Постанова

від 08.03.2023 по справі 925/540/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" березня 2023 р. Справа№ 925/540/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецметтранс»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.09.2022

у справі № 925/540/22 (суддя Чевгуз О.В.)

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецметтранс»

про стягнення 66 292,20 грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецметтранс» про стягнення плати за користування вагонами в сумі 62765,52 грн, збору за маневрову роботу в сумі 3184,20 грн, збору за зберігання вантажу в сумі 332,48 грн та понесених судових витрат 2481,00 грн сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним прийняттям відповідачем замовлених вагонів на під`їзну колію ТОВ «Незабудинський елеватор».

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.09.2022 у справі № 925/540/22 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецметтранс» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» 62765,52 грн плати за користування вагонами, 3184,20 грн збору за маневрову роботу, 332,48 грн збору за зберігання вантажу та понесених судових витрат 2481,00 грн сплаченого судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецметтранс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 20.09.2022 у справі № 925/540/22 повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача повністю; стягнути з позивача суму сплаченого судового збору.

За твердженням скаржника, суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для справи, неправильно дослідив докази, встановив обставини, що є недоведеними та зазначив, що судом першої інстанції не вірно встановлено кількість вагонів та час їх використання, не встановлено з чиєї вини виконувалось маневрування вагонів та зберігання вантажу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецметтранс» на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.09.2022 у справі № 925/540/22; справу № 925/540/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецметтранс» на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.09.2022 ухвалено розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні в повному обсязі, а рішення Господарського суду Черкаської області від 20.09.2022 у справі № 925/540/22 залишити без змін.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Частиною 3 статті 277 ГПК України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Положеннями даної статті визначено перелік підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З аналізу матеріалів справи та статті 277 ГПК України не вбачається наявність жодної підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 у зв`язку з порушенням норм процесуального права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Наведені в апеляційній скарзі доводи щодо порушення, на думку скаржника, судом першої інстанції норм процесуального права не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 25.02.2020 між перевізником АТ «Українська залізниця» (позивач) та ТОВ «Спецметтранс» (замовник, вантажовласник, вантажовідправник, вантажоодержувач, платник) (відповідач) (далі сторона або разом сторони) був укладений договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (редакцію оприлюднено 27.08.2021, вводиться в дію 01.09.2021) (далі договір), предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном Перевізника не є орендною платою.

Повідомленням про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-42100958/2020-0001 від 22.06.2020 AT «Укрзалізниця» (перевізник) засвідчило прийняття від ТОВ «Спецметтранс» (замовник) заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізним транспортом (далі заява) та повідомило, що замовнику присвоєно коди: відправника/одержувача: 1602; платника 8133067 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером. Код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору. Повідомлені коди повинні використовуватись виключно для перевезення вантажів в межах договору між сторонами.

З 06.08.2021 між залізницею та ТОВ «Незабудинський елеватор» діє договір № ПР/М-21-347/НЮдч «про подачу та забирання вагонів ТОВ «Незабудинський елеватор» при станції Незабудине регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» (далі договір про подачу та забирання вагонів).

16.09.2021 між вантажовідправником/вантажоодержувачем ТОВ «СПЕЦМЕТТРАНС» та користувачем/власником колії ТОВ «Незабудинський елеватор» було укладено письмову угоду (далі письмова угода), згідно з якою користувач/власник колії надає залізничну під`їзду колію для подання (збирання) та навантаження (вивантаження) вагонів з вантажем, який належить вантажовідправнику/вантажоодержувачу. Вантажовідправник/вантажоодержувач здійснює навантаження (вивантаження) вагонів на залізничній під`їзній колії користувача/власника колії.

Згідно з п. 4 письмової угоди стягнення платежів з платників за послуги виконуються згідно наведеної таблиці. Факт користування вагонами і надання послуг по подачі, збиранню вагонів і маневровій роботі підтверджується відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальною карткою форми ФДУ-92.

Згідно з п. 5 письмової угоди всі належні залізниці платежі вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України передоплатою через Дніпропетровський виробничий структурний підрозділ філії «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» ПАТ «Українська залізниця» (ЄРЦД).

У період з 21.09.2021 по 09.10.2021 для здійснення власної господарської діяльності відповідач замовив у залізниці порожні вагони-зерновози власності залізниці. Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано в суді апеляційної інстанції, відповідач не зміг прийняти всі замовлені вагони на під`їзну колію ТОВ «Незабудинський елеватор», оскільки обсяг замовлених вагонів виявився більше ніж переробна спроможність вантажного фронту під`їзної колії.

