стверджує, що відсутні посилання на докази, які б підтверджували той факт, що ТОВ «Корпоративні бізнес системи», отримуючи прибуток від своєї діяльності на території України, сплачує податки до податкових органів країни-агресора, в тому числі до міністерства оборони російської федерації та інших силових відомств рф.
Вказує, що з 01 січня 2014 року ТОВ «Корпоративні бізнес системи» не здійснювало господарських операцій з юридичними особами, які зареєстровані в рф, та не сплачує податки до податкових органів країни-агресора, оскільки підприємство зареєстроване на території України, де ці податки і сплачуються, доказом чого є виписки з валютних рахунків Товариства за період з 01 січня 2014 року по 19 січня 2023 року.
Вважає, що судом першої інстанції поверхнево здійснено дослідження підстав та доказів, якими обґрунтовано клопотання про накладення арешту, в результаті чого всупереч ст. 132 КПК України застосовано захід забезпечення кримінального провадження за відсутності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та обґрунтованої потреби, що виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи юридичної особи.
Учасники провадження у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання завчасно проінформовані. Від прокурора надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за допомогою відеоконференцзв`язку, однак з технічних причин встановити відеоконференцзв`язок не виявилось можливим. Зважаючи на викладене, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за відсутності учасників провадження, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів справи видно, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто за відсутності учасників провадження. Копію ухвали представником отримано 17 січня 2023 року та 20 січня 2023 року засобами поштового зв`язку подано апеляційну скаргу, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження представником не пропущено.
Згідно з матеріалами судового провадження, слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 19 липня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42022110000000159 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України щодо здійснення ТОВ «Корпоративні бізнес системи», яка є дочірньою компанією «ООО Корпоративные бизнес системы» (м. Москва, вул. Ісаківського, 33), фінансування тероризму шляхом сплати податків до податкових органів країни-агресора - російської федерації, в тому числі до міністерства оборони рф, що в подальшому використовується під час окупаційних протиправних дій рф на території України і становить загрозу національній безпеці України.
В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено наявність у ТОВ «Корпоративні бізнес системи» нерухомого майна за адресою: Одеська область, м. Одеса, Гагарінське плато, будинок 5/2, приміщення 9.
21 листопада 2022 року прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт вищевказаного майна ТОВ «Корпоративні бізнес системи».
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року клопотання прокурора задоволено.
Таке рішення слідчого судді, колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду дотримався зазначених вимог закону.
Так, задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42022110000000159про накладення арешту на вищевказане майно, що на праві приватної власності належать ТОВ «Корпоративні бізнес системи», слідчий суддя, як убачається з оскаржуваної ухвали, вивчивши клопотання прокурора та дослідивши матеріали, додані до нього, всупереч доводам, викладених в апеляційній скарзі, прийшов до правильного висновку щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, перевіривши при цьому наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.
Слідчий суддя обґрунтовано встановив, що накладення арешту на згадане майно є необхідним, з метою забезпечення збереження речових доказів врахувавши наявні матеріали провадження, у тому числі постанову старшого слідчого слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області ОСОБА_7 від 17 листопада 2022 року про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На переконання колегії суддів клопотання прокурора про арешт майна цілком відповідає вимогам ст. 171 КПК України, зокрема, містить підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на раніше згадане майно, яке на праві приватної власності належить ТОВ «Корпоративні бізнес системи», врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому, колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Крім того, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково, якщо вказані особи доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на згадане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому твердження в апеляційній скарзі стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, у провадженні не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 та накладено арешт на майно ТОВ «Корпоративні бізнес системи» (код ЄДРПОУ 35301946), заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду відчужувати, розпоряджатися ним у будь-який спосіб, а саме: нежитлове приміщення за адресою Одеська область, м. Одеса, Гагарінське плато, будинок 5/2, приміщення 9, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Корпоративні бізнес системи», - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 760/17186/22 Справа №11-сс/824/1182/2023 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_8 Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2023 |
Оприлюднено | 09.03.2023 |
Номер документу | 109433295 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Паленик Ігор Григорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні