Постанова

від 06.03.2023 по справі 508/322/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1992/23

Справа № 508/322/21

Головуючий у першій інстанції Горобець В. Л.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів:Комлевої О.С.,Сегеди С.М.,

За участю секретаря судового засідання: Хухрова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія України» на рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 14 вересня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія України» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія України» (далі СТОВ «Надія України») про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі.

Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 14 вересня 2021 року Позовну заяву ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія України» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі задоволено.

Розірвано Договір оренди земельної ділянки площею 3,725 гектара, кадастровий № 5123583000:01:001:0300, розташованої на масиві № НОМЕР_1 , на території Новопетрівської сільської ради Миколаївського району Одеської області, земельна ділянка № НОМЕР_2 (за межами населеного пункту), укладений 11 грудня 2015 року між ОСОБА_1 і Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Надія України", про що у Державному реєстрі речових прав внесено запис від 12.03.2016, номер запису про право: 13744317 вчинений Любашівським районним управлінням юстиції Одеської області та скасовано його реєстрацію.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія України", код ЄДРПОУ 30130099 заборгованість по виплаті орендної плати в сумі 7001 ( сім тисяч одна ) гривня 32 копійки, яка складається з орендної плати - 6605,02 грн., пені - 189,98 грн. та 3% річних від простроченої суми - 198, 15 грн., на користь ОСОБА_1 , ( ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія України", код ЄДРПОУ 30130099 судовий збір в розмірі 908,00 гривень на користь держави.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, СТОВ «Надія України» подало до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить суд скасувати рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 14 вересня 2021 року та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що судом не встановлено належність відповідача по справі. Зокрема апелянта зазначає, що між СТОВ «Надія України» та ТОВ «Раліївка» був укладений Договір суборенди від 02 серпня 2019 року, згідно якого в суборенду передані земельні ділянки загальною площею 676,26 га згідно Додатку №1 від 02 серпня 2019 року, в тому числі й земельна ділянка позивача. За пунктом 9 вказаного Договору всі права та обов`язки по сплаті оренди орендодавцям можуть бути виконані ТОВ «Раліївка» самостійно або на прохання первісного орендаря. В справі наявні докази вчинення ТОВ «Раліївка» дій, направлених на виконання зобов`язань перед власником земельної ділянки. Судом не взято до уваги цей факт та не порушено питання про залучення співвідповідача.

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 23.02.2023 року, учасники справи були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками секретаря судового засідання про доставку електронного листа та SMS (а.с. 138-140). Заяв або клопотань про відкладення розгялду справи до суду учасники справи не направили.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить1/2частка земельної ділянки для ведення

товарного сільськогосподарського виробництва площею 7.447га, кадастровий

номер 5123583000:01:001:0300, що розташована на території Новопетрівської

сільської ради Миколаївського району Одеської області.

11 грудня 2015 року між - ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Надія України» укладено договір оренди землі площею 3,725 га, кадастровий номер 5123583000:01:001:0300,строком на 7 (сім) років. Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 82562,75 грн. Відповідно до п. 9,11 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на дату укладання договору складає 3302,51 грн. За бажанням Орендодавця розрахунок може бути проведено у натуральній формі або у відробітковому вигляді. Згідно п. 11 Договору, орендна плата вноситься щорічно з 01 серпня по 31грудня поточного року за який вноситься орендна плата. Відповідно до п. 13 Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 відсотку несплаченої суми за кожний день прострочення. Відповідно до п. 28 Договору, Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Відповідно до п. 38 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою, або рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок грубого невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом ( а.с. 17 20 ).

Згідно Акту приймання-передачі об`єкта оренди від 11.12.2015 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Надія України» прийняло, а ОСОБА_1 передав в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 3,725 га ( а.с. 21).

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 13744317 від 12.03.2016 року, право оренди земельної ділянки за Договором зареєстровано в реєстрі речових прав 21 жовтня 2015 року, номер запису про інше речове право 11883652 ( а.с. 22 ).

Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позову ОСОБА_1 , районний суд виходив з того, що укладаючи договір оренди позивач та відповідач погодили, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі, але відповідач не надав відповідних доказів, які б підтверджували сплату ним орендної плати. Крім того, судом також зазначено, що Відповідач не надав жодного обґрунтованого розрахунку чи доказу на спростування розрахунку позивача, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Проте, апеляційний суд не може погодитися із таким висновком районного суду, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Так, згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі»визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно дост. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідност. 14 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

В силу ч.1ст. 210 ЦК Українита ч.1ст.20 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі підлягає державній реєстрації і виходячи зі змісту статей210,640 ЦК Українитаст.18 Закону України «Про оренду землі»є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Відповідно дост. 35 Закону України «Про оренду землі»спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Апеляційним розглядом справи встановлено, що 11 грудня 2015 року між - ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Надія України» укладено договір оренди землі площею 3,725 га, кадастровий номер 5123583000:01:001:0300.

Укладаючи Договір оренди землі сторони погодили, що договір укладено на 7 (сім років) та нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становить 82562,75 грн., 75 копійок.

Відповідно до п. 9, 11 Договору оренди землі Відповідач зобов`язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 4% ( чотири ) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на дату укладення цього договору складає 3302,51 грн. За бажанням орендодавця розрахунок може бути проведено у натуральній формі або у відробітковому вигляді. Орендна плата вноситься орендарем з 01 ( першого ) серпня по 31 ( тридцять перше ) грудня поточного року, за який вноситься орендна плата.

Однак, як зазначає позивач, відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою з 2019 року по 2020 рік включно та відповідно нехтує терміном зазначеним в п. 11 Договору оренди землі, у звязку із чим станом на час звернення з цим позовом до суду, відповідачем, в рахунок погашення заборгованості за користування належною йому земельною ділянкою за 2019 - 2020 роки не сплачено жодних грошових коштів.

Разом з тим, апеляційним судом також встановлено, що заперечуючи проти позову, відповідачем СТОВ «Надія України» подано до суду відзив на позовну заяву, у якому останній зазначав, що ним виконується умови укладеного договору оренди землі сумлінно, а саме оренда плата пайовикам виплачується ТОВ «РАЛІЇВКА» через ДП «Укрпошта» шляхом надсилання грошового переказу, в підтвердженн чого відповідачем додані відповідні документи до суду (а.с. 39-53).

Обгрунтовуючи свою апеляційну скаргу, СТОВ «Надія Україна», також посилається на вещенаведені обставини справи та зазначає зокрема, що судом не встановлено належність відповідача по справі, оскільки в матеріалах справи містяться документи, які вказують на існування правовідносин заявленого відповідача СТОВ «Надія Україна» з ТОВ «РАЛІЇВКА». Зокрема апелянт посилається на те, що між СТОВ «Надія України» та ТОВ «РАЛІЇВКА» був укладений Договір суборенди від 02 серпня 2019 року, згідно якого в суборенду передані земельні ділянки загальною площею 676,26 га згідно Додатку №1 від 02 серпня 2019 року, в тому числі й земельна ділянка позивача. Однак судом не досліджувалася дана обставина, а позивач знав про зареєстровану суборенду, проте жодним чином не зазначив про це у позові та не вказав співвідповідача, у звязку із чим рішення винесене в інтересах учасника, який не був залучений до участі у справі.

Апеляційний суд вважає вказані доводи апелянта обгрунтованими, з огляду на наступне.

Так, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі №372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що «визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц)».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України.За результатамирозгляду справисуд відмовляєв позовідо неналежноговідповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин, визначену ним норму матеріального права, яка підлягає застосуванню, та матеріально-правовий інтерес у вирішенні справи.

У разі пред`явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших осіб до участі у справі як відповідачів чи співвідповідачів.

Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому. За клопотанням позивача у разі неможливості розгляду справи без участі відповідача чи співвідповідачів у зв`язку з характером спірних правовідносин, суд залучає його чи їх до участі у справі, що визначеностаттею 51 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із вказаним позовом до СТОВ «Надія України», позивач ОСОБА_1 просив суд:

-розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 3,725 гектара, кадастровий № 5123583000:01:001:0300, розташованої на масиві № НОМЕР_1 , на території Новопетрівської сільської ради Миколаївського району Одеської області, земельна ділянка № НОМЕР_2 (за межами населеного пункту), укладений 11 грудня 2015 року між ОСОБА_1 і Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Надія України", про що у Державному реєстрі речових прав внесено запис від 12.03.2016, номер запису про право: 13744317 вчинений Любашівським районним управлінням юстиції Одеської області та скасувати його реєстрацію;

-стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія України", код ЄДРПОУ 30130099 заборгованість по виплаті орендної плати в сумі 7001 ( сім тисяч одна ) гривня 32 копійки, яка складається з орендної плати - 6605,02 грн., пені - 189,98 грн. та 3% річних від простроченої суми - 198, 15 грн., на користь ОСОБА_1 , ( ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).

Отже, заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язківТОВ «РАЛІЇВКА» і не можуть бути розглянуті судом і вирішені вспорі позивача лише з СТОВ «Надія України», оскільки лише за наявності належних відповідачів у справі суд взмозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог, проте, ТОВ «РАЛІЇВКА» до участі в справі вякості співвідповідача залучено не було.

Зазначене відповідає постанові Верховного Суду від 15.09.2021 у справі №404/8546/19 провадження № 61-18619св20.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до положеньстатті 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У зв`язку з встановленими обставинами у справі, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а тому судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пп. «б», «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції повинен здійснити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції , - у випадку скасування або зміни судового рішення та вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з частинами 1, 13статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апелянтом СТОВ «Надія України» сплачено судовий збір в сумі 1362,00 грн (а.с. 114).

Оскільки, позивач ОСОБА_1 , як Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році звільнений від сплати судового збору (а.с. 13), якому відмовлено у задоволенні позову, тому відповідно до ч. 7ст. 141 ЦПК Українийого слід компенсувати СТОВ «Надія України» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія України» - задовольнити.

Рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 14 вересня 2021 року скасувати.

Прийняти постанову.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія України» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі відмовити.

Компенсувати судові витрати (сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір у сумі 1362 гривен, 00 копійок) Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Надія України» (ЄДРПОУ 30130099) за рахунок держави в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06.03.2023 року.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: О.С. Комлева

С.М. Сегеда