Рішення

від 21.02.2023 по справі 466/996/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/996/22

Провадження № 2/466/389/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Баєвої О.І.

секретаря судового засідання Шукост О.М.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Турянського, 27А» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту, -

у с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить встановити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Турянського, 27А» для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 для проходу, встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд право постійного земельного сервітуту на частину земельної ділянки площею 0,0252 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610137500.02.003.0008, загальною площею 0,0623 га, яка позначена на Пропозиції щодо встановлення сервітутної угоди, складеній ТзОВ «Геодезично-будівельний стандарт», літерами В-Г-Д-Е-В.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що у 2016 році завершено будівництво та здано в експлуатацію житловий будинок, якому присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Вказаний житловий будинок, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

У 2021 році власники квартир та нежитлових приміщень будинку, за адресою: АДРЕСА_1 створили ОСББ «Турянського, 27А».

У ОСББ «Турянського, 27А» виникла необхідність обслуговування будинку та задоволення потреб його мешканців: для проходу, встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд.

Із врахуванням того, що житловий будинок розміщений на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , використання частини земельної ділянки можливе лише мешканцями багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , звернулися до суду із вимогою про встановлення земельного сервітуту на частину земельної ділянки площею 0,0252 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610137500.02.003.0008, загальною площею 0,0623 га.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, просила задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Також зазначила, що багатоквартирний будинок збудовано на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана земельна ділянка перебуває у приватній власності відповідачів. Будинок здано в експлуатацію ще у 2016 році, власниками створено ОСББ «Турянського, 27А». Власники квартир та нежитлових приміщень мали намір облагородити земельну ділянку, а тому слід встановити право постійного земельного сервітуту на вказану земельну ділянку. Інших варіантів користування вказаною земельною ділянкою вони не вбачають, оскільки орендну плату в разі укладення договору оренди земельної ділянки мешканці будинку платити відмовляються.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнала, просила задовольнити. Зазначила що ОСББ «Турянського, 27А» хоче користуватися частиною земельної ділянки, у зв`язку із чим просить встановити земельний сервітут.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку із наступним.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках; збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що на підставі ухвали 6 сесії 4 скликання Львівської міської ради від 24.04.2003 року №408 ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 16.08.2005 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №209632. Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку.

Кадастровим номером земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є 4610137500:02:003:0008.

Наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 21.08.2009 року №132 «Про надання дозволу громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 на розроблення містобудівного обґрунтування планової реконструкції з розширенням за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху на АДРЕСА_1 » дозволено розробити історико-містобудівне та містобудівне обґрунтування планової реконструкції з розширенням за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху на АДРЕСА_1 , якими визначити містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки.

22.10.2010 року Департаментом містобудування Управління архітектури Львівської міської ради погоджено містобудівне обґрунтування в частині реконструкції житлового будинку на існуючій земельній ділянці площею 0,0623 га за межами червоних ліній АДРЕСА_1

Будівництво відповідно до проектної та дозвільної документації завершено у 2016 році та житловий багатоквартирний будинок здано в експлуатацію, що стверджується Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованою 27.04.2016 року №143161183074 Департаментом ДАБІ у Львівській області.

29.12.2016 року виготовлено Технічний паспорт на прибудову літ. «А-5» під багатоквартирний житловий будинок з офісними приміщеннями площею 741,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Розпорядженням Шевченківської адміністрації Львівської міської ради від 09.02.2017 року №42 «Про присвоєння поштової адреси» новозбудованому, багатоповерховому, восьми квартирному житловому будинку з офісними приміщеннями на АДРЕСА_2 присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Розпорядженням Шевченківської адміністрації Львівської міської ради від 06.11.2017 року №565 «Про внесення змін до розпорядження голови районної адміністрації від 09.02.2017 року №42 «Про присвоєння поштової адреси» внесено зміни в розпорядження голови Шевченківської районної адміністрації від 09.02.2017 року №42, замінено по тексту розпорядження слова « АДРЕСА_2 » словами « АДРЕСА_3 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 співвласник земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 співвласниця земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 06.07.2021 року визначено розмір часток співвласників на земельну ділянку на АДРЕСА_1 , площею 0,0623га., з кадастровим номером 4610137500:02:003:0008 за життя ОСОБА_7 і ОСОБА_5 в такому розмірі: ОСОБА_7 - 13/100 частин, ОСОБА_5 - 13/100 частин, ОСОБА_3 - 13/100 частин, ОСОБА_4 - 13/100 частин, ОСОБА_2 - 48/100 частин, та визначити розмір частки ОСОБА_5 на дану земельну ділянку за її життя з врахуванням спадкування після смерті ОСОБА_7 в розмірі 26/100 частин, за ОСОБА_3 право власності на 13/100 частин земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 0,0623га., з кадастровим номером 4610137500:02:003:0008, набуте в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5 , за ОСОБА_4 право власності на 13/100 частин земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 0,0623 га., з кадастровим номером 4610137500:02:003:0008, набуте, після смерті матері ОСОБА_5 , за ОСОБА_3 , частку у праві власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1 , площею 0,0623 га., з кадастровим номером 4610137500:02:003:0008 в розмірі 13/100 частин, і визнати за ОСОБА_3 право власності на 13/100 частин земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 0,0623 га., з кадастровим номером 4610137500:02:003:0008, набуте в порядку виділу з майна, що є спільною сумісною власністю, за ОСОБА_4 частку у праві власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0623 га., з кадастровим номером 4610137500:02:003:0008 в розмірі 13/100 частин і визнати за ОСОБА_4 , право власності на 13/100 частин земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 0,0623 га., з кадастровим номером 4610137500:02:003:0008, набуте в порядку виділу з майна, що є спільною сумісною власністю.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 30.12.2021 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 4610137500:02:003:0008, площею 0,0623 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Власниками квартир та нежитлових приміщень будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 27.07.2021 року створено ОСББ «Турянського, 27А», що стверджується витягом з ЄДРПОУ, а також Статутом ОСББ «Турянського, 27А», затвердженим загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку №27А від 21.01.2022 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСББ «Турянського, 27А» покликається на те, що у них виникла необхідність для встановлення за ОСББ «Турянського, 27А» постійного земельного сервітуту відносно частини земельної ділянки відповідачів для проходу, встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.395 ЦК України, одним із видів речових прав на чуже майно є право користування (сервітут).

Статтею 98 Земельного кодексу України встановлено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

За приписами статті 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Таким чином, сервітут - це право обмеженого користування чужим майном.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до вимог ст.ст. 91, 96 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (стаття 100 ЗК України).

Згідно з вимогами ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

З аналізу положень ст.ст.401, 402 ЦК України вбачається що підставою для встановлення судом земельного сервітуту є недосягнення домовленості сторін.

Згідно ст. 403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.

Положеннями ст. 404 ЦК України визначено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Відповідно до роз`яснень викладених у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 N 24-150/0/4-13 при вирішенні спорів щодо встановлення сервітуту судам слід з`ясовувати, чи звертався позивач з такою вимогою безпосередньо до власників майна і чи вирішувалося це питання між сторонами в добровільному порядку, чи не будуть внаслідок установлення сервітуту порушуватись права власників майна або інших його користувачів, чи може позивач задовольнити свою потребу у користуванні своїм майном інакше як установленням такого сервітуту. У рішенні суд повинен зазначити, в якій саме частині належного відповідачу майна встановлено сервітут і в якому розмірі, чітко визначити обсяг прав особи, що звертається з питанням обмеженого користування чужим майном.

Відповідно до п. 38 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки в ефективному її використанні; умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, а сервітут, який встановлюється є найменш обтяжливим для власника земельної ділянки.

Також, відповідно до п. 22-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 №7 встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого права.

Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом.

Враховуючи вимоги закону, для забезпечення гарантованих прав власника земельної ділянки земельний сервітут має здійснюватися найменш обтяжливим способом. Це означає, що незручності у використанні власником своєї земельної ділянки, обтяженої земельним сервітутом, мають бути мінімальними, тобто такими, що суттєво не перешкоджають йому користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою.

Отже, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь-якої особи, у тому числі і у власника майна, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужим майном - сервітуту.

Окрім цього, статтею 55-1 Закону України «Про землеустрій» передбачається, що встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастровий план земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) копії документів, що є підставою для виникнення прав суборенди, сервітуту.

Таким чином, закон вимагає від позивача надання доказів того, що між нею та відповідачем у справі не досягнуто домовленості про встановлення сервітуту та його умов, нормальне господарське використання своєї земельної ділянки неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом, а також виготовлення проекту технічної документації, зокрема кадастрового плану земельної ділянки, для встановлення такого земельного сервітуту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідачів письмово із пропозицією щодо встановлення земельного сервітуту шляхом укладення договору, а також позивачем надано в розпорядження суду висновок експерта №04/02-22 по результатах проведення земельно-технічної експертизи за заявою ОСББ «Турянського, 27А», складений 28.02.2022 року, відповідно до якого відсутня технічна можливість обов`язкового обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 та здійснення догляду за конструкціями у відповідності до вимог державних будівельних норм України з врахуванням існуючого місце розташування на земельній ділянці за кадастровим номером 4610137500:02:003:0008, загальною площею 0,0623 га. Для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 пропонується наступний варіант встановлення сервітуту земельного не порушуючи права володіння (користування) співвласників житлового будинку АДРЕСА_1 з такими розмірами по периметру в метрах по ходу годинникової стрілки: 14,84; 12,13; 14,81; 12,13, площею 179,8 кв.м. Виходячи з параметрів земельної ділянки за кадастровим номером 4610137500:02:003:0008, загальною площею 0,0623 га за адресою: АДРЕСА_1 , місця її розташування, розташування на ній об`єктів нерухомості, розташування оточуючих будівель та споруд, аналізування нормативних вимог експертом встановлено єдиний можливий варіант запропонованим правом сервітуту, який є найменш обтяжливим для власників цієї земельної ділянки.

Таким чином, судом встановлено, а також підтверджено в судовому засіданні представником позивача та відповідачем ОСОБА_2 , що позивачем не вчинялося жодних інших дій для задоволення потреб ОСББ «Турянського, 27А», окрім як встановлення земельного сервітуту. Що також вбачається з висновку експерта №04/02-22 по результатах проведення земельно-технічної експертизи за заявою ОСББ «Турянського, 27А», складений 28.02.2022 року.

16 квітня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, розглянувши аналогічну справу №302/1464/14-ц, зробив висновок, що втручання держави в право власності відповідача шляхом встановлення земельного сервітуту не відповідає критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ, оскільки: «...встановлення сервітуту для здійснення позивачкою підприємницької діяльності - проїзду, проходу, витягу лижників - унеможливлює використання відповідачем належної їй на праві власності земельної ділянки за цільовим призначенням. Так само встановлення земельного сервітуту для проїзду Позивача земельними ділянками, належними Відповідачам, унеможливлює їх право на використання їх земельної ділянки згідно цільового призначення, а саме - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд».

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові КЦС від 20 березня 2018 року у справі № 925/1278/16.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 18 січня 2021 року у справі № 372/1567/17 «суди обґрунтовано виходили із недоведеності позивачем безальтернативного способу захисту свого права власника земельної ділянки іншим способом, аніж встановлення земельного сервітуту, оскільки для його встановлення закон вимагає від позивача надання суду доказів на підтвердження того, що нормальне використання своєї власності неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки, як і не довів найменш обтяжливого способу встановлення такого сервітуту для власника суміжної земельної ділянки, проти якого заперечував відповідач, а тому дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову».

Про це зазначив також Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 372/1567/17 (постанова від 18 січня 2021 року).

У постанові від 17 вересня 2018 року, прийнятій за результатами розгляду справи № 127/1417/16-ц, суд прийшов до висновку, що правові підстави для обтяження сервітутом чужої земельної ділянки відсутні у разі, якщо встановлена можливість користування майном позивача яким-небудь іншим способом.

В ході судового розгляду суду не представлено жодних доказів на підтвердження неможливості використання частини земельної ділянки без обтяження сервітутом земельної ділянки відповідачів, не обґрунтована необхідність встановлення земельного сервітуту, не надано обґрунтованих доводів, у зв`язку з чим повинен бути встановлений сервітут і що задоволення потреб ОСББ «Турянського, 27А» неможливо здійснити яким-небудь іншим способом. Окрім того, представник позивача в судовому засіданні вказала, що з питанням про можливу купівлі частини земельної ділянки чи укладення з власниками договору оренди вони не зверталися, оскільки мешканці будинку платити, в разі укладення договору оренди, відмовляються.

Окрім того, суд вважає за необхідне додатково зазначити, що Департаментом містобудування Львівської міської ради видано Наказ від 21.08.2009 року №132 «Про надання дозволу громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 на розроблення містобудівного обґрунтування планової реконструкції з розширенням за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху на АДРЕСА_1 », натомість, за невстановлених судом обставин, на вказаній земельній ділянці здійснено будівництво п`ятиповерхового восьмиквартирного будинку. Суд вважає, що забудовником повинно було врахуватися, що вказаний багатоквартирний будинок, розташований на земельній ділянці, яка належить на праві власності іншим особам, ним не було передбачено необхідності наявності прибудинкової території для обслуговування житлового будинку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСББ «Турянського, 27А» про встановлення земельного сервітуту для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 для проходу, встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд на частину земельної ділянки площею 0,0252 га за адресою: АДРЕСА_1 слід відмовити. Суд звертає увагу позивача, що ним не доведено суду неможливість користування майном відповідачів яким-небуть іншим способом.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір в разі відмови в задоволенні позову покладається на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 5, 12, 81, 82, 84, 141, 223, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Турянського, 27А» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з моменту проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 27.02.2023 року.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Турянського, 27А», ЄДРПОУ 44181824, місцезнаходження: 79039, м.Львів, вул.Турянського, 27А.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .

Суддя О. І. Баєва