Рішення

від 06.03.2023 по справі 140/7854/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2023 року ЛуцькСправа № 140/7854/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена Країна - 2000» про накладення арешту на кошти та інші цінності,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена Країна - 2000» (далі - ТОВ «Зелена Країна - 2000», відповідач) про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Зелена Країна-2000», що відкриті в установах банків, на суму 92232,32 грн. (дев`яносто дві тисячі двісті тридцять дві гривні тридцять дві копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «Зелена Країна - 2000» є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, зареєстроване як юридична особа з 27 серпня 2013 року.

Відповідно до картки особового рахунку платника податків за відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 92232,32 грн. в тому числі:

- податок на нерухоме майно 39043,13 грн., з яких: основний платіж 36958,60 грн., штрафні санкції 2084,53 грн., пеня 0,00 грн.;

- земельний податок з юридичних осіб 53074,23 грн., з яких основний платіж 48356,81 грн., штрафні санкції 4717,42 грн., пеня 0,00 грн.;

- збір за спеціальне використання води 114,96 грн., з яких основний платіж 0,00 грн., штрафні санкції 114,96 грн., пеня 0,00 грн.;

Вказує, що дана заборгованість підтверджується рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року по справі № 120/970/20-а, яким стягнуто податковий борг з ТзОВ «Зелена Країна-2000».

Наголошує, що ГУ ДПС у Вінницькій області вжито заходи з метою виявлення майна, яке може бути використано для погашення податкового боргу, опису цього майна, а також заходи для стягнення податкового боргу, які не дали результату.

Після усунення недоліків на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 05 грудня 2022 року (арк. спр. 26) та ухвали про продовження процесуального строку від 23 грудня 2022 року (арк. спр. 59), ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 63).

Ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав 06 січня 2023 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (арк. спр. 68).

Правом подачі відзиву на позов відповідач не скористався. Отже ТОВ «Зелена Країна-2000» пред`явлені позовні вимоги не оспорило, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подало, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами відповідно до частини шостої статті 162 КАС України.

Суд, перевіривши доводи позивача у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року у справі № 120/970/20-а позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Зелена Країна-2000» про стягнення податкового боргу задоволено та стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ «Зелена Країна-2000» в рахунок погашення податкового боргу в сумі 104579,32 грн. (сто чотири тисячі п`ятсот сімдесят дев`ять гривень 32 копійки) (арк. спр. 12 - 17).

Як убачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року у справі № 120/970/20-а набрало законної сили 07 серпня 2020 року.

ГУ ДПС у Вінницькій області вжито заходи з метою виявлення майна, яке може бути використано для погашення його податкового боргу, а також заходи для стягнення податкового боргу.

Зокрема, відповідно до інформаційної довідки №295086427 від 18 січня 2022 року по Товариству з обмеженою відповідальністю «Зелена Країна-2000» (пошук здійснено за кодом ЄДРПОУ 38831223) відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відсутні (арк. спр. 18).

З інформаційної довідки Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області № 02-10/2090 від 22 жовтня 2021 року, наданої ГУ ДПС у Вінницькій області на його запит, вбачається що станом на 19 жовтня 2021 року за «Зелена Країна-2000» в реєстрі машин ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області сільськогосподарська та дорожньо-будівельна техніка не зареєстрована (арк. спр. 19).

Відповідно до довідки Територіального сервісного центру МВС № 0541 № 31/2-0541-3766 від 26 жовтня 2021 року за ТОВ «Зелена Країна-2000» в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відсутні пошукові дані (арк. спр. 20).

Згідно картки особового рахунку платника податків за відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 92232,32 грн. (арк. спр. 9-11)

З метою здійснення заходів погашення податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначеністаттею 94 Податкового кодексу (далі - ПК України).

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті94.1 статті 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК Україниздійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Приписи статті 94 ПК Українивикладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Відтак, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом94.2 статті 94 ПК України.

Згідно із пунктом 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цьогоКодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цьогоКодексуінвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки); нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Відповідно до абзацу другого підпункту94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК Україниарешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

ВодночасПК Українипередбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначеністаттею 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до підпункту20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК Україниконтролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 94.2 статті 94 ПК України, за наявності умов, встановлених підпунктом20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма підпункту20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України є імперативною і обов`язковою до виконання.

Норми підпункту20.1.33 пункту 20.1 статті 20та пункту94.2 статті 94 ПК Українине заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК Українирегулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2019 року у справі №813/4345/16, від 24 січня 2019 року у справі №809/161/13-а, від 19 вересня 2019 року, у справі №804/17275/14, від 17 вересня 2019 року у справі №804/4273/13-а, і відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд з цим, згідно із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 28 листопада 2021 року у справі № 825/2351/18, підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, є сукупність таких обставин, як наявність у платника податкового боргу та відсутність (недостатність) у платника майна, достатнього для погашення такого боргу.

Суд наголошує, що у цій справі контролюючим органом доведено наявність у відповідача податкового боргу, а також надано належні та допустимі докази відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення такого податкового боргу.

Оскільки у відповідача відсутнє майно, яке може бути використане як джерело погашення податкового боргу, суд погоджується з доводами позивача про можливість накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банку в межах суми податкового боргу в розмірі 92232,32 грн.

Відповідно до частини 1статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Позивачем доведено суду правомірність заявлених вимог, а тому зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо застосування заходів накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, в межах суми податкового боргу в розмірі 92232,32 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною другою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак, суд не стягує їх з відповідача.

Керуючись статтями 139, 243-246, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Вінницькій області (21028, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, 7, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44069150) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена Країна - 2000» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, 23, ідентифікаційний код юридичної особи 38831223) про накладення арешту на кошти та інші цінності задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена Країна - 2000», що знаходяться в установах банків в межах суми податкового боргу 92232,32 грн. (дев`яносто дві тисячі двісті тридцять дві гривні тридцять дві копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович