РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №:755/8622/22
Провадження №: 2/755/1014/23
"13" лютого 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді - Гончарука В.П.
за участі секретаря - Гриценко О.І.
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Пісоцького Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗСК-БУД» про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та компенсації за невикористану відпустку, -, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ «ЗСК - Буд» про стягнення заробітної плати.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 15 вересня 2020 року мене, що його відповідно до наказу (розпорядження) № гзк00000002-0000000003 від 14.09.2020 р. було прийнято на роботу в Товариство з обмеженої відповідальністю «ЗСК-БУД» на посаду менеджера із збуту.
За весь час роботи у даному Товаристві жодних заходів дисциплінарного стягнення щодо нього не застосовувалось.
Також позивач не отримував від директора Товариства жодних повідомлень, щодо запланованого припинення дії трудового договору чи призупинення трудового договору з позивачем.
31 травня 2022 року позивача було звільнено з посади менеджера із збуту за згодою сторін на підставі поданої заяви (наказ від 31.05.2022 р. ).
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємстві установи, організації, проводиться в день звільнення.
Проте, у день звільнення з позивачем не було проведено повний розрахунок, а саме, не виплачено заробітну плату за травень 2022 року розмірі 6 500 гривень і не компенсовано кошти за невикористану основну щорічну відпустку за весь час роботи в Товаристві, передбачену законодавством України у розмірі 8 932,96 гривень.
Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ з 01.12.2021 р. визначено розмір мінімальної заробітної плати нарівні 6 500 гривень.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 2 грудня 2021 року № 1928-ІХ з 01.10.2022 рівень мінімальної заробітної плати становитиме 6 700 гривень.
Як вбачається з Довідки про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від 18.07.2022 р. № 18071, виданої директором ТОВ «ЗСК-БУД», за період з 01.12.2021 р. по 30.04.2022 р. позивачу виплачувалась заробітна плата виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 6 000 гривень .
Таким чином відповідачем заробітна плата за вказаний період була виплачена не у повному обсязі, а саме не доплачено 2 500 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Таким чином позивача звільнено, з порушенням норм чинного законодавства, а саме, не проведено остаточного розрахунку при звільненні.
З врахуванням викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату за травень в розмірі 6500 грн., 2500 грн. заборгованість по заробітній платі, а також 8932, 96 грн. компенсація за невикористану відпустку.
Відповідно до ухвали суду від 12 версеня 2022 р. було постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в посному обсязі з обставин викладених в позовній заяві та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення пощзову в повному обсязі, зазначаючи при цьому, що позивач в період часу з березня по травень 2022 р. не був присутнім на робочому місці, в зв`язку з військовими діями, що відбувалися на околицях м. Києва та не проводив роботу дистанційно, як на це посилається позивач, та не має підстав для проведення оплати праці позивачу, але при цьому представник відповідача визнає той факт, що у відповідача на день звільнення був 41 день невикористаної відпустки та вважає, що зі сплатою авансу відповідачем було здійснено з позивачем розрахунок за не використану відпустку.
Будь - яких наказів по підприємству про призупинення діяльності, змін до трудового розпорядку не видавалося, доказів, щоб підтверджували відсутність позивача на робочому місці позивачем не складалися та в судовому засіданні відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог позивача.
Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які представник Позивача послався як на підставу своїх вимог, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства
В судовому засіданні встановлено, що відповіднодо наказу ( розполрядженння) від 14 вересня 2020 р. позивача ОСОБА_1 було прийнято на роботу в ТОВ «ЗСК - Буд» з 15.09.2020 р. на посаду менеджера зі збуту .
Наказом ід 31.05.2022 р. позивача було звільнено з займаної посади за згодою сторін.
Як убачається з довідки про заробітну плату позивачеві нараховувалася заробітна плата за 2022 р. в розмірі 6000 грн.
Згідно ст.1 Закону України «Про заробітну плату» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Статтею 36 Закону України «Про заробітну плату» встановлено, що за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.
Відповідно до ст.94 КЗпП України розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
Також відповідно до вимог ч.3 вказаного Закону визначено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Також відповідно до статті 3-1 даного Закону слідує, що розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.
При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров`я, за роботу в нічний та надурочний час, роз`їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.
Якщо розмір заробітної плати у зв`язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.
У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.
Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.
Також відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 р.» установлено у 2022 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 6500 гривень, з 1 жовтня - 6700 гривень.
Відповідно до ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Також статтею 117 даного Кодексу визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надані сторонами докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з обставинами справи. Сторонами надано належним чином завірені копії відповідних документів.
Аналізуючи зібрані у справі письмові докази, з урахуванням пояснень позивачата її представника, представника відповідача, суд прийшов висновку про обґрунтованість позову.
Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Питання судових витрат суд вирішує у віповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-78, 81, 89, 141, 158, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд , -
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗСК-БУД» про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та компенсації за невикористану відпустку задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗСК-БУД» на користь ОСОБА_1 заробітну плату в розмірі 6500 грн., 2500 грн. заборгованість по заробітній платі, а також 8932, 96 грн. компенсація за невикористану відпустку, а всього стягнути 17932,96 грн.
Стягнкти з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗСК-БУД» на користь Державного бюджету України 992 грн. 40 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 13.02.2023 р.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 :
Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗСК-БУД», місцезнаходження: м.Київ, вул.Алмаатинська , буд.97/1, кв.35, ЄДРПОУ 40948924:
Суддя :
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2023 |
Оприлюднено | 10.03.2023 |
Номер документу | 109452579 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Гончарук В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні