Постанова

від 07.03.2023 по справі 209/1112/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2658/23 Справа № 209/1112/22 Суддя у 1-й інстанції - Шендрик К. Л. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Пищиди М.М.

суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої малолітньою дитиною, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2022 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої малолітньою дитиною.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона має автомобіль SUZUKI SX4 реєстраційний номер НОМЕР_1 та проживає по АДРЕСА_1 . Відповідачі проживають по АДРЕСА_2 .

Вранці 04 травня 2022 року вона припаркувала свій автомобіль в районі під`їду № 1, де знаходиться її квартира, а коли через деякий час підійшла до свого автомобіля, побачила пошкодження на передній лівій і задній лівій дверях фарбувального шару у вигляді подряпин та вм`ятину на задній лівій двері, а також було зламано дзеркало біля водія зліва та подряпини на ньому. Мешканці будинку АДРЕСА_1 повідомили її та надали зйомку з відеокамери, де малолітній хлопчик ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , катаючись на велосипеді пошкодив її автомобіль. Позивач одразу ж звернулася до батька хлопчика - ОСОБА_2 , але він повідомив, що його немає на місці та, у разі потреби, вона може звернутися до поліції, що вона і зробила в той же день.

Позивач також надала відповідні пояснення в СВ ВП № 1 Кам`ямського РУП ГУНП у Дніпропетровській області. Вранці 05 травня 2022 року вона разом з ОСОБА_2 її пошкоджений автомобіль, а також запис на відеокамері.

10 травня 2022 року, а згодом і 19 травня 2022 року позивач направляла повідомлення відповідачам щодо огляду автомобіля на СТО в присутності спеціалістів для узгодження вартості ремонту та добровільного відшкодування здійснених пошкоджень автомобіля. Відповідачі цього не здійснили.

11 травня 2022 року вдруге звернулася до поліції щодо завданої їй шкоди та звернулася до «Правобережної товарної біржі» для оцінки завданої шкоди, яка була оцінена у розмірі 8950 грн.

Крім того, зазначила, що вказане спричинило стійку та тривалу тривогу, як у неї, так і у членів її сім`ї, з`явився страх повторення ранішніх хвороб - гострої невропатії. Вона декілька разів зверталася до КНП КМР «ЦПМСД № 1», для лікування неврологічних симптомів та головного болю, які повторно проявилися у зв`язку з перенесеним тривалим напруженням та стресами в зв`язку з пошкодженням її автомобіля.Вимушена була звернутися за допомогою до психолога громадської організації «Кристал Сенс».

Відповідачі відмовилися в добровільному порядку відшкодувати їй завдану шкоду.

Враховуючи зазначене, позивач просила суд стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в сумі 8950 грн в рівних частинах з кожного та моральну шкоду у розмірі 8000 грн в рівних частинах з кожного у зв`язку пошкодженням її автомобіля SUZUKI SX4 реєстраційний номер НОМЕР_1 , їх малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з відповідачів на її користь понесені нею судові витрати.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 листопада 2022 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої малолітньою дитиною - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є власником транспортного засобу автомобілю SUZUKI SX4 реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином відповідачів, що підтверджується копією свідоцтва про народження.

ІНФОРМАЦІЯ_2 малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , катаючись на велосипеді у дворі біля будинку АДРЕСА_1 , допустив зіткнення свого велосипеда з припаркованим автомобілем позивачки SUZUKI SX4 р.н. НОМЕР_1 , внаслідок чого на автомобілі було пошкоджено фарбувальний шар на передній лівій та задній лівій дверях у вигляді подряпини лінійної форми.

05 травня 2022 року ОСОБА_2 разом з позивачкою поїхали на СТО для визначення ступеню пошкодження автомобіля та вартості ремонтно-відновлювальних робіт. В результаті огляду було виявлено подряпину лако-фарбового покриття лівих передніх та задніх дверей автомобіля, вартість ремонту якої становила приблизно 2000 грн. Відповідач ОСОБА_2 погодився оплатити даний ремонт, проте позивачка виявила бажання звернутися до іншої СТО, яку вона вибере сама.

10 травня 2022 року позивач зверталася до ОСОБА_2 з пропозицією прибути 16 травня 2022 року на СТО «Спектр» для огляду її автомобіля, у зв`язку з його пошкодженням, у відповідь на яку останній 11 травня 2022 року направив на адресу позивачки повідомлення, в якому зазначав, що не зможе приймати учать у огляді її автомобілю з об`єктивних причин - виконання ним військового обов`язку.

