Ухвала

від 01.03.2023 по справі 357/10397/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

01 березня 2023 року

м. Київ

справа № 357/10397/19

провадження № 61-8058св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2020 року у складі судді Ярмоли О. Я. та постанову Київського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» (далі - ТОВ «Олійникова Слобода») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» (далі - ТОВ Агрокомплекс «Узин»), державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння та користування, внесення змін до договору оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що на підставі договору оренди земельної ділянки від 05 червня 2013 року ОСОБА_1 передала в оренду ТОВ «ім. Котовського», яке у листопаді 2016 року було перейменоване на ТОВ «Олійникова Слобода», земельну ділянку площею 2,4 га з кадастровим номером 3220484400:01:006:0021, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Договір зареєстрований 24 січня 2015 року, термін його дії 10 років.

Позивач зазначав, що користується зазначеною земельною ділянкою у своїй господарській діяльності та належно сплачує орендну плату. Проте, з лютого 2018 року ОСОБА_1 вчиняє дії, спрямовані на позбавлення ТОВ «Олійникова Слобода» права користування земельною ділянкою.

Так, за скаргою ОСОБА_1 . Міністерство юстиції України наказом від 15 березня 2018 року скасувало державну реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку за ТОВ «Олійникова Слобода».

05 березня 2018 року ОСОБА_1 уклала договір оренди цієї ж земельної ділянки з іншим орендарем - ТОВ «Агрокомплекс «Узин».

Вказував, що у зв`язку з неможливістю відновити державну реєстрацію права оренди через укладений 05 березня 2018 року договір оренди землі з іншим орендарем, ТОВ «Олійникова Слобода» зверталося до суду з позовом про визнання недійсним цього договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:006:0021 за ТОВ «Агрокомплекс «Узин».

04 грудня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» уклали договір про розірвання укладеного між ними договору оренди землі від 05 березня 2018 року, після чого ОСОБА_1 здійснила поділ своєї земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:006:0021.

07 грудня 2018 року на підставі нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 державним кадастровим реєстратором прийняті рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:006:0021 та рішення про державну реєстрацію вже двох земельних ділянок із кадастровим номером 3220484400:01:006:0033 загальною площею 1,2 га і з кадастровим номером 3220484400:01:006:0034 загальною площею 1,2 га.

10 грудня 2018 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Агрокомплекс «Узин» договір оренди землі, за яким в оренду передала обидві спірні земельні ділянки.

12 грудня 2018 року державний реєстратор зареєструвала право оренди за ТОВ «Агрокомплекс «Узин» на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484400:01:006:0033 та 3220484400:01:006:0034.

12 грудня 2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М. О. прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу нові земельні ділянки за ОСОБА_1 .

Позивач зазначав, що станом на 12 грудня 2018 року право оренди земельної ділянки за договором оренди від 05 червня 2013 року у товариства залишилося дійсним на підставі положень частини третьої статті 110 ЗК України. Отже, поділ земельної з кадастровим номером 3220484400:01:006:0021 було здійснено без погодження товариства, який є орендарем зазначеної земельної ділянки, та з метою приховання юридичного факту наявності у товариства права оренди на неї.

Уточнивши позовні вимоги, ТОВ «Олійникова Слобода» просило суд:

- визнати недійсним договір оренди землі від 10 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:006:0033 загальною площею 1,2 га, та земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:006:0034, загальною площею 1,2 га;

- скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:006:0033, загальною площею 1,2 га, індексний номер 44576494 від 13 грудня 2018 року, та припинити право оренди ТОВ «Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:006:0033 загальною площею 1,2 га, яке виникло на підставі договору оренди землі від 10 грудня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ Агрокомплекс «Узин»;

- скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:006:0034, загальною площею 1,2 га, індексний номер: 44576380 від 13 грудня 2018 року, та припинити право оренди ТОВ «Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:006:0034 загальною площею 1,2 га, яке виникло на підставі договору оренди землі від 10 грудня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Узин»;

- витребувати із незаконного володіння та користування ТОВ «Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» зазначені земельні ділянки; внести зміни до договору оренди землі від 05 червня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ «ім. Котовського», правонаступником якого є ТОВ «Олійникова Слобода», шляхом його викладення у новій редакції, тобто зі зміною ідентифікації об`єкта оренди, зазначивши, що в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:006:0033, загальною площею 1,2 га, та земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:006:0034, загальною площею 1,2 га на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району, із зазначенням нормативно-грошової оцінки цих земельних ділянок.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2020 року у задоволенні позову ТОВ «Олійникова Слобода» відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 20 вересня 2019 року у вигляді накладення арешту на земельну ділянку, загальною площею 1,2 га з кадастровим номером 322048440:01:006:0033, що розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1719316832204, власником якої є ОСОБА_1 ; накладення арешту на земельну ділянку, загальною площею 1,2 га з кадастровим номером 322048440:01:006:0034, що розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1719306432204, власником якої є ОСОБА_1 ; заборону всім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо вказаних земельних ділянок.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що укладений 05 червня 2013 року між ТОВ «Олійникова Слобода» та ОСОБА_1 договір оренди землі № б/н було у встановленому законом порядку зареєстровано 24 січня 2015 року, однак, наказом Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди за позивачем скасовано. Зі скасуванням рішення державного реєстратора про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Реєстру, втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права і особа відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статті 125 ЗК України вважається такою, що не набула відповідного речового права. Скасувавши рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди позивача, держава офіційно не визнає і не підтверджує факт набуття позивачем права оренди на спірну земельну ділянку, належну ОСОБА_1 , оскільки відповідні відомості були виключені з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Районний суд, посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), зазначив, що спір у даній справі виник між ТОВ «Олійникова Слобода» та ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс «Узин», а державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина М.О. є неналежним відповідачем у даній справі, отже, у задоволенні позовних вимог до неї слід відмовити із зазначеної підстави, оскільки належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2021 року у задоволенні заяви ТОВ Агрокомплекс «Узин» про стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» залишено без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2020 року - без змін.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є правильними, оскільки зі скасуванням рішення державного реєстратора про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку, та внесенням відповідних відомостей до Реєстру втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права і особа відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статті 125 ЗК України вважається такою, що не набула відповідного речового права. При цьому суд апеляційної інстанції посилався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01 квітня 2020 року у справі № 357/8110/18 (провадження № 61-15401св19) та від 11 травня 2021 року у справі № 357/7999/18 (провадження № 61-10444св20).

Суд апеляційної інстанції відхилив доводи ТОВ «Олійникова Слобода» про те, що суд першої інстанції помилково ототожнив поняття «державної реєстрації договору» із поняттям «державної реєстрації права оренди», оскільки у даних правовідносинах відбулося скасування державної реєстрації права оренди, а тому, незважаючи на наявність підписаного договору оренди, таке право не вважається набутим за відсутності його державної реєстрації.

Зі скасуванням рішень державних реєстраторів про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Реєстру втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права і особа у відповідності до частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статті 125 ЗК України вважається такою, що не набула відповідного речового права.

Апеляційний суд зазначив, що на момент укладення оспорюваного договору оренди землі, а саме 10 грудня 2018 року, наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року був чинний, отже, обставини, на які посилається апелянт в своїх додаткових поясненнях, а саме, скасування зазначеного наказу в подальшому, не можуть бути підставою до визнання оспорюваного договору недійсним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «Олійникова Слобода», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ТОВ «Олійникова Слобода» мотивована тим, що суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення, які не відповідають положенням статей 263-265 ЦПК України, а тому підлягають скасуванню.

Вважає неправильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що внаслідок передачі ОСОБА_1 земельних ділянок в оренду ТОВ Агрокомплекс «Узин» на підставі оспорюваного договору оренди землі права ТОВ «Олійникова Слобода» порушені не були.

Суд апеляційної інстанції в порушення норм статті 367 ЦПК України відхилив постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20.

При цьому вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку, що скасування наказу Міністерства Юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року не впливає на вирішення позовних вимог товариства у цій справі.

Зазначає, що на момент укладення оспорюваного договору (10 грудня 2018 року) та проведення на його підставі державної реєстрації права оренди на спірні земельні ділянки за ТОВ Агрокомплекс «Узин» (13 грудня 2018 року) у ТОВ «Олійникова Слобода» було наявне дійсне право оренди спірних земельних ділянок за договором оренди землі, яке виникло раніше, ніж право оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин». Укладення договору оренди землі з іншим орендарем без попереднього припинення або розірвання договору оренди землі з дійсним орендарем земельної ділянки суперечить статті 792 ЦК України, статтям 93, 95 ЗК України статтям 1, 10, 13, 24, 25, 31 Закону України «Про оренду землі» та порушує права орендаря, якому земельна ділянка передана раніше.

Посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно тлумачено пункт 37 договору оренди землі 05 червня 2013 року щодо набрання чинності договором оренди землі.

Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків, що у разі скасування державної реєстрації права оренди особи на земельну ділянку в такої особи відсутнє право її оренди, що суперечить нормам статей 2, 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статті 11 ЦК України, статті 124 ЗК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ТОВ «Олійникова Слобода» вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 922/2723/17, від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц та постановах Верховного Суду від 11 травня 2018 року у справі № 902/803/17, від 23 травня 2018 року у справі № 704/1551/16-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 909/910/17, від 02 жовтня 2018 року у справі № 291/426/17, від 04 грудня 2018 року у справі № 922/4818/15, від 19 грудня 2018 року у справі № 291/422/17, від 01 серпня 2019 року у справі № 234/8086/16-ц, від 31 жовтня 2019 року у справі № 910/17470/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 291/421/17, від 12 березня 2020 року у справі № 9901/777/18, від 03 квітня 2020 року у справі № 912/3294/18, від 15 липня 2020 року у справі № 915/476/19, від 02 жовтня 2020 року у справі № 912/3295/18, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2022 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Марценюк Л. С. подано відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій.

Посилається на те, що внаслідок скасування Наказу Міністерства Юстиції України № 727/5 від 18 березня 2018 року речове право у позивача не з`явилося, договір оренди землі не набув чинності. При цьому єдиний юридичний наслідок, який створює постанова Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року, залишена без змін постановою Верховного Суду від 04 травня 2022 року, у справі № 357/9440/20 це повторний розгляд скарги відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128.

Зазначає, що позивач не надав суду доказів існування зареєстрованого речового права оренди, а додані до касаційної скарги постанова Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року, залишена без змін постановою Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 357/9440/20 не впливає на розгляд даної справи та не породжує речове право у позивача. При цьому вважає необґрунтованими твердження позивача про те, що договір оренди набув чинності з моменту його підписання сторонами та про незаконність поділу земельної ділянки.

Крім того, просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.

У жовтні 2022 року ТОВ Агрокомплекс «Узин» подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначило, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають положенням статей 263-265 ЦПК України, отже, скасуванню не підлягають.

Вважає, що суд апеляційної інстанції правильно відхилив постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20. Яка не була подана до суду першої інстанції. При цьому посилається на правові висновки Верховного Суду у складі Об`єднаної палати касаційного цивільного суду, викладені у постанові від 14 лютого 2022 року у цій справі, під час розгляду якої розглядалося питання зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 357/9440/20.

Крім того, правильними є висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності порушених прав ТОВ «Олійникова Слобода» оспорюваним договором оренди землі, оскільки такі не спростовуються аргументами, викладеними в апеляційній скарзі.

Крім того, просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У серпні 2022 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У грудні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року справу призначено до розгляду.

Колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі, виходячи з такого.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2022 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 357/8277/19 (провадження № 61-4935св21) за позовом ТОВ «Олійникова Слобода» до ОСОБА_2 , ТОВ Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі.

В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначено, що для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень існує очевидна необхідність формування єдиної правозастосовчої практики при вирішенні питання щодо юрисдикції спорів за участі юридичних та фізичних осіб, які виникли в результаті оспорювання договорів оренди земельних ділянок та в подальшому їх витребування у орендаря - юридичної особи для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень, а тому справа містить виключну правову проблему і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 28 липня 2022 року справу № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22) прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Правовідносини у цій справі є подібними до правовідносин у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).

У пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).

Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-8058св22) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння та користування, внесення змін до договору оренди землі, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22) за позовом ТОВ «Олійникова Слобода» до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець