Рішення

від 09.03.2023 по справі 440/10600/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/10600/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Комунальної установи «Центр-фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів Полтавської обласної ради» до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, Північного офісу Держаудитслужби, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальні системи автоматизації" про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В:

Комунальна установа «Центр-фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів Полтавської обласної ради» (надалі також позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (надалі також відповідач -1), Північного офісу Держаудитслужби (надалі також відповідач -2), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальні системи автоматизації" про визнання протиправним та скасування висновку, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 28.11.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі за унікальним номером оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу UA-2021-11-25-005701-b.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами моніторингу закупівлі Обладнання для харчоблоків закладів освіти (код за ДК 021:2015: 39310000-8 Обладнання для закладів громадського харчування) , ідентифікатор закупівлі UA-2021-11-25-005701-b, Відповідачем було складено та 28.11.2022 оприлюднено в електронній системі Висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-25-005701-b, яким встановлено порушення, а саме: За результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації Замовника вимогам законодавства у сфері закупівель установлено порушення вимог абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «Індустріальні системи автоматизації» установлено порушення вимог передбачених пунктами 1 та 2 частини 1 статті 31 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо своєчасності надання інформації та документів у випадках передбачених законодавством установлено порушення вимог частини 5 статті 8 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів відповідно до вимог Закону, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору про закупівлю умовам тендерної пропозиції переможця та законодавству у сфері закупівель, дотримання законодавства у сфері закупівель в частині внесення змін до договору, - порушень не встановлено. Питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо дотримання Замовником вимог постанови № 710 дослідити не є можливим, у зв`язку з ненаданням Замовником відповіді на запит про надання пояснення. А також визначено зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень), а саме: З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором про закупівлю від 28.12.2021 № 103, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

Комунальна установа «Центр фінансово- статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів Полтавської обласної ради» не погоджується з Висновком Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-25-005701-b від 28.11.2022, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26.01.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність висновку щодо проведення моніторингу закупівлі. Наголошував, що за результатами аналізу питання повноти та своєчасності відображення інформації, документів встановлено недотримання пункту 1, 2 частини першої статті 31, частини третьої статті 22, частини 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», що жодним чином не спростовується позивачем у поданій ним позовній заяві.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

25.11.2021 Комунальною установою «Центр фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів Полтавської обласної ради» в електронній системі закупівель ProZorro було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-11-25-005701-b на закупівлю Обладнання для харчоблоків закладів освіти (код за ДК 021:2015: 39310000-8 Обладнання для закладів громадського харчування). Згідно даних розміщених в електронній системі закупівель було подано дві тендерних пропозиції від ТОВ " Індустріальні системи автоматизації" та ТОВ " ІТЕС- СЕРВІС".

13.12.2021 було проведено аукціон, а 15.12.2021 ТОВ " Індустріальні системи автоматизації " визнано переможцем та направлено повідомлення про укладення договору.

28.12.2021 між Комунальною установою «Центр фінансово- статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів Полтавської обласної ради» та ТОВ " Індустріальні системи автоматизації» укладено Договір №104 Обладнання для харчоблоків закладів освіти (код за ДК 021:2015: 39310000-8 Обладнання для закладів громадського харчування).

10.11.2022 начальником Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області Л.Костюк винесено наказ № 51-3 "Про початок моніторингу процедур закупівель".

За результатами моніторингу закупівлі Обладнання для харчоблоків закладів освіти (код за ДК 021:2015: 39310000-8 Обладнання для закладів громадського харчування), ідентифікатор закупівлі UA-2021-11-25-005701-b, Відповідачем було складено та 28.11.2021 оприлюднено в електронній системі Висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-25-005701-b, про наявність порушення, а саме: За результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації Замовника вимогам законодавства у сфері закупівель установлено порушення вимог абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «Індустріальні системи автоматизації» установлено порушення вимог, передбачених пунктами 1 та 2 частини 1 статті 31 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених законодавством установлено порушення вимог частини 5 статті 8 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів відповідно до вимог Закону, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору про закупівлю умовам тендерної пропозиції переможця та законодавству у сфері закупівель, дотримання законодавства у сфері закупівель в частині внесення змін до договору, - порушень не встановлено. Питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо дотримання вимог постанови № 710 дослідити не є можливим, у зв`язку з ненаданням Замовником відповіді на запит про надання пояснення. А також визначено зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень), а саме: З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором про закупівлю від 28.12.2021 № 103, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

Позивач не погодився з висновком Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області щодо проведення моніторингу процедури закупівлі та звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади на момент оголошення спірної закупівлі визначалися Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року №922-VIII (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 922-VIII).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

За приписами статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон № 2939-ХІІ) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 4 частини другої статті 8 Закону №922 передбачено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Як встановлено судом, 31.05.2022 Південним офісом Держаудитслужби прийнято наказ №160 "Про початок моніторингу процедур закупівель", яким відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 наказано розпочати моніторинг процедури закупівлі щодо оголошення про проведення процедури закупівлі № UA-2021-11-25-005701-b у зв`язку з виявленням органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

У позові позивач не ставить під сумнів правомірність прийняття Південним офісом Держаудитслужби наказу №160 від 31.05.2022 "Про початок моніторингу процедур закупівель" та у цій справі не оскаржує його.

Частиною четвертою статті 8 Закону №922-VIII визначено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина шоста статті 8 Закону №922-VIII).

Згідно з частиною дев`ятнадцятою статті 8 Закону №922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Станом на час виникнення спірних правовідносин форма висновку про результати моніторингу закупівлі та Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 р. за № 958/35241.

Відповідно до частини десятої статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Відповідно до статті 1 Закону № 922-VIII публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 16 Закону №922-VIII передбачено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Частиною другою статті 16 Закону №922-VIII встановлено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Відповідно до частини першої та другої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 922 Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник керуючись частиною другою статті 16 Закону № 922 установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1)наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

За результатами моніторингу установлено, що Замовник на підтвердження кваліфікаційного критерію Наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази установив відповідно до пункту 1 розділу ІІІ тендерної документації умову щодо надання у складі тендерної пропозиції учасника зокрема, інформації та/або документів, що підтверджують відповідність учасника установленим кваліфікаційним критеріям згідно із Додатком № 2 до тендерної документації. Пунктом 6 розділу ІІІ тендерної документації Замовника передбачено, що Замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям згідно з Додатком № 2 до тендерної документації, зокрема, надання у складі тендерної пропозиції довідки про наявність в учасника відповідної матеріально-технічної бази за передбаченою формою (підпункт 1.2 пункту 1 додатку 2 до тендерної документації). Підпунктом 1.3 пункту 1 Додатку № 2 до тендерної документації передбачено, що для підтвердження зазначеної інформації учасник повинен надати копії документів, що підтверджують наявність в учасника права власності або права користування на кожну одиницю майна, які підтверджують законність володіння учасником відповідним майном.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у висновку встановлено, що учасником ТОВ Індустріальні системи автоматизації у складі своєї тендерної пропозиції не надано підтверджуючих документів права власності на крісло ATLANT, ноутбук Dell Inspiron 3593, БФП ОКІ МС332, БФП ОКІ МС363, Сервер DELL R715, системний дисковий масив OLINK DNS-325, жорсткий диск DELL 146GB, акумуляторний шуруповерт EinhellExpert, дрель Дніпро - М ДЕУ-1200П, перфоратор електричний Dnipro-M BH-130, шуруповерт Makita DDF458Z, про які йдеться у довідці про наявність обладнання та матеріально-технічної бази від 10.12.2021 вих. № 190/21, чим не дотримано вимоги передбачені пунктами 1 та 6 розділу ІІІ тендерної документації та підпунктом 1.3 пункту 1 додатку 2 до тендерної документації, що в свою чергу не відповідає кваліфікаційному критерію «наявність обладнання та матеріально-технічної бази».

На виконання вищевказаної вимоги ТОВ "Індустріальні системи автоматизації" в складі тендерної пропозиції надано довідку про наявність обладнання та матеріально - технічної бази № 190/21 від 10.12.2021 за формою, встановленою підпунктом 1.2 пункту 1 Додатку 2 до тендерної документації. Довідка містить інформацію про 14 позицій майна у кількості 20 штук, а саме: ATLANT, ноутбук Dell Inspiron 3593, БФП ОКІ МС332, БФП ОКІ МС363, Сервер DELL R715, системний дисковий масив OLINK DNS-325, жорсткий диск DELL 146GB, акумуляторний шуруповерт EinhellExpert, дрель Дніпро - М ДЕУ-1200П, перфоратор електричний Dnipro-M BH-130, шуруповерт Makita DDF458Z, автомобілі спеціалізовані вантажні фургони, офісне приміщення /а.с. 57/.

Стосовно офісного приміщення та автомобілів учасником надано відповідні правовстановлюючі документи.

Підтверджуючих документів на інше обладнання ТОВ "Індустріальні системи автоматизації" не надало у зв`язку із закінченням трирічного строку зберігання видаткових накладних, на підставі яких це обладнання придбавалося, передбаченого Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого Міністерством юстиції України № 578/5 від 12.04.2012.

Суд звертає увагу на те, що зміст пункту 1 частини 1 статті 31 Закону № 922-VIII не містить посилань на необхідність відхилення замовником тендерної пропозиції у разі виявлення невідповідностей інформації, що подана учасником у складі тендерної пропозиції як кваліфікаційного критерію, що свідчив би про його невідповідність вимогам, установленим статтею 16 Закону № 922-VIII.

Водночас, Держаудитслужба не заперечує наявність в учасника тендерних пропозицій - ТОВ "Індустріальні системи автоматизації" відповідного обладнання та матеріально - технічної бази для виконання робіт.

Таким чином встановлене відповідачем порушення у спірних правовідносинах носить суто формальний характер.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах висловлений Верховним Судом у постанові від 16.11.2022 у справі № 420/25720/21.

Дослідивши зміст тендерної документації замовника, зокрема кваліфікаційні критерії до учасників та вимоги, встановлені замовником відповідно до статей 16, 17 закону, та інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям та вимогам згідно із законодавством додатком 2 до тендерної документації, судом не встановлено визначення тендерною документацією конкретних вимог для поставки товару, саме цим обладнанням та технікою, на які посилається відповідач, а також наявності такого обладнання та техніки на балансі учасників тендеру.

Таким чином, тендерна документація не містить чітко визначеного переліку обладнання, необхідного для поставки товару, а саме: обладнання для харчоблоків закладів освіти (код за ДК 021:2015: 39310000-8 Обладнання для закладів громадського харчування).

Оскільки тендерна документація не містить чітко визначеного переліку обладнання необхідного для виконання робіт, надання учасником довідок про наявність обладнання, матеріально-технічної бази прямо вказує на відсутність порушень позивачем статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.

Враховуючи вищенаведене, учасником-переможцем ТОВ Індустріальні системи автоматизації надано усі необхідні документи згідно Тендерної документації, які вимагалися позивачем для участі у тендері в цій частині.

Стосовно претензій відповідача до Додатку № 1 до тендерної документації суд зазначає наступне.

За змістом оскарженого висновку, одним з порушень, допущених позивачем, вказано те, що фактично Додатком № 1 до тендерної документації Замовником передбачено форму тендерної пропозиції, тоді як за умовами тендерної документації Додаток № 1 повинен містити інформацію про учасника.

На думку суду, вказана обставина жодним чином не свідчить про порушення позивачем вимог Закону №922-VIII, оскільки тендерна пропозиція, передбачена Додатком № 1 містить інформацію про учасника.

Так, у тендерній пропозиції ТОВ Індустріальні системи автоматизації вих. № 190/1 від 10.12.2021 зазначено повне найменування, ідентифікаційний код учасника, контактний телефон, Е-mail, фактичну та юридичну адресу, уповноважену особу учасника процедури закупівлі щодо підпису договору, реквізити розрахункового рахунку тощо /а.с. 143/.

Щодо порушення позивачем абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону "Про публічні закупівлі", суд зазначає наступне.

Вказане порушення установлено відповідачем внаслідок помилкового зазначення позивачем у Додатку № 2 до тендерної документації номеру статті Закону №922-VIII.

Відповідно до частини першої та другої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.

Частинами 4, 5 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до Додатку № 2 тендерної документації зазначено наступну інформацію, а саме: «У разі, якщо тендерна пропозиція учасника не містить документального підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, або якщо документальне підтвердження не відповідає вимогам, або відсутність хоча б однієї інформації у довідках довільної форми, які передбачені у тендерній документації, або якщо документальне підтвердження вказує на невідповідність учасника кваліфікаційним вимогам, Учасник вважається таким, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, а його тендерна пропозиція відхиляється на підставі статті 30 Закону.

Згідно із статтею 30 Закону України "Про публічні закупівлі" електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу. Приведені ціни визначаються з урахуванням значень інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки.

Для проведення електронного аукціону ціни/приведені ціни всіх тендерних пропозицій/пропозицій розташовуються в електронній системі закупівель у порядку від найвищої до найнижчої без зазначення найменувань учасників. Стартовою ціною визначається найвища ціна/приведена ціна. Перед початком кожного наступного етапу аукціону визначається нова стартова ціна за результатами попереднього етапу аукціону.

Якщо учасники подали тендерні пропозиції/пропозиції з однаковим значенням ціни/приведеної ціни, першим в електронному аукціоні пониження ціни буде здійснювати учасник, який подав свою тендерну пропозицію/пропозицію пізніше, ніж інші учасники з аналогічним значенням ціни тендерної пропозиції/пропозиції.

Учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну/приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни.

Електронна система закупівель автоматично розраховує аномально низькі ціни/приведені ціни тендерних пропозицій на всіх етапах електронного аукціону та інформує про це учасника процедури закупівлі та замовника.

Відомості про розмір мінімального кроку пониження ціни або приведеної ціни під час електронного аукціону зазначаються у відсотках або грошових одиницях.

Протягом кожного етапу електронного аукціону всім учасникам забезпечується доступ до аукціону, зокрема до інформації про позицію їхніх цін або приведених цін в електронній системі закупівель у списку від найвищої до найнижчої на кожному етапі проведення аукціону та інформації про кількість учасників на поточному етапі електронного аукціону без зазначення їхніх найменувань.

Таким чином, статтею 30 Закону України "Про публічні закупівлі", чинною на момент виникнення спірних правовідносин, визначено порядок проведення електронного аукціону та вона не містить норм щодо відхилення тендерної пропозиції учасника.

Натомість, позивачем в Додатку № 2 тендерної документації помилково зазначено нечинну редакцію цієї норми від 02.04.2020, яка передбачала відхилення тендерних пропозицій.

Водночас, суд зауважує, що пункт 6 Розділу 5 тендерної документації містить усі підстави відхилення тендерних пропозицій учасників відповідно до статті 31 Закону № 922-VIII, з якими учасник перед початком подачі тендерної пропозиції ознайомлюється та у разі виникнення питань звертається до Замовника за роз`ясненням, або з вимогою щодо внесення змін до тендерної документації. Таких питань чи вимог у ході проведення відкритих торгів Замовнику не надходило /а.с. 52-53/.

На думку суду вказана технічна помилка не впливає на зміст тендерної документації, а, відтак, суд відхиляє твердження відповідача про порушення позивачем вимог абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі".

Стосовно невідповідності тендерної пропозиції пункту 9 Додатку № 3 до тендерної документації щодо необхідності надання копії Технічних умов виробника товару суд зазначає наступне.

Пунктом 9 Додатку № 3 до тендерної документації встановлено умову, що всі товари, які є предметом закупівлі мають відповідати вимогам ТУ виробника, копія якого додається до складу пропозиції.

ТОВ Індустріальні системи автоматизації в складі тендерної пропозиції надано копію "Теплове обладнання для підприємств громадського харчування Технічні умови", які затверджені висновком державної санітарно- епідеміологічної експертизи Запорізької області, а також директором ТОВ "Еталон" 07.02.2005.

Крім цього, від ТОВ "ЕФЕС-ТРЕЙД" надано авторизаційний лист, в якому зазначено, що ТОВ Індустріальні системи автоматизації є офіційним представником у Полтавській області.

Надаючи оцінку цьому порушенню суд зауважує, що ТОВ Індустріальні системи автоматизації в складі тендерної пропозиції надано лише титульну сторінку Технічних умов, затверджених директором ТОВ "Еталон" в той час, як авторизаційний лист на постачання товару надано виробником ТОВ "ЕФЕС- ТРЕЙД".

З огляду на вказані обставини суд погоджується з висновком відповідача про невідповідність тендерної пропозиції тендерній документації у відповідній частині.

Стосовно відсутності інформації щодо експертизи зонтів витяжних, які є частиною предмету закупівлі суд зазначає наступне.

Пунктом 8 додатку № 3 тендерної документації передбачено надання копії висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на товар, який є предметом закупівлі.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Індустріальні системи автоматизації у складі тендерної пропозиції надано висновки державної санітарно - епідеміологічної експертизи від 02.09.2019 № 12.2-18-1/19312 та від 14.11.2019 № 12.2-18-1/24890. Однак жоден з вказаних висновків не містить інформації щодо експертизи зонтів витяжних, які є частиною предмету закупівлі.

Суд погоджується з вказаним висновком відповідача.

Посилання позивача на надання учасником торгів Сертифікату відповідності UA.PN.191.1164-21 від 06.09.2021 не спростовує факту відсутності висновку державної санітарно - епідеміологічної експертизи.