11 травня 2022 року позивачка звернулася до чергової частини ВП № 1 КРУП із заявою, зареєстрованою за № 3980 з приводу пошкодження її транспортного засобу SUZUKI SX4 реєстраційний номер НОМЕР_1 , у якій вона повідомила, що 04 травня 2022 року велосипедист вдарився в авто та поїхав з місця події. На підставі заяви позивачки № 3980 від 11 травня 2022 року, слідчою СВ ВП № 1 КРУП Лямець Г.М. було проведено огляд автомобіля SUZUKI SX4 реєстраційний номер НОМЕР_1 червоного кольору, під час якого, при зовнішньому огляді автомобілю, було виявлено пошкодження у вигляді подряпини лінійної форми на лакофарбовому покритті лівих дверей. В ході розгляду матеріалу було встановлено, що позивачка вже зверталась за даним фактом та зазначені матеріали ЄО № 3497 від 04 травня 2022 року списані до справи у зв`язку з відсутністю в діянні складу злочину передбаченого ст. 194 ККУ. Ці обставини підтверджуються довідкою за матеріалом ЄО № 3980 від 11 травня 2022 року (а.с. 23) та протоколом огляду від 11 травня 2022 року (а.с. 21-22).

Для встановлення вартості ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля SUZUKI SX4 реєстраційний номер НОМЕР_1 позивачка 18 травня 2022 року звернулася до ФОП ОСОБА_6 , який визначив загальну вартість ремонтно-відновлювальних робіт в розмірі 8950 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № 24 від 18 травня 2022 року (а.с. 15).

18.05.2022 року за замовленням позивачки експертом Правобережної товарної біржі Поляковим І.Г. виконано висновок про нанесення матеріальної шкоди, відповідно до якої вартість заподіяної матеріальної шкоди власнику автомобіля SUZUKI SX4 реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 8950 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості та недоведеності.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до вимог статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом зазначених норм підставою цивільної відповідальності за завдану шкоду є протиправність поведінки заподіювача, його вина, негативні наслідки у вигляді втрати чи пошкодження майна та причинний зв`язок між цими діями та наслідками.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав і законних інтересів іншої особи. Залежно від характеру юридичного обов`язку, покладеного на особу правовим актом, договором, службовими обов`язками тощо, протиправна поведінка може бути у формі протиправної дії або протиправної бездіяльності.

Майнова шкода, грошовим виразом якої є збитки, поділяється на реальну шкоду, якою є витрати на відновлення порушеного права у зв`язку з втратою та пошкодженням майна, а також упущену вигоду, тобто доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (стаття 22 ЦК).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та наслідками полягає в тому, що шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки, тобто не існує будь-яких інших обставин, які вплинули на ці події (опосередкований причинний зв`язок).

Вина, тобто психічне ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння, а також до негативних наслідків, що настали в результаті такої поведінки або діяння, можлива у формі умислу або необережності. Умисел полягає в тому, що особа розуміє значенні своїх дій, передбачає настання негативних наслідків і свідомо їх допускає. Необережність полягає в тому, що особа не передбачає можливість завдання шкоди при обов`язку її передбачити.

Відшкодування шкоди на підставі спеціальних умов відповідальності відбувається в межах спеціальних деліктів.

Так, частиною першою статті 1178 ЦК України передбачено, що шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

За загальним правилом цього положення відповідальність за шкоду, завдану малолітніми особами, несуть батьки (усиновлювачі), опікуни малолітньої особи або інша фізична особа, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи. Оскільки обов`язок здійснювати виховання дитини покладається в рівній мірі на обох батьків, обидва батьки в рівній мірі несуть відповідальність за шкоду, завдану малолітньою особою. При цьому відповідальність покладається на них незалежно від того, чи проживають вони разом з дитиною, чи ні.

Положеннями частини другої статті 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами) шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, для покладення відповідальності на заподіювача майнової шкоди необхідна сукупність таких обов`язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина в заподіянні шкоди, тобто деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

За правилами статті 81 ЦПК кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що шкода, завдана з необережності малолітньою дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час катання на велосипеді.

Вищезазначене підтверджується підтверджуються довідкою за матеріалом ЄО № 3980 від 11 травня 2022 року та протоколом огляду від 11 травня 2022 року (а.с. 21-22).

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що в результаті дій малолітнього сина відповідачів позивачу завдано матеріальної шкоди на суму 8950 грн., котрі слід стягнути з відповідачів.

У п.9 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України встановлено, що відшкодування моральної (немайнової) шкоди є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів кожної особи. Відшкодування моральної шкоди також передбачене Конституцією та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.3 постанови №4 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Статтею 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Згідно частини 1 та 2 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з положень статей 23, ч.1 ст. 1167 ЦК України, які вказують, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди завданої ОСОБА_1 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань - фізичних, душевних, психічних, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення ) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, судом враховано тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

З огляду на характер та глибину моральних страждань, керуючись принципом розумності та справедливості, компенсація моральної шкоди в розмірі 1 000 гривень є на думку суду, достатньою для відшкодування.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору, сплачених при подачі позовної заяви та апеляційної скарги, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2481 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 листопада 2022 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої малолітньою дитиною - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в розмірі 8950 грн. та 1000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди, всього стягнути 9950 грн. 00 коп.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2481 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Судді: