Рішення

від 07.02.2023 по справі 752/29821/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/29821/21

Провадження № 2/752/1829/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 лютого 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Сітайла В.М.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Костишеної В.Л.

за участі представника відповідачки ДП «Стада Україна» компанії «БЕПХА Бетайлігунгсгезельшафт фюр Фармаверте мбХ» - адвоката Дядюка Є.М. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Стада Україна» компанії «БЕПХА Бетайлігунгсгезельшафт фюр Фармаверте мбХ» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

10.12.2021 року адвокат Костишена В.Л., діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 , . звернулася до суду з позовом про поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, яким позивалася до ДП «Стада Україна» Компанії «Бепха Бетайлігунгегезельшафт фюр Фармаверте мбХ» (далі по тексту ДП «Стада Україна»).

В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послалася на те, що 19.11.2021 року ОСОБА_1 був звільнений з посади начальника департаменту продажів ДП «СТАДА-Україна» у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України, однак своє звільнення ОСОБА_1 вважає незаконним з огляду на те, що у відповідача фактично не проводився процес реорганізації та скорочення штату, ОСОБА_1 не були запропоновані всі наявні вакантні посади, не надано переважне право на залишення на роботі з огляду на наступне.

На підставі наказу ДП «СТАДА-Україна» №186 /20 від 09.10.2020 року ОСОБА_1 обіймав посаду начальника департаменту продажів на умовах неповного робочого часу, а саме 36 годин на тиждень з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу, з посадовим окладом згідно із штатним розписом. 16.09.2021 ОСОБА_1 був вручений лист - повідомлення ДП «СТАДА-Україна» про звільнення у зв`язку з організаційними змінами та скороченням штату №1 від 07 вересня 2021 року. В цьому ж повідомленні йому були запропоновані вакантні посади: фахівець по роботі з ключовими клієнтами (м. Київ), фахівець по роботі з ключовими клієнтами (м. Харків), фахівець з договірної роботи. 19.11.2021 року ОСОБА_1 звільнено у зв`язку зі скороченням чисельності згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України. Вважає, що під час проведення процедури реорганізаційних змін та скорочення штату ДП «СТАДА-Україна» з наступним звільненням позивача були допущені порушення вимог трудового законодавства. Стверджує представник позивача, що на підприємстві - ДП «СТАДА-Україна» фактично не проводився процес реорганізації та скорочення штату, оскільки згідно з наказом про реорганізаційні зміни та скорочення штату від 07.09.2021 року №18/21-0 було виведено із штатного розкладу тільки одну штатну одиницю - посаду начальника департаменту продажів, яку обіймав ОСОБА_1 .. У той же час, скорочення штату ДП «СТАДА-Україна» супроводжувалося активним прийомом на роботу нового персоналу, про що свідчить публікація в мережі інтернет повідомлень про нові вакансії. Також ДП «СТАДА- Україна» розробила програму із залучення нових талантів за додаткову мотивацію. Програма мотивації для пошуку співробітників посилається на сайти компаніями «rabota.ua» та «work.ua». Ця програма була розіслана всім співробітникам компанії ДП «СТАДА-Україна». Позивачу впродовж двох місяців до звільнення не пропонувались всі наявні в ДП «СТАДА-Україна» вакантні посади, незважаючи на те, що станом на день скорочення ОСОБА_1 ДП «СТАДА-Україна» налічувала більше 35 вакантних посад, які не були запропоновані позивачу ні в день попередження про скорочення, ні протягом 2 місяців до дня звільнення. За повідомленням Генерального директора ДП «СТАДА-Україна» кількість співробітників за календарний рік, що минув, збільшилась приблизно на 60 осіб, що є свідченням того, що фактично в ДП «СТАДА-Україна» не було скорочення штату в зв`язку з реорганізаційними змінами. Стверджувала, що ОСОБА_1 міг зайняти нижчу посаду свого підлеглого, в порядку дотримання переважного права на залишення на роботі для співробітника з більш високою кваліфікацією, оскільки його загальний стаж у комерційному відділі становить понад 25 років, він має вищу економічну освіта, а також диплом директора з маркетингу, має 15-річний досвід керівника відділу продажів у європейських компаніях, які працюють на території України.

В період здійснення керівництва департаментом продажів ДП «СТАДА-Україна» Стапаненком К.К. об`єм продаж компанії загалом виріс на 153% в порівнянні з минулим роком, досягнуто рекордних показників із завоювання частки ринку зі своєю продукцією, частка ринку виросла на 50% про що свідчать електронні листи Генерального директора ДП «СТАДА-Україна» Бориса Лабенського «Виконання плану продажів у жовтня 2021 року» та «Нові рекорди Ліварол». Рекомендаційний лист від Генерального директора ДП «СТАДА-Україна», Бориса Лабенського датований 16.11.2021 року також є підтвердженням, що ОСОБА_1 зробив вагомий внесок в розвиток бізнесу ДП «Стада-Україна», що сприяло зростанню обсягу продажів та збільшення ринкової частки ключових торгових марок. При цьому, в період роботи в ДП «СТАДА-Україна» у ОСОБА_1 не було жодних порушень трудової дисципліни, він не отримував доган і не порушував політику підприємства.")

Стверджувала, що відповідачем не було виконано обов`язку працевлаштування позивача, передбаченого ст.49-2 КЗпП України, оскільки не були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом періоду часу з дня повідомлення про скорочення і до дня звільнення, відповідно є всі підстави для відновлення порушеного права ОСОБА_1 та поновлення його на роботі, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Розмір середнього заробітку належного позивачу ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу визначено його представником на день звернення до суду з позовом у сумі 112 079, 00 грн, що визначений з урахуванням отриманого позивачем заробітку за останні два місяці роботи перед звільненням. Також з підстав незаконного звільнення ОСОБА_1 , що було для останнього раптовою втратою постійного заробітку позивачу було спричинено моральні страждання, які оцінює у 10 000 грн.

Просила, поновити ОСОБА_1 на посаді начальника департаменту продажів в ДП «СТАДА-УКРАЇНА», стягнути з ДП «СТАДА-Україна» середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 112 079, 00 грн., моральну шкоду у сумі 10 000 грн.

Провадження у справі було відкрито 18 квітня 2022 року, після усунення недоліків позовної заяви, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

25.05.2022 року відповідач ДП «Стада-Україна» подав відзив на позов ОСОБА_1 , відповідно до якого останнє не визнає позов, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на те, що Відповідач дотримався всіх вимог чинного законодавства щодо звільнення Позивача в порядку скорочення.

Щодо спростування тверджень позивача про те, що у ДП «Стада -Україна» фактично не проводився процес реорганізації та скорочення штату, оскільки зі штатного розпису було виведено тільки одну штатну одиницю, а саме позивача, відповідач посилається , що на підставі ч. 3 статті 64 Господарського кодексу України ДП «Стада Україна», як підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис та не має обов`язку доводити позивачу як працівнику наявність будь-яких економічних причин для внесення змін до своєї організаційної структури та проведення скорочення його посади, оскільки це його виключна компетенція як роботодавця. При цьому послався на судову практику Верховного Суду щодо права підприємства самостійно визначати організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис.

Саме у ході реорганізаційних змін у Відповідача, що розпочались ще в липні 2021 року, було видано наказ "Про організаційні зміни та скорочення штату" від 07.09.2021 № 18/21-0. Не зважаючи на те, що скороченню підлягала саме посада Позивача, а не інші посади, вважає, що відповідач не порушив порядку його скорочення в частині мотивування причин відповідних організаційних змін, оскільки він не зобов`язаний був доводити їх наявність Позивачу із врахуванням ч. 3 ст. 64 ГК України.

На підставі наказу про реорганізаційні зміни, позивачу були запропоновані всі вакантні посади, що були відкриті на час повідомлення йому про майбутнє звільнення.

Представник відповідача не погодився з твердженням позивача щодо не врахування його переважного права на залишення на роботі, оскільки переважне право на залишення на роботі у разі скорочення працівників проводиться лише у разі вивільнення двох і більше працівників, що обіймають одну і ту ж посаду, та у разі, якщо скорочується лише частина таких працівників. Позивач був єдиним працівником, який обіймав посаду начальника департаменту продажів, і яка підлягала скороченню та повністю виводилась зі штатного розпису, а тому підприємство не повинно було дотримуватись цієї вимоги, так само, як і приймати до уваги багаторічний досвід та досягнення позивача, оскільки були відсутні будь-які інші працівники за скорочуваною посадою.

Крім того, представник відповідача, заперечуючи твердження позивача, що йому впродовж двох місяців до звільнення не пропонувались всі наявні у Відповідача вакантні посади, оскільки йому одночасно із повідомленням про майбутнє скорочення та вивільнення були запропоновані всі вакантні посади: фахівець по роботі з ключовими клієнтами (м. Київ), фахівець по роботі з ключовими клієнтами (м. Харків), фахівець з договірної роботи, від яких Позивач відмовився. Інші посади до штатного розпису відповідача не вводились. Що ж стосується вакансій, оголошення щодо яких були розміщені на веб-сторінках сайтів Work.ua та Rabota.ua , то зазначив, що частина оголошень були застарілими і вже неактуальними, а інша частина (більшість) таких оголошень були розміщені під всесвітньою торговою маркою STADA, однак не відповідачем, а іншими компаніями групи STADA, що працюють в Україні. Чинне законодавство не вимагає від роботодавця пропонувати скорочуваному працівнику роботу на інших підприємствах тієї ж групи компаній. ДП «Стада-Україна» не розміщувало жодних нових оголошень про вакансії з метою укомплектування поточного штату підприємства на сторінках Rabota.ua та Work.ua з 07 вересня 2021 року по 20 листопада 2021 року та не проводило жодних наймів відповідно до оголошень, оскільки вказані застарілі оголошення подавалися набагато раніше і продовжували перебувати там.

У період з 07.09. по 20.11.2021 р. ДП «Стада-Україна» було прийнято на роботу лише двох працівників: одного працівника (фахівець з договірної роботи) прийнято на посаду, запропоновану позивачу, від якої він відмовився; другого працівника (менеджера з транспорту) переведено з роботи за сумісництвом на основне місце роботи шляхом звільнення із роботи за сумісництвом та прийняття на основну роботу - за своєю природою такий найм був лише зміною форми трудового договору з діючим працівником, а тому відповідач не був зобов`язаний пропонувати таку посаду позивачу. Крім того, за весь двомісячний період із дати повідомлення про звільнення позивач жодного разу не звертався до відповідача із пропозицією зайняти будь-яку вільну вакансію (навіть і ті, які продовжували перебувати на профільних сайтах із пошуку роботи, але вже були неактуальні).Посилаючись на те, що звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України відбулося з дотриманням вимог КЗпП України, а будь-які порушення прав позивача зі сторони відповідача відсутні - для стягнення з відповідача моральної шкоди .

13.06.2022 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Костишеною В.Л. подано відповідь на відзив. У відповіді на відзив представник позивача стверджує, що доводи та обґрунтування відповідача спростовуються обставинами справи. Відповідач, не заперечує факт , що згідно з наказом про реорганізацію зміни та скорочення штату від 07.09.2021 року №18/21-0 було виведено із штатного розкладу тільки одну штатну одиницю - посаду начальника департаменту продажів, яку обіймав позивач. При цьому вказаний наказ не містить чітко визначених законом підстав такого звільнення у зв`язку зі скороченням за п.1 ст.40 КЗпП України - чисельності чи штату працівників, адже скорочення чисельності та скорочення штату поняття не тотожні. Чисельність працівників - це списочний склад працюючих, і їх скорочення передбачає зменшення їх кількості, а штат працівників - це сукупність посад, встановлених штатним розписом підприємства, і скорочення штату являє його зміну за рахунок ліквідації певних посад, або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами. Якщо у відповідача мало місце скорочення штату, то для цього відсутнє техніко-економічне обґрунтування причин проведення таких змін. ДП «СТАДА-УКРАЇНА» не надало жодного доказу, що ДП «СТАДА-Україна», основним видом діяльності якої за КВЕДом є 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами, економічно обґрунтовано та ринково вигідно вивести зі штатного розпису одиницю - таку, як начальника департаменту продажів. Представник позивача наполягала на тому, що відповідачем не забезпечено дотримання права позивача на залишення на роботі, як такого, що мав більш високу кваліфікацію та продуктивність праці у порівнянні з іншими працівниками.

Представник відповідача також стверджувала, що вакансії на сайті Rabota.ua з 17.09.21 по 20.11.21 з`являлися в хронологічному порядку, а саме при необхідності - заповнення вакансій. Більше того, на цьому сайті були розміщені вакансії Менеджера з роботи з ключовими клієнтами Київ та Харків, а також спеціаліст з документообігу. Дані вакансії відповідач пропонував 17.09.21 та позивач відмовився від них. ДП «СТАДА-Україна» розмістила дані вакансії на сайті rabota.ua. Інформація, що вакансії на цьому сайті були не актуальні, є неправдивою. Більше того, з квітня 2022 року компанія почала публікувати вакансії на сайті rabota.ua , деякі з поточних вакансій були актуальні з 17.09. до 20.19.21року.

Тому, ДП «СТАДА-Україна» не надає правдивої інформації та перекручує факти. Крім того, прийняття в якості належних доказів документів, складених іноземною мовою без перекладу суперечить приписам статті 9 ЦПК України.

Враховуючи викладене, обставини, зазначені у відзиві не спростовують незаконність звільнення позивача при проведенні процедури скорочення.

04.07.2022 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Костишена В.Л. подала заява про збільшення позовних вимог у частині, що стосується середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та збитків від інфляції. Зокрема заявила про стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 середньої заробітної плати за період з 20 листопада 2021 року по 05 липня 2022 року в розмірі 1 620 051, 00 гривень, а також збитків від інфляції в розмірі 235 937, 24 гривні, що разом складає суму в розмірі 1 855 988, 24 гривні.

Підготовче провадження у справі закрито 05 жовтня 2022 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі з підстав недотримання відповідачем чинного законодавства під час звільнення позивача у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників. Просила поновити позивача на посаді начальника департаменту продажів у ДП «Стада-Україна» і стягнути на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, а саме з моменту звільнення і по дату ухвалення рішення суду про поновлення на роботі, а також відшкодувати моральну шкоду, що завдана за наслідками звільнення, що було незаконним.

Представник відповідача ДП «Стада-Україна» категорично заперечив порушення відповідачем чинного законодавства під час звільнення позивача, наполягав, що це право позивача самостійно визначати структуру та чисельність працівників, а також відсутність обов`язку наводити економічне обґрунтування щодо видачі наказу про реорганізацію підприємства та скорочення посади позивача з подальшим його звільненням. Під час звільнення позивача підприємством було запропоновано останньому всі наявні вакантні посади від яких позивач відмовився. Наполягав на відсутності у відповідача обов`язку працевлаштування позивача у зв`язку зі скороченням його посади та відсутність підстав для надання позивачу переважного права залишення на роботі. ОСОБА_1 при звільненні були виплачені всі належні при звільненні виплати у тому числі й вихідна допомога та надано рекомендаційний лист для подальшого працевлаштування. Просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши представників позивача, відповідача, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу ДП «СТАДА-Україна» №186 /20 від 09.10.2020 року «Про прийняття на роботу», з 12.10.2020 року обіймав посаду начальника департаменту продажів на умовах неповного робочого часу, а саме з понеділка по четвер з 09:00 до 17:00, п`ятниця з 09:00 до 18:00 (36 годин на тиждень) з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом. (а.с.24 тому №1).

16.09.2021 ОСОБА_1 отримав повідомлення №01 від 07.09.2021 року про звільнення у зв`язку з організаційними змінами та скороченням штату (а.с.25 тому №1).

Наказом директора №161/21-к від 15.11.2021 року «Про звільнення з роботи», звільнено ОСОБА_1 , начальника департаменту продажів 19.11.2021 року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників , згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.27 тому №1).

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до правил статті 15 ЦК України, статей 3, 15 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

10.12.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поновлення його на роботі у ДП «Стада-Україна» на посаді начальнику департаменту продажів з тих підстав, що у відповідача фактично не проводився процес реорганізації та скорочення штату, ОСОБА_1 не були запропоновані всі наявні вакантні посади, не надано переважне право на залишення на роботі.

Правилами статтей 12, 13 ЦПК України встановлено, що: цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідач, заперечуючи проти позову, послався на те, що ДП «Стада-Україна» дотрималося всіх вимог чинного законодавства під час звільнення позивача в порядку скорочення, оскільки ДП «Стада-Україна» не мало обов`язку робити економічне обґрунтування у частині необхідності внесення змін до своєї організаційної структури та проведення скорочення посади позивача.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням на підставі пункту першого частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється в зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише в разі відсутності такої роботи інша наявна робота.

При цьому, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Як видно зі змісту повідомлення №01 від 07.09.2021 року ДП «Стада-Україна» про звільнення начальника департаменту продажів ДП «Стада-Україна» ОСОБА_1 у зв`язку з організаційними змінами та скороченням штату, відповідач повідомляв позивача, що згідно наказу №18/21 від 07.09.2021 року «Про організаційні зміни та скорочення штата» він підлягає звільненню із займаної посади згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України, яке відбудеться 19 листопада 2021 року з дотриманням відповідних вимог чинного законодавства України. До його розгляду запропоновано вакантні посади: - фахівець по роботі з ключовими клієнтами (м. Київ): - фахівець по роботі з ключовими клієнтами (м.Харків); - фахівець з договірної роботи. Також повідомлено, що у разі відмови від запропонованих посад його буде звільнено згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України 19 листопада 2021 року. (а.с.25 тому №1).

За даними наказу №18/21-о від 07.09.2021 року «Про організаційні зміни та скорочення штату, виданого директором та начальником з управління персоналом ДП «Стада-Україна» у зв`зку з невідповідністю результатів бізнесу STADA в Україні очікуванням інвесторів щодо продажів та прибутку, зміною стратегії щодо виходу на масовий ринок збуту та зміною бізнес-процесів щодо експортних продажів з метою покращення результатів бізнесу та раціоналізації організаційної структури наказано перемістити наступні відділи, що існують в структурі Департаменту продажів, до Департаменту генерального менеджменту з прямим підпорядкуванням директору з 20 листопада 2021 року (без зміни функцій посад та умов праці співробітників): відділ по роботі з ключовими клієнтами, відділ експортних продажів, відділ дистрибуції, відділ тендерних продажів. Вивести зі штатного розпису з 20 листопада 2021 року посаду, що входить до складу Департаменту продажів, та скоротити департамент; начальник департаменту продажів. Попередити співробітника, який обіймає вказану посаду не пізніше 17 вересня 2021 року про його наступне вивільнення 19 листопада 2021 року у зв`язку зі скороченням штату. (а.с. 173-174).

Як видно зі змісту штатного розпису ДП «Стада-Україна», затвердженого наказом №21/21-шр від 19.11.2021 року та введеного в дію з 20.11.2021 року департамент продажів та посада начальника департаменту продажів відсутня (а.с. 183 тому №1, а.с. 140-143 тому №2).

За даними інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач - дочірнє підприємство «Стада Україна» компанії «Бепха Бетайлігунгсгезельшафт фюр фармаверте МБХ» зареєстровано 25.07.2002 року, код - 32110540, керівник - Лабенський Б.В. , відомості про органи управління: власник, засновник - компанія «Бепха Бетайлігунгсгезельшафт фюр фармаверте МБХ», Німеччина, статутний внесок 709 707 552 грн. (100%) (а.с.128 тому №1).

Статутом ДП «Стада-Україна», затвердженого рішенням власника ДП «Стада-Україна» компанії «Бепха Бетайлігунгсгезельшафт фюр фармаверте МБХ» від 03 квітня 2020 року, ДП «Стада-Україна» компанії «Бепха Бетайлігунгсгезельшафт фюр фармаверте МБХ» створене у відповідності з Законами України «Про господарські т овариста», «Про власність», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про режим іноземного інвестування» та іншими законодавчими актами України. Єдиним власником підприємства є Компанія «Бепха Бетайлігунгсгезельшафт фюр фармаверте МБХ», юридична особа, яка заснована та діє відповідно до законодавства Німеччини. (а.с.193-206).

Дочірнє підприємство в широкому значенні - суб`єкт господарювання який контролюється іншим суб`єктом господарювання.

