Рішення

від 02.03.2023 по справі 910/547/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.03.2023Справа № 910/547/23Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпакс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чанта Маунт"

про стягнення 61182 грн.

за участі представників:

від позивача: Журікова І.В.,

від відповідача: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юпакс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чанта Маунт" про стягнення заборгованості в розмірі 61182 грн. за поставлений товар за видатковою накладною від 09.02.2022 № 6.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

27.01.2023 через відділ діловодства та документообігу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом сторін. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач вказав, що дійсно отримав товар від позивача на суму 61182 грн., але строк оплати товару не був встановлений. У той же час, відповідач не мав можливості розрахуватися за товар унаслідок призупинення виробництва у зв`язку з введенням воєнного стану в країні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Чанта Маунт" про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін. Ухвалено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 02.03.2023 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, проте про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.02.2022 позивачем поставлено відповідачу товар - пакети ВОРР 20 мкм 150х280мм+40кл у кількості 287,1 тис. штук на суму 61182 грн., у т.ч. ПДВ 10197 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами та скріпленими печатками видатковою накладною № 6 від 09.02.2022 і товаро-транспортною накладною № 1 від 09.02.2022 року.

Крім того, позивачем зареєстровано податкову накладну № 8 від 09.02.2022 щодо спірної поставки товару згідно з квитанцією від 11.07.2022 № 9117815124.

Однак, відповідач оплату поставленого товару не здійснив, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією від 11.11.2022 № 2 про сплату заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 181 ГК України (у редакції, чинній на дати здійснення спірних поставок товару) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини 1 статті 641 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на дати здійснення спірних поставок товару) пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частиною 2 статті 642 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами укладений договір поставки у спрощений спосіб, за яким позивач поставив товар на підставі видаткової накладної, а відповідач даний товар прийняв.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, обов`язок відповідача по оплаті товару виник після його прийняття за видатковою накладною № 6 від 09.02.2022 і товаро-транспортною накладною № 1 від 09.02.2022 на суму 61182 грн., що містять печатки та підписи обох сторін.

Судом прийняті до уваги посилання відповідача на те, що заборгованість за поставлений товар утворилась у зв`язку з початком 24.02.2022 військової агресії проти України та ведення активних бойових дій у Вишгородському районі Київської області, де розташовані виробничі потужності відповідача. Так, 16.03.2022 у результаті обстрілу відбулася пожежа на підприємстві, що призвело до зупинення виробничої діяльності. Наразі, підприємство роботу не відновило та грошові кошти на оплату заборгованості у відповідача відсутні.

Разом із цим, відповідачем до матеріалів справи не долучено доказів відсутності грошових коштів на рахунках та неможливості виконати грошові зобов`язання перед позивачем.

Відповідач також посилається на лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 ТПП України щодо визнання форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року, та підтвердження, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Утім, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.

Таким чином, суд вважає не доведеними підстави для звільнення відповідача від оплати за поставлений позивачем товар.

З огляду на те, що відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення заборгованості перед позивачем у розмірі 61182 грн., суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпакс" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чанта Маунт" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 15, офіс 65; ідентифікаційний код 42265961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпакс" (49000, м. Дніпро, вул. Немировича-Данченка, буд. 60, к. 60; ідентифікаційний код 44377518) 61182 (шістдесят одну тисячу сто вісімдесят дві) грн. основного боргу, 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 08.03.2023 року.

Суддя К.В. Полякова