Щодо порушення вимог частини 5 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Як вбачається з електронної системи закупівель відповідачем 11.11.2022 оприлюднено запит про надання пояснення (інформації, документів) №1.

Водночас, Замовником не надано відповідь через електронну систему закупівель на запит посадової особи органу державного фінансового контролю, відповідальної за проведення моніторингу процедури закупівлі №1 від 11.11.2022

Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок відповідача про недотримання вимог частини п`ятої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" в цій частині обґрунтованим та не спростовується відповідними доказами, які містяться у матеріалах даної справи.

Надаючи правову оцінку способу усунення виявлених порушень, суд зазначає таке.

У пункті 3 констатуючої частини оскарженого висновку відповідач у зв`язку із виявленням порушень під час спірного моніторингу відповідачем на підставі статей 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" зобов`язує позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором про закупівлю від 28.12.2021 №103, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Надаючи правову оцінку наведеному, суд зазначає, що такий захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, що наразі виконаний, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Однак, зауваження Держаудитслужби зводиться до невідповідності пропозиції одного з учасників вимогам тендерної документації, що носять формальний характер, так як вони не пов`язані із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

При вирішенні цього спору суд також враховує необхідність чіткого дотримання учасниками торгів вимог, визначених у тендерній документації, а також необхідності підтверджувати відповідність учасника кваліфікаційним вимогам саме тими документами, які визначені у такій документації. В той же час, відповідні протиправні дії замовника неодмінно повинні утворювати порушення одного з основних принципів здійснення державних закупівель, визначеного статтею 5 Закону №922-VIII, а саме - недискримінація учасників. Натомість, відповідачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів того, що позивач будь-яким чином поставив учасників закупівлі у дискримінаційне становище.

Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні " передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати застосування відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується, як з завданнями відповідача, визначеними Положенням про Державну аудиторську службу України, так і з вимогою про застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Крім цього, відповідно до частини 1 статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 4 статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За змістом статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У частині першій статті 203 ЦК України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частина перша статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що інститут недійсності має на меті повне скасування правочину (розірвання договору) саме як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення договору, який суперечить законодавству.

Відповідно до статті 43 Закону №922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;

2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;

3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону;

5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

Як вбачається з оскаржуваного висновку, відповідач не встановив випадків, які передбачені статтею 43 Закону №922-VIII, що виключає наявність будь-яких підстав про ствердження щодо нікчемності договору про закупівлю.

Також суд вважає за необхідне врахувати правовий висновок Верховного Суду у постановах №420/5590/19 від 30.11.2021, де суд касаційної інстанції вказав, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України "Про публічні закупівлі". Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.

У цьому випадку відповідач не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі (у тому числі щодо внесення змін до тендерної документації), а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 160/8403/19 від 30.11.2021.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому, з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Таким чином, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, зокрема, шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів позивача, третьої особи та матиме для них негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а.

Разом з цим суд звертає увагу, що виявлені в ході моніторингу порушення не обмежили інших учасників закупівлі в оцінці об`єктивного та неупередженого визначення переможця та можливості реалізувати своє право на оскарження процедури закупівлі.

Суд зазначає, що матеріали даної справи не містять відомостей щодо наявності судових справ з приводу оскарження процедури закупівлі № UA-2021-11-25-005701-b. Відповідних відомостей не було надано і під час розгляду даної справи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимога про зобов`язання Замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, за встановлених обставин, є необґрунтованою.

За наведених обставин, суд зазначає, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-25-005701-b складений без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зважає на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58), відповідно до якої: принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач правомірності оскарженого рішення не довів, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Отже, позов Комунальної установи «Центр-фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів Полтавської обласної ради» належить задовольнити.

Позовна заява містить інші доводи на користь заявлених вимог, які взяті до уваги однак, не зазначені в даному рішенні, оскільки мають опосередковане відношення у питанні встановлення протиправності оскаржуваних рішень.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом у цій справі позивачем сплачено судовий збір у сумі 2481,00 грн.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Північного офісу Держаудитслужби.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунальної установи «Центр-фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів Полтавської обласної ради» (вул. Комарова, 2-а, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 03338030) до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (майдан ім. С.П.Корольова, 12, м. Житомир, 10014), Північного офісу Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 40479560), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальні системи автоматизації" (вул. Коцюбинського, буд. 2-А, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 34612093) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-25-005701-b від 28.11.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на користь Комунальної установи «Центр-фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів Полтавської обласної ради» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів складення повного судового рішення.

Суддя К.І. Клочко