Ухвала

від 09.03.2023 по справі 758/2368/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/2368/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2023 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Укртрансгазсервіс» про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги,

В С Т А Н О В И Л А:

У провадження Подільського районного суду м. Києва надійшла вказана вище позовна заява.

Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено обов`язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч. 4 ст. 175 ЦПК України).

Як на підставу від звільнення обов`язку щодо сплати судового збору, позивач посилається на положення ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки, на його думку, поданий позов стосується його порушених прав, як споживача, разом із тим, вказані твердження є безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Відповідно до п. 17) ч.1 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Згідно п.22) ч.1 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника;

В рішенні Конституційного Суду України № 12-рп/2013 від 28 листопада 2013 року, яке є остаточним та обов`язковим до виконання на території України, також зазначено, що перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання позову, визначено у статті 5 Закону України «Про судовий збір» і цей перелік є вичерпним.

Як роз`яснено в п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України N 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" (з наступними змінами), при пред`явленні позову про визнання виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави таким, що не підлягає виконанню, а також позову про визнання недійсним кредитного договору, договорів іпотеки, застави, поруки без застосування наслідків їх недійсності розмір судового збору обчислюється із ставок, встановлених законом за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, оскільки такі вимоги не є майновими та не підлягають грошовій оцінці. При цьому підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" при пред`явленні позову споживачем.

Позивачем у позовній заяві вказано про необхідність зобов`язання ТОВ «Укртрансгазсервіс» повернути кошти, що були надані позивачем у вигляді поворотної фінансової допомоги.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору: про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Із пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено саме Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.

При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вказує на порушення відповідачем договору про надання поворотної фінансової допомоги, який укладено між сторонами, та просить здійснити низку зобов`язальних дій у відношенні до відповідача.

Разом з цим, як вбачається з вищевказаного позову, підставою звернення позивача з позовом не є порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживача», позов не містить жодного посилання на порушення прав позивача саме як споживача та способи їх захисту, передбачених цим Законом, оскільки після укладення сторонами договору позики виникають інші правовідносини.

Суди не вправі керуватися законодавством про захист прав споживачів при вирішенні спорів, що випливають з відносин між фізичними та юридичними особами, які вступають у договірні відносини між собою з метою задоволення особистих потреб, не пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. Тобто, на відносини, де виробником і продавцем товарів, виконавцем робіт і надавачем послуг є громадянин, що не є підприємцем, дія ЗУ «Про захист прав споживачів» не поширюється.

Таким чином, висновок позивача про те, що на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», є хибним, оскільки як вбачається зі змісту позовних вимог відносини, які виникли між позивачем та відповідачем є договірними.

Враховуючи, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги, стосується договірних правовідносин, а тому, положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» , відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, є безпідставними. Укладений між сторонами договір про надання поворотної фінансової допомоги не є споживчим договором в розумінні п. 7 ч. 1 Закону України "Про захист прав споживачів".

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач, при зверненні до суду із даним позовом повинен сплатити судовий збір, та надати суду оригінал квитанції про його сплату.

За положеннями п.п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 вищевказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається з позовної заяви, ціна позову становить 510 000,00 грн.

Таким чином, позивачеві необхідно сплатити судовий збір вимогу майнового характеру в сумі 5100,00 грн. за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Поділ. р-н/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: UA468999980313151206000026008;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Подільський районний суд міста Києва, код ЄДРПОУ суду.

Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надання строку позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Укртрансгазсервіс» про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у п`ять днів з дня отримання ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Леся БУДЗАН