Ухвала

від 06.03.2023 по справі 757/4638/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/4638/23-к Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1

Провадження №11-сс/824/1554/2023 Доповідач - ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря - ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42022000000001038 від 03.08.2022 року, за апеляційною скаргою прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2023 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 19 750 000,00 грн. та застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 06.04.2023 року, включно,-

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

В С Т А Н О В И Л А :

Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022000000001038 від 03.08.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України.

02 лютого 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

06 лютого 2023 року старший слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернулася до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 19 750 000,00 гривень, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, і запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно застосувати з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, які вказують, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06 лютого 2022 року в задоволенні клопотання відмовленота застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 06.04.2023року. Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддяпослався на наявність обставин, які вказують на наявність обставин у причетності ОСОБА_7 до вчиненняінкримінованого йому кримінального правопорушення, врахував тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, а також на існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, однак прийшов до висновку про не доведеність неможливості запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

На вказану ухвалу слідчого судді, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною та необґрунтованою, через неповне дослідження слідчим суддею матеріалів клопотання, ненадання належної оцінки наявним доказам та застосування запобіжного заходу, який не в повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Впевнений, що у слідства є об`єктивні підстави стверджувати про наявність ризиків, зокрема можливого впливу підозрюваного на свідків та інших осіб, можливих співучасників, можливого переховування від слідства та суду, а також знищення майна, яке можливо набуте злочинним шляхом. Окрім цього, слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_7 не має постійного місця роботи та джерела доходів, звільнений з посади директора ТОВ «Армісет», на якій вчинив розтрату державних коштів, що вказує на необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 19 750 000,00 гривень.

На апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 надійшли заперечення від захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , в яких вказується на законність й обґрунтованість ухвали слідчого судді та міститься прохання залишити її без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Заслухавши:

- доповідача - суддю апеляційного суду;

- прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі;

- підозрюваного та його захисника ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення поданої апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді просили залишити без змін, як законну та обґрунтовану;

- ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст.178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За змістом положень ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визначення особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною і достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунуте звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року та Фокс, Кемпбелл і Гратлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990 року.

Як вбачається з матеріалів клопотання, причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України підтверджується зібраними доказами, зокрема матеріалами тимчасового доступу до речей та документів, які перебували у володінні МОУ, ПАТ «АБ «Південний», а також податкової звітності ТОВ «Армісет», матеріалами обшуків за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Армісет», висновком про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Армісет», довідкою спеціаліста №17/01-1 від 17.01.2023 року, висновком експерта №2-01/02/2023-сее від 01.02.2023 року, а також іншими доказами, сукупність яких дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення передбаченого ч.5 ст.191 КК України кримінального правопорушення, є достатньо мотивованою і ці обставини доведені слідчим суду та свідчать про наявність обґрунтованої підозри.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, та з конфіскацією майна.

А отже, при оцінці ризику переховування від правосуддя, поряд з іншими обставинами, може братися до уваги і загроза відносно суворого покарання, як це відображено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пунцельт проти Чехії» від 25.04.2000 року.

У справі «Амбрушкевич проти Польщі» від 04.05.2006 року, Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання.

Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповненні конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.

Як встановлено колегією суддів, прокурором у судовому засіданні, всупереч твердженням сторони захисту, доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають підстави для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, зокрема можливість переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду.

Окрім цього, існує ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків, оскільки ОСОБА_7 має реальну можливість до спілкування з певним колом осіб, а саме співучасниками, знайомими, родичами, які володіють необхідною для слідства інформацією та показання яких можуть мати вирішальне значення для доведеності його винуватості.

Водночас, наявний ризик можливого знищення або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження та перешкоджання ОСОБА_7 кримінальному провадженню іншим способом.

Тому, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_7 , даних про його особу в сукупності, є підстави вважати, що жоден більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, тому доводи апеляційної скарги прокурора про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає слушними та достатньо обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються змістовними доводами.

Нормами ч.3 ст.183 КПК України передбачено обов`язок слідчого судді при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом. При цьому в ухвалі слідчого судді обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи розмір застави, необхідно враховувати і практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні (рішення у справі «В. проти Швейцарії» 14379/18 від 26.01.1993 року, «Мангурас проти Іспанії» 12050/04 від 08.01.2009 року).

Отже, апеляційний суд вважає, що для гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 , з урахуванням його особи, матеріального стану та інших обставин кримінального провадження, колегія суддів вважає за необхідне, визначити заставу яка буде достатньою у розмірі, що становить 15 000 000,00 (п`ятнадцять мільйонів) гривень.

Такий розмір застави, на думку колегії суддів, буде справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, а також належну процесуальну поведінку підозрюваного, не порушуючи при цьому його прав.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 слід задовольнити частково, ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2023 року необхідно скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 15 000 000,00 (п`ятнадцять мільйонів) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , задовольнити частково.

Ухвалу слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2023 року про відмову в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 19 750 000,00 грн. та застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 06.04.2023 року, включно, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, із можливим внесенням застави у розмірі 19 750 000,00 гривень, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 06 квітня 2023 року, включно, взявши його під варту в залі суду негайно.

Доставити підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ДУ «Київський слідчий ізолятор», де утримувати його під вартою.

Одночасно визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 15 000 000,00 (п`ятнадцять мільйонів) гривень, яка повинна бути внесена у національній грошовій одиниці, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду: м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 42258617, номер рахунку за стандартом IBAN: UA068201720355289002001082186, банк надавача послуг: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по справі №757/4638/23-кв Київському апеляційному суді.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_7 , покласти наступні обов`язки:

- не відлучатись із населено пункту у якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора та/або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;

- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_7 , обов`язків до 06.04.2023 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду, має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» чи іншої установи де підозрюваний перебуває під вартою.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» чи іншої установи де підозрюваний перебуває під вартою негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюванийОСОБА_7 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4