Рішення

від 27.02.2023 по справі 136/597/22

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/597/22

провадження № 2/136/165/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Шпортун С.В.,

за участю секретаря судового засідання Белінської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Кобзар Світлани Віталіївни про визнання права власності на майно у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду із вищевказаним позовом до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (далі - відповідач), обґрунтовуючи підставність вимог тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої увійшло наступне майно:

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований у АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка, площею 2,9232 га, кадастровий номер 0522287000:06:000:0520, що розташована на території с. Щаслива Вінницького району Вінницької області;

- земельна ділянка, площею 0,2500 га, кадастровий номер 0522287000:01:000:1450, що розташована на території с. Щаслива Вінницького району Вінницької області;

- земельна ділянка, площею 0,1700 га, кадастровий номер 0522287000:01:000:1452, що розташована на території с. Щаслива Вінницького району Вінницької області;

-земельна ділянка,площею 0,2300га,кадастровий номер 0522287000:01:000:1451, що розташована на території с. Щаслива Вінницького району Вінницької області.

У позові позивач зазначає, що він, ОСОБА_1 , спадщину після смерті батька прийняв шляхом звернення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини в межах шестимісячного строку із заявою відповідного змісту, інші спадкоємці першої черги спадкування за законом - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від прийняття спадщини відмовилися на його користь, про що подали письмові заяви нотаріусу, отож він є єдиним спадкоємцем після смерті спадкодавця ОСОБА_2 . Утім нотаріусом було винесено постанову про відмову у видачі нотаріального акту на його ім`я, яка мотивована тим, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , мав статус колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_2 , отож є об`єктом спільної сумісної власності, а визначити, яка частка належала спадкодавцеві нотаріусу не представляється за можливе. Крім цього, мала місце помилкова реєстрація у Спадковому реєстрі неіснуючого заповіту від ОСОБА_2 (номер у спадковому реєстрі - 65582672), оскільки особою уповноваженою на вчинення таких дій було вибрано неправильний тип документу - замість заяви про скасування попереднього заповіту, що була подана спадкодавцем було обрано реєстрацію нового заповіту, що свідчить про небезспірність вказаної дії та склало для нотаріуса складнощі для видачі свідоцтва про права на спадщину на ім`я позивача.

Наведене стало підставою звернення позивача до суду із даним позовом, в якому він просить суд визнати за ним право власності на вищевказане майно у порядку спадкування за законом.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористався.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа - приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Кобзар Світлани Віталіївни направила до суду письмові пояснення, відповідно до яких просила суд вирішити спір відповідно до діючого законодавства, аргументуючи тим, що на підставі поданих позивачем документів правових підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на його ім`я у неї не було, внаслідок чого винесено мотивовану та обґрунтовану постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Ухвалою суду від 18.05.2022 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, а саме матеріалів спадкової справи №15/2020, заведеної 20.07.2020 до майна померлого ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 07.09.2023 задоволено клопотання представника позивача та приєднано до матеріалів цивільної справи довідку Липовецької міської ради за №09-17-01/577 від 17.08.2022, а також закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 21.11.2023 було визнано обов`язковою явку третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Кобзар Світлани Віталіївни на 06.01.2023.

06.01.2023 розгляд справи відкладено.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, останній надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, позовні вимоги підтримав у заявленому обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, заяв та клопотань до суду не направили.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Кобзар С.В. подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, просила суд прийняти до уваги подані нею письмові пояснення та прийняти рішення відповідно до діючого законодавства. Додатково 27.02.2023 подала інші письмові пояснення, в яких в задоволенні позову просила відмовити.

Суд зауважує, що подані третьою особою 27.02.2023 письмові пояснення із порушенням строку та порядку їх подання, отож суд залишає їх без розгляду, в силу приписів ст.126 ЦПК України, оскільки особа, що їх подала не просила про поновлення строку та не направила їх іншим учасникам цивільного процесу.

Приймаючи до уваги те, що позивач, його представник та третя особа в судове засідання не з`явились, скориставшись своїми правами про розгляд справи у їх відсутність, що передбачено ст.211 ЦПК України, а відповідач, не з`явився в судове засідання, будучи належним чином повідомлений, отож його неявку суд визнає неповажною, тому відсутні правові підстави визначені ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду, тому суд здійснює розгляд справи у даному судовому засіданні на підставі наявних у суду матеріалів, за відсутності сторін та осіб, які беруть участь у справі, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і безпосередньо оцінивши зібрані у справі докази, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.10). Після його смерті відкрилась спадщина.

Із матеріалів спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 №15/2020, яка була витребувана судом за клопотанням позивача встановлено, що своїм правом на спадкування після смерті ОСОБА_2 скористався ОСОБА_1 , подавши заяву відповідного змісту нотаріусу за місцем відкриття спадщини та який приходиться рідним сином спадкодавця, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с.86).

Інші спадкоємці діти спадкодавця - ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відмовились від прийняття спадщини як за законом так і за заповітом на користь позивача - ОСОБА_1 , подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяви відповідного змісту (а.с.77-80).

Як слідує із довідки виданої виконавчим комітетом Щасливської сільської ради Липовецького району Вінницької області 20.07.2020 за №444 (а.с.82), ОСОБА_2 на день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та постійно проживав в АДРЕСА_1 , інші особи, які були зареєстровані та постійно проживали відсутні.

Згідно з довідкою виданою виконавчим комітетом Щасливської сільської ради Липовецького району Вінницької області 20.07.2020 за №445 (а.с.83), до складу сім`ї ОСОБА_2 згідно з даними погосподарського обліку сільської ради входили: дружина ОСОБА_7 , діти ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 .

Зібрані у справі докази свідчать про те, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_2 , який спадщину прийняв.

Постановою приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Кобзар С.В. від 16.02.2022 за № 22/02-14, 02-31 (а.с.35, 36) ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок та земельні ділянки, які увійшли до складу спадкової маси після смерті ОСОБА_2 . Нотаріус мотивувала своє рішення тим, що житловий будинок належав до колгоспного двору, головою котрого був ОСОБА_2 , утім визначити, яка частка у праві власності на зазначений об`єкт був об`єктом спільної сумісної власності належала спадкодавцеві нотаріусу не представилось за можливе. Крім цього, для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане майно нотаріусу необхідно сформувати довідку із Спадкового реєстру (заповіти /спадкові справи) з дійсною, а не помилковою інформацією, а в Спадковому реєстрі інформація про заповіт 43551507 - виправити (редагувати) у відповідності до документа, що скасовує заповіт, а запис про неіснуючий заповіт 65582672 скасувати (видалити) на підставі судового рішення, адже пояснення суті помилки, не виключає факту наявності помилки, а отже відсутності безспірності вчиненої нотаріальної дії.

У п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України "Просудову практику у справіпроспадкування" №7від 30.05.2008, вказано, що у разі відмови нотаріуса в оформленніправанаспадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, а також на права на земельну частку (пай) є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої - п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частини перша, третя статті 1296 ЦК України).

Відповідно до статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, передбачено Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5.

Згідно ізп. п.2.2, 2.3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту, крім випадків, передбачених підпунктом 2.6 цього пункту. У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат.

Порядок ведення й користування Спадковим реєстром, внесення до нього відомостей про заповіти та спадкові договори, посвідчені в Україні, а за бажанням заповідача - посвідчені (складені та/або прийняті на зберігання) і зареєстровані в іноземних державах згідно зКонвенцією про запровадження системи реєстрації заповітів(далі - Конвенція), про заведені спадкові справи та видані свідоцтва про право на спадщину, а також надання інформації з нього передбачено Положенням про Спадковий реєстр затверджене наказом Міністерства юстиції України, від 07.07.2011 № 1810/5 (далі Положення).

Відповідно до п.1.7. Положення, відомості про заповіти, у тому числі посвідчені посадовими та службовими особами, зазначеними в статтях 1251 та 1252 Цивільного кодексу України, статті 37 та частині першій статті 40 Закону України "Про нотаріат", спадкові договори та внесення змін до них, скасування заповітів та розірвання спадкових договорів, заведені спадкові справи та видані свідоцтва про право на спадщину підлягають обов`язковому внесенню до Спадкового реєстру.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановленоЗаконом України від 02 вересня 1993 року "Про нотаріат".

Відповідно достатті 46-1 Закону України "Про нотаріат"нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов`язково використовує відомості єдиних та державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них. Користування єдиними та державними реєстрами здійснюється безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію.

Відповідно дост. 46 Закону України "Про нотаріат", нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій.

Судом було встановлено, що 29.11.2007, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив особисте розпорядження, відповідно до якого усе належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого не складалось, у тому числі те, на яке він буде мати право за законом на день смерті, заповідає своєму сину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіт був посвідчений 29.11.2007 секретарем Щасливської сільської ради Козаченко А.В. та зареєстрований в реєстрі за №148.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.17), Заповіт №43551507, номер в реєстрі нотаріальних дій №148 від 29.11.2007 скасовано, вид документу заповіт №65582672, дата посвідчення 22.01.2020 Щасливська сільська рада Липовецького району Вінницької області, заповідач ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що 22.01.2020 ОСОБА_2 звернувся до виконкому Щасливської сільської ради із заявою про скасування заповіту складеного та посвідченого секретарем Щасливської сільської ради Липовецького району 29.11.2007 за реєстровим №148 (а.с.15).

Як убачається із Заяви про реєстрацію змін і скасування заповітів та зміни і скасування спадкових договорів від 22.01.2020 за №05-01/38 (а.с.18), уповноваженою особою було внесено відомості про документ на підставі якого здійснюється зміна/скасування/розірвання «заповіт», «скасування», що вчинений секретарем Щасливської сільської ради Липовецького району Вінницької області, заповідач ОСОБА_2

20.11.2020 в адресу Державного підприємства «Національна інформаційна система» Вінницька регіональна філія було спрямовано лист за підписом секретаря Щасливської сільської ради Липовецького району Вінницької області, відповідно до якого остання просила видалити із Спадкового реєстру запис №65582672, оскільки при заповненні Додатку №3 до Спадкового реєстру (Заяви про реєстрацію зміни і скасування заповітів та зміни і скасування спадкових договорів) було невірно внесено відомості про документ, на підставі якого здійснювалось скасування заповіту складеного 29.11.2007 та посвідченого секретарем Щасливської сільської ради Липовецького району та зареєстрованого за №148.

Як слідує із відповіді Державного підприємства «Національна інформаційна система» Вінницька регіональна філія від 09.12.2020 за «1365/27-19 (а.с.18), було внесено відомості про видалення заповіту, заповідач ОСОБА_2 , номер у Спадковому реєстрі №65582672, додаткові відомості «заповіт зареєстрований помилково».

Згідно із відповіддю Державного підприємства «Національна інформаційна система» Вінницька регіональна філія від 10.11.2021 за №1279/27-19 (а.с.23) слідує, що 26.02.2020 Філією було отримано заяву про державну реєстрацію заповітів та спадкових договорів від 22.01.2020 за №05-10/58 скріплену підписом заявника та печаткою Щасливської сільської ради Липовецького району на підставі якої було внесено відповідна інформація до Спадкового реєстру у повній відповідності до вимог законодавства та даних зазначених у заяві.

Зібрані у справі докази свідчать про те, що заповіт посвідчений секретарем Щасливської сільської ради Липовецького району Вінницької області 29.11.2007, який зареєстрований в реєстрі за №148 та в Спадковому реєстрі за №43551507 було скасовано за заявою спадкодавця заповідача ОСОБА_2 , утім відомості секретарем сільської ради було внесено помилково про новий заповіт, який відповідно до Спадкового реєстру значиться за №65582672, утім містяться відомості, що такий заповіт зареєстровано помилково.

У п.2.11.,2.12.Положення проСпадковий реєстр,затвердженого наказомМіністерства юстиціїУкраїни,від 07.07.2011№ 1810/5,передбачено,що заявникзабезпечує достовірністьі повнотувідомостей узаяві,складеній заформою,наведеною вдодатках 1-9. Достовірністьвідомостей,що вносятьсядо Спадковогореєстру напідставі поданоїзаяви,забезпечують особи,які вносятьтакі відомості. Заявник у разі виявлення у витязі помилки письмово повідомляє про це Реєстратора, який перевіряє відповідність відомостей у Спадковому реєстрі інформації, наведеній у заповіті, спадковому договорі, спадковій справі, свідоцтві про право на спадщину або у заяві про внесення відомостей до Спадкового реєстру. Якщо факт невідповідності інформації підтверджено, Реєстратор безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та виготовляє новий витяг у порядку, передбаченому цим Положенням .

Наявність помилкових відомостей у Спадковому реєстрі підтверджено належними та допустимими доказами, внести виправлення у Спадковий реєстр не представляється за можливе, оскільки заявник заповідач ОСОБА_2 помер.

Разом з цим, зібрані у справі докази підтверджують, належність спадкодавцеві ОСОБА_2 об`єктів нерухомого майна, які увійшли до складу спадкової маси.

Так, відповідно до Свідоцтва № НОМЕР_2 на право особистої власності на жилий будинок (а.с.25), виданого виконкомом Щасливецької сільської ради Липовецького району Вінницької області 10.01.1989 на підставі рішення виконкому Липовецької районної Ради народних депутатів №131 від 30.05.1985 та рішення виконкому Лукашівської сільської Ради народних депутатів від 30.05.1985 слідує, що житловий будинок в АДРЕСА_1 , належить колгоспному двору, головою якого являється ОСОБА_2 .

Факт належності зазначеного вище житлового будинку ОСОБА_2 підтверджено технічним паспортом виданим 10.01.1989 (інвентарний номер 31) (а.с.26-29).

Судом встановлено, що рішенням Щасливської сільської ради №35 від 17.03.2016 «Про перейменування вулиць в с. Щаслива», вул. Будьонного було перейменовано на вул. Богдана Хмельницького (а.с.11).

Згідно ст. 120 ЦК Української PCP, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

На підставі ст.ст. 121, 123 ЦК Української PCP, володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" №20 від 22.12.2005 (зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Відповідно до п.п. "а" п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 не втратили права на частку в його майні.

За відомостями виконавчого комітету Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області від 17.08.2022 за № 09-17-01/577 (а.с. 151), житловий будинок в АДРЕСА_1 , відносився до категорії колгоспного двору, станом на 15.04.1991 головою якого та єдиним членом був ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як голова колгоспного двору.

Встановлені обставини свідчать про те, що вказаний об`єкт нерухомості належав одній особі ОСОБА_2 , яка була його одноосібним власником.

Факт належностіспадкодавцю ОСОБА_2 земельних ділянок:площею 2,9232га кадастровийномер 0522287000:06:000:0520,що розташованана територіїс.Щаслива Вінницькогорайону Вінницькоїобласті;площею 0,2500га кадастровийномер 0522287000:01:000:1450,що розташованана територіїс.Щаслива Вінницькогорайону Вінницькоїобласті;площею 0,1700га,кадастровий номер0522287000:01:000:1452,що розташованана територіїс.Щаслива Вінницькогорайону Вінницькоїобласті;площею 0,2300га,кадастровий номер 0522287000:01:000:1451, що розташована на території с. Щаслива Вінницького району Вінницької області підтверджено Витягами з Державного земельного кадастру про земельні ділянки (а.с. 30, 31, 32) та Державним актом на право власності на земельну ділянку (а.с.33).

Встановлені судом обставини свідчать про те, що забезпечено умови для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості.

У справі встановлено, що внаслідок допущеної секретарем сільської ради помилки, яка була усунута, позивач позбавлений можливості у нотаріальному порядку реалізувати своє право на спадщину за законом, будучи єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , який спадщину прийняв в силу діючого законодавства.

Безспірність прав та фактів встановлено судом та доведено позивачем належними та допустимими доказами, у чому переконався суд.

Як наголошується Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ із посиланням на Постанову Пленуму ВССУ "Про узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" від 07.02.2014 року N 2, можливість оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні забезпечує законність нотаріального провадження і захист прав та інтересів учасників нотаріального процесу. Судовий контроль за діяльністю нотаріусів має забезпечити виправлення нотаріальних помилок, тлумачення чинного законодавства та сприяти дотриманню законності у сфері цивільних правовідносин, що виникають із вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до статті 50Закону України "Про нотаріат "нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України привиборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки Верховного Суду.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.03.2021 року по справі N 761/36415/18, зазначено, що тлумачення статті 50Закону України "Про нотаріат"свідчить, що при задоволенні позову про оспорення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії суд не може зобов`язати нотаріуса вчиняти нотаріальні дії, оскільки такі дії вчиняються нотаріусом відповідно до Закону України "Про нотаріат" і належать до його компетенції.

Таким чином, вимога про зобов`язання нотаріуса вчинити нотаріальну дію з видачі свідоцтва про право на спадщину є незаконною, відтак не може бути реалізована позивачем як спосіб захисту його прав у даному випадку.

Відповідно до Пленуму Вищого спеціалізованого суду від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", зокрема п. 3.1 передбачено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також втрати документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наявність порушених прав позивача є очевидним, а обраний ним спосіб захисту порушених прав є тим винятковим способом захисту, який є ефективним, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що було встановлено в ході судового розгляду.

Таким чином суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, відтак підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст. 12, 13, 259, 263, 265 - 269 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Кобзар Світлани Віталіївни про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на наступне майно:

- цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, площею 2,9232 га, у межах згідно з планом, кадастровий номер 0522287000:06:000:0520, що розташована на території с. Щаслива Вінницького району Вінницької області;

- земельну ділянку, площею 0,2500 га, у межах згідно з планом, кадастровий номер 0522287000:01:000:1450, що розташована на території с. Щаслива Вінницького району Вінницької області;

- земельну ділянку, площею 0,1700 га, у межах згідно з планом, кадастровий номер 0522287000:01:000:1452, що розташована на території с. Щаслива Вінницького району Вінницької області;

-земельну ділянку,площею 0,2300га,у межахзгідно зпланом,кадастровий номер 0522287000:01:000:1451, що розташована на території с. Щаслива Вінницького району Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 09.03.2023.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 );

Відповідач - Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд.4, м. Липовець, Вінницький р-н., Вінницька обл.);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Кобзар Світлана Віталіївна (місцезнаходження: вул. Василя Липківського, буд. 57, м. Липовець, Вінницький р-н., Вінницька обл.).

Суддя Світлана ШПОРТУН