Постанова

від 23.06.2010 по справі 4-352/2010

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 4-352/2010 року

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06 2010 року Солом”янський районний суд м. Києва

в складі:головуючого: судді ЗАХАРОВОЇ А.С.

при секретарі СОЛОВІЦЬКОЇ І.М.

з участю прокурора БАРАНОВСЬКОГО Д.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на постанову ст. слідчого СВ Солом»янського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2, від 10.04.2009 року про порушення кримінальної справи по факту скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 02.07.2009 року звернувся до Солом»янського районного суду м. Києва зі скаргою на постанову ст. слідчого СВ Солом»янського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2, від 10.04.2009 року про порушення кримінальної справи по факту скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, посилаючись на те, що дана постанова є незаконною, т.я. не відповідає вимогам ст.ст. 94, 98 КПК України, і у слідчого не було підстав та приводів для порушення кримінальної справи, оскільки неправильно застосовані норми кримінального законодавства України та дані наведені в якості підстав до порушення кримінальної справи не відповідають фактичним обставинам, а тому просить вказану постанову скасувати та відмовити в порушенні кримінальної справи.

В судовому засіданні ОСОБА_4, яка за дорученням представляє інтереси скаржника ОСОБА_1, підтримана скарга.

Вислухавши пояснення представника скаржника, думку прокурора, який заперечує проти скарги, т.я. вважає, що кримінальна справа порушена відповідно до норм КПК, вивчивши матеріали, які були підставою для порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку про те, що скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 234, 236, 236-7 КПК України, та Рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 року, постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи проти певної особи повинні розглядатися судом за чинним законодавством у порядку кримінального судочинства.

При цьому суд, розглядаючи такі скарги на стадії досудового слідства перевіряє наявність приводів і підстав для винесення зазначених постанов і не повинен розглядати та вирішувати заздалегідь ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті.

Відповідно до ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли е достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Відповідно до ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 цього кодексу прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

Як вбачається із постанови від 10.04.2009 року слідчого підставою для порушення кримінальної справи став висновок спеціаліста №859 від 29.05.2006 року, відповідно до якого передавальні розпорядження №173 від 14.11.2002 року, видане на ім'я ОСОБА_1, №175 від 14.11.2002 року, видане на ім'я ОСОБА_6, №176 від 14.11.2002 року, видане на ім'я ОСОБА_7, №І77 від 15.11.2002 року видане на ім'я ОСОБА_3, №178 вщ 15.11.2002 року, видане на ім'я ОСОБА_1, №149/150 від 13.11.2002 року, видане на ім'я ОСОБА_7, №152/153 від 13.11.2002 року, видане на ім'я ОСОБА_6, №154/155 від 13.11.2002 року, видане на ім'я ОСОБА_3, №156/157 від 13.11.2002 року, видане на ім'я ОСОБА_1, №158/159 від 13.11.2002 року, видане на ім'я ОСОБА_8, №196/197 від 19.11.2002 року, видане на ім'я ОСОБА_8 містять відтиски печатки ВАТ «Промтехкомплекс», нанесені ймовірно не печаткою ВАТ «Промтехкомплекс», але в матеріалах справи відсутні зазначені передавальні розпорядження, які, зі змісту оскаржуваної постанови, є предметом злочину, а також висновок спеціаліста №859 від 29.05.2006 року, згідно з яким відтиски печатки ВАТ «Промтехкомплекс» на цих передавальних розпорядженнях, нанесені ймовірно не печаткою ВАТ «Промтехкомплекс».

Отже, зазначена постанова слідчого від 10.04.2009 року про порушення кримінальної справи базується на передавальних розпорядженнях та висновку спеціаліста № 859 від 29.05.2006 року, які в матеріалах справи відсутні і таки були відсутні в матеріалах дослідчої перевірки, інших матеріалів перевірки, які б давали підстави для порушення кримінальної справи немає, а тому, суд вважає, що на час порушення кримінальної справи по факту скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, не було наявними відповідні підстави, передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України, і ст. слідчий СВ Солом»янського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2 не мав достатньо даних, необхідних для порушення кримінальної справи відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України і ним при порушенні кримінальної справи не були виконані всі дії необхідні і достатні для прийняття такого рішення.

Щодо вимог скаржника ОСОБА_1 про відмову в порушені кримінальної справи, то в цій частині необхідно відмовити, т.я. це суперечить вимогам ст. 236-7 КПК України, оскільки суд відповідно до даної норми, вирішуючи питання про скасування постанови, не може постановити рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

Керуючись ст.ст. 236, 236-7, 236-8 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Скаргу задовольнити частково: постанову ст. слідчого СВ Солом»янського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2, від 10.04.2009 року про порушення кримінальної справи по факту скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України скасувати.

В решті скаргу залишити без задоволення.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 7 діб з дня її винесення.

Суддя: