Рішення

від 01.03.2023 по справі 946/2019/20

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/2019/20

Провадження № 2-зз/946/8/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2023 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого Жигуліна С.М.

при секретарі Федорук Ю.О.

за участю адвоката Пуйда Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі

справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору

приватного підприємства "Торгівельний дім П І Г",

товариства з обмеженою відповідальністю ""ЕГІС ДЕФЕНС ІНТЕРНЕШИОНАЛ сервіс ЛТД"

про

встановлення факту проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об?єктами права спільної сумісної власності, розподіл спільного майна

В С Т А Н О В И В:

Позивач в судове засідання не з`явилась, представник позивача пояснив, що піля розірвання в 1994 році шлюбу між сторонами сторони через місяць поновили відносини,в результаті чого народились дві дитини та було придбане спільне майно. Восени 2001 року сторони проживали за адресою будинку АДРЕСА_1 , в якому припинили проживання в 2014 році через пожежу, у зв`язку із чим сторони проживали за адресою квартири АДРЕСА_2 . До 2016 року позивач була директором ПП «СОК Котигорошко», де відповідач був засновником приватного підприємства. Через діяльність відповідача всі майнові права були зареєстровані на нього. Також вказав, що 30 березня 2007 року відповідач уклав кредитний договір № ОД07/03/2007/840-К/29 з ПАТ «Надра», за кошти якого було придбано автомобіль "Тойота Прадо", номерний знак НОМЕР_1 . Після ремонту будинок АДРЕСА_1 відповідач передав у власність третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору товариства з обмеженою відповідальністю ""ЕГІС ДЕФЕНС ІНТЕРНЕШИОНАЛ сервіс ЛТД", в якому відповідач є кінцевим бенефіциаром. Збудований торгівельний павільйон загальною площею 51 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_3 відповідач передав у власність третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного підприємства "Торгівельний дім П І Г". Таким чином сторони були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, у зв`язку із чим просить встановити факт проживання сторін однією сім`єю без шлюбу у період з 1991 року по 2019 рік включно за адресою будинку АДРЕСА_4 . Також просить визнати вказане майно об`єктами спільної сумісної власності сторін.

Відповідач, який є також представником третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог приватного підприємства "Торгівельний дім П І Г" та товариства з обмеженою відповідальністю ""ЕГІС ДЕФЕНС ІНТЕРНЕШИОНАЛ сервіс ЛТД" проти позовних вимог заперечує, пояснив, що після розірвання шлюбу 17 січня 1995 року з позивачкою він співмешкав з іншою жінкою, в якої ІНФОРМАЦІЯ_1 народився їхній спільний син, батьківство якого визнано рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області. У вказаний період з 1995 року по червень 2006 року позивачка працювала на його підприємстві, що призводили до намагань з її боку проживати спільно. Остаточно спроби спільного проживання однією сім`єю вони припинили на початку літа 2006 року, та він залишився з двома доньками, які проживали в будинку його матері ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_4 , куди також періодично приїжджала позивачка. Після смерті матері в липня 2010 року позивач почала робити ремонт в будинку, після чого з 2011 року разом із старшою донькою ОСОБА_4 почали постійно проживати за адресою квартири АДРЕСА_2 , в результаті чого молодша донька ОСОБА_5 залишилась проживати з відповідачем в будинку АДРЕСА_4 . Після пожежі вказаного будинку АДРЕСА_4 в 2014 році він став проживати однією сім`єю з матір`ю свого сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а позивачка з другою дитиною проживала за адресами квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_5 .

Також пояснив, що з самого початку власником будівлі АДРЕСА_1 була ОСОБА_3 , яка в якості учасника товариства з обмеженою відповідальністю ""ЕГІС ДЕФЕНС ІНТЕРНЕШИОНАЛ сервіс ЛТД" передала до статутного капіталу товариства 16/19 часток, що підтверджено п.3.2. статуту товариства. За результатами вказаної дії рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради за № 15 від 14 січня 2011 року товариство володіє 16/19 частками, а ОСОБА_3 3/19 частками. Пояснив, що позивач була зареєстрована окремо суб`єктом підприємницької діяльності та працювала в належному відповідачеві приватному підприємстві СОК «Котигорошко» в якості директора за трудовим договором, не займались спільною підприємницькою діяльністю та не мали спільних кредитів.

Також пояснив, що автомобіль "Тойота Прадо", номерний знак НОМЕР_1 він придбав в березні 2007 року після отримання кредиту, який він сплачував самостійно, що підтверджено у справі №1510/4440/12 рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30 листопада 2018 року.

Також пояснив, що торгівельний павільйон загальною площею 51 кв.м., розташований за адресою Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова є власністю приватного підприємства "Торгівельний дім П І Г". Разом із тим власником приватного підприємства "Торгівельний дім П І Г" відповідач став на підставі договору дарування корпоративних прав, який укладено 11 жовтня 2006 року ним та попереднім власником товариством з обмеженою відповідальністю «Агроальянс».

Вислухавши пояснення, показання свідка, думку захисту, суд вважає доведеним наступне.

У відповідності до вимог ст. 13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих у порядку, передбаченому ст. 81-89 ЦПК України.

Свідоцтвом серії НОМЕР_2 , виданим 17 січня 1995 року відділом запису актів громадянського стану н підставі актового запису за № 23 від 17 січня 1995 року підтверджено розірвання шлюбу між сторонами, що у свою чергу стало підставою для зміни позивачем прізвища у відповідності до свідоцтва серії НОМЕР_3 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області на підставі актового запису за № 41 від 09 грудня 2011 року.

Позовні вимог стосуються розподілу майна, до якого входить:

?торгівельний павільйон загальною площею 51 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_3 ;

?домоволодіння за адресою АДРЕСА_4 ;

?автомобіль "Тойота Прадо", номерний знак НОМЕР_1 .

Суд також звертає увагу на те, що будь-яке судове рішення повинно бути направлене на настання відповідних юридичних наслідків, а судовий розгляд повинен мати ознаки ефективності. За наявними доказами суд повинен задовольнити вимоги або ж відмовити в їх задоволенні, належним чином вмотивувавши таке рішення. При цьому, суд у процесі розгляду справи повинен керуватися реальними, а не уявними мотивами ухвалюючи відповідне рішення, унеможливлюючи зловживання сторонами своїх прав, спрямоване на затягування процесу. Відповідно до ст.ст. 1-2, 11-13 ЦПК України сторона, звертаючись до суду з відповідними вимогами, повинна чітко дотримуватися основних засад судочинства, враховуючи специфіку відповідного процесу, виконувати свої обов`язки та користуватися наданими їй процесуальними правами, не допускаючи при цьому зловживання ними. Окрім вказаного суд зауважує, що цивільний процес має змагальний характер, а тому на сторону покладається відповідний набір процесуальних обов`язків, в тому числі щодо надання необхідних доказів стосовно спірного питання, включно з власного ініціативою в процесі збирання цих доказів.

Відповідно до вимог ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Роз`ясненнями п.20 постанови Пленуму Верховного Суду від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» визначено, що при застосуванні ст. 74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Вимогою ст.3 ч.2 СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

З урахуванням вказаного визначальним є те, що майно набувається сторонами за час спільного проживання, яке пов`язане спільним побутом, за яким сторони мають взаємні права та обов`язки.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду деської області від 07 квітня 2021 року підтверджена кровна спорідненість відповідача з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матірю якого ОСОБА_7 відповідач мав стосунки. Рішенням суду визначено, що народження дитини відбулось під час знаходження осіб в період шлюбу, що у свою чергу стало підставою для визначення даних про народження дитини в актовому запису за № 159 від 21 березня 2000 року, який зроблено відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області. На час ухвалення рішення по суті спору розірвання шлюбу між вказаними особами підтверджено свідоцтвом серії НОМЕР_4 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області на підставі актового запису за № 143 від 11 червня 2010 року.

Аналогічні пояснення в судовому засіданні дала свідок ОСОБА_8 , яка підтвердила відсутність спільного проживання між сторонами у період з 1991 року по 2019 рік включно за адресою будинку АДРЕСА_4 , а також послалась на народження у неї ІНФОРМАЦІЯ_2 спільної з ОСОБА_2 дитини ОСОБА_6 .

Вказані обставини суд визнає такими, що спростовують інформацію, яка долучена позивачем на світлинах щодо спільного святкування сторонами певних дат в якості доказів про спільне ведення господарства та проживання однією сім`єю.

Роз`ясненнями п.29,30 постанови Пленуму Верховного Суду від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» визначено, що відповідно до положень статей 57, 61 СК, ст. 52 ЦК майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК.

У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Якщо за час окремого проживання подружжя після фактичного припинення шлюбних відносин спільне майно його членами не придбавалося, суд відповідно до ч. 6 ст. 57 СК може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте кожним з них за цей період та за вказаних обставин, і провести поділ тільки того майна, що було їхньою спільною власністю до настання таких обставин.

Даними трудової книжки серії НОМЕР_5 підтверджені обставини, за якими позивач працювала з 05 вересня 1197 року до 20 листопада 2016 року на посадах бухгалтера, директора та заступника директора з комерційних питань на підприємствах, де відповідач є співзасновником.

За договором «Автопакет» №ОД07/03/2007/840-К/29 від 30 березня 2007 року відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» надало ОСОБА_2 на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) у сумі 59425,74 доларів США для придбання предмета застави, яким визначено автомобіль "Тойота Прадо" рік випуску 2007, чорного кольору, заводський номер кузова НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_7 ,

Зустрічним позовом у справі № 1510/4440/12 за позовом ОСОБА_9 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» позивач звернулась до суду із вимогами про визнання договору поруки припиненим, що укладався за кредитним договором № ОД07/03/2007/840-К/29 між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Надра» про стягнення з ОСОБА_2 .

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30 листопада 2018 року задоволені вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про стягнення з ОСОБА_2 у погашення заборгованості за кредитним договором № ОД07/03/2007/840-К/29 грошові кошти, отримані на виплату за договором «Автопакет», а договір поруки, укладений на забезпечення кредитного договору з ОСОБА_9 припинено.

Разом із тим відсутні докази належності відповідачеві транспортного засобу автомобіля "Тойота Прадо", номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрованого за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , про що визначено ухвалою суду від 27 квітня 2020 року та не долучені належні докази на час прийняття рішення по суті спору.

Актом №5 від 19 липня 2005 року підтверджена передача ОСОБА_10 в якості засновника ТОВ «Агроальянс» до статутного фонду належного їй майна за статутом ТОВ «Агроальянс» до вказаного товариства торгівельного павільйону, розташованого за адресою АДРЕСА_6 площею 51 кв.м., з них основна 42,2 кв.м. та допоміжна (підвал) 8,8 кв.м.

Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно за № 622 від 29 вересня 2005 року власником торгівельного павільйону за адресою АДРЕСА_6 визначено товариство з обмеженою відповідальністю «Агроальянс», про що проведена реєстрація права власності на нерухоме майно комунальним підприємством Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації за номером витягу 8488116 від 29 вересня 2005 року.

Розпорядженням Ізмаїльського міського голови за № 28р від 20 січня 2006 року новою адресою вказаного павільйону визначено № 24П/1 по проспекту Суворова м. Ізмаїла Одеської області.

Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради за № 1398 від 05 листопада 2009 року визнано право власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_4 , що складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 136,4 кв.м., житловою площею 49,0 кв.м. та господарсько-побутовими будівлями літ. «Д» сарай, літ. «Б» літня кухня, віт «В» гараж та №1-11 надвірні споруди. Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно за № 1261 від 11 листопада 2009 року визначено право власності ОСОБА_3 в якості єдиного власника на вказаний об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_4 , про що проведена реєстрація права власності на нерухоме майно комунальним підприємством Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації за номером витягу 24496407 від 18 листопада 2009 року.

Рішенням виконавчого комітету ізмаїльської міської ради за № 15 від 14 січня 2011 року підтверджена передача з боку ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ""ЕГІС ДЕФЕНС ІНТЕРНЕШИОНАЛ сервіс ЛТД" 16/19 часток об`єкту нерухомого майна за адресою АДРЕСА_4 , з урахуванням чого за товариством свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №205 від 25 січня 2011 року визначено право власності на 16/19 часток об`єкту нерухомого майна за адресою АДРЕСА_4 про що проведена реєстрація права власності на нерухоме майно комунальним підприємством Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації за номером витягу 29277563 від 12 березня 2011 року.

Існування та склад товариства з обмеженою відповідальністю ""ЕГІС ДЕФЕНС ІНТЕРНЕШИОНАЛ сервіс ЛТД", в якому керівником та співвласником є ОСОБА_2 , підтверджено долученою до матеріалів справи інформацією про юридичну особу.

Договором дарування корпоративних прав від 11 жовтня 2006 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 свої корпоративні права на правите підприємство "Торгівельний дім П І Г", яке у відповідності до вимог статуту вказаного підприємства створюється без статутного фонду.

Таким чином відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

У відповідності до вимог ст. 158 ч.8 ЦПК України випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову, що у свою чергу є підставою для задоволення клопотання відповідача про скасування накладеного за ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 25 жовтня 2021 року у забезпечення позову арешту на торгівельний павільйон загальною площею 51 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_3 та домоволодіння за адресою АДРЕСА_4 скасувати.

Відповідно до вимог ст. 141-142 ЦПК України розподіляються судові витрати.

Керуючись ст. 263-267 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного підприємства "Торгівельний дім П І Г", товариства з обмеженою відповідальністю ""ЕГІС ДЕФЕНС ІНТЕРНЕШИОНАЛ сервіс ЛТД" про встановлення факту проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об?єктами права спільної сумісної власності, розподіл спільного майна відмовити.

Накладений за ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 25 жовтня 2021 року у забезпечення позову арешт на торгівельний павільйон загальною площею 51 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_3 та домоволодіння за адресою АДРЕСА_4 скасувати.

Скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку у порядку, передбаченому ст.354 ч.2 ЦПК України.

Суддя: С.М.Жигулін