У зв`язку з чим, позивачем складено наступні акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ «Спецметтранс»:

№3 від 21.09.2021 - вагони №№ 95306809, 95336111, 95357943, 95379038, 95525887, 95532271, 95634085, 95636452, 95644233, 95751004, 95799466, 95832671, 95928149. Затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Вагони прибули на станцію 21.09.21 о 16-05 не подані під навантаження (колія №9 закрита для вантажних операцій). Відставлені на колію №1, маневрова робота склала 15 хвилин; час початку затримки вагонів: 21.09.2021 16:20

№5 від 23.09.2021 - вагони №№ 95336111, 95525887, 95379038, 95306809, 95832671, 95799466, 95928149, 95357943, 95634085, 95751004. Затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Вагони прибули на станцію 21.09.21 о 16-05 не подані під навантаження (колія №9 закрита для вантажних операцій). Відставлені на колію №1, маневрова робота склала 15 хвилин; час початку затримки вагонів: 21.09.2021 16:20 (акт №3 від 21.09.2021); час закінчення затримки вагонів - 23.09.2021 08:10;

№ 8 від 24.09.2021 вагони №№ 95532271, 95636452, 95644233. Затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Вагони прибули на станцію 21.09.21 о 16-05 не подані під навантаження (колія №9 закрита для вантажних операцій). Відставлені на колію №1, маневрова робота склала 15 хвилин; час початку затримки вагонів: 21.09.2021 16:20 (акт №3 від 21.09.2021); час закінчення затримки вагонів - 24.09.2021 14:15;

№ 18 від 05.10.2021 вагони 58568650, 59597237, 95246484, 95329660, 95377404, 95391546, 95617320. Затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Згідно договору подачі вагонів на п/к ТОВ «Незабудинський елеватор» подача на 7 колію -5 вагонів та на 9 колію -5 вагонів. Клієнт ТОВ «Спецметтранс» відмовився подавати 5 вагонів на 9 колію, оскільки там немає їхнього зерна; час початку затримки вагонів: 05.10.2021 11:55;

№ 19 від 06.10.2021 вагони 58568650, 59597237, 95246484, 95391546, 95617320. Затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Згідно договору подачі вагонів на п/к ТОВ «Незабудинський елеватор» подача на 7 колію -5 вагонів та на 9 колію -5 вагонів. Клієнт ТОВ «Спецметтранс» відмовився подавати 5 вагонів на 9 колію, оскільки там немає їхнього зерна; час початку затримки вагонів: 05.10.2021 11:55 (акт 18 від 05.10.2021); час закінчення затримки вагонів - 06.10.2021 14:30;

Крім того відповідач утримував замовлені вагони на під`їзній колії ТОВ «Незабудинський елеватор», що підтверджується пам`ятками про подавання/ забирання вагонів №№ 3, 3, 4, 4, 5, 5, 6, 6, 7, 7, 8, 8, та повідомленнями про закінчення вантажних операцій з вагонами.

Час затримки розраховано позивачем з моменту подачі вагонів на під`їзну колію ТОВ «Незабудинський елеватор» (пам`ятки про подавання вагонів) до моменту отримання відповідальною особою станції Незабудине Придніпровської залізниці від відповідальної особи ТОВ «Спецметтранс» повідомлення про закінчення вантажних операцій.

На підставі пам`яток про подавання/ забирання вагонів №№ 3, 3, 4, 4, 5, 5, 6, 6, 7, 7, 8, 8, повідомлень про закінчення вантажних операцій з вагонами, а також актів загальної форми ГУ-23 №№ 3, 5, 8, 18, 19 були складені відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46 №№ 26099001, 27099002, 28099003, 04109004, 08109005, 09109006. Зазначені відомості підписані представником відповідача із зауваженнями, однак у жодній з них не вказано підстав.

Дослідивши відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46 №№ 26099001, 27099002, 28099003, 04109004, 08109005, 09109006 колегія суддів зазначає, що плата за користування вагонами нараховано за перебування вагонів перевізника на станції Незабудине та за час перебування вагонів перевізника на під`їзній колії ТОВ «Незабудинський елеватор» із зазначенням загального часу.

Відповідач у апеляційній скарзі зазначає, що ним повністю сплачено за користування вагонами, проте згідно із відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46 №№ 26099001, 27099002, 28099003, 04109004, 08109005, 09109006 відповідачем сплачено лише за час перебування вагонів перевізника на під`їзній колії ТОВ «Незабудинський елеватор».

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що відносини сторін виникли із договору перевезення, що регламентований главою 64 підрозділу 1 розділу 3 книги 5 ЦК України, Господарським кодексом України, спеціальними нормативними актами у сфері перевезення та укладеним сторонами змішаним договором договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Частинами 1, 2 статті 8 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 затверджений Статут залізниць України (далі - Статут залізниць України), який згідно з пунктом 2 визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом залізниць України регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту залізниць України поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту залізниць України).

Положеннями абз. 1 ст. 42 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця зобов`язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.

Статтею 46 Статуту залізниць України унормовано, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Згідно ч.ч. 1, 2 та 7-9 ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків, зазначених розмірів плати. Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами. У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999 (далі - Правила), пунктами 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Відповідно до абз. 2 п. 6 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Згідно з пунктом 8 Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Зважаючи на вказані положення, за період фактичного використання суб`єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.

Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства). Такий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 908/1795/19.

Матеріалами справи підтверджується, що на станцію Незабудине на адресу відповідача прибули вагони-зерновози.

Затримка на станції призначення Незабудине вагонів, що надійшли на адресу вантажоотримувача (відповідача) Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецметтранс» була спричинена неможливістю прийняти всі замовлені вагони на під`їзну колію ТОВ «Незабудинський елеватор», оскільки обсяг замовлених вагонів виявився більше ніж переробна спроможність вантажного фронту під`їзної колії.

Факт затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта позивачем зафіксовано актами загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецметтранс».

Стосовно посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що він не є винним у затримці вагонів, апеляційна інстанція зазначає, що несвоєчасне забирання відповідачем з колій станції вагонів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажів та статей 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж (вагони), що надійшов на його адресу. Скаржником не доведена відсутність його вини у затримці вагонів на станції призначення.

Правила розрахунків за перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, відповідно до абз. 3 п. 2.6 яких - усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і платника.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що акти загальної форми ГУ-23 (що містяться в матеріалах справи) є належними і допустимими доказами обставин затримки спірних вагонів і разом з складеними позивачем відомостями форми ГУ-46 та накопичувальними картками форми ФДУ-92. Вказані документи є достатньою підставою для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вагонів. А тому доводи апелянта в цій частині не приймаються судом апеляційної інстанції як підстава для скасування рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано доказів в обґрунтування відсутності його вини в затримці вагонів та не наведено наявності обставин, що підпадають під кваліфікацію звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених п. 16 Правил користування вагонами та контейнерами, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач мав правові підстави для нарахування відповідачу 62765,52 грн плати користування вагонами за договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Позивач також надав відповідачу послуги з виконання маневрової роботи на суму 3184,20 грн, що підтверджується актими загальної форми ГУ-23 (що містяться в матеріалах справи) саме за час перебування вагонів на станції Незабудино.

Пунктом 13 договору № ПР/М-21-347/НЮдч від 06.08.2021 передбачено, що власник колії сплачує залізниці збір за маневрову роботу згідно з Тарифним керівництвом № 1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затверджений Наказ Міністерства транспорту та зв`язку України 26.03.2009 № 317).

Відповідно до п. 1.8 Тарифного керівництва № 1 за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під`їзної колії, вантажовласника або порту, яка оформлена пам`яткою про подавання/ забирання вагонів (форми ГУ-45), із зазначенням у ній часу, протягом якого виконувалась маневрова робота, нараховується збір у розмірі 292,60 грн за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні. До такої роботи належать: переставляння вагонів з одного вантажного фронту на інший, переміщення вагонів на фронті; подача вагонів на ваги і для дозування; прибирання вагонів після зважування та дозування; у випадках, коли навантаження або вивантаження виконується в присутності локомотива залізниці (подача стисненого повітря від локомотива тощо); інша маневрова робота з вагонами на станціях, під`їзних коліях та інших місцях незагального користування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність задоволення позовних вимого в цій частині.

Щодо вимоги позивача про зберігання вантажу у сумі 332,48 грн колегія судів зазначає наступне.

Статтею 46 Статуту залізниць України встановлено, що вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Розрахунок збору за зберігання вантажу здійснюється на підставі Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги.

Пунктом 3 Розділу І Збірника тарифів встановлено, що державні регульовані тарифи встановлюються на роботи і послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких наведено в розділі III цього Збірника.

Так, до розділу III входить пункт 2 «Збір за зберігання вантажів на місцях загального користування», де в підпункті 2.1 передбачено, що термін безоплатного зберігання обчислюється згідно з відповідними Правилами.

Після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0 грн за одну тонну при зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах за масу брутто, округлену до повних тонн.

Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці), а також за зберігання тварин (з голови) справляється в розмірі 5,9 грн за добу.

У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Пунктом 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів встановлено, що усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Таким чином, термін безоплатного зберігання обчислюється з моменту затримки, яка засвідчується актом загальної форми. За зберігання вантажу сплачується державний регульований тариф, який відображається у накопичувальній картці.

Беручи до уваги акти, що засвідчують факт затримки вантажу, загальної форми ст. Незабудине № 5 від 23.09.2021, № 8 від 24.09.2021, № 19 від 06.10.2021, та накопичувальні картки ф. ФДУ-92 №№ 24099001, 26099002, в яких було відображено збір за зберігання вантажу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність задоволення позовних вимого частині стягнення плати за зберігання вантажу.

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Скаржником не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі, не надано жодного доказу на підтвердження відсутності його вини у затримці вагонів.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецметтранс» на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.09.2022 у справі № 925/540/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 20.09.2022 у справі № 925/540/22.

3. Матеріали справи № 925/540/22 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді М.Г. Чорногуз

Є.Ю. Шаптала