Миколаївський районний суд Одеської області
Справа № 508/322/21
Номер проведження 2/508/195/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2021 року Миколаївський районний суд
Одеської області
В складі головуючого судді Горобця В.Л.
Секретаря Товт Т.В.
Розглянувши у судовому засіданні в смт. Миколаївка в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Надія України про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі.
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Надія України про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі.
В своїх обгрунтуваннях позивач ОСОБА_1 посилається на наступне, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме
майно про реєстрацію права власності індексний номер 46881407 від
04.11.2015, виданого Березівським міжрайонним управлінням юстиції в
Одеській області позивачу - ОСОБА_1 на праві приватної
спільної часткової власності належить 1/2частка земельної ділянки для ведення
товарного сільськогосподарського виробництва площею 7.447 га., кадастровий
номер 5123583000:01:001:0300, що розташована на території Новопетрівської
сільської ради Миколаївського району Одеської області.
Вищевказану земельну ділянку на праві спільної часткової власності він та
його брат - ОСОБА_2 ( по 1/2частці ) успадкували після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія рішення Миколаївського районного суду Одеської області у справі № 2 - 599/2010 року від 12 жовтня 2010 року.
11 грудня 2015 року між - ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Надія України укладено договір оренди землі площею 3,725 га, кадастровий номер 5123583000:01:001:0300.
Положеннями пункту 43 вказаного вище Договору оренди землі ( кадастровий номер земельної ділянки - 5123583000:01:001:0300 ) від 11.12.2015 року визначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Інформація з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 18.05.2018 року свідчить про те, що право оренди землі кадастровий № 5123583000:01:001:0300 відповідачем було зареєстровано в державному реєстрі прав 12.03.2016 року Любашівським районним управлінням юстиції Одеської області.
Отже, з моменту державної реєстрації Договір оренди землі від 11.12.2015 року ( кадастровий номер земельної ділянки -5123583000:01:001:0300 набрав чинності.
Укладаючи Договір оренди землі сторони погодили, що договір укладено на 7 (сім років) та нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становить 82562,75 грн. ( вісімдесят дві тисячі п`ятсот шістдесят дві ) гривні 75 копійок.
Відповідно до п. 9,11 Договору оренди землі Відповідач зобов`язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 4% ( чотири ) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на дату укладення цього договору складає 3302,51 грн. За бажанням орендодавця розрахунок може бути проведено у натуральній формі або у відробітковому вигляді. Орендна плата вноситься орендарем з 01 ( першого ) серпня по 31 ( тридцять перше ) грудня поточного року, за який вноситься орендна плата.
Однак, відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою з 2019 року по 2020 рік включно, про що свідчать Відомості з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 16.02.2021 року № 97, видані Миколаївською ДПІ ГУ ДПС в Одеській області та відповідно нехтує терміном зазначеним в п. 11 Договору оренди землі, який є його істотною умовою.
Станом на час звернення з цим позовом до суду, відповідачем, в рахунок погашення заборгованості за користування належною йому земельною ділянкою за 2019 -2020 роки не сплачено жодних грошових коштів. До того ж ніяких послуг в рахунок орендної плати за 2019 - 2020 роки він від відповідача не отримував.
В Договорі оренди землі у розділі Реквізити сторін значиться адреса СТОВ Надія України , а саме : 67030, Одеська область, Миколаївський район, с. Новопетрівка, вул. Чкалова, 62. Однак , за вказаною адресою відповідач не знаходиться.
Згідно відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань через безкоштовний запит Міністерства юстиції України, він дізнався місцезнаходження юридичної особи за юридичною адресою: вул. Ювілейна, 77, м. Баштанка, Баштанського району, Миколаївської області.
Крім того, як йому стало відомо, що протягом 2019 - 2020 року СТОВ Надія України самостійно не обробляла орендовану земельну ділянку, так як у своєму штаті більше немає працівників, немає відповідної техніки та не звітувала, про посівні площі, що також є порушенням вимог п. 1,30 Договору оренди землі.
З метою отримання орендної плати за землю, він звертався в письмовій формі до відповідача, щодо проведення розрахунку орендної плати за земельну ділянку. Однак ні відповіді, ні грошей так і не отримав .
Отже, врегулювати питання в досудовому порядку немає можливості.
Фактично за користування в 2019-2020 роках належною йому на праві спільної часткової власності ( розмір частки 1/2 ) земельною ділянкою площею 3,725 га, кадастровий номер - 5123583000:01:001:0300.) відповідач повинен сплатити орендну плату в сумі 6605,02 грн., в т.ч.:
за 2019 рік - 3302,51 грн. ( Нормативна грошова оцінка Ѕ часки земельної ділянки площею 3,725 га кадастровий номер 5123583000:01:001:0300 становить - 82562,75грн. Орендна плата у грошовій формі у розмірі: 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки ( п. 9 Договору оренди землі ) , становить 3302,51 грн. ( 82562,75 грн. х 4%);
за 2020 рік - 3302,51 грн ( Нормативна грошова оцінка Ѕ часки земельної ділянки площею 3,725 га кадастровий номер 5123583000:01:001:0300 становить - 82562,75 грн . Орендна плата у грошовій формі у розмірі: 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки ( п.9 Договору оренди землі ), становить 3302,51 грн. ( 82562,75 грн. х 4%).
Таким чином, відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою за 2019-2020 роки, у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки не пізніше 31 грудня кожного року, нехтує терміном зазначеним в п. 11 Договору оренди землі, який є його істотною умовою, а він - ОСОБА_1 не отримав того, на що розраховував за Договором оренди землі.
Але, незважаючи на приписи чинного законодавства України та на умови Договору оренди, відповідач не виявив доброї волі для вирішення цього спору у позасудовому порядку. На момент пред`явлення позову зобов`язання відповідача в частині своєчасності та повноти проведення розрахунків є не виконаним. Заборгованість по орендній платі за використання земельної ділянки складає за:
2019р. - 3302,51 грн.
2020р. - 3302,51 грн .
Загальна сума заборгованості по орендній платі становить - 6605,02 грн.
З урахуванням положень ст. 625 Цивільного кодексу України. Відповідач зобов`язаний сплатити за прострочку виконання грошового зобов`язання 3 (три) проценти річних від простроченої суми, а саме: 198,15 грн. ( 6605,02 грн. х 3% ).
Відповідно до п. 14 Договору оренди землі, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0, 01 ( одна сота ) відсотку несплаченої суми за кожний день прострочення.
Таким чином, не сплативши орендну плату за 2019 рік в сумі 3302,51 грн. у строки, визначені умовами договору ( з 01 серпня по 31 грудня ) відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 0,01% ( 0.33 грн. за кожний день прострочки, починаючи з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року ) в сумі 110,78 грн ( прострочено 366 календарних днів х 0.33 грн. ).
Починаючи з 01.01.2020 року по 01.05.2020 року сума простроченого платежу по орендній платі складає 6605,02 грн. за 120 к.д ( 31 к.д. січень+ 28 к.д. лютий + 31 к.д. березень + 30 к.д. квітень ), таким чином за прострочку платежу відповідач має сплатити пеню в сумі 79,20 грн. ( 0.66 грн. х 120 к.д. ).
Загальна сума пені за невнесення орендної плати у строки, визначені умовами договору складає: 189.98 грн. (110,78 грн +79,20 грн.).
17 травня 2021 року Ухвалою суду відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
24 травня 2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти заявленого позову, в зв`язку з тим, що відповідач належним чином виконує умови договору оренди земельної ділянки, шляхом поштового переказу орендної плати через відділення пошти, факт порушення істотних прав позивача не доведений, просить закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету позову та покласти на позивача сплачені витрати з надання правової допомоги.
Позивач ОСОБА_1 , у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Просив про його задоволення.
