Ухвала

від 09.03.2023 по справі 200/4495/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 березня 2023 року справа №200/4495/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року у справі № 200/4495/22 за позовом фермерського господарства «Аграрада» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року у справі № 200/4495/22.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року у справі № 200/4495/22 - залишено без руху.

Встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання документу про сплату судового збору.

Копія ухвали суду від 06 лютого 2023 року була надіслана в електронний кабінет Головного управління ДПС України в Донецькій області в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 06 лютого 2023 року.

Ухвалою апеляційного суду від 22 лютого 2023 року у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Донецькій області про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

ЗаявуГоловного управління ДПС у Донецькій області про продовження строку виконання ухвали суду задоволено частково.

Продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року у справі № 200/4495/22, зазначених в ухвалі у від 06 лютого 2023 року, на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснено, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги, які зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 06 лютого 2023 року, відповідно до ст.169 КАС України, апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Копія ухвали суду від 22 лютого 2023 року була надіслана в електронний кабінет ГУ ДПС в Донецькій області в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 22 лютого 2023 року.

03 березня 2023 року в системі «Електроний суд» повторно сформовано клопотання про відстрочення та або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, у якій заявник просить відстрочити сплату судового збору до набрання законної сили рішенням або продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги. Зазначає, що відповідач є бюджетною установою асигнування якої повністю залежать від розподілу державного бюджету. Зазначає, що із запровадженням в Україні воєнного стану на момент подання скарги, у строк передбачений Кодексом, у апелянта була відсутня можливість оплатити судовий збір за подання скарги у зв`язку з відсутністю коштів. Також, посилається на приписи пункту 1 статті 6 Конвенції та прецендентну практику ЄСПЛ, яка стосується судових витрат. Прохає на підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 44, 133 КАС України, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочити строк сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, до ухвалення судового рішення у цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з ч. ч. 2,3 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Згідно ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і митні органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції було забезпечено скаржнику можливість сплатити судовий збір та реалізувати право на апеляційне оскарження, шляхом залишення апеляційної скарги без руху та продовженням строку для усунення недоліків, однак, це не призвело до сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.

При цьому, суд зауважує, що указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено й станом на дату прийняття цієї ухвали.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог суду щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 18.01.2023 по справі № 160/21195/21.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Однак, у поданому клопотанні про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, окрім посилання на те, що податковий орган є бюджетною установою асигнування якої повністю залежать від розподілу державного бюджету, та того, що із запровадженням в Україні воєнного стану на момент подання скарги, у строк передбачений Кодексом, у ГУ ДПС у Донецькій області була відсутня можливість оплатити судовий збір за подання скарги у зв`язку з відсутністю коштів, контролюючий орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі визначеної суми судового збору у встановлений судом строк.

Наведений вище висновок також узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 26.10.2022 по справі № 826/11887/18.

Тобто, з огляду на викладене, відсутні належні обґрунтування підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.

При цьому, долучені до заяви про продовження процесуального строку лист до ДПС України про здійснення наближення кошторисних призначень та виписки з казначейського рахунку не підтверджують вжиття скаржником сукупності послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України саме у даній справі.

Разом з цим варто зазначити, що посилання скаржника на внутрішні організаційні процеси у роботі ГУ ДПС у Донецькій області під час воєнного стану, без зазначення конкретних обставин, які вплинули на можливість виконання ухвали суду та усунення недоліків апеляційної скарги, та без надання відповідних доказів, не можуть бути прийняті судом до уваги та слугувати підставою для задоволення клопотання відповідача.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Принагідно, суд апеляційної інстанції зазначає, що сплата судового збору не може вважатися перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції було забезпечено право ГУ ДПС у Донецькій області на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, шляхом залишення апеляційної скарги без руху, та продовженням строку для усунення недоліків, а скаржником не надано належних доказів в підтвердження вжитих ним заходів з метою сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановлений судом строк, суд приходить до висновку про залишення без задоволення клопотання про клопотання про відстрочення та або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Отже, станом на 09 березня 2023 року апелянтом не було усунуто недоліки апеляційної скарги. Доказів сплати судового збору від апелянта не надходило.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 та ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона, що подала скаргу, не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, вона повертається заявникові.

Керуючись ст. ст. 169, 298, 321, 325, 327-331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення та або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати за подання апеляційної скарги Головного управління ДПС України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року у справі № 200/4495/22.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року у справі № 200/4495/22 повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання колегією суддів та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук