Постанова

від 17.07.2023 по справі 120/11084/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/11084/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маслоід О.С

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

17 липня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Жмеринської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: комунального підприємства Жмеринської міської ради "Компас" про звернення стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2022 року позивач, Головне управління ДПС у Вінницькій області, звернулося в суд з позовом до Жмеринської міської ради (відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Комунального підприємства Жмеринської міської ради "Компас" (третя особа) про звернення стягнення податкового боргу третьої особи в сумі 105 959, 74 грн. на кошти відповідача.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 09.03.2023 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що позивач, перед зверненням до відповідача із поданням від 08.09.2022, не вжив всіх необхідних заходів з метою погашення податкового боргу третьою особою.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що відповідач є засновником Комунального підприємства "Компас", за яким рахується податковий борг в розмірі 105 959,74 грн. Вказана заборгованість, крім іншого, підтверджується рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 по справі № 120/18448/21-а, яким, зокрема, надано дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Також зазначає, що з метою виконання вищезазначеного рішення суду, позивач неодноразово звертався з листами щодо вжиття дієвих заходів, направлених на погашення вказаного боргу КП "Компас", зокрема, направлено відповідачеві подання щодо прийняття одного з рішень, визначених п.96.2 ст. 96 Податкового кодексу України, однак відповідь на зазначене подання не отримано. Відтак, з огляду на те, що відповідач не задовольнив вимоги подання позивача, останній, в порядку ст. 96 ПК України, звертається до суду з даним позовом.

У відзиві на апеляційну скаргу представником відповідача зазначається, що позивачем не здійснено необхідні заходи, які визначені ст. 95 ПК України, щодо погашення податкової заборгованості боржника третьої особи, що передбачають продаж майна, яке перебуває у податковій заставі.

Вважає, що ст. 96 ПК України застосовується лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника, передбачена ст. 95 ПК України, з будь-яких причин, вказаних в законі, не вирішила проблему погашення боргу. Водночас позивачем не надано доказів здійснення у відповідності до ст. 95 ПК України заходів щодо продажу майна боржника, що внесено в податкову заставу, а також не здійснено всіх необхідних заходів щодо погашення податкового боргу.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що третя особа - комунальне підприємство Жмеринської міської ради "Компас" є юридичною особою, заснованою на комунальній власності м. Жмеринка, створене рішенням Жмеринської міської ради Вінницької області та є самостійним господарюючим суб`єктом.

Вказане підприємство має заборгованість зі сплати податку на подану вартість на суму 105 959, 74 грн.

Податковим керуючим здійснено опис майна боржника третьої особи, що підтверджується актом опису майна № 5 від 22.10.2020 року на загальну суму 85 720,32 грн. (машина для нанесення дорожньої розмітки DP - 6832L).

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.03.2021 по справі №120/8601/20-а стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують третю особу кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 35748,74 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.09.2021 по справі №120/1720/21-а стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують третю особу, кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 69191 грн., зупинено видаткові операції на рахунках третьої особи шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), заборонено відчужувати нерухоме та рухоме майно та зобов`язано допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 по справі № 120/18448/21-а Головному управлінню ДПС у Вінницькій області надано дозвіл на погашення податкового боргу третьої особи за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису № 5 від 22.10.2020.

07.09.2022 позивач звернувся до відповідача з поданням щодо прийняття стосовно третьої особи рішення відповідно до п. 96.1 ст. 96 ПК України.

У зв`язку з неотриманням у визначений строк відповіді на вищевказане подання, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, спірні правовідносини врегульовані Податковим Кодексом України (далі ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється положеннями статей 95 - 99 ПК України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Для цього контролюючий орган звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до п. 95.4. ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

За приписами норм ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Згідно з п.89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств визначені в ст. 96 ПК України.

Так, нормами п. 96.1 ст. 96 ПК України передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Положеннями п. 96.3 ст. 96 ПК України визначено, що відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку про те, що положеннями ПК України встановлено загальний порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі, і комунальних підприємств) перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: стягнення коштів, які перебувають у власності боржника, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна боржника, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому, регламентований ст. 96 ПК України особливий порядок погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінює послідовності реалізації стадій стягнення податкового боргу.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 липня 2021 року у справі № 820/5956/16, від 06 листопада 2018 року у справі № 807/903/15, від 09 березня 2021 року у справі № 160/2598/20, від 04 серпня 2022 року у справі № 320/5487/20, від 27 жовтня 2022 року у справі № 826/7478/18, від 02 серпня 2021 року у справі № 280/101/19, від 11 вересня 2020 року у справі № 826/15776/15, від 20 грудня 2019 року у справі № 826/19486/15, від 11 вересня 2019 року у справі № 826/8951/15, від 04 квітня 2019 року у справі № 816/2436/16, від 26 грудня 2018 року у справі № 810/3735/15.