Створення, реорганізація, ліквідація, а також діяльність дочірнього підприємства регламентуються загальними нормами ЦК України, ГК України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та інше.

Відповідно до частин 2,3,4 статті 63 ГК України:

-У разі якщо в статутному капіталі підприємства іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, в статутному капіталі якого іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається іноземним підприємством;

-Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні;

-Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який призначається (обирається) засновником (наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення), керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об`єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Положення щодо організаційної структури підприємства визначені правилами ст. 64 ГК України, безпосередньо частиною 4 встановлено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис, а правилами частини другої статті 65 цього Кодексу передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

Як видно зі змісту Статуту ДП «Стада-Україна», а саме пунктів 3.9., 3.12., 6.1., 8.1., 8.3.: у своїй діяльності підприємство керується чинним законодавством України та цим Статутом, рішеннями, розпорядженнями і наказами органів управління власника; підприємство самостійно планує свою виробничо-господарську та іншу діяльність; підприємство є власністю власника; управління підприємством здійснюється власником і директором; директор підприємства без довіреності діє від імені підприємства в тому числі - здійснює оперативне керівництво і діяльність підприємством, затверджує штатний розклад, укладає трудові договори з працівниками підприємства, застосовує до них заходи заохочення та накладає стягнення. (а.с. 193-206 тому №2).

Наразі, з аналізу зазначених норм чинного законодавства суд доходить до висновку, що втручання в господарську діяльність ДП «Стада-Україна» не допускається, відповідно у суду відсутні підстави для перевірки тверджень позивача з приводу того, чи мали економічне обґрунтування зміни та скорочення штату в ДП «Стада-Україна», що стали підставою для скорочення посади, яку обіймав на підприємстві позивач ОСОБА_1 ..

При цьому, суд тільки приймає до уваги, що такі зміни в організації господарської діяльності ДП «Стада-Україна» мали місце, посада, яку обіймав позивач та департамент який він очолював були скорочені, а відділи , що існували в структурі департаменту продажів переміщені до департаменту генерального менеджменту з прямим підпорядкуванням директору з 20 листопада 2021 року.

Такі висновки суду, у справі, що розглядається узгоджуються з висновками Верховного суду у судових рішеннях від 22.01.2020 року у справі №451/706/18, від 28.04.2021 року у справі №373/2133/17, від 27.05.2021 року у справі №201/6689/19.

Що ж стосується обов`язку роботодавця запропонувати працівнику, посада, якого скорочувалася інші вакантні посади, то відповідачем такий обов`язок під час звільнення ОСОБА_1 було виконано, останній у свою чергу відмовився від запропонованих йому вакансій, що визнано представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Костишеною В.Л.

Твердження представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Костишеної В.Л. про те, що відповідачем не були запропоновані позивачу всі наявні вакансії, оскільки у період - з моменту повідомлення останньому про скорочення його посади і майбутнє звільнення, а саме у період з 07 вересня по 20 листопада 2021 року ДП «Стада-Україна» розміщувало на сайтах Rabota.ua та Work.ua оголошення про вакансії з метою укомплектування поточного штату не заслуговують на увагу суду з огляду на наступне.

ДП «Стада-Україна» на підтвердження своїх заперечень з того приводу, що розміщена у період з 07 вересня по 20 листопада 2021 року на сайтах Rabota.ua та Work.ua інформація про вакансії на підприємстві була застарілою, що ДП «Стада-Україна» не розміщувало жодних нових оголошень про вакансії витребувало від власника і оператора платформи з пошуку роботи (сайту) https://rabota.ua/ua - ТОВ «Работа Інтернешнл» відповідні підтвердження.

Так, зі змісту повідомлення наданого ДП «Стада-Україна» 27.05.2022 року №22-040 на звернення останнього щодо статистики створення та розміщення публікацій про вакансії на веб-сайті ) https://rabota.ua/ua повідомило, що у період з 07 вересня по 20 листопада 2021 року від ДП «Стада-Україна» жодні нові публікації вакансій не створювались та не розміщувались на Веб-сайті за посиланням: ) https://rabota.ua/ua (а.с.8 тому №2).

ТОВ «Ворк Україна» за вихідним №30/05-1 від 30.05.2022 року у відповідь на запит ДП «Стада-Україна» інформувало, що у період з 07 вересня по 20 листопада 2021 року ТОВ «Ворк Україна» не отримувало замовлень (звернень) від ДП «Стада-Україна» на розміщення оголошень про вакансії ДП «Стада-Україна» на сайті www/work/ua/ (а.с. 9 тому №2).

Суд також погоджується з твердженням представника відповідача, що позивач мав можливість самостійно звернутися до ДП «Стада-Україна» з метою обійняти вакансії, інформація про які було розміщена на веб сайтах https://rabota.ua/ua та www/work/ua/ у період з 07 вересня по 20 листопада 2021 року, однак останній не скористався таким правом та відповідно не може надати суду підтвердження, що такі вакансії мали місце та йому було в цьому відмовлено.

Крім того, за даними штатного розпису ДП «Стада-Україна», починаючи з 07 вересня 2021 року вакансії на підприємстві, крім тих, які останнє пропонувало позивачу під час повідомлення йому про скорочення та майбутнє звільнення відсутні (а.с. 101-145 тому №2).

При вирішенні заявленого спору суд не може прийняти до уваги посилання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Костишеної В.Л. на те, що під час звільнення ОСОБА_1 відповідач позбавив його переважного права залишитися на роботі з огляду на високу кваліфікацію ОСОБА_1 , досвід керівника відділу продажів у європейських компаніях та досягнуті показники у роботі за час роботи у відповідача, оскільки відповідно до наказу №18/21-о від 07 вересня 2021 року скороченню підлягала тільки посада начальника департаменту продажів, яку обіймав тільки позивач, а не два і більше працівника, що обіймали одну і ту ж посаду.

Та обставина, що відповідач ДП «Стада-Україна» не порушив порядок скорочення позивача ОСОБА_1 й у частині врахування переважного права на залишення на роботі також узгоджується з судовою практикою Верховного Суду у постанові від 14.04.2021 року у справі №584/184/19, де суд касаційної інстанції зробив висновок, про те, що твердження позивача, що відповідачем у справі, що була предметом касаційного розгляду, при скорочені не проведено процедури щодо визначення наявності переважного права на залишення на роботі, є необґрунтованими, оскільки наявність переважного права має значення, коли звільненню у зв`язку із скороченням підлягають декілька працівників, і роботодавець у такому випадку зобов`язаний враховувати наявність переважного права при працевлаштуванні працівника, чия посада скорочується, та інших працівників, які такого права не мають, але їх посади також скорочуються. Проте, у цій справі встановлено, що у штатному розписі портового флоту взагалі було лише 2 посади провідного фахівця, які скорочувалися, отже, у роботодавця не було підстав та можливості проводити порівняльний аналіз продуктивності праці та кваліфікації з метою вирішення питання переважного права на залишення на роботі.

Обставини справи у справі №584/184/19, що розглядалася Верховним Судом 14.04.2021 року де було зроблено зазначений вище висновок є подібними обставинам, що розглядається судом, оскільки в кожній зі справ кількість працівників, що підлягали скороченню є такою, що відсутні підстави та можливості вирішувати питання переважного права на залишення на роботі.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що за встановлених судом обставин звільнення позивача ОСОБА_1 відбулося відповідно до вимог трудового законодавства, а відтак відсутні підстави для задоволення позову і не тільки в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 , а й у частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди, оскільки ці вимоги є похідними від вимоги про поновлення на роботі.

Саме з огляду на висновки суду про відсутність підстав для поновлення на роботі ОСОБА_1 , відповідно відсутні підстави для висновку, що позивач перебував у вимушеному прогулі та протиправно зазнав моральних страждань у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього.

Судові витрати щодо сплати судового збору, згідно зі статтею 141 ЦПК України віднести на рахунок позивача, оскільки за результатами судового розгляду справи, заявлені позивачем вимоги не знайшли свого підтвердження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40, 42, 49-2, 235 КЗпП України , ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 137, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Стада Україна» компанії «БЕПХА Бетайлігунгсгезельшафт фюр Фармаверте мбХ» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або ж через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення складено 06 березня 2023 року.

Суддя К.Г. Плахотнюк