Постанова

від 09.03.2023 по справі 145/831/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 145/831/19

Провадження № 22-ц/801/535/2023

Категорія: 80

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ратушняк І. О.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 рокуСправа № 145/831/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Оніщука В. В. (суддя-доповідач),

суддів:Копаничук С.Г.,Медвецького С. К.,

за участю секретаря судового засідання Литвина С. С.,

учасники справи:

заявник Тиврівський відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький),

стягувачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головне Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області,

боржник ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу № 145/831/19 за апеляційною скаргою адвоката Атаманенка Олександра Павловича в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 17 січня 2023 року, постановлену у складі судді Ратушняка І. О. у залі суду,

встановив:

Короткий зміст вимог

У вересні 2021 року головний державний виконавець Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) звернулася в суд з поданням про тимчасове обмеження керівника ПАТ «Автоелектроапаратура» ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань, покладених на нього згідно виконавчих документів.

Подання мотивоване тим, що на виконанні у Тиврівському відділі державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебуває зведене виконавче провадження АСВП № 65755725 про стягнення з ПАТ «Автоелектроапаратура» заборгованості по заробітній платі та боргу на користь держави в розмірі 595108 гривень.

Керівник ПАТ «Автоелектроапаратура» ОСОБА_3 рішення суду не виконує, борг не сплачує та не повідомляє поважних причин невиконання указаного рішення, що свідчить про умисне ухилення боржника від виконання боргових зобов`язань.

Виконавець, в свою чергу, проводить всі необхідні дії для примусового виконання рішення.

Посилаючись на зазначені обставини, заявник просить тимчасово обмежити керівника ПАТ «Автоелектроапаратура» ОСОБА_3 у праві виїзду за кордон до виконання зобов`язань, покладених на нього згідно виконавчих документів, що знаходяться у зведеному виконавчому провадженні АСВП № 65755725 про стягнення з ПАТ «Автоелектроапаратура» боргу в розмірі 595108 гривень на користь стягувачів.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 17 січня 2023 року подання задоволено.

Тимчасово обмежено керівника ПАТ «Автоелектроапаратура» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа до виконання зобов`язань, покладених на нього згідно виконавчих документів, що знаходяться у зведеному виконавчому провадженні АСВП № 65755725 про стягнення з ПАТ «Автоелектроапаратура» боргу в розмірі 595108 гривень на користь стягувачів.

Виконання ухвали покладено на Державну прикордонну службу України.

Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_3 , як керівник підприємства-боржника, ухиляється від виконання своїх зобов`язань, жодних дій щодо погашення заборгованості ним не вживається, тому тимчасове обмеження його прав є цілком виправданим, оскільки воно сприяє погашенню заборгованості боржника перед стягувачами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У лютому 2023 року адвокат Атаманенко О. П. в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні подання.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 03 лютого 2023 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Оніщук В. В., судді: Копаничук С. Г., Медвецький С. К.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 лютого 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі, надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 лютого 2023 року справу призначено до розгляду на 02 березня 2023 року о 10:15 год з повідомленням сторін, однак за клопотанням скаржника та у зв`язку із відсутністю судді, який входить до складу колегії, розгляд справи відкладено на 09.03.2023 року 0 11.00 год.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що право державного чи приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Указує, що особа, яка має невиконанні зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне, а задоволення подання можливе за умови доведення факту ухилення боржника від виконання свого зобов`язання.

У поданні державного виконавця про обмеження у виїзді за кордон відсутні докази ухилення ОСОБА_3 від виконання рішення суду про стягнення заборгованості з ПАТ «Автоелектроапаратура», не встановлено його повноважень та можливостей розпорядження грошовими коштами, а також не підтверджено жодним доказом та обставина, що ОСОБА_3 має намір вибути за межі України з метою невиконання ПАТ «Автоелектроапаратура» зобов`язань згідно виконавчих проваджень.

Відзив на апеляційну скаргу впродовж встановленого судом строку не надходив.

В судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, при цьому подав клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на наявність іншого судового рішення, яке не набуло законної сили, і що дана обставина має значення для розгляду вказаної справи, однак судова колегія вважає за необхідне у задоволенні клопотання відмовити та визнати за неповажну причину неявки скаржника в судове засідання, оскільки наведені у клопотанні доводи не свідчать про наявність підстав для відкладення розгляду справи, при цьому суд враховує і необхідність дотримання визначених законом строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.

Представник Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, при цьому подано заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили, а тому колегія суддів вважає можливим провести розгляд справи у їх відсутність.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

На виконанні у Тиврівському відділі державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебуває зведене виконавче провадження АСВП № 65755725 про стягнення заборгованості з ПАТ «Автоелектроапаратура» (Вінницька область, Тиврівський район, смт. Сутиски, вул. Заводська, 1, ЄДРПОУ: 32192547). До складу зведеного виконавчого провадження входять виконавчі провадження № 65748412, № 65734153, № 66883053, № 66882979, № 66525870, № 66524332, № 66524430, № 66525298, № 66525537, № 66526088, № 66526296, № 66724725, № 66526539, № 65667664, № 66527462, № 66527255, № 66527031, № 66526783 по виконанню виконавчих документів:

-судовий наказ № 145/831/19 від 03 червня 2019 року, виданий Тиврівським районним судом Вінницької області про стягнення з ПАТ «Автоелектроапаратура» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в сумі 9538,94 грн;

-судовий наказ № 145/832/19 від 03 червня 2019 року, виданий Тиврівським районним судом Вінницької області про стягнення з ПАТ «Автоелектроапаратура» на користь ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі в сумі 12948,06 грн;

-вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-2773-50У від 11 травня 2019 року, видана ГУ ДФС у Вінницькій області про стягнення з ПАТ «Автоелектроапаратура» боргу в сумі 24979,37 грн;

-вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-2773-50У від 04 лютого 2019 року, видана ГУ ДФС у Вінницькій області про стягнення з ПАТ «Автоелектроапаратура» боргу в сумі 3813,15 грн;

-виконавчі листи 802/968/18-а від 20 червня 2018 року, 802/1519/18-а від 24 вересня 2018 року, 0240/2614/18-а від 27 листопада 2018 року, 120/4805/18-а від 08 квітня 2019 року, № 120/1081/19-а від 18 червня 2019 року, 120/1942/19-а від 27 вересня 2019 року, 120/1493/20-а від 11 серпня 2020 року, 120/2344/20-а від 05 жовтня 2020 року, 120/3929/20-а від 21 грудня 2020 року, 120/4169/19-а, 120/4169/19-а від 26 лютого 2020 року, 120/5458/20-а від 28 січня 2021 року, 120/8527/20-а від 13 квітня 2021 року, 120/2792/21-а від 19 липня 2021 року, видані Вінницьким окружним адміністративним судом про стягнення з ПАТ «Автоелектроапаратура» на користь ГУ ПФУ у Вінницькій області заборгованості по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах по списку № 1 та списку № 2.

Згідно інформації Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що керівником ПАТ «Автоелектроапаратура» є Золкін В. О.

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Статтею 33 Конституції Українивстановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до частини першоїстатті 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 частини третьоїстатті 18 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до пункту 5 частини першоїстатті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню відповідно до положень частини третьої статті12, статті81 ЦПК України.

Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання».

Відповідно до частини першоїстатті 441 ЦПК Українитимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною третьоюстатті 441 ЦПК Українисуд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов`язання заходів визначається судом.

Мотивування судового рішення про обмеження права лише двома складовими: наявністю статусу боржника у виконавчому провадженні та непогашенням боргу в добровільному порядку, що зумовлюють необхідність у тимчасовому обмеженні права на виїзд за межі України з метою забезпечення повного та своєчасного виконання виконавчих документів не відповідає вимогам законодавства.

Юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду передбачені саме за ухилення від виконання зобов`язань, а не за наявність факту їх невиконання.

При цьому, під ухиленням від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним таких обов`язків.

Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Звертаючись в суд з даним поданням, головний державний виконавець указувала на те, що ПАТ «Автоелектроапаратура» в особі керівника Золкіна В. О. умисно ухиляється від виконання рішення про стягнення заборгованості.

Разом з тим, під ухиленням від виконання зобов`язання варто розуміти такі дії чи бездіяльність з боку боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним рішення, за наявності при цьому можливостей вчинити дії в порядку його виконання та за відсутності об`єктивних обставин, які перешкоджають виконанню.

Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Зокрема, у справі «Гочев проти Болгарії» Європейський суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином.

У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку з неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78 - 82).

Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії » (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).

Надалі у пункті 50 вказаного рішення Європейський суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Отже на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Звертаючись в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, головний державний виконавець не надала суду доказів, які б указували на свідоме ухилення саме керівника ПАТ «Автоелектроапаратура» Золкіна В. О. від виконання зобов`язань, а також доказів, які б свідчили про доцільність обмеження його у праві виїзду за кордон.

Крім того, головний державний виконавець не надала доказів перевірки фінансового стану боржника ПАТ «Автоелектроапаратура» станом на час звернення до суду із даним поданням.

Колегія судів дійшла висновку, що беззаперечні докази того, що боржник в особі керівника, маючи можливість виконати зобов`язання не вчиняє дії, спрямовані на таке виконання - суду не надані.

При цьому, копії виконавчих документів, докази відкриття по них виконавчого провадження, не свідчать, що боржник умисно ухиляється від виконання зобов`язання та може виїхати за межі України, не виконавши указане зобов`язання.

Відтак, факт ухилення ОСОБА_3 від виконання покладених на нього зазначеними судовими рішеннями зобов`язань не знайшов свого підтвердження, а тому підстави для задоволення подання головного державного виконавця протимчасове обмеження боржникауправі виїзду за кордонвідсутні.

Головний державний виконавець в поданні не зазначив яктимчасовий виїзд замежі України гарантує повернення боргу і, яким чином цей борг може бути повернуто при застосуванні такогообмеження.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Ураховуючи наведене,обмеження у праві виїзду за кордон було застосовано передчасно, без належного з`ясування фактичних обставин, що підлягають перевірці, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову у задоволенні подання.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч. 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції ухвалена за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, які зроблені з порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для її скасування з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні подання.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, ОСОБА_3 звільнений від сплати судових витрат, судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 536,80 грн слід стягнути з Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на користь держави.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Атаманенка Олександра Павловича в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 17 січня 2023 року скасувати.

У задоволенні подання головного державного виконавця Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань відмовити.

Стягнути з Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 536,80 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий В. В. Оніщук

Судді: С. Г. Копаничук

С. К. Медвецький