Вирок

від 10.03.2023 по справі 729/901/16-к

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кп/748/13/23

Єдиний унікальний № справи 729/901/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2023 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

проводячи в залі Чернігівського районного суду Чернігівської області відкрите судове засідання по кримінальному провадженню № 12016270080000106 від 24 лютого 2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку Азербайджанської Республіки, громадянина Азербайджанської Республіки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

24 лютого 2020 року вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова, який був змінений ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 25 травня 2020 року в частині призначеного покарання, за ч.2 ст.345 КК України до 3 років позбавлення волі,

16 вересня 2020 року вироком Носівського районного суду Чернігівської області за ч.2 ст.345 КК України із застосуванням ч.4 ст.70 КК України 3 років 6 місяців позбавлення волі;

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п. 6, 12 ч.2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Гянджа Азербайджанської Республіки, громадянина Азербайджанської Республіки, посвідка на постійне місце проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

13 квітня 2017 року Бобровицьким районним судом Чернігівської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі,

24 лютого 2020 року Новозаводським районним судом м.Чернігова, який був змінений ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 25 травня 2020 року в частині призначеного покарання, за ч.2 ст.345 КК України із застосуванням ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п. 6, 12 ч.2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Мокрець Броварського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , непрацюючого, раніше не судимого;

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п. 6, 12 ч.2 ст. 115 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,

обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

захисників ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,

перекладача ОСОБА_21 ,

В С Т А Н О В И В :

23 лютого 2016 року у вечірній час ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження і вина якої не доведена у встановленому законом порядку на час винесення вироку, вступили у злочинну змову, спрямовану на вчинення нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_22 .

ІНФОРМАЦІЯ_4, приблизно о 01 годині 00 хвилин, ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження і вина якої не доведена у встановленому законом порядку на час винесення вироку, доводячи злочинний умисел групи до кінця, взявши з собою дерев`яну биту, прибули до господарства ОСОБА_22 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , де шляхом пошкодження віконного скла проникли до приміщення будинку та умисно, з метою заволодіння чужим майном, вчинили напад на ОСОБА_22 .

У ході нападу на ОСОБА_22 , поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоров`я потерпілої, з метою заподіяння їй смерті, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження і вина якої не доведена у встановленому законом порядку на час винесення вироку, умисно руками, ногами, дерев`яною битою та праскою почергово завдали не менше п`ятнадцяти-двадцяти ударів по голові, обличчю, тулубу та кінцівках ОСОБА_22 , чим заподіяли останній тілесні ушкодження у вигляді суцільного крововиливу та чотирьох саден в області обличчя, трьох забійних ран потиличної області голови, відкритої черепно-мозкової травми, багатоуламкового перелому кісток склепіння черепа з локалізацією в лівій лобно-скронево-потилично-тім`яній ділянці з розповсюдженням на основу черепа з крововиливом під тверду мозкову оболонку правої півкулі, плямистими та суцільними крововиливами в м`які мозкові оболонки склепіння мозку та забоями головного мозку в правій скроневій долі; закритої травми грудної клітки, чотирьох крововиливів в область грудної клітки, множинних переломів ребер з обох боків прямого та непрямого характеру, крововиливів в області лівого плеча та лівої сідниці, та саден в області лівого стегна та лівої гомілки, які за ознакою небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_22 померла на місці події.

Доводячи корисливий мотив групи до кінця, ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження і вина якої не доведена у встановленому законом порядку на час винесення вироку, обшукали будинок та господарські будівлі та заволоділи грошима в сумі 8000 гривень та мобільним телефоном невстановленої моделі, який для потерпілої не становить матеріальної цінності, що належали ОСОБА_22 .

Своїми умисними діями, які виразилися у розбійному нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя і здоров`я особи, що зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло та сховище та поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; та в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, ОСОБА_12 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 187 КК України та п. 6, 12, ч. 2 ст. 115 КК України.

Своїми умисними діями, які виразилися у розбійному нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя і здоров`я особи, що зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло та сховище та поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; та в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, ОСОБА_13 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 187 КК України та п. 6, 12, ч. 2 ст. 115 КК України.

Своїми умисними діями, які виразилися у розбійному нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя і здоров`я особи, що зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло та сховище та поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; та в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, ОСОБА_14 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 187 КК України та п. 6, 12, ч. 2 ст. 115 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_12 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав, цивільний позов потерпілої не визнав та відмовився давати показання, скориставшись ст.63 Конституції України.

Обвинувачений ОСОБА_13 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав, цивільний позов потерпілої не визнав та відмовився давати показання, скориставшись ст.63 Конституції України.

Обвинувачений ОСОБА_14 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав, цивільний позов потерпілої не визнав та відмовився давати показання, скориставшись ст.63 Конституції України.

Дослідивши у судовому засіданні докази, зібрані в ході досудового розслідування, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про доведеність вини обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень.

Згідно рапорту начальника Бобровицького ВП Ніжинського ВП ГУ НП в Чернігівській області, ІНФОРМАЦІЯ_4 до чергової частини надійшло повідомлення від жителя АДРЕСА_5 ОСОБА_23 про те, що в АДРЕСА_4 у будинку розбиті шибки, а всередині приміщення житлового будинку лежить труп ОСОБА_24 , на голові якої маються тілесні ушкодження (а.с. 27, т. 3).

Протоколом огляду місця події від 24 лютого 2016 року з доданою схемою та фототаблицею, відповідно до якого у присутності понятих було проведено огляд господарства АДРЕСА_4 , в якому вказано, що в будинку вибито вікно, всередині та зовні біля вікна мається бите скло, в будинку та біля нього виявлені сліди взуття, в будинку при вході біля порогу в приміщення № 2 виявлено труп жіночої статі, на якому маються численні тілесні ушкодження, поряд з трупом в області голови виявлено утюг зі слідами крові; в кімнатах будинку та на окремих речах маються сліди темно-червоного кольору, схожі на кров; в будинку порушений звичайний стан речей; під час проведення вказаної слідчої дії були виявлені та вилучені ряд речей. (а.с. 29-57, т. 3)

Згідно протоколу огляду від 24 лютого 2016 року та фототаблиці до нього, в приміщенні моргу Бобровицької центральної районної лікарні було оглянуто труп ОСОБА_22 , на якому маються численні тілесні ушкодження, переважно в області голови. (а.с. 58-65, т. 3)

Протоколом огляду місця події від 03 березня 2016 року та ілюстративною фототаблицею до нього зафіксовано огляд гаражу в АДРЕСА_6 , в якому на момент огляду знаходився автомобіль Део Нексія, д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві користування належить особі, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження; в автомобілі під переднім пасажирським сидінням виявлено предмет, зовні схожий на биту, на якому маються пошкодження у вигляді ударів і один потьок темно-бурого кольору, зовні схожий на кров. (а.с. 68-73, т. 3)

У протоколі огляду предметів від 09 липня 2016 року та оптичному диску, зафіксована інформація про те, що мобільний телефон з номером НОМЕР_2 (який належить ОСОБА_25 та був у нього вилучений під час затримання) виходив на зв`язок о 01.31 год. ІНФОРМАЦІЯ_4 в АДРЕСА_7. (а.с. 141-142, т. 3)

Протоколами про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 28 червня 2016 року та аудіоносіями зафіксовано результати вказаних дій, проведених відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Останні співрозмовникові розповідали про вчинений ними злочин проти людини похилого віку з метою заволодіти грошовими коштами. (а.с. 143,145 т. 3)

З протоколу проведення слідчого експерименту від 03 березня 2016 року та оптичного диску до нього з відеозаписом вбачається, що ОСОБА_14 розповідав та показував в присутності понятих про те, що 23 лютого 2016 року приблизно о 22 год. вони поїхали в сторону Бобровиці, маючи намір пограбувати бабусю. Ролі ними були розподілені по дорозі і він повинен був стояти "на шухері". Вдягнувши маски та рукавиці, ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та особа, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, пішли до будинку, а він залишився стояти "на шухері". Він до решти приєднався тоді, коли хлопці вже були в будинку, баба на той момент була жива. Гроші вони не могли знайти, тому він, ОСОБА_13 та ОСОБА_26 наносили бабусі удари щоб з`ясувати, де знаходяться гроші. Особисто він наносив удари битою в область ніг, ОСОБА_13 також наносив удари битою, так само як і ОСОБА_12 . Особа, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, удари бабі не наносив. До того, як хлопці розбили вікно, особа, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, пішов в машину, проте потім повернувся. Шукали вони кошти не лише в будинку, а і в сараї та льосі. (а.с. 112-120, т. 3)

Згідно протоколу слідчого експерименту від 02 березня 2016 року та оптичного диску до нього з відеозаписом, ОСОБА_13 розповідав та показував в присутності понятих про те, що він особі, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, повинен був гроші, тому запропонував пограбувати потерпілу, але одразу сказав, що він до будинку не піде і його роль полягатиме в тому, що він буде стояти біля дверей. Залишивши машину Део , на якій вони приїхали, на де-якій відстані від будинку потерпілої, далі вони пішли пішки. Він залишився біля воріт, а ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та особа, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, пішли до будинку. Хлопці до будинку потрапили, розбивши скло, через вікно. Потім він приєднався до хлопців. ОСОБА_12 стало погано і він допоміг йому вилізти через вікно. Потерпілу він взагалі не бачив. В будинку перебували приблизно одну годину. Гроші також шукали в льосі, який відкрили за допомогою ключа. (а.с. 92-101, т. 3)

Суд не погоджується з доводами захисника ОСОБА_18 щодо недопустимості протоколів огляду місця події та слідчих експерементів як доказів, оскільки ці слідчі дії проведені без дозволу власника або відповідної ухвали слідчого судді.

Огляд місця події та слідчі експерименти проведені з письмового дозволу потерпілої, яка як вбачається з довідки Рудьківського старостинського округу Бобровицької міської ради Чернігівської області від 8 листопада 2022 року, здійснювала догляд за ОСОБА_22 до її смерті і здійснила поховання померлої за власний рахунок. Також ОСОБА_28 здійснювала догляд за домогосподарством після смерті ОСОБА_22 Свідоцтво про смерть ОСОБА_22 було видано на руки заявнику - племінниці ОСОБА_28 .

Доводи захисту з приводу розбіжностей у датах та часі повідомлення про злочин на службу 102, рапорту та протоколів слідчих дій також не є достатніми для визнання доказів недопустимими, а огляд місця події відповідно до ч.3 ст.214 КПК України може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Висновком судово-медичної експертизи № 13 від 24 лютого 2016 року встановлено наступне.(а.с. 11-13, т. 4)

При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_22 виявлені тілесні ушкодження у вигляді суцільного крововиливу та 4-х саден в області обличчя, 3-х забійних ран потиличної області голови, відкритої черепно-мозкової травми, багато уламкового перелому кісток склепіння черепа з локалізацією в лівій лобно-скронево-потилично-тім`яній ділянці з розповсюдженням на основу черепа з крововиливом під тверду мозкову оболонку правої півкулі, плямистими та суцільними крововиливами в м`які мозкові оболонки склепіння мозку та забоями головного мозку в правій скроневій долі; закритої травми грудної клітки, 4-х крововиливів в області грудної клітки, множинних переломів ребер з обох боків прямого та непрямого характеру, крововиливів в області лівого плеча та лівої сідниці та саден в області лівого стегна та лівої гомілки, які виникли від дії тупих предметів по механізму ударів, тертя та стискання, могли виникнути при нанесенні ударів руками, ногами (праска на дослідження не надавалася) та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_22 стала відкрита черепно-мозкова травма, що підтверджується морфологічними ознаками цієї травми (наявністю багато уламкового перелому кісток склепіння черепа з локалізацією в лівій лобно-скронево-потилично-тім`яній ділянці з розповсюдженням на основу черепа з крововиливом під тверду мозкову оболонку правої півкулі, плямистими та суцільними крововиливами в м`які мозкові оболонки склепіння мозку та забоями головного мозку в правій скроневій долі) в поєднанні з ознаками швидкої смерті.

Розповсюдженість тілесних ушкоджень на тілі потерпілої свідчить про те, що в момент нанесення тілесних ушкоджень положення її та взаєморозташування з нападаючими змінювалося. Вищевказаний комплекс тілесних ушкоджень міг виникнути внаслідок нанесення не менш ніж 15-20 ударів. Вищевказана відкрита черепно-мозкова травма знаходиться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілої. З урахуванням вираженості трупних ознак (трупних плям, заклякання, гниття) смерть ОСОБА_22 настала в ніч на 24.02.2016 року.

Відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № 148 мб від 26 липня 2016 року з доданими таблицями при дослідженні змиву з вхідних дверей (об`єкт № 6), фрагмента скла (об`єкт № 7), праски (об`єкт № 9) виявлено кров людини та клітини з ядрами. При дослідженні бити (об`єкт № 8), двох фрагментах руків`я (об`єкти №№ 10,11) виявлено поодинокі клітини з ядрами, крові не виявлено. Встановлені генетичні ознаки (ДНК-профілі) зразків крові потерпілої ОСОБА_22 , підозрюваних зокрема ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , крові людини та клітин з ядрами на фрагменті скла (об`єкт № 7), крові людини та клітин з ядрами на прасці (об`єкт № 9), клітин з ядрами на двох фрагментах руків`я (об`єкти №№ 10,11). Генетичні ознаки крові людини та клітин з ядрами на фрагменті скла (об`єкт № 7) належать особі чоловічої генетичної статі та збігаються з генетичними ознаками зразка крові підозрюваного ОСОБА_13 та не збігаються з генетичними ознаками зразків крові потерпілої ОСОБА_22 , підозрюваних ОСОБА_12 , ОСОБА_14 . Генетичні ознаки крові людини та клітин з ядрами на прасці (об`єкт № 9), клітин з ядрами на двох фрагментах руків`я (об`єкти №№ 10, 11) збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілої ОСОБА_22 та не збігаються з генетичними ознаками зразків крові підозрюваних ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (а.с. 84-103, т.4)

Відповідно до висновку судово-цитологічної експертизи № 34 від 05 березня 2016 року з доданою таблицею (а.с. 120-122, т. 4) кров в об`єктах № 1,2 (зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки трупу ОСОБА_22 ) може походити від особи (осіб) групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0, якими є потерпіла ОСОБА_22 та зокрема підозрюваний ОСОБА_13 .

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 46 від 05 березня 2016 року з доданою таблицею (а.с.126-130, т.4) в слідах зіскобу з підлоги речовини бурого кольору, вилученому при огляді місця події, знайдена кров людини, в якій при серологічному дослідженні виявлені антигени А,Н та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В. таким чином, в цих слідах, ймовірно, мало місце змішування крові особи (осіб) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, якими могли бути потерпіла ОСОБА_22 і зокрема підозрюваний ОСОБА_13 при наявності у останніх джерела зовнішньої кровотечі з кров`ю особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В. якими, не виключено, могли бути підозрювані ОСОБА_12 та ОСОБА_14 при наявності у них джерела зовнішньої кровотечі.

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 45 від 05 березня 2016 року з доданою таблицею (а.с. 134-138, т. 4) у змивах з правої долоні (об.№1), з лівої долоні (об.№2), вилучених у потерпілої ОСОБА_22 , знайдена кров людини, в якій при серологічному дослідженні виявлено антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В. Таким чином, кров в цих слідах, могла походити від особи з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В. Такою, не виключено, могла бути потерпіла ОСОБА_22 . Не виключено походження крові і, зокрема, від підозрюваного ОСОБА_13 при наявності у нього джерела зовнішньої кровотечі.

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 43 від 05 березня 2016 року з доданою таблицею (а.с. 142-147, т. 4) у слідах на хустці (об.№1), кофті (об.№2), сорочці (об.№3), майці (об.№ 4,5), які належали потерпілій ОСОБА_22 , знайдена кров людини, в якій при серологічному дослідженні виявлено антиген Н та ізогемаглютинінами анти-А, анти-В. Таким чином, кров в цих слідах, могла походити від особи з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В. Такою особою, не виключено, могла бути потерпіла ОСОБА_22 . Не виключено походження крові і зокрема від підозрюваного ОСОБА_13 при наявності у нього джерела зовнішньої кровотечі.

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 44 від 05 березня 2016 року з доданою таблицею (а.с. 151-157, т. 4) у слідах на фрагментах газетного паперу (об. №1-4), на наволочці (об. №5,6), на тарілці (об. № 7), на фрагменті тканини білого кольору (об.№8), фрагменті тканини зеленого кольору (об.№9), платіжній квитанції (об.№ 10), фрагменті газетного паперу (об.№11), вилучених під час огляду місця події, знайдена кров людини, в якій при серологічному дослідженні виявлено наступне: в об`єктах № 1-6,8,9 виявлені антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В. таким чином, кров в цих слідах, могла походити від особи з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В. Такою особою, не виключено, могла бути потерпіла ОСОБА_22 . Не виключено походження крові і зокрема від підозрюваного ОСОБА_13 при наявності у нього джерела зовнішньої кровотечі. В об`єкті № 7 виявлені антигени А і Н. Таким чином, ймовірно, кров в цих слідах могла походити від особи з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н, яким, не виключено, міг бути підозрюваний ОСОБА_14 при наявності у нього джерела зовнішньої кровотечі. При походженні крові від декількох осіб, не виключено, мало місце змішування крові особи (осіб) з групою 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, якими не виключено могли бути потерпіла ОСОБА_22 , підозрюваний ОСОБА_13 (при наявності у останніх джерела зовнішньої кровотечі), з кров`ю особи (осіб) з групою А з ізогемаглютиніном анти-В, якими не виключено могли бути підозрювані ОСОБА_12 та ОСОБА_14 (при наявності у них джерела зовнішньої кровотечі).

Наявність у ОСОБА_13 джерела зовнішньої кровотечі встановлено висновком судово-медичної експертизи № 26 від 02 березня 2016 року, згідно якого у ОСОБА_13 мають місце тілесні ушкодження у вигляді інфікованої різаної рани правового передпліччя, які виникли від дії гострого предмету, могли виникнути відповідно терміну та при обставинах, викладених в описовій частині постанови, тобто «24.02.2016 року… отримав внаслідок порізу об розбите скло пошкодження вікна.» та відповідно до п. 2.3.1а, 2.3.2а, 2.3.3, 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. (а.с. 17-18, т. 4)

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 48 від 09 березня 2016 року з доданою таблицею (а.с. 171-174, т. 4) у слідах на куртці (об. №1,2), вилученій у підозрюваного ОСОБА_12 , знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлений антиген А. Таким чином, кров в цих слідах, ймовірно, відноситься до групи крові А з ізогемаглютиніном анти-В і походження її від підозрюваного ОСОБА_12 не виключається (при наявності у останнього джерела зовнішньої кровотечі).

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 50 від 09 березня 2016 року з доданою таблицею (а.с. 178-183, т. 4) у слідах на куртці (об.№1) та джинсах (об.№2), вилученій у підозрюваного ОСОБА_14 , знайдена кров людини, в якій при серологічному дослідженні виявлений антиген А. Таким чином, ймовірно, кров в цих слідах відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В і походження її від підозрюваного ОСОБА_14 не виключається при наявності у нього джерела зовнішньої кровотечі.

Враховуючи наведене, даючи оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що зазначені докази доводять вчинення обвинуваченими інкримінованих їм злочинів, а саме: розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя і здоров`я особи, що зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло та сховище та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, та умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненого за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів. Дії обвинувачених правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 187 КК України та за п. 6, 12, ч. 2 ст. 115 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного, котрий раніше судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, неодружений, не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Відповідно до висновків судово-психіатричної експертизи № 272 та № 273 від 19 квітня 2016 року у ОСОБА_12 в період часу, до якого відноситься правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, мав місце емоційно-нестабільний розлад особистості, який не позбавляв його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. У ОСОБА_12 під час судово-психіатричного експертного дослідження виявлений емоційно-нестабільний розлад особистості, за своїм психічним станом він може вірно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження, та давати про них правильні показання. ОСОБА_12 за психічним станом не показане застосування примусових заходів медичного характеру. У ОСОБА_12 психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю не виявлено, протиалкогольне лікування йому не показане. (т.5 а.к.п.107-110, 112-114)

Обставин, які згідно ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_12 , не встановлено.

Зазначену у обвинувальному акті обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_12 - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, суд виключає, оскільки не підтверджена відповідними доказами.

Враховуючи наведене, суд вважає за достатнє та справедливе призначити покарання ОСОБА_12 в межах санкції ч.2 ст.115 КК України у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ч.4 ст.187 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

При вирішенні питання про те, який із передбачених ст.70 КК України принципів необхідно застосовувати при призначенні ОСОБА_12 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, суд враховує обставини провадження, особу обвинуваченого і вважає за доцільне визначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань.

Крім того, вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 16 вересня 2020 року ОСОБА_12 засуджений за ч.2 ст.345 КК України із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Згідно ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

За таких обставин, остаточне покарання ОСОБА_12 необхідно призначити із застосуванням ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 16 вересня 2020 року, більш суворим покаранням за цим вироком, зарахувавши повністю відбуте покарання за попереднім вироком.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_12 слід рахувати з дня затримання, а саме з 01.03.2016 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону із змінами, внесеними Законом від 26.11.2015 року №838-VIIІ), слід зарахувати обвинуваченому ОСОБА_12 у строк призначеного покарання строк перебування в установі попереднього ув`язнення з 01 березня 2016 року з розрахунку одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні позбавлення волі.

Враховуючи, що на час ухвалення вироку ОСОБА_12 відбув призначене судом покарання за цим вироком, він підлягає звільненню з-під варти негайно в залі суду.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_13 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного, котрий є раніше судимим, до адміністративної відповідальності не притягувався, не працює, неодружений, за місцем реєстрації характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

Відповідно до висновків судово-психіатричної експертизи № 266 та № 267 від 19 квітня 2016 року у ОСОБА_13 в період часу, до якого відноситься правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, психічних розладів не виявлено, за своїм психічним станом він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У ОСОБА_13 під час судово-психіатричного експертного дослідження психічних розладів не виявлено, за своїм психічним станом він може вірно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження, та давати про них правильні показання. ОСОБА_13 за психічним станом не показане застосування примусових заходів медичного характеру. У ОСОБА_13 клінічних ознак психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю не виявлено, протиалкогольне лікування йому не показане. (т.5 а.к.п.98-101, 103-105)

Обставин, які згідно ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_13 , не встановлено.

Зазначену у обвинувальному акті обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_13 - вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, суд виключає оскільки не підтверджена доказами.

Враховуючи наведене, суд вважає за достатнє та справедливе призначити покарання ОСОБА_13 в межах санкції ч.2 ст.115 КК України у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ч.4 ст.187 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

При вирішенні питання про те, який із передбачених ст.70 КК України принципів необхідно застосовувати при призначенні ОСОБА_13 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, суд враховує обставини провадження, особу обвинуваченого і вважає за доцільне визначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань.

Крім того, вироком Новозаводського районного суду м.Чернігова від 24 лютого 2020 року, який був змінений ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 25 травня 2020 року в частині призначеного покарання, ОСОБА_13 був засуджений за ч.2 ст.345 КК України із застосуванням ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.

