Постанова

від 08.03.2023 по справі 420/1242/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/1242/21Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Бітова А.І.,

Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2022р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2021р. ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» звернулося в суд із позовом до ГУ ДПС у Харківській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.08.2020р. за №0002733201.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що податковим органом було проведено фактичну перевірку ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД», що розташований за адресою: в`їзд Польовий буд.1, с.Докучаєвське, Харківський р-н., Харківська обл., за результатами якої 3.08.2020р. складено акт за №1085/20-40-32-01-08/37136301, у висновках якого встановлено порушення позивачем вимог пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, а саме встановлено, що у період з 1.04.2020р. по 30.06.2020р. на акцизному складі за адресою: в`їзд Польовий, буд.1, с.Докучаєвське, Харківський р-н., Харківська обл., здійснювалось зберігання та відпуск пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

В подальшому, на підставі встановлених порушень, 25.08.2020р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за №0002733201, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 640 000грн..

Позивач не погоджується із висновками акту перевірки, підставами призначення та проведення перевірки, у зв`язку із чим вважає, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 25.08.2020р. за №0002733201 є таким, що підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що у наказі на перевірку відсутнє посилання на інформацію, що стала підставою для проведення перевірки. Також, позивач зазначає, що він є розпорядником акцизного складу, який до 1.07.2019р. не підпадав під визначення платника податку відповідно до ст.212.1 ПКУ, у зв`язку із чим, штраф за виявлені під час перевірки порушення, до позивача може бути застосовано лише з 1.07.2020р..

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2021р. відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021р. рішення суду першої інстанції змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2021р. залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 6.07.2022р. касаційну скаргу ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2021р. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2022р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.08.2020р. №0002733201.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте, представник ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» в судове засідання не з`явився та про причини неявки не повідомив.

Представник ГУ ДПС у Харківській області у судовому засіданні приймав участь в режимі відеоконференції, надав відповідні пояснення по суті справи та не заперечував про подальший розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, з урахуванням висновків Верховного Суду по даній справі, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у податкового органу були відсутні підстави для застосування до товариства штрафних санкцій відповідно до п.128-1.1 ст.128-1 ПК України та, як наслідок, для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» не підпадало під визначення платника податку відповідно до п.212.1 ст.212 ПК України у спірний період.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі та належної оцінки доказів, допустив невірне застосування норм матеріального права та порушив норми процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що 17.12.2019р. між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Сокар Україна»» укладено договір відповідального зберігання нафтопродуктів за №17/12-2009 (т.2 а.с.33-37).

За умовами вказаного договору поклажодавець передає, а зберігач приймає на вiдповiдальне зберігання, у кількості та асортименті на термін зберігання у відповідності з умовами цього договору.

На виконання умов даного договору було складено акцизні накладні за №10 та за №13 від 1.04.2020р. (а.с.176).

В подальшому, наказом ГУ ДПС у Харківській області від 23.07.2020р. за №2335, на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального), пп.19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17, п.19-1.1 ст.19-1 ПКУ, ч.1 ст.16 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» за місцем фактичного провадження діяльності у господарському об`єкті, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , з 24 липня 2020р., тривалістю не більше 10 діб. Передбачено проведення перевірки за період діяльності з 1.07.2019р. по день закінчення перевірки з метою здійснення контролю за дотриманням вимог ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», ПК України та інших нормативно-правових актів у сфері обігу пального, зняття його залишків, відбору проб і зразків.

23.07.2020р. ГУ ДПС у Харківській області видано направлення за №557 та №556 головним державним ревізорам-інспекторам відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Представнику ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» вручено копію наказу ГУ ДПС у Харківській області від 23.07.2020р. за №2335 та пред`явлено службові посвідчення та направлення на проведення перевірки 28.07.2020р., про що свідчать наявні у направленнях на перевірку підписи.

За результатом перевірки господарського об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 складено Акт (довідка) про результати фактичної перевірки від 3.08.2020р. за №1085/20-40-32-01-08/ НОМЕР_1 , у висновках якого встановлено порушення вимог пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, а саме встановлено, що у період з 1.04.2020р. по 30.06.2020р. на акцизному складі за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювалось зберігання та відпуск пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

На підставі встановленого порушення, 25.08.2020р. ГУ ДПС у Харківській області було прийнято податкове повідомлення-рішення за №0002733201, згідно з яким, до ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» на підставі п. 128-1.1 ст. 128-1 застосовано штрафні санкції у сумі 640 000грн..

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся в суд із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податкового органу, з урахуванням висновків Верховного Суду у даній справі, та підстав, за якими позивач пов`язує його протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями п.75.1 ст.75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Так, згідно пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За правилами п.80.1 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При цьому, відповідно до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Аналіз пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України дає підстави для висновку, що дана правова норма передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо. Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у своїх постановах від 10.04.2020р. у справі за №815/1978/18 та від 12.08.2021р. у справі за №140/14625/20.

Враховуючи вищевказане, судова колегія вважає, що податковим органом правомірно призначено перевірку ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД».

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у своїй постанові по даній справі від 6.07.2022р..При цьому, під час касаційного перегляду даної справи, Верховний Суд вказав на те, що суди дійшли передчасного висновку щодо правомірності накладення на позивача штрафних санкцій на підставі п.128-1.1 ст.128-1 ПК України, оскільки не перевірили належним чином, чи підпадав позивач під визначення платника податку відповідно до п.212.1 ст.212 ПК України саме до 1 липня 2019р. з урахуванням положень пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 цього Кодексу для вирішення питання правомірності притягнення ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» до відповідальності за п.128-1.1 ст.128-1 ПК України.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що суди не надали належної оцінки господарським операціям, у межах яких складені акцизні накладні за період з 1.04.2020р. по 30.06.2020р.. Так, позивач стверджував, що вказані акцизні накладні були складені на підставі укладеного з ТОВ «Торговий дім «Сокар Україна» договору відповідального зберігання нафтопродуктів №17/12-2009 від 17.12.2019р..

Отже, спірним питанням у даній справі є перевірка відповідності позивача визначенню платника податку, наведеному у п.212.1 ст.212 ПК України, з метою встановлення дати, з якої в останнього виник обов`язок реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників в реєстрі.

Так, відповідно до п.212.1.15 ст.212 ПК України, платником акцизного податку є , зокрема, особа, яка реалізує пальне.

Приписами пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

У зв`язку з прийняттям ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015р. за №909-VII (дата набрання чинності - 1.01.2016р.), яким було внесено зміни до ПК України в частині віднесення пального до підакцизної групи товарів, КМУ прийняв постанову від 24.02.2016р. за №113 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального», якою з 1.03.2016р. було запроваджено систему електронного адміністрування реалізації пального. Вищевказаною Постановою Уряду було також затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального (надалі - Порядок №113), який діяв до 1.07.2019р.. Наразі діє Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затверджений постановою КМУ від 24.04.2019р. за №408 (надалі - Порядок №408).

Так, у п.5 Порядку №113 передбачалося обов`язкове включення платників акцизного податку з реалізації пального до реєстру платників акцизного податку з реалізації пального. До вказаного реєстру підлягали включенню, зокрема, дані про пункти (склади, комплекси, станції, інші об`єкти), в яких реалізується пальне (код, найменування, місцезнаходження та інші дані), відповідні коди адміністративно-територіальних одиниць згідно з Класифікатором об`єктів адміністративно-територіального устрою України.

В подальшому, Постановою КМУ від 24.04.2019р. за №408 з 1.07.2019р. було введено дію систему електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Положеннями п.1 Порядку №408 встановлено обов`язок платників акцизного податку з 1 травня 2019р. до і червня 2019р. зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового всі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники будуть станом на 1 липня 2019р.. Суб`єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників акцизного податку з 1 липня 2019р., зобов`язані до 1 липня 2019р. зареєструватися як платники акцизного податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники акцизного податку будуть станом на 1 липня 2019р..

Відповідні доповнення були внесені і до ПК України, а саме ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018р. за №2628-VIII було доповнено ст.230 ПК України наступними положеннями:

- акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку;

- платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового усі акцизні склади;

- акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі;

- витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства (у разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками);

- розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С; дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

Приписами пп.230.1.3 п.230.1 ст.230 ПК України визначено, що розпорядники акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, зобов`язані на кожному акцизному складі формувати дані про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

У відповідності до підрозділу 5 розділу XX ПК України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами- лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:

- акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року;

- акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року;

- акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Положеннями пп.14.1.6 п.14. 1 ст.14 ПК України встановлено, що акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Приписами пп.14.1.224 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що розпорядником акцизного складу є суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Стаття 1281 ПК України встановлює фінансову відповідальність для платників податків у разі порушення правил обліку, виробництва та обігу пального на акцизних складах.

Так, судовою колегією встановлено під час апеляційного розгляду та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» здійснює діяльність по зберіганню пального за адресою: в`їзд Польовий,1, с.Докучаєвське, Харківська область, ліцензія на право зберігання від 1.07.2019р. за №20230414201900002, терміном дії з 1.07.2019р. по 1.07.2024р..

ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» зареєстровано як платник акцизного податку -19.06.2019р.. За адресою місця зберігання пального підприємством зареєстровано 20.06.2019р. акцизний склад (нафтобазу) з уніфікованим №1001057.

Як вбачається з матеріалів справи та як підтвердив представник податкового органу під час судового засідання в апеляційному суді, що під час фактичної перевірки, результати якої оформлено актом від 3.08.2020р. за №1085/20-40-32-01-08/37136301, контролюючим органом було встановлено, що позивачем не дотримано вимог ст.230 ПК України, оскільки на акцизному складі за адресою: в`їзд Польовий, 1, с.Докучаєвське, Харківська область, у період з 1.04.2020р. по 30.06.2020р. здійснювалось зберігання та відпуск пального без наявності зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі 30 рівнемірів - лічильників та 2 витратомірів - лічильників. Зокрема, це підтверджується акцизними накладними від 1.04.2020р. за №10,13, на підставі яких позивач здійснював відпуск пального на адресу ТОВ «Торговий дім «Сокар Україна».

На даному акцизному складі розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, а тому обов`язок щодо обладнання акцизного складу витратомірами - лічильниками/рівнемірами-лічильниками та здійснення їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі підлягав виконанню у строк не пізніше 1 жовтня 2019р..

Інформація щодо розташованих на акцизному складі пального стаціонарних резервуарів та установлених на них витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників міститься у Єдиному державному реєстрі у вигляді Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри та Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу7 (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, форми яких затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018р. за №944.

Довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри зареєстрована позивачем лише 30.06.2020р..

Відповідальність за вказане порушення, передбачена п.1281.1 ст.1281 ПК України, а саме: не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра - лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра - лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів- лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір - лічильник/витратомір - лічильник спирту етилового.

Водночас, пунктом 18 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПК України передбачено, що норми п.1281.1 ст.128 1 цього Кодексу застосовуються:

- з 1 липня 2019р. - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20 000куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019р. не підпадав під визначення платника податку відповідно до п.212.1 ст.212 цього Кодексу);

- з 1 жовтня 2019р. - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1 000 куб. метрів, але не перевищує 20 000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019р. не підпадав під визначення платника податку відповідно до п.212.1 ст.212 цього Кодексу);

- з 1 квітня 2020р. - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1 000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019р. не підпадав під визначення платника податку відповідно до п.212.1 ст.212 цього Кодексу);

- з 1 липня 2020р. - до розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019р. не підпадав під визначення платника податку відповідно до п.212.1 ст.212 цього Кодексу (незалежно від загальної місткості резервуарів, розташованих на акцизному складі такого розпорядника), а також до вітчизняних підприємств, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне).

Аналізуючи вищевказане, з урахуванням обставин справи, судова колегія вважає, що ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» до 1 липня 2019р. підпадав під визначення платника податку відповідно до пп.212.1.15 п.212.1 ст.212 ПК України як особа, яка реалізує пальне.

Враховуючи вищевказане, судова колегія вважає, що податковий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв правомірно та в межах норм податкового законодавства та з урахуванням усіх обставин справи.

Окрім того, під час судового засідання в апеляційному суді, представник податкового органу звернув увагу на те, що під час перевірки позивачу було вручено запит про надання документів, на який листом від 31.07.2020р. за №21/01-04 позивач надав документи та зазначив, що договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, розрахункові документи відсутні.

Судова колегія вважає, що Одеський окружний адміністративний суд під час розгляду справи по суті помилково узяв до уваги ті документи які були відсутні в ході проведення перевірки, а саме договір відповідального зберігання нафтопродуктів від 17.12.2019р. за №17/12-2009, який укладено між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Сокар Україна», та надав їм відповідну оцінку.

При цьому, у відповідності до п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Водночас, за правилами п.44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в п.86.7 ст.86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків.

Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів прирівнюється нормами п.44.6 ст.44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, суд не повинен був брати до уваги документи, надані платником податків на підтвердження доводів про неправомірність прийнятого щодо нього за результатами перевірки рішення, які не були надані під час перевірки, або після її закінчення, проте, до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки, оскільки ці документи не відповідають вимогам щодо допустимості доказів у адміністративній справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 2.02.2021р. у справі за №826/13307/17, від 12.03.2021р. у справі за №826/373/18.

Також, представник податкового органу у судовому засіданні в апеляційному суді додатково вказав на те, що на виконання умов договору відповідального зберігання нафтопродуктів від 17.12.2019р. за №17/12-2009 було складено акцизні накладні від 1.04.2020р. за №10,13, що підтверджують факт відпуску пального з акцизного складу №1001057, на адресу ТОВ «Торговий дім «Сокар Україна», а тому висновок про те, що у разі, якщо суб`єкт господарювання здійснював діяльність, пов`язану із навантаженням-розвантаженням, зберіганням пального виключно на підставі договорів зберігання, такі операції не вважалися операціями з реалізації пального є хибним, оскільки під реалізація пального, відповідно до пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України, розуміються будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного.

Отже, представник податкового органу вважає, що неврахування вказаних обставин свідчить про формальний підхід суду першої інстанції до з`ясування фактичних обставин даної справи, а судове рішення ґрунтується виключно на правовій позиції позивача без урахування доводів та пояснень, наданих представником відповідача. На підставі вказаного просив апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що представник товариства викликався до суду апеляційної інстанції для надання відповідних пояснень та документів щодо господарської діяльності, проте, представник не з`явився у судове засідання та не виявив бажання надавати відповідні пояснення та документи.

Аналізуючи встановлені обставини, судова колегія вважає, що висновки, які були зроблені на підставі проведеної перевірки ТОВ «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду. При цьому, встановлені під час апеляційного розгляду обставини не спростовані представником товариства.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що приймаючи оскаржуване рішення податковий орган діяв у відповідності та на підставі чинних норм податкового законодавства України, оскільки товариством не надано відповідних документів та доказів, які б дійсно спростовували твердження податкового органу.

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2022р. скасувати.

Прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК ОЙЛ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.І. Бітов

Т.М. Танасогло