Постанова

від 09.03.2023 по справі 910/3953/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2023 р. Справа№ 910/3953/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Коробенка Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Медікал Центр", м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 (повний текст складено 06.09.2022)

у справі № 910/3953/22 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Медікал Центр", м. Київ

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Смарт Плаза Оболонь", м. Київ

про стягнення 24 550,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Медікал Центр (далі - ТОВ "Смарт Медікал Центр", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Смарт Плаза Оболонь" про стягнення 24 550,00 грн безпідставно перерахованих коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі виставлених відповідачем рахунків ТОВ "Смарт Медікал Центр" здійснило оплату гарантійних внесків та додатків внесків до резервного фонду відповідача на загальну суму 24 550,00грн згідно із платіжними дорученнями №6855 від 23.11.2021, №6857 від 23.11.2021, №6858 від 23.11.2021, №6856 від 23.11.2021, №5059 від 01.11.2021, №5060 від 01.11.2021. Проте, з огляду на відсутність між сторонами будь-яких договірних відносин, зазначені кошти підлягають поверненню позивачу у відповідності до вимог статті 1212 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі № 910/3953/22 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено відсутності правової підстави для отримання відповідачем спірної суми коштів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Смарт Медікал Центр" 27.09.2022 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі № 910/3953/22 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини, які мають значення для справи, не застосовано норми статей 638, 641 Цивільного кодексу України, внаслідок чого зроблено помилковий висновок про наявність на момент перерахування позивачем відповідачу спірної суми коштів правової підстави для їх сплати, а саме: існування договірних відносин відповідно до укладених договорів про надання послуг з опалення приміщень та купівлі-продажу карток-ключів у спрощений спосіб.

Зважаючи на вищевикладене, апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно не застосував до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, положення статті 1212 Цивільного кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2022 справу № 910/3953/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г. А., суддів: Козир Т. П. та Коробенка Г. П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3953/22; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ТОВ "Смарт Медікал Центр" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/3953/22 до надходження до суду матеріалів справи.

21.11.2022 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Смарт Медікал Центр" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/3953/22, постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу та відповідь на відзив в установлені судом строки.

Позиція інших учасників справи.

07.12.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційний господарський суд оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Смарт Медікал Центр" залишити без задоволення.

За твердженням відповідача, доводи, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, не відповідають матеріалам справи та суперечать чинному законодавству. Суд першої інстанції, на думку відповідача, обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки між позивачем та відповідачем виникли зобов`язальні правовідносини на підставі укладення у спрощений спосіб договору про надання послуг та договору купівлі-продажу карт-ключів шляхом направлення відповідачем до позивача пропозицій (рахунків на оплату) та прийняття позивачем цих пропозицій (оплати таких рахунків).

Поряд з цим, відповідач звертає увагу на тому, що правовідносини, які виникли між позивачем і відповідачем, пов`язані з виконанням позивачем, як орендарем (субрендарем), взятих на себе зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна від 17.09.2021 та за Договором суборенди нерухомого майна від 17.09.2021, укладеними з ФОП Боровко А.В., в частині компенсації витрат на опалення приміщень №7 (50кв.м), №6 (68.7кв.м), №8 (30кв.м), №9 (51кв.м), №10 (60,8кв.м), що розташовані на п`ятому поверсі будівлі за адресою: м.Києв, вул. Маршала Тимошенка, 21/19, а також компенсації витрат на виготовлення карт-ключів для доступу до вказаних будівлі та приміщень.

Зазначене виключає застосування до цих правовідносин положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Позивач у відповіді на відзив заперечив доводи відповідача, посилаючись на відсутність у його користуванні об`єктів (приміщень, площ загального користування) щодо яких відповідачем, який має статус ОСББ, могли б надаватися послуги опалення та доступу через використання карт-ключів, як на момент виставлення рахунків та їх оплати, так і станом на момент пред`явлення позову, визначення умовами Договору оренди нерухомого майна від 17.09.2021 та Договору суборенди нерухомого майна від 17.09.2021 здійснення позивачем компенсації спожитих комунальних послуг безпосередньо ФОП Боровку А.В. (наймодавцю), а не відповідачу, на підставі виставлених ним рахунків або пред`явлення ним в обґрунтування понесених витрат рахунків постачальників послуг, розірвання вказаних Договорів у зв`язку з не передачею наймодавцем орендованого майна (приміщень) у відповідності до приписів частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 17.09.2021 між ТОВ "Смарт Медікал Центр" (орендар) та ФОП Боровко А.В. (орендодавець) укладений договір оренди нерухомого майна (далі - Договір оренди), відповідно до умов пункту 1.1. якого орендодавець зобов`язався передати орендарю в строкове платне користування індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: групи нежитлових приміщень в кількості 2 (дві штуки) загальною площею 111,8 кв.м. (надалі - об`єкт оренди), які розташовані на п`ятому поверсі будівлі за адресою м. Київ. вул. Тимошенка Маршала, буд. 21/19, а саме: нежитлове приміщення №9 загальною площею 51 кв.м., реєстраційний номер 2327154080000, нежитлове приміщення №10 загальною площею 60,8 кв.м., реєстраційний номер 2327190580000, а орендар зобов`язався оплачувати орендодавцеві плату за користування об`єктом оренди на умовах, визначених договором. Договір оренди посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Постол Н.І. та зареєстровано в реєстрі за №1918.

Також 17.09.2021 між ТОВ "Смарт Медікал Центр" (суборендар) та ФОП Боровко А.В. (орендар) укладений договір суборенди нерухомого майна (далі- Договір суборенди), відповідно до умов пункту 1.1. якого орендар зобов`язався передати суборендарю в строкове платне користування індивідуально визначене нерухоме майно, а саме групи нежитлових приміщень в кількості 3 (три штуки) загальною площею 149,7 кв.м. (надалі - об`єкт оренди), які розташовані на 5 поверсі будівлі, за адресою: м. Київ, вулиця Тимошенка Маршала, будинок 21/19, а саме: нежитлове приміщення № 7 загальною площею 50 кв.м., реєстраційний номер 2327111580000, нежитлове приміщення № 6 загальною площею 68,7 кв.м., реєстраційний номер 2327074480000, нежитлове приміщення № 8 загальною площею 31 кв.м., реєстраційний номер 2327136580000, а суборендар зобов`язується оплачувати орендарю плату за користування об`єктом оренди на умовах, визначених договором. Договір суборенди посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Постол Н.І. та зареєстровано в реєстрі за №1917.

У відповідності до пункту 1.4. Договорів строк користування об`єктом оренди: період в 119 календарних місяців (9 років та 11 місяців), який починається з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі та закінчується в момент повернення об`єкта оренди за Актом приймання-передачі (повернення), якщо інший спосіб повернення об`єкта оренди не буде письмово погоджено сторонами. З дати укладення цього договору та до передачі об`єкта оренди за Актом приймання-передачі суборендарю на об`єкті оренди проводиться капітальний ремонт.

Згідно із пунктом 1.5. Договорів строк оплатного користування об`єктом оренди, який починається через 3 (три) місяці (91 календарний день) з дати укладення Договору, але не раніше ніж через 2 (два) місяці з дати передачі орендарю (суборендарю) об`єкта оренди за Актом приймання-передачі. Передача орендодавцем об`єкта оренди орендарю здійснюється за Актом приймання-передачі після проведення протягом одного місяця (30 календарних днів) капітального ремонту, який проводиться з врахуванням плану-схеми розміщення кабінетів, зазначених в дизайн-проекті, з яким сторони ознайомлені станом на день укладення цього Договору. Протягом наступних 2 (двох) місяців з дати отримання об`єкта оренди від орендодавця за Актом приймання-передачі орендар (суборендар) за власний рахунок здійснює поточний ремонт об`єкту оренди до набуття об`єктом оренди стану придатного для цільового використання.

За узгодженими у пункті 3.7. Договору оренди умовами орендодавець до укладення орендарем індивідуальних договорів з постачальниками послуг зобов`язується вчасно оплачувати всі комунальні послуги, а орендар зобов`язується вчасно компенсувати орендодавцеві комунальні послуги. Платежі за електроенергію, опалення, водопостачання, прибудинкову територію, охорону компенсуються орендарем орендодавцю відповідно до фактичного споживання згідно показань лічильників і діючих тарифів згідно рахунків відповідних організацій - постачальників послуг, а рахунки ОСББ (обслуговуючої компанії) - згідно діючих тарифів і пропорційно займаній площі. Вартість (суми) зазначеної компенсації не входять до складу орендної плати за користування об`єктом оренди згідно Договору, і оплачується орендарем окремо, на підставі виставлених орендодавцем рахунків або в іншому, оперативно узгодженому сторонами порядку.

Відповідно до пункту 3.7. Договору суборенди орендар до укладення суборендарем індивідуальних договорів з постачальниками послуг зобов`язується вчасно оплачувати/компенсувати орендодавцеві всі комунальні послуги, а суборендар зобов`язується вчасно компенсувати орендарю комунальні послуги. Платежі за електроенергію, опалення, водопостачання, прибудинкову територію, охорону компенсуються суборендарем на підставі виставлених йому рахунків або в іншому, оперативно узгодженому сторонами порядку. Суми таких рахунків мають відповідати фактичному споживанню згідно показань лічильників і діючим тарифам згідно рахунків відповідних організацій - постачальників послуг, а рахунки ОСББ (обслуговуючої компанії) - згідно діючих тарифів і пропорційно займаній площі. Суми зазначеної компенсації не входять до складу орендної плати.

У позовній заяві ТОВ "Смарт Медікал Центр" вказує на те, що при вчиненні ним дій, направлених на виконання умов укладених Договорів оренди та суборенди, від керівника ОСББ "Смарт Плаза Оболонь", отримано повідомлення про можливість отримання доступу до офісних приміщень, розташованих на 5 поверсі будівлі, за адресою: м. Київ, вулиця Тимошенка Маршала, будинок 21/19, лише після сплати гарантійних внесків за опалення та додаткових внесків до резервного фонду.

Як підтверджено матеріалами справи, відповідач виставив позивачу 5 рахунків від 22.10.2021 на оплату гарантійного внеску (опалення), а саме: по НП.6 на суму 5250,00 грн; по НП.7 на суму 3750,00 грн; по НП.8 на суму 2250,00 грн; по НП.9 на суму 3750,00 грн; по НП.10 на суму 5250,00 грн. Також 27.10.2021 відповідачем виставлено позивачу рахунок №1 на оплату додаткових внесків співвласників до резервного фонду, НП.6 (карта-ключ 20шт.* 100 грн) на суму 2000,00 грн та рахунок №2 на оплату додаткового внеску співвласників до резервного фонду, НП.7 (карта-ключ 23 шт.* 100 грн.) на суму 2300,00 грн.

Позивач на підставі вказаних рахунків перерахував на користь ОСББ "Смарт Плаза Оболонь" кошти в загальній сумі 24 550,00грн в оплату додаткових внесків до резервного фонду та гарантійних внесків на опалення, що підтверджується платіжними дорученнями: №5059 від 01.11.2021 на суму 2300,00 грн, №5060 від 01.11.2021 на суму 2000,00 грн, №6855 від 23.11.2021 на суму 5 250,00 грн, №6857 від 23.11.2021 на суму 2250,00 грн, №6858 від 23.11.2021 на суму 3 750,00 грн, №6859 від 23.11.2021 на суму 5250,00 грн.

Оскільки в подальшому за актами приймання-передачі, як того вимагають умови Договорів оренди та суборенди, приміщення, які розміщені в будівлі ОСББ "Смарт Плаза Оболонь" не були передані орендодавцями позивачу у користування у визначених межах, а щодо площі загального користування (25 кв.м.), яка функціональне об`єднує офісні приміщення № 7, 6, 8, 9, 10 в єдине ціле, не було укладено відповідного договору з відповідачем із-за відсутності у керівника ОСББ відповідних повноважень, позивач вважає, що отримані відповідачем кошти в сумі 24 550,00грн є такими, що набуті ним безпідставно, а тому підлягають поверненню позивачу у відповідності до вимог статті 1212 Цивільного кодексу України.

12.02.2022 ТОВ "Смарт Медікал Центр" направило на адресу відповідача претензію (вих.№33 від 11.02.2022) з вимогою повернути на рахунок позивача кошти в загальній сумі 24 550,00грн з обґрунтуванням обставинами, які зумовлюють таке звернення.

02.05.2022, ТОВ "Смарт Медікал Центр" повторно направило відповідачу претензію (Вих.№51 від 27.04.2022) про повернення безпідставно отриманих коштів в загальній сумі 24 550,00грн, зазначивши про те, що обумовлені оплатою послуги заявнику з боку ОСББ "Смарт Плаза Оболонь" не надавалися, жодних господарських договорів між сторонами щодо нерухомого майна не укладалося, будь-яких інших договірних відносин щодо набуття коштів та їх збереження не існує. Матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем 14.05.2022 поштового відправлення №0104231612637 із вказаною претензією, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Посилаючись на зазначені обставини ТОВ "Смарт Медікал Центр" звернулось до господарського суду з позовом у даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Здійснюючи правову оцінку спірних правовідносин щодо наявності/відсутності підстав для перерахування позивачем відповідачу спірних коштів, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує таке.

Спір у даній справі виник у зв`язку із тим, що за доводами позивача, які заперечені відповідачем, між ними відсутні договірні відносини щодо набуття ОСББ "Смарт Плаза Оболонь" грошових коштів або їх збереження, а відтак, сплачені позивачем грошові кошти у сумі 24 550,00 грн є безпідставно отриманими відповідачем та підлягають поверненню позивачу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що шляхом складання та надання відповідачем рахунків, а також оплати вказаних рахунків позивачем, між сторонами укладено договори про надання послуг та купівлі-продажу у спрощений спосіб. Отже, грошові кошти у розмірі 24 550,00 грн набуто відповідачем за наявності правової підстави, а тому їх не може бути витребувано відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набуте майно.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції необґрунтованими та помилковими.

Так, згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.

Статтею 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Обов`язковість укладення споживачем договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії передбачена Законом України "Про теплопостачання" (частина 3 статті 24) та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (частина 2 статті 7, частина 1 статті 12).

Відповідно до частини статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: 1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов`язки сторін; 4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуги; 6) порядок оплати послуги; 7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством (частина 2 статті 267 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 255 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами не укладалися договори на постачання послуг з опалення (теплопостачання) та купівлі-продажу карт-ключів у письмовій формі, як це передбачено законом, у тому числі у спрощений спосіб шляхом обміну листами чи телеграмами, та не узгоджувались їх істотні умови. Крім того, суд апеляційної інстанції відзначає, що ОСББ "Смарт Плаза Оболонь" не є теплогенеруючою, теплотранспортною, теплопостачальною організацією, які відповідно до вимог Закону України "Про теплопостачання" та Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" наділені правом укладати договори на постачання (купівлі- продажу) теплової енергії.

Виходячи з вищевикладених норм чинного законодавства України, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що виставлення рахунків на оплату має здійснюватися на виконання досягнутих між сторонами домовленостей (вчинення правочину) та не може замінювати, навіть у випадку їх оплати, чи ототожнюватися з укладенням між сторонами договору у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд першої інстанції зазначених обставин не врахував і дійшов необґрунтованих висновків.

Відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що між сторонами не укладалися договір про надання послуг на опалення, які були оплачені позивачем згідно рахунків від 22.10.2021 на загальну суму 20 250,00 грн, та договір купівлі-продажу карт-ключів, оплачених позивачем згідно рахунків № 1, 2 від 27.10.2021 на суму 4 300,00грн, тому не виникло відповідних господарських зобов`язань, а правові підстави для оплати позивачем вказаних рахунків були відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що спірні кошти отримані ним від позивача в якості компенсації витрат на опалення приміщень №№ 7, 6. 8, 9. 10, що розташовані на п`ятому поверсі багатоповерхової житлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка,21/19, належне утримання якої і сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості здійснює відповідач у відповідності до вимог Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідач стверджує, що таке зобов`язання у позивача виникло на підставі пунктів 3.7 Договорів оренди та суборенди, оскільки позивачем, як орендарем (суборендарем), та ФОП Боровко А.В., як орендодавцем (орендарем), оперативно узгоджено порядок компенсації комунальних послуг безпосередньо відповідачу.

Досліджуючи зміст пунктів 3.7. Договору оренди та Договору суборенди, суд апеляційної інстанції вважає, що зобов`язання позивача щодо компенсації орендодавцю (орендарю) ФОП Боровко А.В. комунальних та інших послуг у період відсутності індивідуальних договорів, укладених позивачем з постачальниками таких послуг, виникає за сукупності таких умов: фактичного отримання в оренду приміщень, зазначених в цих Договорах; здійснення ФОП Боровко А.В. оплати вартості фактично спожитих позивачем послуг в орендованих приміщеннях та інших послуг, пов`язаних із зазначеними приміщеннями; виставлення ФОП Боровко А.В. рахунків позивачу, які мають відповідати показанням лічильників і діючим тарифам згідно рахунків відповідних постачальників послуг, а щодо рахунків ОСББ (обслуговуючої компанії) - згідно діючих тарифів і пропорційно займаній площі.

Матеріали справи не містять доказів фактичної передачі об`єктів оренди позивачу за Договорами оренди та суборенди, якими відповідно до пунктів 1.4., 1.5. цих Договорів є підписані сторонами відповідні Акти приймання-передачі, ні станом на момент виставлення рахунків та їх оплати, ні на момент пред`явлення позову у даній справі.

Позивачем та відповідачем підтверджено, що між ними не укладено договір про спільне використання приміщення загального користування площею 25 кв.м, яке функціонально об`єднує об`єкти оренди в єдине ціле. Такого договору не укладено відповідачем і з власниками зазначених приміщень.

З огляду на вказане спростовуються твердження відповідача про наявність підстав для здійснення позивачем компенсації витрат на опалення приміщень №7 (50 кв.м), №6 (68.7 кв.м), №8 (30 кв.м), №9 (51 кв.м), №10 (60,8 кв.м), що розташовані на п`ятому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 21/19, взагалі та безпосередньо відповідачу зокрема.

Оскільки позивач не отримав у користування об`єкти оренди за Договорами оренди та суборенди, не уклав з відповідачем договору про спільне використання приміщення загального користування в багатоповерховій житловій будівлі, належне утримання якої здійснює відповідач, відсутні підстави вважати, що у позивача виникли зобов`язання з компенсації витрат на виготовлення карт-ключів, які забезпечують доступ до зазначеної будівлі.

Зважаючи на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено відсутність існування між сторонами спору договірних відносин та виникнення відповідних зобов`язань.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За приписами частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до частин 2, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за платіжними дорученнями перераховано на користь відповідача кошти на загальну суму 24 550,00грн з призначення платежу - гарантійні внески опалення згідно рахунків від 22.10.2022 без ПДВ та додаткові внески до резервного фонду згідно рахунків №№1, 2 від 27.10.2022 без ПДВ.

Доказів укладення відповідних договорів чи наявності інших підстав для перерахування зазначених коштів матеріали справи не містять, як не містять і доказів повернення цих коштів позивачу.

За наведених обставин відповідачем безпідставно утримуються грошові кошти, перераховані йому позивачем згідно платіжних доручень №5059 від 01.11.2021, №5060 від 01.11.2021, №6855 від 23.11.2021, №6857 від 23.11.2021, №6858 від 23.11.2021, №6859 від 23.11.2021 на загальну суму 24 550,00грн.

Неповернення відповідачем позивачеві суми, перерахованої за відсутності договірних відносин, має наслідком збагачення відповідача на суму 24 550,00грн, тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого за відсутності підстав, передбачених договором чи іншим правочином.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Отже, рішення суду першої інстанції слід скасувати, як таке, що ухвалено з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, встановленим обставинам справи, недоведенням обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими та з неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог позивача повністю.

Відтак, апеляційна скарга позивача є такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноматність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи сторін не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права відповідно до пунктів 2, 3, 4 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду визнає рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/3953/22 про відмову у задоволенні позову повністю таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ТОВ "Смарт Медікал Центр" про стягнення 24 550,00 грн безпідставно перерахованих коштів в повному обсязі, а апеляційну скаргу позивача на зазначене рішення суду першої інстанції, відповідно, такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати ТОВ "Смарт Медікал Центр" зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції та апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 126, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Медікал Центр" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі № 910/3953/22 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/3953/22 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення.

4. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Медікал Центр" задовольнити повністю.

5. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Смарт Плаза Оболонь" (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 21/19, код ЄДРПОУ 43361837) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Медікал Центр" (04207, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 19А, код ЄДРПОУ 41186484) безпідставно набуті кошти у розмірі 24 550,00грн та судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 2 481,00грн.

6. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Смарт Плаза Оболонь" (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 21/19, код ЄДРПОУ 43361837) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Медікал Центр" (04207, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 19А, код ЄДРПОУ 41186484) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 721,50грн.

7. Видачу наказів, на виконання даної постанови, у відповідності до статті 327 Господарського процесуального кодексу України доручити Господарському суду міста Києва.

8. Матеріали справи №910/3953/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Г.П. Коробенко