Рішення

від 09.03.2023 по справі 702/595/22

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 702/595/22

Провадження № 2/702/33/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.03.2023 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Жежер Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Махомети І.С.,

представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Добрелі В.Ю.,

позивач ОСОБА_2 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до селянського (фермерського) господарства "Юлія" про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості по виплаті орендної плати,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості по виплаті орендної плати. Підставою для звернення з позовом вважає, те, що він євласником земельної ділянки площею 2,1111 га, кадастровий номер 7123488500:03:001:0043, які розташована на території села Шабастівка Монастирищенської міської громади Уманського району Черкаської області.

21.05.2018 між ним, ОСОБА_2 та Селянським (фермерським) господарством «Юлія», було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки.

Екземпляр договору оренди землі до цього йому не вручався, з його умовами його ознайомлено не було.

Відповідно до цього договору він передав відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначене в договорі оренди земельної ділянки право оренди земельної ділянки було зареєстроване 29.05.2018 державним реєстратором, номер запису про інше речове право: 26439830. При цьому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зазначено: строк дії 10 років.

Вказана обставина підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер 311799210, дата формування 06.10.2022.

Незважаючи на те, що земельна ділянка в оренді відповідача ще з 2018 року відповідач порушив свої зобов`язання щодо сплати орендної плати, яку він не отримував та відповідно нехтує терміном сплати орендної плати, про який точно зазначено в договорі оренди землі. До того ж ніяких послуг в рахунок орендної плати за жоден рік він від відповідача не отримував. На неодноразові його звернення про здійснення повного розрахунку за договором оренди відповідач відповідає відмовою або ігнорує його вимоги.

Факт несплати відповідачем орендної плати підтверджується Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків на його ім`я, відповідно до якої відповідач з першого кварталу (01 січня) 2019 року жодної орендної плати йому не виплачував.

Заборгованість по орендній платі за використання земельної ділянки обчислити він не має можливості, оскільки договору оренди на руках у нього не має та відповідач його надати відмовляється.

Невиплата орендної плати є невиконанням обов`язків селянським (фермерським) господарством «Юлія», передбачених договором оренди землі, шо відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі»є підставою для розірвання договору оренди землі від 21.05.2018.

Отже, порушення строків виплати орендної плати за користування земельною ділянкою є порушенням ст. 526 ЦК України, що відповідно до ст. 610, 611 ЦК України є також підставою для розірвання договору оренди від 21.05.2018, а також негайної передачі (повернення) їй земельної ділянки.

Він має право отримати, а відповідач сплатити йому орендну плату, починаючи з 21.05.2018 і по день повернення йому земельної ділянки.

Просить розірвати договір оренди земельної ділянки площею 2,1111 га, кадастровий номер 7123488500:03:001:0043, укладений 21.05.2018 між ОСОБА_2 та СФГ «Юлія», зареєстрований 29.05.2018 державним реєстратором Лісніченком Р.М., виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаська область; зобов`язати СФГ «Юлія» повернути у володіння і користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,1111 га, кадастровий номер 7123488500:03:001:0043, яка розташована на території села Шабастівка Монастирищенської міської громади Уманського району Черкаської області; зобов`язати СФГ «Юлія» виплатити ОСОБА_2 орендну плату за весь строк оренди земельної ділянки площею 2,1111 га кадастрогий номер 7123488500:03:001:0043, яка розташована на території села Шабастівка Монастирищенської міської громади Уманського району Черкаської області та стягнути судові витрати.

На адресу суду від представника відповідача СФГ «Юлія» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі у зв`язку з наступним. Позивач стверджує, що уклав договір оренди землі, але з 2018 року не отримує орендну плату, а СФГ «ЮЛІЯ» не виконує свої зобов`язання щодо сплати орендної плати та просить розірвати договір оренди землі, повернути у його володіння і користування земельну ділянку 7123488500:03:001:0043, виплатити йому орендну плату за весь строк оренди.

Так, дійсно 21.05.2018 між ОСОБА_2 та СФГ «ЮЛІЯ» укладено договір оренди земельної ділянки, розміром 2,1111 га, кадастровий номер 7123488500:03:001:0043. Договір укладено строком на 10 років. Реєстрація права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відбулась 29.05.2018, номер запису про інше речове право 26439830.