Разом з тим, норми ст. 96 ПК України стосуються залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, та застосовуються лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності самого платника, передбачена ст. 95 ПК України, не призвела до погашення податкового боргу.

Саме такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 06.05.2020 у справі № 820/899/17, від 18.11.2022 у справі № 520/11571/19, від 14.02.2023 у справі № 640/22855/20, які, в силу ч. 5 ст. 242 КАС України, враховуються судом.

Також суд першої інстанції звернув увагу на висновки Верховного Суду, що викладені в постанові від 14.02.2023 року по справі № 640/22855/20.

Верховний Суд зазначив, що особливості погашення податкового боргу державних підприємств, що визначені ст. 96 ПК України стосуються вже стадії коли контролюючим органом було виконано повний перелік дій, встановлених ПК України щодо порядку стягнення податкового боргу, зокрема, звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу, вжиття заходів щодо погашення наявного податкового боргу за рахунок додаткових джерел погашення податкового боргу. Якщо такі заходи не мали результатом погашення податкового боргу державного підприємства, то орган державної податкової служби вчиняє дії, передбачені ст. 96 ПК України для залучення коштів (майна) органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, для погашення податкового боргу останнього.

Тобто, контролюючий орган має виконати повний перелік дій, встановлених ПК України щодо порядку стягнення податкового боргу з державного підприємства, у тому числі комунального підприємства.

Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу такого підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені ст. 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, для погашення податкового боргу останнього.

Таким чином, для цілей звернення позивача до відповідача із поданням та стягнення з нього сум податкового боргу, контролюючий орган має довести вжиття ним всіх вичерпних заходів щодо погашення податкового боргу комунального підприємства, тобто третьої особи.

Разом з тим, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі № 160/2598/20, де зокрема, Суд зазначив, що погашення податкового боргу комунального підприємства шляхом звернення стягнення суми податкового боргу такого комунального підприємства на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство, можливо за умови вжиття передбачених пунктом 96.1 статті 96 ПК заходів і вони не дали результату.

Дослідивши матеріали справи судом першої інстанції встановлено, що позивач, перед зверненням до відповідача із поданням від 08.09.2022, не вжив всіх необхідних заходів з метою погашення податкового боргу третьою особою, зокрема, не вжив заходів щодо продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Крім цього, у поданні вказано про відсутність можливості вжиття заходів щодо реалізації майна боржника, що описане в податкову заставу, а не про те, що сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна третьої особи, не покрила суму її податкового боргу й інших витрат або ж про відсутність у неї власного майна, що може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Разом з тим, суд першої інстанції зазначає про формальний підхід при проведенні 29.08.2022 податковим керуючим перевірки стану збереження майна третьої особи, яке перебуває у податковій заставі, вжиття заходів для проведення оцінки майна та подальшої реалізації такого майна з метою погашення податкового боргу, з огляду на наступне.

В акті про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі від 29.08.2022 за № 3-229 вказано, що податкового керуючого до (не) допущено до проведення перевірки стану збереження майна. Вказаний акт не містить більше ніякої інформації.

При цьому, з листів відповідача від 12.10.2022, 28.04.2021 встановлено, що керівник та працівники третьої особи звільнені, тобто особи, які не допустили податкового керуючого до проведення перевірки відсутні. Вказані листи також містять інформацію щодо адреси, за якою зберігається описане майно третьої особи. Натомість в акті не вказано за якою адресою було здійснено вихід податкового керуючого для проведення такої перевірки та які особи вчинили дії щодо не допуску податкового керуючого до проведення перевірки.

В матеріалах справи міститься повідомлення від 15.08.2022 за № 3-229 третій особі про намір проведення перевірки 29.08.2022, але на момент розгляду судом першої інстанції не надано належних та допустимих доказів щодо надіслання та отримання третьою особою такого повідомлення.

Зважаючи на вище викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивач не довів належними та допустимими доказами дотримання ним, встановленого ст. 96 ПК України, порядку стягнення податкового боргу з комунального підприємства, виконання вимог якого є безумовним обов`язком, а не правом контролюючого органу у подібних правовідносинах.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.