За таких обставин, остаточне покарання ОСОБА_13 необхідно призначити із застосуванням ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Новозаводського районного суду м.Чернігова від 24 лютого 2020 року, який був змінений ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 25 травня 2020 року, більш суворим покаранням за цим вироком, зарахувавши повністю відбуте покарання за попереднім вироком.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_13 слід рахувати з дня затримання, а саме з 01.03.2016 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону із змінами, внесеними Законом від 26.11.2015 року №838-VIIІ), слід зарахувати обвинуваченому у строк покарання строк перебування в установі попереднього ув`язнення з 01 березня 2016 року з розрахунку одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні позбавлення волі.

Враховуючи, що на час ухвалення вироку ОСОБА_13 відбув призначене судом покарання за цим вироком, він підлягає звільненню з-під варти негайно в залі суду.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_14 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного, котрий вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, не працює, неодружений, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра (діагноз: легка розумова відсталість).

Відповідно до висновків судово-психіатричної експертизи № 270 та № 271 від 19 квітня 2016 року у ОСОБА_14 в період часу, до якого відноситься правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, мала місце легка розумова відсталість (F70 за Міжнародною Класифікацією Хвороб 10-го перегляду), яка не позбавляла його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. У ОСОБА_14 під час судово-психіатричного експертного дослідження виявлена легка розумова відсталість, за психічним станом він може вірно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження, та давати про них правильні показання. ОСОБА_14 за психічним станом не показане застосування примусових заходів медичного характеру. У ОСОБА_14 ознак психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю з синдромом залежності не виявлено, протиалкогольне лікування йому не показане. (т.5 а.к.п.80-83, 85-87)

Обставин, які згідно ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_14 , судом не встановлено.

Зазначену у обвинувальному акті обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_14 - вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, суд виключає, оскільки не підтверджена доказами.

Враховуючи наведене, суд вважає за достатнє та справедливе призначити покарання ОСОБА_14 в межах санкції ч.2 ст.115 КК України у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ч.4 ст.187 КК України у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

При вирішенні питання про те, який із передбачених ст.70 КК України принципів необхідно застосовувати при призначенні ОСОБА_14 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, суд враховує обставини провадження, особу обвинуваченого і вважає за доцільне визначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_14 слід рахувати з дня затримання, а саме з 02.03.2016 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону із змінами, внесеними Законом від 26.11.2015 року №838-VIIІ), слід зарахувати обвинуваченому ОСОБА_14 у строк покарання строк перебування в установі попереднього ув`язнення з 02 березня 2016 року з розрахунку одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні позбавлення волі.

Враховуючи, що на час ухвалення вироку ОСОБА_14 відбув призначене судом покарання, він підлягає звільненню з-під варти негайно в залі суду.

По справі потерпілою ОСОБА_28 в межах даного кримінального провадження заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_29 матеріальної шкоди в загальному розмірі 25 800 грн, у тому числі: шкода, завдана злочином - 8 000 грн, витрати на поховання - 17 800 грн, та 100 000 грн моральної шкоди, заподіяної злочином.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Оскільки матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_29 були виділені в окреме провадження, то цивільний позов ОСОБА_28 в частині вимог до ОСОБА_29 у цьому провадженні не вирішується.

Щодо вимог ОСОБА_28 цивільного позову до ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , суд дійшов наступних висновків.

Як зазначено у позові, потерпіла ОСОБА_28 являється двоюрідною онукою ОСОБА_22 . Доказів вступу у спадщину ОСОБА_28 після смерті ОСОБА_22 на підтвердження права на майно спадкодавиці суду не надано. За таких обставин, цивільний позов ОСОБА_28 в частині вимог про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином, задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодовувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

У справі відсутні докази на підтвердження витрат ОСОБА_28 на поховання ОСОБА_22 , а тому не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення таких витрат.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Враховуючи, що ОСОБА_28 не відноситься до осіб, перелічених у ч.2 ст.1168 ЦК України, та враховуючи, що у судовому засіданні не було підтверджено її проживання однією сім`єю з ОСОБА_22 , позовні вимоги ОСОБА_28 про стягнення з обвинувачених моральної шкоди задоволенню також не підлягають.

Відповідно до норм ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно п.13 ч.1 та ч.3 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі. Якщо обвинувачуються декілька осіб, суд вирішує це питання окремо щодо кожного з обвинувачених.

Процесуальні витрати за залучення експертів по кримінальному провадженню складають 13540 грн 66 коп., 660 грн 30 коп. з яких витрачено за залучення експертів для проведення експертизи речовини рослинного походження, вилученої при затриманні ОСОБА_13 .

Враховуючи виділення в окреме провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_29 та вирішуючи питання щодо кожного обвинуваченого, з ОСОБА_12 та ОСОБА_14 з кожного підлягає стягненню по 3 220 грн 9 коп. процесуальних витрат, з ОСОБА_13 - 3 880 грн 39 коп.

Згідно повідомлення начальника відділення поліції Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області майор поліції у відділенні поліції №2 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області речові докази, які зберігалися в кімнаті зберігання речових доказів у відділенні поліції по кримінальному провадженні № 12016270080000106 від 24.02.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч 4 ст.187, п.6 п.12 ч 2 ст. 115 КК України, було знищено за дорученням начальника відділення поліції №2 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області у зв`язку із вторгненням військ російської федерації на територію України 24.02.2022 року в тому числі і документація по речових доказах, шляхом спалення.

За таких обставин, доля речових доказів не вирішується.

На підставі викладеного та керуючись ст. 373-374 КПК України суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.6,12 ч.2 ст.115 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.4 ст.187 КК України у виді десяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна,

- за п.6,12 ч.2 ст.115 КК України у виді дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначити ОСОБА_12 покарання у виді чотирнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 16 вересня 2020 року, більш суворим покаранням за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_12 покарання у виді чотирнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, зарахувавши повністю відбуте покарання за попереднім вироком.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_12 рахувати з моменту його затримання, тобто з 01.03.2016 року.

Відповідно до ст.72 КК України, в редакції закону 838-VІІІ від 24.12.2015 р., зарахувати ОСОБА_12 в строк відбування покарання, строк попереднього ув`язнення з 01 березня 2016 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_12 таким, що відбув покарання за цим вироком, та звільнити з-під варти негайно в залі суду.

ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.6,12 ч.2 ст.115 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.4 ст.187 КК України у виді десяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна,

- за п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України у виді дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначити ОСОБА_13 покарання у виді чотирнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Новозаводського районного суду м.Чернігова від 24 лютого 2020 року, який був змінений ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 25 травня 2020 року, більш суворим покаранням за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_13 покарання у виді чотирнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, зарахувавши повністю відбуте покарання за попереднім вироком.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_13 рахувати з моменту його затримання, тобто з 01.03.2016 року.

Відповідно до ст.72 КК України, в редакції закону 838-VІІІ від 24.12.2015 р., зарахувати ОСОБА_13 в строк відбування покарання, строк попереднього ув`язнення з 01 березня 2016 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_13 таким, що відбув покарання за цим вироком, та звільнити з-під варти негайно в залі суду.

ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.4 ст.187 КК України у виді дев`яти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна,

- за п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України у виді одинадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, остаточно ОСОБА_14 призначити покарання у виді тринадцяти років чотирьох місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_14 рахувати з моменту його затримання, тобто з 02.03.2016 року.

Відповідно до ст.72 КК України, в редакції закону 838-VІІІ від 24.12.2015 р., зарахувати ОСОБА_14 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 02 березня 2016 року з розрахунку одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_14 таким, що відбув покарання за цим вироком, та звільнити з-під варти негайно в залі суду.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_28 до ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_12 на користь держави 3 220 грн 9 коп. процесуальних витрат.

Стягнути з ОСОБА_14 на користь держави 3 220 грн 9 коп. процесуальних витрат.

Стягнути з ОСОБА_13 на користь держави 3 880 грн 39 коп. процесуальних витрат.

Речові докази: DVD-R та CD-R диски - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, захисникам та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

ОСОБА_3