Відповідно до умов договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 3436,50 гривень або натуральній: 1200 кг зерна (пшениця, ячмінь, кукурудза), 50 кг цукру, 200 кг соняшнику, за мінусом податку з доходів з фізичних осіб в розмірі 18% (п.9 договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 98185 грн (п.5 договору). Орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року оренди (п.11 договору).

Згідно даних бухгалтерського обліку СФГ «ЮЛІЯ» у орендаря відсутня заборгованість перед орендодавцем за цим договором.

Так, відповідно до відомості видачі орендної плати СФГ «ЮЛІЯ» за 2018 рік під порядковим номером 222, номер ділянки 43, ОСОБА_2 в якості отримання орендної плати в натуральній формі отримав: пшениці 1000 кг та 600 ячменю.

Також, відповідно до видаткового касового ордеру від 13.09.2019 ОСОБА_2 за договором оренди земельної ділянки 43 за 2019, 2020, 2021 роки отримав 9 336 гривень, про що власноруч розписався. Таким чином він отримав грошові кошти за оренду землі за майбутні періоди.

Сам договір оренди не передбачає заборони сплати орендної плати наперед.

Таким чином, враховуючи положення ст. 531 ЦК України, зміст касового ордеру від 13.09.2019, а також дії орендаря, який сплатив вказану суму, то можна дійти висновку, що сторони погодили у письмовій формі вказаний порядок сплати орендної плати, і цей порядок було реалізовано сторонами, отже у СФГ «ЮЛІЯ» станом на день пред`явлення позову відсутня заборгованість перед ОСОБА_2 по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою.

До того ж, відповідно до договору орендна плата становить 3 436,50 гривень. Згідно з вимогами податкового законодавства податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

Таким чином, з вирахуванням 18% ПДФО та 1,5% військового збору на руки орендарю СФГ «ЮЛІЯ» мало видавати 2 776, 38 грн за рік оренди. Тобто за три роки оренди ця сума склала 8 299,15 грн.

Враховуючи, що позивач у вересні 2019 року отримав 9 336 грн наперед за три роки оренди, то виходить що ним отримана більша сума, ніж визначено договором.

До того ж, у доданій позивачем до позовної заяви відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела /суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 12.05.2022, де у четвертому та п`ятому рядках зазначено, що за 3-4 квартали 2019 року позивач отримав доходи від СФГ «ЮЛІЯ» на загальну суму 12 400 грн - ознака доходу 106 - надання майна в лізинг.

Таким чином документи долучені позивачем до позовної заяви також підтверджують факт виплати йому грошових коштів за оренду земельної ділянки.

Крім того, у зв`язку з тим, що до 31.12.2022 має бути чергове внесення орендної плати, а сам ОСОБА_2 вкотре уникає отримувати платіж за 2022 рік, на адресу позивача було надіслано письмове повідомлення про необхідність отримати орендну плату за оренду земельної ділянки 7123488500:03:001:0043 за 2022 рік.

Просить відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до СФГ «ЮЛІЯ» у повному обсязі.

На адресу суду 02.01.2023 від позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої заперечення відповідача він не визнає.

Так, у відзиві відповідач посилається на те, що в 2018 році, а також в 2019 році він виплатив йому орендну плату, а саме в 2018 році в натуральній формі - зерном, на підтвердження чого надав копію відомості, а в 2019 році в грошовій формі в сумі 9 336 грн за 2019, 2020 та 2021 роки, на підтвердження чого надав копію видаткового касового ордеру від 13.09.2019.

Він вказані обставини не визнає, оскільки у відомості за 2018 рік відсутній його підпис. Наявний у відомості підпис виконаний не ним і на його не схожий.

Стосовно наданої відповідачем копії видаткового касового ордеру, він стверджую, що він містить недостовірну інформацію, оскільки за своїм змістом спростовується наданим ним до позовної заяви документом - відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Сума, зазначена у видатковому ордері також не відповідає розміру орендної плати, який заявлений відповідачем у відзиві.

Крім того, він є власником земельної ділянки площею 2,1111 га, кадастровий номер 7123488500:03:001:0045, яка розташована на території села Шабастівка Монастирищенської міської громади Уманського району Черкаської області (раніше територія Шабастівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області), яка також перебуває в оренді у відповідача. Щодо вказаної земельної ділянки він також звернувся до суду з аналогічним позовом до суду (справа № 702/593/22).

Таким чином, вважає, що зміст видаткового касового ордеру не відповідає дійсності і є ознаки того, що відповідач змінював його зміст.

Крім того, Договір оренди не передбачає сплату орендної плати наперед із ним це питання не погоджувалось і він згоди на зміну умов договору не надавав.

Просить суд врахувати вищенаведені обставини та задовольнити його позовну заяву.

Ухвалою суду від 04.11.2022 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 04.11.2022 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 16.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження, витребувано докази.

Ухвалою суду від 27.01.2023 витребувано докази.

Ухвалою суду від 22.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явився. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, з підстав зазначених у заявах по суті справи. Зменшив розмір позовних вимог в частині виплати на користь позивача орендної плати та просив стягнути з відповідача на користь позивача орендну плату за 2020, 2021 року, оскільки за 2018 та 2019 рік позивач вважає, що орендна плата йому виплачена. Вважає видатковий касовий ордер від 13.09.2019 неналежним та недопустимим доказом, оскільки договором оренди не передбачено сплати орендної плати наперед, позивач заперечує, що він отримував орендну плату. Підпис у даному документи позивачеві не належить. Даний доказ також спростовується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплаченого доходу, оскільки суми зазначені у відомостях та видатковому касовому ордері не співпадають, крім того даний документ не містить розшифровки підписів керівника та бухгалтера. Під час судових дебатів зробив заяву про надання доказів на підтвердження судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

В судовому засіданні представник відповідача СФГ «Юлія» Добреля В.Ю. позов не визнав повністю, просив відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у заявах по суті справи.

Суд заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши викладені у заявах по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,1111 га, яка розташована на території Шабастівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, кадастровий номер 7123488500:03:001:0043, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського призначення, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 311799210 від 06.10.2022 (а.с. 12 - 13).

21.05.2018 між ОСОБА_2 та СФГ «Юлією» в особі голови Рикун Віктора Миколайовича укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського призначення для ведення товарного с/г виробництва, яка знаходиться в адміністративних на території Шабастівської сільської ради (далі - договір оренди землі) (а.с. 61 - 64).

Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,111 га, кадастровий номер 7123488500:03:001:0043.

Відповідно до п. 5 договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 98 185,00 грн.

Згідно з п. 8 договору оренди землі договір укладено на 10 років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення терміну договору орендар має переважне право поновлення його на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення терміну дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі продовження терміну дії цього договору (за відсутності письмового заперечення орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору), договір підлягає поновленню на той самий термін на тих самих умовах.

Відповідно до п. 9 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі 3,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 3 436,50 грн або натуральній: 1 200 кг зерна (пшениці, ячмінь, кукурудза), 50 кг цукру, 200 кг соняшнику за мінусом податку з доходів фізичних осіб в розмірі 18%.

Згідно з п. 11 договору оренди землі орендна плата вноситься у такі терміни до 31 грудня кожного року оренди.

В матеріалах справи міститься і інший договір оренди землі від 21.05.2018 (а.с. 36-39) поданий позивачем у копії. Проте даний доказ не відповідає вимогам встановлений ст. 95 ЦПК України щодо письмових доказів, не відображає всіх умов договору через його неякісне копіювання та не відповідає оригіналу договору, що поданий відповідачем на вимогу суду, а тому суд визнає даний доказ недопустимим та недостовірним.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 311799210 від 06.10.2022, яка досліджувалась судом вище, 29.0.2018 зареєстровано договір оренди землі, серія та номер: б/н від 21.05.2018 на право оренди земельної ділянки площею 2,1111, кадастровий номер 7123488500:03:001:0043, що розташована на території Шабастівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області (а.с. 12 - 13).

Згідно з актом приймання - передачі від 21.05.2018 ОСОБА_2 (орендодавець) передав, а СФГ «Юлія» (орендар) прийняв в оренду земельну ділянку площею 2,1111 га, згідно договору оренди землі, кадастровий номер 7123488500:03:001:0043, даний факт засвідчений підписами сторін у даному акті (а.с. 65).

Відповідно до кадастрового плану зазначено кадастровий номер земельної ділянки 7123488500:03:001:0043, відображено план земельної ділянки, її площу, зовнішні межі земельної ділянки, із зазначенням суміжних земельних ділянок тощо (а.с. 66).

