Рішення

від 09.03.2023 по справі 120/11084/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 березня 2023 р. Справа № 120/11084/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Одени Степанівни, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе,7, м. Вінниця, 21036)

до: Жмеринської міської ради (вул. Центральна, 4, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Комунального підприємства Жмеринської міської ради "Компас" (вул. Училищна, 9, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100)

про: звернення стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Жмеринської міської ради (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Комунального підприємства Жмеринської міської ради "Компас" (далі третя особа) про звернення стягнення податкового боргу третьої особи в сумі 105 959, 74 грн. на кошти відповідача.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач є засновником Комунального підприємства "Компас", за яким рахується податковий борг в розмірі 105 959,74 грн. Вказана заборгованість, крім іншого, підтверджується рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 року по справі № 120/18448/21-а, яким, зокрема, надано дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. З метою виконання вищезазначеного рішення суду, позивач неодноразово звертався з листами щодо вжиття дієвих заходів, направлених на погашення вказаного боргу КП "Компас". Позивач зауважує, що ним направлено відповідачеві подання щодо прийняття одного з рішень, визначених п.96.2 ст. 96 Податкового кодексу України (далі ПК України), однак відповідь на зазначене подання не отримано. Відтак, з огляду на те, що відповідач не задовольнив вимоги подання позивача, останній, в порядку ст. 96 ПК України, звертається до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 03.01.2023 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

03.02.2023 року за вх.№4869/23 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначає, що позивачем не здійснено необхідні заходи, які визначені ст. 95 ПК України, щодо погашення податкової заборгованості боржника третьої особи, що передбачають продаж майна, яке перебуває у податковій заставі. Так, податковим керуючим було здійснено опис майна третьої особи, що підтверджується актом опису майна № 5 від 22.10.2020 року на загальну суму 85 720,32 грн. (машина для нанесення дорожньої розмітки DP - 6832L, 1 штука, первісною вартістю 97 643,04 грн.). 23.10.2021 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про обтяження за № 28221909 на підставі акту опису майна № 5 від 22.10.2020 року, вид обтяження - публічне обтяження; тип обтяження податкова застава. 13.04.2022 року позивачем отримано рішення Вінницького окружного адміністративного суду в справі № 120/18448/21, згідно якого йому було надано дозвіл на погашення податкового боргу третьої особи за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна № 5 від 22.10.2020 року. Відповідач зауважує, що в порушення п. 95.12. ст. 95 ПК України у разі, якщо платник податків самостійно не здійснює оцінку протягом одного місяця з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно не укладав договір про проведення оцінки майна та не здійснив процедуру продажу майна на товарних біржах, відповідно до п. 95.13. ст. 95 ПК України (під час продажу майна на товарних біржах контролюючий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), який вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції). Таким чином, як зауважує відповідач, ст. 96 ПК України застосовується лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника, передбачена ст. 95 ПК України, з будь-яких причин, вказаних в законі, не вирішила проблему погашення боргу. Водночас позивачем не надано доказів здійснення у відповідності до ст. 95 ПК України заходів щодо продажу майна боржника, що внесено в податкову заставу, а також не здійснено всіх необхідних заходів щодо погашення податкового боргу. З огляду на викладене, відповідач вважає заявлені позовні вимоги необгрунтованити та такими, що не підлягають задоволенню.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Третя особа - Комунальне підприємство Жмеринської міської ради "Компас" є юридичною особою, заснованою на комунальній власності м. Жмеринка, створене рішенням Жмеринської міської ради Вінницької області та є самостійним господарюючим суб`єктом.

Вказане підприємство має заборгованість зі сплати податку на подану вартість на суму 105 959, 74 грн.

Податковим керуючим здійснено опис майна боржника третьої особи, що підтверджується актом опису майна № 5 від 22.10.2020 року на загальну суму 85 720,32 грн. (машина для нанесення дорожньої розмітки DP - 6832L).

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.03.2021 року по справі №120/8601/20-а стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують третю особу кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 35748,74 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.09.2021 року по справі №120/1720/21-а стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують третю особу, кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 69191 грн., зупинено видаткові операції на рахунках третьої особи шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), заборонено відчужувати нерухоме та рухоме майно та зобов`язано допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 року по справі № 120/18448/21-а Головному управлінню ДПС у Вінницькій області надано дозвіл на погашення податкового боргу третьої особи за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису № 5 від 22.10.2020 року.

07.09.2022 року позивач звернувся до відповідача з поданням щодо прийняття стосовно третьої особи рішення відповідно до п. 96.1 ст. 96 ПК України.

У зв`язку з неотриманням у визначений строк відповіді на вищевказане подання, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

П. 95.2 ст. 95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з положеннями пп. 95.3, 95.4, 95.7 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

За приписами норм ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Згідно з п.89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств визначені в ст. 96 ПК України.

Так, нормами п. 96.1 ст. 96 ПК України передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Положеннями п. 96.3 ст. 96 ПК України визначено, що відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку про те, що положеннями ПК України встановлено загальний порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі, і комунальних підприємств) перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: стягнення коштів, які перебувають у власності боржника, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна боржника, яке перебуває у податковій заставі.

Регламентований ст. 96 ПК України особливий порядок погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінює послідовності реалізації стадій стягнення податкового боргу.

Норми ст. 96 ПК України стосуються залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, та застосовуються лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності самого платника, передбачена ст. 95 ПК України, не призвела до погашення податкового боргу.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 року по справі № 809/1988/13-а.

Суд також звертає увагу на висновки Верховного Суду, що викладені в постанові від 14.02.2023 року по справі № 640/22855/20.

Так, Верховний Суд зазначив, що особливості погашення податкового боргу державних підприємств, що визначені ст. 96 ПК України стосуються вже стадії коли контролюючим органом було виконано повний перелік дій, встановлених ПК України щодо порядку стягнення податкового боргу, зокрема, звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу, вжиття заходів щодо погашення наявного податкового боргу за рахунок додаткових джерел погашення податкового боргу. Якщо такі заходи не мали результатом погашення податкового боргу державного підприємства, то орган державної податкової служби вчиняє дії, передбачені ст. 96 ПК України для залучення коштів (майна) органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, для погашення податкового боргу останнього.

Таким чином, контролюючий орган має виконати повний перелік дій, встановлених ПК України щодо порядку стягнення податкового боргу з державного підприємства, у тому числі комвнального підприємства.

Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу такого підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені ст. 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, для погашення податкового боргу останнього.

Отже, суд доходить висновку, що для цілей звернення позивача до відповідача із поданням та стягнення з нього сум податкового боргу, контролюючий орган має довести вжиття ним всіх вичерпних заходів щодо погашення податкового боргу комунального підприємства, тобто третьої особи.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач, перед зверненням до відповідача із поданням від 08.09.2022 року, не вжив всіх необхідних заходів з метою погашення податкового боргу третьою особою, зокрема, не вжив заходів щодо продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Крім цього, у поданні вказано про відсутність можливості вжиття заходів щодо реалізації майна боржника, що описане в податкову заставу, а не про те, що сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна третьої особи, не покрила суму її податкового боргу й інших витрат або ж про відсутність у неї власного майна, що може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на неможливість проведення 29.08.2022 року податковим керуючим перевірки стану збереження майна третьої особи, яке перебуває у податковій заставі, вжиття заходів для проведення оцінки майна та подальшої реалізації такого майна з метою погашення податкового боргу, з огляду на наступне.

В акті про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі від 29.08.2022 року за № 3-229 вказано, що податкового керуючого до (не) допущено до проведення перевірки стану збереження майна. Вказаний акт не містить більше ніякої інформації.

При цьому, з листів відповідача від 12.10.2022 року, 28.04.2021 року вбачається, що керівник та працівники третьої особи звільнені, тобто особи, які не допустили податкового керуючого до проведення перевірки відсутні. Вказані листи також містять інформацію щодо адреси, за якою зберігається описане майно третьої особи. Натомість в акті не вказано за якою адресою було здійснено вихід податкового керуючого для проведення такої перевірки та які особи вчинили дії щодо не допуску податкового керуючого до проведення перевірки.

В матеріалах справи міститься повідомлення від 15.08.2022 року за № 3-229 третій особі про намір проведення перевірки 29.08.2022 року, але не надано належних та допустимих доказів щодо надіслання та отримання третьою особою такого повідомлення.

З наведеного вбачається, що позивачем формально були вчинені вказані дії.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами дотримання ним, встановленого ст. 96 ПК України, порядку стягнення податкового боргу з комунального підприємства, виконання вимог якого є безумовним обов`язком, а не правом контролюючого органу у подібних правовідносинах.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відповідно про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України та ст. 2, 6, 9, 19, 73-78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області з адміністративним позовом до Жмеринської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, комунального підприємства Жмеринської міської ради "Компас" про звернення стягнення податкового боргу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе,7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Відповідач: Жмеринська міська рада (вул. Центральна, 4, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100, код ЄДРПОУ 003084233)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство Жмеринської міської ради "Компас" (вул. Училищна, 9, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100, код ЄДРПОУ 37755152)

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 09.03.2023 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна