Рішення

від 10.03.2023 по справі 484/4181/22

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/4181/22

Провадження № 2/484/165/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі : головуючого судді Мельничука О.В.,

за участю секретаря судового засідання Голубкової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" про визнання договорів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», в якому позивач просив визнати недійсними договори про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладені 10 серпня 2021 року між ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв ОСОБА_2 , та ТОВ «Агрофірма Корнацьких», зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексні номери: 63454290, 63451040,63455106,63456215; зобов`язати ТОВ «Агрофірма Корнацьких» повернути земельні ділянки з кадастровими номерами 4825481800:01:000:0121, 4825481800:03:000:0139, 4825481800:01:000:0358, 4825481800:01:000:0422 загальною площею 4,77га в належному агротехнічному стані відповідно до акту приймання-передачі земельних ділянок.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу на праві власності належать вказані вище земельні ділянки загальною площею 4,77га, які розташовані в межах Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району відповідно до Державного акту на право власності. З 10.06.2009 спірні земельні ділянки перебували у користуванні відповідача відповідно до договору оренди земельних ділянок, який рішенням Первомайського міськрайонного суду від 09.08.2021 був розірваний та відповідача було зобов`язано повернути земельні ділянки їх власнику в належному агротехнічному стані. Зазначене рішення набрало законної сили 12.10.2021.

На виконання рішення суду між сторонами був складений акт приймання-передачі земельних ділянок, відповідно до якого ТОВ «Агрофірма Корнацьких» зобов`язалось передати власнику земельні ділянки 01.08.2022, через те, що вони станом на жовтень 2021 року були засіяні озимими сільськогосподарськими культурами. Однак, при зверненні до державного реєстратора після 14.08.2022 з метою реєстрації договору оренди спірних земельних ділянок з іншим орендарем, позивачу стало відомо, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про укладення позивачем договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) 10.08.2021 з ТОВ «Агрофірма Корнацьких», який зареєстрований 12.02.2022, при цьому зазначений договір укладений ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності,хоча наміру у позивача на укладання вказаного договору не було.

На думку позивача, укладаючи договір емфітевзису ОСОБА_2 діяв в інтересах третіх осіб - своїх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які є засновниками ТОВ «Агрофірма Корнацьких» та на шкоду довірителю ОСОБА_1 .

Отже, всі дії повіреного були направлені на реалізацію інтересів ТОВ «Агрофірма Корнацьких», що суперечить вимогам ч.3 ст. 238 ЦПК України.

При цьому умовами договору передбачена плата за користування земельними ділянками в розмірі однієї гривні, хоч основний інтерес власника земельної ділянки це отримання плати за користування його земельними ділянками.

Ухвалою від 30.11.2022 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, визначено строки для подачі заяв по суті, призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 01.02.2023 підготовче провадження було закрито та справа призначена до розгляду.

Представник позивача надала суду заяву, в якій просила позов задовольнити та розглянути справу у її відсутність.

Від представника відповідача також надійшла заява, в якій він просив відмовити у задоволенні позову та розглянути справу без його участі.

Оскільки учасники справи на судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

При цьому кожна сторона кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, 5 ст. 81 ЦПК України).

Згідно ч.1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 4825481800:01:000:0121, 4825481800:03:000:0139, 4825481800:01:000:0358, 4825481800:01:000:0422 загальною площею 4,77га, що розташовані в межах Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі договору оренди від 10.06.2009 зазначені земельні ділянки перебували у користуванні відповідача.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду від 09.08.2021 року договір оренди земельних ділянок був розірваний у зв`язку із систематичним порушенням відповідних умов договору щодо виплати орендної плати.

Зазначеним рішенням було зобов`язано ТОВ «Агрофірма Корнацьких» повернути земельні ділянки їх власнику, ОСОБА_1 , в належному агротехнічному стані.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 12.10.2021 року рішення Первомайського міськрайонного суду залишено без змін.

На виконання рішення суду між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» був складений акт приймання-передачі земельних ділянок, відповідно до якого ТОВ «Агрофірма Корнацьких» зобов`язалось передати власнику земельні ділянки 01.08.2022 року, так як вони станом на жовтень 2021 року були засіяні озимими сільськогосподарськими культурами.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09.08.2021, яке залишене без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 12.10.2021, вказаний вище договір оренди землі розірваний та відповідача зобов`язано повернути власнику вказані вище земельні ділянки в належному агротехнічному стані відповідно до акту прийняття-передачі.

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 10.10.2021 сторони домовились про повернення земельних ділянок 10.08.2022.

Однак 10.08.2021 укладені чотири договори про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) між позивачем, від імені якого діяв ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом 17.08.2004, та відповідачем, за умовами яких відповідачеві для потреб сільськогосподарського виробництва були передані земельні ділянки з кадастровими номерами 4825481800:01:000:0121, 4825481800:03:000:0139, 4825481800:01:000:0358, 4825481800:01:000:0422 з оплатою по 1 гривні за кожну земельну ділянку строком на 50 років.

Зазначені договори зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 11.02.2022.

Згідно із копією довіреності, що перебуває в матеріалах справи, 17.08.2004 ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 користуватись та розпоряджатись належною йому на підставі сертифікату серії МК №0035515 земельною часткою (паєм) в колишньому КСП «Світанок» Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району площею 4,78 або отриманою на підставі вказаного сертифікату земельною ділянкою з наданням права вчиняти всі дозволені законодавством правочини з розпорядження, користування земельною ділянкою (продавати, міняти, здавати в оренду, заставляти, вносити до статутного фонду господарських товариств з правом підпису установчих документів та документів, пов`язаних з виходом зі складу цих товариств тощо), визначати у кожному випадку суттєві умови договору, подавати від його імені заяви, розписувати за нього, отримувати гроші, майно по укладених договорах.

Позивач визнав, що дійсно таку довіреність він надавав.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказав на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, мотивуючи тим, що спірні договори укладені ОСОБА_7 від імені позивача на підставі довіреності від 17.08.2004, яка не оскаржена в судовому порядку, не визнана не дійсною та не скасована, отже є чинною. Представник діяв в межах повноважень, визначених у довіреності. Вважає, що спірні договори укладені з дотриманням вимог чинного законодавства, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України і загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 ЦК України.

Обов`язковою умовою задоволення позову про визнання правочину недійсним є встановлення судом факту порушення у зв`язку із його вчиненням прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно з частинами першою та другою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з частинами першою та третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою і шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини першої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Згідно з частиною третьою статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Таким чином, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.

Відповідно до частини третьої статті 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Тобто, з метою забезпечення інтересів цієї особи представнику заборонено вчиняти представницький правочин у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

При цьому словосполучення «у своїх інтересах» потрібно розуміти таким чином, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, в тому числі на користь інших осіб, включаючи і тих, представником яких він одночасно є.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25 вересня 2019 року у справі № 727/3501/16-ц, від 19 січня 2021 року у справі №910/12791/19, від 19 травня 2021 року у справі № 642/7417/18, від 10 листопада 2021 року у справі № 757/50762/18-ц.

Отже, якщо представник вчинив правочин не в інтересах довірителя, а у своїх власних, то це є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Позивач вказав, що ОСОБА_2 , укладаючи з відповідачем договори емфітевзису від його імені, діяв в інтересах своїх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є засновниками ТОВ «Агрофрма Корнацьких».

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань убачається, що засновниками ТОВ «Агрофрма Корнацьких» є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_6 .

Тобто, усупереч вимог частини третьої статті 238 ЦК України ОСОБА_7 уклав спірні договори на підставі довіреності в інтересах своїх рідних.

Крім того, відповідачу було достовірно відомо про відсутність наміру позивача на передачу земельних ділянок у користування відповідача, про що свідчить акт прийому-передачі від 20.10.2021.

Також, за умовами договорів емфітевзису належні позивачу земельні ділянки передаються відповідачеві строком на 50 років з оплатою грошових коштів в сумі 1 гривні за кожну земельні ділянку. Вказане свідчить також про те, що ОСОБА_7 , укладаючи спірні договори діяв не в интересах довірителя, оскільки наслідки вказаних правочинів є негативними для останнього.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000грн.

У відзиві представник відповідача просив зменшити розмір таких витрат вказуючи, що прибутковий касовий ордер, наданий позивачем, не містить всіх обов`язкових реквізитів, а саме: податкового коду адвоката, кореспондуючого рахунку бухгалтерського обліку, що використовується при проведенні даної операції, підстава оплати отримання правових послуг, а не відповідно до договору про надання правничої допомоги по цій справі.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1-6 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.2 ст. 141 ЦПК судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві вказано, що судові витрати у справі складаються із витрат на сплату судового збору та правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що правничу допомогу позивачу здійснювала адвокат Сотська С.О. на підставі договору про надання правової допомоги від 15.10.2022 та додаткового договору до нього.

На обґрунтування витрат на правничу допомогу до позовної заяви були надані додатковий договір, в якому позивач та адвокат Сотська С.О. узгодили послуги. 29.11.2022 між позивачем та адвокатом Сотською С.О. підписаний акт прийняття-передачі наданих послуг, згідно якого вартість послуг складає 15 000грн.. На підтвердження оплати послуг адвоката позивачу виданий 28.11.2022 прибутковий касовий ордер №2.

Отже, на підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1984,80грн та витрати, пов`язані з правничою допомогою в сумі 15000грн.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 315, 317 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" про визнання договорів недійсними задовольнити.

Визнати недісними договори про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладені 10 серпня 2021 року між ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв ОСОБА_2 , та ТОВ "Агрофірма Корнацьких", зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексні номери: 63454290, 63451040, 63455106, 63456215;

Зобов`язати ТОВ "Агрофірма Корнацьких" повернути земельні ділянки з кадастровими номерами: 4825481800:01:000:0121, 4825481800:03:000:0139, 4825481800:01:000:0358, 4825481800:01:000:0422, загальною площею 4,77 га, їх власнику ОСОБА_1 в належному агротехнічному стані відповідно до акту приймання-передачі земельних ділянок;

Стягнути з ТОВ "Агрофірма Корнацьких" на користь ОСОБА_1 1984 грн.80 коп. витрат по сплаті судового збору та 15000 грн. витрат на правову допомогу.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких",код ЄДРПОУ31929340,місцезнаходження заадресою:вул. Центральна, 67, с. Секретарка, Первомайський р-н, Миколаївська обл.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 10.03.2023 року.

Суддя О.В.Мельничук