Рішення

від 09.03.2023 по справі 580/3530/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року справа № 580/3530/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гараня С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Черкаській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 (далі відповідач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2) , в якому просить:

-визнати протиправним і скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №3819630/25212111 від 17.02.2022, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 07.11.2021, ухвалене Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Черкаській області;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 07.11.2021, подану на реєстрацію датою її фактичного подання.

Також просить суд, стягнути понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він не відповідає жодним критеріям ризиковості, а його господарська діяльність відбувається на підставі вимог законодавства. Позивач стверджує, що надав копії необхідних документів та пояснення щодо здійснених господарських операцій, однак оскаржуваним рішенням комісії Головного управління ДПС у Черкаській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної, відмовила у реєстрації податкової накладної №1 від 07.11.2021. Також позивач зазначає, що ним виконано необхідні вимоги для реєстрації податкової накладної та надано всі необхідні документи, відтак, оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправним та підлягає скасуванню.

Від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що спірне рішення прийняте з підстав ненадання позивачем первинних документів щодо змісту господарської операції. Тому відповідач вважає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної позивача прийняте правомірно, а позовні вимоги є необґрунтованими.

Щодо клопотання представника відповідачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає, що частинами першою, другою та третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи та надавати письмові пояснення з доказами.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Основним видом економічної діяльності позивача (КВЕД) 01.11 є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

08.10.2021 між ТОВ СП «Нібулон» (Покупець) та селянським (фермерським) господарством Журби Олександра Васильовича (Продавець), укладено договір поставки №2201/2021. Відповідно п.1.1 постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію власного виробництва.

Відповідно до приписів п. 201.10. ст.201 Податкового кодексу України, позивачем було складено податкову накладну № 1 від 07.11.2021 на покупця ТОВ СП «Нібулон» на суму 784 043,30 грн, у т.ч. ПДВ в сумі 96 286,02 грн.

29.11.2021 позивач отримав квитанцію відповідно до якої відповідачем документ прийнято, але реєстрація зупинена на підставі п.201.16 ст. 201 ПК України у зв`язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товари/послуги 1005, відсутні в таблиці даних податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбавання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано подати пояснення та копії документів щодо підтвердженні інформації в податковій накладній для розгляду питання її реєстрації.

За фактом зупинення реєстрації податкової накладної №1 позивач направив контролюючому органу пояснення та копії документів.

17.02.2022 комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Черкаській області прийняла рішення №3819630/25212111 про відмову в реєстрації податкової накладної від 07.11.2021 №1 з підстав ненадання платником податку копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним рішенням, суд врахував таке.

Згідно з підп. а, б п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України) об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкової накладної та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкової накладної платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкової накладної платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

01.02.2020 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

За приписами пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що належної мотивації підстав та причин віднесення поданої позивачем податкової накладної до категорії ризиковості здійснення операцій відповідачами до суду не надано.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі- Порядок 520).

Пунктами 2-7 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 8 червня 2020 року у справі №824/245/19-а, які обов`язкові для врахування судом відповідно ч.5 ст.242 КАС України у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв`язку із встановленням його ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а й вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Суд врахував, що надіслана позивачу квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної №1 не містить обґрунтованого переліку документів, які мали бути надані позивачем для їх реєстрації.

Згідно пунктів 9-11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, у пункті 6 Порядку №1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Отже, суд зазначає, що з урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже, контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Суд врахував, що відповідачами не вказано, які саме вимоги законодавства порушено при складанні документів, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Так, 08.10.2021 між ТОВ СП «Нібулон» (Покупець) та селянським (фермерським) господарством Журби Олександра Васильовича (Продавець), укладено договір поставки № 2201/2021, за яким ТОВ СП «Нібулон» була поставлена кукурудза власного виробництва.

Відповідно до приписів п. 201.10. ст.201 Податкового кодексу України, позивачем було складено податкову накладну № 1 від 07.11.2021 на поставку кукурудзи ТОВ СП «Нібулон» на суму 784 043,30 грн, у т.ч. ПДВ в сумі 96 286,02 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що для здійснення господарської діяльності господарство має земельну ділянку площею 23,7 га, на підставі державного акту ЧР-№5-73 на праві постійного користування землею. Ця ділянка включена в декларацію платника єдиного податку четвертої групи, яка подана до органу ДПС 21.02.2021.

У власності господарства перебувають такі основні засоби: комбайн зернозбиральний СК-5 Нива, трактор ЮМЗ-6, сівалка СУПН-8, плуг ПЛН-3-35, дискова борона ДАН-2,1, жатка соняшникова, культиватор КПС-4.

Також позивач зазначає, що зважаючи на площу земельної ділянки, чисельність працюючих осіб в господарстві складає - одна особа. На період збирання урожаю залучаються працівники згідно договорів наданих робіт (послуг), що відображається у об`єднаній звітності ПДФО та ЄСВ. Господарством також регулярно подаються до органів статистики звіти за формами №4-сг, №29-сг.

Основними постачальниками товарно-матеріальних цінностей (палива, добрива, насіння, запчастин) є ТОВ «Агрохімойл» (ЄДРПОУ 39530094), ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» (ЄДРПОУ 31352075), ФОП ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_1 ), ПП «Бізон-Тех 2006» (ЄДРПОУ 34216986), що підтверджується договорами, рахунками, ТТН.

З метою ведення господарської діяльності, відповідно до Звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід, винограду у 2020 році, господарством було засіяно під кукурудзу - 19,70 га, з обсягом виробництва у масі після доробки 435,42 ц.

Квитанцією №2 від 20.07.2020, було підтверджено отримання ГУ ДПС у Черкаській області, Золотоніське управління, Золотоніська ДПІ, про об`єкти оподаткування, або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за Формою №20-ОПП.

Квитанцією №2 підтверджена факт отримання Звіту за формою №29-сг за 2020 рік.

Також було подано Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року за формою №4-сг, який був отриманий та зареєстрований Держстатом. Згідно звітності №4-сг за 2021 рік посіяно кукурудзи 12,0 га, соняшника 11,7 га. Квитанцією №2 підтверджена факт отримання Звіту за формою №4-сг. Квитанцією №2 підтверджена факт отримання Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік.

З метою проведення посівної в 2021 році, на підставі договорів, накладних, та ТТН, господарством було придбано, та отримано мінеральні добрива, паливно-мастильні матеріали, посівні матеріали та інше. Так на підставі рахунків та накладних господарством придбавалось дизельне паливо.

Крім того, на підставі договору купівлі-продажу насіння від 10.12.2019 у ТОВ «Піонер Насіння Україна», яке в подальшому, відповідно до додаткової угоди №2, змінилось на ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна», було придбано насіння кукурудзи. Це підтверджується договором, накладними, рахунками, та ТТН.

На підставі договору поставки №148 від 02.03.2021, у ТОВ «Агрохімоіл» було придбано карбамід, що підтверджується договором, специфікацією, накладними, рахунками.

На підставі договору поставки №110 від 02.03.2021 ТОВ «Агрохім Снаб» було придбано карбамід, що підтверджується договором, специфікацією, накладними, рахунками, ТТН

Частково роботи з обробки землі проводилися на підставі договору №22-021 від 31.03.2021, ТОВ «Агро-МТС», що підтверджується договором, рахунком, актом виконаних робіт.

На підставі договору поставки №2437/21/П/ЧРЛЄ від 15.04.2021, було придбано агрохімікати, що підтверджується договором, специфікацією, накладними, рахунками.

На підставі договору поставки №УМ-0803В від 15.05.2021, було придбано гербіциди, що підтверджується договором, специфікацією, рахунками, накладними.

Зібраний урожай кукурудзи, на підставі договору поставки №2201/2021 від 08.10.2021 з ТОВ СП «Нібулон», було реалізовано. Доказом цього є договір, додаткова угода до нього, рахунок, накладна, довіреність на перевезення кукурудзи та видана ТОВ СП «Нібулон» податкова накладна.

Збір врожаю кукурудзи проводився ФОП ОСОБА_1 на підставі договору на виконання робіт від 01.11.2021, та підтверджується договором та актом прийняття-здачі робіт.

Перевезення кукурудзи здійснювалось на підставі договору на виконання робіт укладений 05.11.2021 з ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується договором, та актом прийняття-здачі робіт.

Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що Комісії було надано повний пакет документів, який підтверджував, факт наявності у господарства земельної ділянки, її обробки, придбання палива, хімікатів та насіння кукурудзи, збирання врожаю, та придбання його ТОВ СП «Нібулон».

Крім того, відсутність певних документів не є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної та підставою для визнання господарських операцій безтоварними, оскільки виявлені недостовірності є підставою для здійснення перевірки та прийняття відповідного рішення за її наслідками.

Суд зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18.

Отже, позиція відповідача щодо надання платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства, згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, є необґрунтованою, а в спірному рішенні не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкової накладної, складеної позивачем.

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17 та в постанові від 28.10.2019 у справі №640/983/19.

На підставі викладеного судом встановлено протиправність спірного рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішено, та є належним способом захисту порушеного права.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На думку суду, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування спірного рішення та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну, в той час як відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, покладений на них обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 КАС України, не виконали, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

У відповідності до ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що 04.07.2022 між позивачем та адвокатом Весеньовим Є.В. був укладений договір про надання правової допомоги.

У розрахунку розміру витрат на професійну правничу допомогу надану адвокатом Весеньовим Є.В. сторони підтверджують, що адвокатом надано позивачу послуги, що складаються з: вивчення та проведення правового аналізу документів, наданих позивачем з метою звернення до суду - 3000,00 грн (3 години); вивчення судової практики - 3000,00 грн (3 години); підготовка, друк, та подання до суду позову 4000,00 грн (4 години). Всього послуг надано на суму 10 000,00 грн.

У матеріалах справи міститься копія ордеру адвоката Весеньова Є.В., на представлення інтересів позивача у суді. У матеріалах справи міститься копія свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, яке видано ОСОБА_4 , квитанція до прибуткового касового ордеру від 26.08.2022 на суму 10 000,00 грн.

Враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, приймаючи до уваги що дана справа не є складною (за обсягом доказів, з даної категорії справ сформована усталена практика Верховного Суду), приймаючи до уваги те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, з огляду на те, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між позивачем та адвокатом, і є обов`язковими до виконання, а також те, що угода про надання правничої допомоги є дійсною, приймаючи до уваги також і те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти певні дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, однак приймаючи до уваги принципи добросовісності, розумності та справедливості, справу до категорії незначної складності, то суд вважає за необхідне стягнути витрати на правничу допомогу лише у розмірі 5 000,00 грн.

Згідно частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в сумі 2 481,00 грн.

Зважаючи на задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору, слід стягнути з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №3819630/25212111 від 17.02.2022, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 07.11.2021, ухвалене Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Черкаській області.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну селянського (фермерського) господарства Журби Олександра Васильовича №1 від 07.11.2021, подану на реєстрацію датою її фактичного подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663) на користь селянського (фермерського) господарства Журби Олександра Васильовича (код ЄДРПОУ 25212111) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 240 (одна тисяча двісті сорок) грн 50 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь селянського (фермерського) господарства Журби Олександра Васильовича (код ЄДРПОУ 25212111) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 240 (одна тисяча двісті сорок) грн 50 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя Сергій ГАРАНЬ