Згідно з актом прийомки - передачі межових знаків на зберігання від 04.12.2015, межі земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1111 га за кадастровим номером 7123488500:03:001:0043, яка знаходиться на території Шабастівської сільської ради, закріплені внатурі (на місцевості) межовими знаками у кількості 6 шт. замовник претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має. Межові знаки пред`явлені та передані на зберігання замовнику ОСОБА_2 , що погоджено підписами учасників (а.с. 67).

Щодо позовної вимоги про розірвання договору оренди землі.

Згідно з ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998 (далі - Закон № 161-XIV) (який діяв на момент виникнення правовідносин) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 1 Закону № 161-XIV (який діяв на момент виникнення правовідносин), яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 ЗК України оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону № 161-XIV (який діяв на момент виникнення правовідносин) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору.

Тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 3 та ст. 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 161-XIV (який діяв на момент виникнення правовідносин) орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону № 161-XIV (який діяв на момент виникнення правовідносин) на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. д) ч. 1 ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі ст. 13, 15, 21 Закону № 161-XIV (який діяв на момент виникнення правовідносин) основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором як підстава для розірвання договору оренди.

Наведене відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) та постанові Верховного суду від 16.02.2022 у справі № 146/350/20, провадження № 61-6262св21.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач, як на підставу задоволення позову в цій частині посилається на те, що відповідачем систематично у період часу з 2018 року по даний час (дата звернення із позовом) не сплачується орендна плата.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 12.05.2022, за 3 - 4 квартали 2019 позивачу ОСОБА_2 від СФГ «Юлія» надійшли доходи на загальну суму 12 400 грн, код доходу 106 - надання майна в лізинг (а.с. 14).

Так, відповідно до відомості видачі орендної плати СФГ «Юлія» 2018 під порядковим номером 222, номер ділянки 43 ОСОБА_2 отримав орендну плату в натуральній формі, а саме: 1 000 кг пшениці та 600 кг ячменю. У даній відомості міститься особистий підпис позивача (а.с. 79 - 80).

Відповідно до видаткового касового ордеру від 13.09.2019 ОСОБА_2 за договором оренди земельної ділянки 43 за 2019, 2020 та 2021 отримав оренду плату в розмірі 9 336,00 грн. У даному ордері міститься особистий підпис позивача (а.с. 81).

Суд вважає даний доказ належним та допустимим таким, що у сукупності з іншими доказами дає змогу суду дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмету доказування.

Твердження представника позивача про відсутність в видатковому касовому ордері розшифровки підписів керівника та головного бухгалтера не спростовують змісту даного доказу в частині отримання позивачем орендної плати в розмірі 9 336,00 грн. Крім того, дані обставини частково підтвердив в судовому засіданні представник позивача, який зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення орендної плати за 2020,2021 роки, вказавши, що заборгованість за 2018, 2019 роки позивачеві сплачена.

Згідно з листом СФГ «Юлія» № 462 від 12.12.2022, адресованого позивачу ОСОБА_2 , СФГ «Юлія», на виконання умов договору оренди землі від 21.05.2018 повідомляє про нараховану оренду плату за договором оренди земельної ділянки кадастровий номер: 7123488500:03:001:0043 та роз`яснено порядок отримання орендної плати. Даний лист направлено на адресу позивача 13.12.2022, що підтверджується накладною № 1910101956580 (а.с. 82 - 83).

Відповідно до службового чеку АТ «Укрпошта» від 29.12.2022 відповідачем СФГ «Юлія» на адресу позивача ОСОБА_2 направлено поштовий переказ у розмірі 2840 грн як плата за оренду землі (ділянка 0043) за 2022 рік.

Таким чином, з наданих доказів вбачається, що позивач ОСОБА_2 за 2018 - 2022 роки отримав орендну плату, за 2018 рік у натуральній формі, за 2019 - 2022 в грошовій формі.

Доводи позивача, що підпис у видатковому касовому ордері не належать позивачеві суд вважає неспроможними, оскільки наданий відповідачем оригінал ордеру містить відомості про виплату грошових коштів за 2019, 2020, 2021 року, містить підпис ОСОБА_2 , його серію та номер паспорту, тобто є письмовим доказом, який містить інформацію щодо предмета доказування та дає змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, - виплату відповідачем орендної плати позивачу за 2019, 2020 , 2021 роки.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

На підтвердження обставини непідписання видаткового касового ордеру у справі представник позивача посилається на візуальну несхожість підписів та твердження позивача про неотримання орендної плати, проте дані твердження та посилання не належать до засобів доказування та не беруться судом до уваги.

Таким чином, доказів непідписання видаткового касового ордеру позивачем та представником позивача не надано та не доведено. Сторона позивача не спростувала належними та допустимими доказами факт отримання за вищевказаними відомостями орендної плати позивачем.

Посилання позивача та його представника, як на підставу задоволення позову те, що договором оренди не передбачено сплати орендної плати наперед, не можуть бути взяті судом до уваги та бути підставою для задоволення позову, виходячи із наступного.

Згідно з ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою. Умови договору оренди землі про сплату орендної плати за майбутні періоди можуть бути погоджені сторонами договору оренди у формі, передбаченій статтею 14 Закону України «Про оренду землі».

Враховуючи положення ст. 531 ЦК України, зміст видаткового касового ордеру від 13.09.2019, який свідчить про те, що ОСОБА_2 погодився на отримання орендної плати за майбутні періоди згідно з укладеним договором оренди землі у загальному розмірі 9 336,00 грн, а також дії орендаря, який сплатив вказану суму, можливо дійти висновку, що сторони погодили у письмовій формі вказаний порядок сплати орендної плати, і цей порядок було реалізовано сторонами, отже у орендаря була відсутня заборгованість перед орендодавцем по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою станом на дату звернення до суду з позовом.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 321/329/17 (провадження № 61-16545св18) та від 20.11.2019 у справі № 704/236/17 (провадження № 61-32303св18) та від 22.01.2020 у справі № 387/193/19, провадження № 61-15879св19.

Суд вважає, що позивач та його представник не довели істотного порушення орендарем умов договору, позбавлення його права на те, на що він розраховував при укладенні договору оренди (ст. 651 ЦК України), а тому суд вважає, що ні позивачем, ні його представником не доведено факту систематичної несплати орендної плати, таким чином, підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки з зазначених позивачем підстав (систематична несплата орендної плати) суд не вбачає, а тому позов в цій частині не підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про повернення земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 161-XIV (який діяв на момент виникнення правовідносин) у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Суд вважає, що оскільки позовна вимога про повернення земельної ділянки є похідною вимогою від вимоги про розірвання договору оренди, в задоволенні якої відмовлено, то у задоволенні позову в цій частині також необхідно відмовити.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості по виплаті орендної плати.

Як встановлено вище, суд вважає узгодженими між сторонами умови договору, що містяться в договорі оренди землі від 21.05.2018.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону № 161-XIV (який діяв на момент виникнення правовідносин) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Відповідно до ч.1, 4 ст. 22 Закону № 161-XIV (який діяв на момент виникнення правовідносин) орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.

Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Як було встановлено вище, відповідно до п. 9 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 3 436,50 грн або натуральній: 1 200 кг зерна (пшениці, ячмінь, кукурудза), 50 кг цукру, 200 кг соняшнику за мінусом податку з доходів фізичних осіб в розмірі 18%.

Згідно з п. 11 договору оренди землі орендна плата вноситься у такі терміни до 31 грудня кожного року оренди.

Положення п. 9 договору оренди землі були погоджені сторонами на власний розсуд, не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, не змінені та не визнані недійсними, а тому є обов`язковими для виконання сторонами правочину.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) вказала, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки отримання орендної плати позивачем у формі та розмірі, встановленому договором оренди землі не спростовано, відповідає волі сторін, а тому підстав для стягнення заборгованості за договором оренди землі за 2020, 2021 роки суд не вбачає, а тому позов в цій частині до задоволення також не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, в задоволенні позову відмовлено повністю, а тому суд вважає за необхідне судовий збір покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2-7, 9-13, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до селянського (фермерського) господарства "Юлія" про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості по виплаті орендної плати, відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: селянське (фермерське) господарство «Юлія», місцезнаходження: вул. Миру,63 с. Шабастівка Уманського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 32033461.

Повний текст рішення складено 09.03.2023.

Суддя Ю.М.Жежер