Представник відповідача, адвокат Ковтун К.В., в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача, однак не заперечувала факту невиплати орендної плати відповідачем на користь позивача за 2019-2020 роки відповідно до укладеного договору оренди землі від 11.12.2015 року.
Суд, вислухавши думку сторін та оглянувши надані матеріали справи, вирішив позовні вимоги позивача задовольнити повністю.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної
спільної часткової власності належить 1/2частка земельної ділянки для ведення
товарного сільськогосподарського виробництва площею 7.447 га., кадастровий
номер 5123583000:01:001:0300, що розташована на території Новопетрівської
сільської ради Миколаївського району Одеської області.
11 грудня 2015 року між - ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Надія України укладено договір оренди землі площею 3,725 га, кадастровий номер 5123583000:01:001:0300, строком на 7 (сім) років. Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 82562,75 грн. Відповідно до п. 9,11 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на дату укладання договору складає 3302,51 грн. За бажанням Орендодавця розрахунок може бути проведено у натуральній формі або у відробітковому вигляді. Згідно п. 11 Договору, орендна плата вноситься щорічно з 01 серпня по 31грудня поточного року за який вноситься орендна плата. Відповідно до п. 13 Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 відсотку несплаченої суми за кожний день прострочення. Відповідно до п. 28 Договору, Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Відповідно до п. 38 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою, або рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок грубого невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом ( а.с. 17 - 20 ).
Згідно Акту приймання-передачі об`єкта оренди від 11.12.2015 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Надія України прийняло, а ОСОБА_1 передав в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 3,725 га ( а.с. 21 ).
Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 13744317 від 12.03.2016 року, право оренди земельної ділянки за Договором зареєстровано в реєстрі речових прав 21 жовтня 2015 року, номер запису про інше речове право 11883652 ( а.с. 22 ).
Відповідно до вимог статті 124 Земельного кодексу України, передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.
Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Закон) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 ЗУ Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Статтею 24 Закону передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
У пункті д частини першої статті 141 Земельного Кодексу України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.
Нормами ст. 792 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона ( орендодавець ) передає другій стороні ( орендареві ) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Стаття 629 ЦКУ встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а згідно зі статтею 526 ЦКУ, зобов`язання мають виконуватися належним чином, належними сторонами, у передбачений законом чи договором спосіб та термін, за відповідною ціною і інше. Вказані умови є істотними для зобов`язальних правовідносин, а отже повинні виконуватися безумовно, у точній відповідності до умов Договору.
Земельним Кодексом України, а саме статтею 96, встановлений обов`язок землекористувачів, у тому числі орендарів, своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею. Ця норма ЗКУ кореспондується відповідно зі статтею 24 Закону України Про оренду землі (далі - ЗУ Про оренду землі ), яка передбачає, що орендодавець землі має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Зазначені принципи земельного законодавства відображені і в Договорі оренди землі, а саме в п. 28 - Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати .
Зазначеними нормами матеріального права визначено, що систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, є підставою для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але повторне порушення може свідчити про систематичність.
Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, необхідно виходити з того, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Згідно з якими договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом, або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо виплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, і не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди.
Про те, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною підставою для розірвання такого договору, свідчить усталена судова практика Верховного Суду.
Зокрема, такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28 вересня 2016 року у справі № 6-977цс16 та від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12.
У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-1932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 травня 2018 року у справі № 925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те чи виплачена в подальшому заборгованість. Той факт, що відповідач сплатив усю суму заборгованості з орендної плати, не має правового значення для вирішення цього спору.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 532 ЦК України, якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання.
Частиною першою статті 537 ЦК України передбачено, що боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора.
Укладаючи договір оренди позивач та відповідач погодили, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі, але відповідач не надав відповідних доказів, які б підтверджували сплату ним орендної плати. Надані відповідачем лист звернення до ТОВ Раліївка , копія договору разом з додатками № 10/09-2019 (06-1168) від 10 вересня 2019 року про надання послуг з пересилання поштових переказів укладений між Акціонерним товариством Укрпошта і ТОВ Раліївка , копія списку згуртованих поштових переказів електронних (за формою № 103-1), копія платіжного доручення № 2266 від 17.05.2021 року ( а.с. 36 - 53 ) не підтверджують належне виконання відповідачем умов договору щодо сплати орендних платежів. Відповідачем не доведено належними доказами, що позивач отримував кошти, а на складених відповідачем документах відсутній підпис позивача і підтвердження отримання позивачем цих коштів. Більше того, зазначені документи укладені і сформовані іншою юридичною особою, ТОВ Раліївка , а самі копії документів не містять підтверджень, що вони стосуються договорів оренди зазначеної вище земельної ділянки. Також, відповідач не скористався іншими встановленими законодавством способами щодо належного виконання ним взятих на себе обов`язків зі сплати орендних платежів.
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.
Щодо вимоги про стягнення орендної плати, суд зазначає наступне: в договорах оренди землі сторонами визначено розмір орендної плати на рівні 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за один рік користування, також, визначена відповідальність орендаря в разі прострочення грошового зобов`язання. Згідно розрахунків наведених позивачем до стягнення підлягає заборгованість по орендній платі
7001 ( сім тисяч одна ) гривня 32 копійки, яка складається з орендної плати - 6605,02 грн., пені - 189,98 грн. та 3% річних від простроченої суми - 198, 15 грн..
Відповідач жодного обґрунтованого розрахунку чи доказу на спростування розрахунку позивача суду не надав. Отже, вимоги позивача підлягають задоволенню.
Стосовно вимог відповідача, які викладені у відзиві, про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття юридичного спору має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття спір про право (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття спору про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Таким чином, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Поряд з цим за змістом п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення відсутність предмета спору в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив свої існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема, шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Аналогічний висновок викладений і у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 456/647/18.
Виходячи з викладеного, слід зазначити, що позивач звернувся до суду із позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки і стягнення заборгованості по орендній платі, посилаючись на те, що між сторонами існує спір стосовно даного питання.
Враховуючи викладене вище та вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку, що підстав для закриття провадження у справі немає.
Судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Оскільки позивач по справі звільнений від сплати судового збору, як Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908 гривень 00 копійок.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 202; 203; 207; 215; 627; 628; 629 ЦК України, статтями 2; 13; 14; 21; 24; 32 Закону України Про оренду землі , статтями 12, 19, 77, 81, 247; 258, 259, 263, 268 ЦПК України , суд, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Надія України про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі- задовольнити.
Розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 3,725 гектара, кадастровий № 5123583000:01:001:0300, розташованої на масиві № НОМЕР_1 , на території Новопетрівської сільської ради Миколаївського району Одеської області, земельна ділянка № НОМЕР_2 (за межами населеного пункту), укладений 11 грудня 2015 року між ОСОБА_1 і Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Надія України", про що у Державному реєстрі речових прав внесено запис від 12.03.2016, номер запису про право: 13744317 вчинений Любашівським районним управлінням юстиції Одеської області та скасувати його реєстрацію.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія України", код ЄДРПОУ 30130099 заборгованість по виплаті орендної плати в сумі 7001 ( сім тисяч одна ) гривня 32 копійки, яка складається з орендної плати - 6605,02 грн., пені - 189,98 грн. та 3% річних від простроченої суми - 198, 15 грн., на користь ОСОБА_1 , ( ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ).
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія України", код ЄДРПОУ 30130099 судовий збір в розмірі 908,00 гривень на користь держави.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня повного складання тексту рішення, а стороною що не була присутня в судовому засіданні з дня отримання копії рішення до Одеського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Одеської області, відповідно до п. п. 15.5) п. п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, який передбачає, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення складено 14 вересня 2021 року.
Суддя: Горобець В.Л.
Суд | Миколаївський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2021 |
Оприлюднено | 15.09.2021 |
Номер документу | 99596459 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Миколаївський районний суд Одеської області
Горобець В. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні