Ухвала

від 10.03.2023 по справі 903/1061/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

10 березня 2023 року Справа № 903/1061/22

Суддя Господарського суду Волинської області Якушева І.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Бест Стоун

про ухвалення додаткового рішення

по справі № 903/1061/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Бест Стоун, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Вестпол, м. Луцьк

про стягнення 34291,68 грн.

в с т а н о в и л а:

рішенням Господарського суду Волинської області від 16.02.2023 (суддя Дем`як В.М.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю Бест Стоун задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Вестпол на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бест Стоун 11772,68 грн., в т.ч.: 1015,07 грн. 3% річних; 7545,10 грн. збитків від інфляції; 731,51 грн. пені; 2481 грн. в повернення сплаченого позивачем судового збору; закрито провадження у справі №903/1061/22 в частині стягнення з відповідача 25000 грн. основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

28.02.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю Бест Стоун надійшли:

- клопотання б/н від 22.02.2023 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат та стягнення з відповідача таких витрат в розмірі 10000 грн.;

- заява б/н від 22.02.2023, в якій позивач просить задовольнити клопотання про поновлення строків для подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат та стягнення з відповідача таких витрат у розмірі 10000 грн.; ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вестпол на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бест Стоун витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

На обгрунтування заяви представник позивача посилається на ст. 244 ГПК України та зазначає, що ухвалюючи рішення від 16.02.2023 суд не вирішив питання що стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На обгрунтування клопотання про продовження строку на подачу заяви про ухвалення додаткового рішення позивач посилається на наступне:

- представник позивача не був присутнім при розгляді справи та йому не було відомо, що 16.02.2023 судом буде прийнято рішення по справі. 21.02.2023 ТОВ Бест Стоун стало відомо, що в ЄДР оприлюднено рішення від 16.02.2023. Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 строком на 90 діб. У зв`язку з екстреним відключенням світла, а також перебоями з інтернетом у позивача не завжди є можливість перевіряти в ЄДР відомості щодо результату розгляду справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Бест Стоун про ухвалення додаткового рішення розподілено судді Якушевій І.О. у зв`язку із перебуванням судді Дем`як В.М. у відпустці.

Згідно із ч. 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Оскільки строк виконання рішення Господарського суду Волинської області від 16.02.2023 у справі №903/1061/22 не закінчився, позивач не пропустив строку на подачу заяви про ухвалення додаткового рішення, а тому ухвалою від 02.03.2023 заяву було прийнято до розгляду, а клопотання позивача про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення залишено без задоволення.

Згідно із частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Ухвалою від 02.03.2023 постановлено здійснювати розгляд заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки рішення у справі ухвалене у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

09.03.2023 від відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення від 07.03.2023, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення; у разі неможливості відмовити, зменшити розмір судових відповідно критеріїв розумності та співмірності.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю Бест Стоун про ухвалення додаткового рішення на підставі ст.244 ГПК України не підлягає до задоволення.

Частина 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачає ряд підстав за умови існування яких, суд з власної ініціативи або за заявою учасника справи може прийняти додаткове рішення, серед яких: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, чинне господарське процесуальне законодавство передбачає випадки ухвалення додаткового рішення, й, зокрема, таким випадком є не вирішення питання розподілу судових витрат жодним чином під час ухвалення рішення. При цьому йдеться не про відмову у стягненні певних судових витрат, в тому числі й витрат на професійну правничу допомогу, а саме про відсутність мотивування та будь-яких висновків суду з цього приводу в рішенні суду по суті справи.

Судові витрати у відповідності до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини 3 зазначеної статті передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Пунктом 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

В позовній заяві позивач зазначив, що орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 10000 грн., в прохальній частині позовної заяви позивач просив витрати на професійну правничу допомогу стягнути з відповідача, проте впродовж розгляду справи з 02.01.2023 по 16.02.2023 позивач не надав доказів понесення зазначених витрат, як і не заявляв, що має намір подати такі докази після ухвалення судом рішення у справі в порядку ч. 8 статті 129 ГПК України.

Стаття 126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, механізм розподілу судових витрат, пов`язаних з правничою професійною допомогою, а частина 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України - механізм розподілу між сторонами інших витрат (на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи.

В мотивувальній частині рішення від 16.02.2023 суд зазначив: «Як вбачається із матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн., однак не подав належні та допустимі докази на підтвердження їх понесення, а відтак у силу приписів ч.2 ст.126 ГПК України, правові підстави для задоволення такої вимоги відсутні.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати пов`язані з оплатою судового збору у сумі 2481,00 грн. слід покласти на відповідача».

У резолютивній частині рішення суду від 16.02.2023 зазначено, зокрема, про стягнення з відповідача 2481 грн. в повернення сплаченого позивачем судового збору.

Таким чином, зі змісту рішення суду від 16.02.2023 вбачається, що суд, ухвалюючи рішення, вирішив питання розподілу судових витрат, до яких входять й витрати на професійну правничу допомогу за наявними у справі матеріалами.

Оскільки суд у рішенні від 16.02.2023 вирішив питання розподілу судових витрат, до яких входять й витрати на професійну правничу допомогу, за наявними у справі матеріалами, відсутні правові підстави для прийняття додаткового рішення на підставі п.3 ч.1 ст.244 ГПК України.

Разом з цим, частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зі змісту наведеної процесуальної норми випливає, що при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:

- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

В будь-якому випадку, конструкція ч. 8 статті 129 ГПК України передбачає, що сторона має повідомити суд про намір подати додаткові докази до ухвалення судом рішення.

Вказаний висновок викладений в постанові КГС ВС від 24.01.2023 у справі №922/4022/20.

При цьому, процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.

У постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 911/2130/21, від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18 зазначено, що неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

Оскільки справа №903/1061/22 розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику, то позивач повинен був подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу або заявити про намір подати їх в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України - до ухвалення судового рішення.

Проте, матеріали справи свідчать про те, що позивач до ухвалення судового рішення і не подав доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, і не звертався до суду із заявою про те, що він подасть докази впродовж п`яти днів після ухвалення рішення суду.

За таких обставин заява Товариства з обмеженою відповідальністю Бест Стоун про ухвалення додаткового рішення у справі № 903/1061/22 про стягнення з відповідача 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу до задоволення не підлягає.

Керуючись, ст.ст. 123, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Бест Стоун про ухвалення додаткового рішення у справі № 903/1061/22 про стягнення з відповідача 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в порядку та строки, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Ухвала підписана 10.03.2023.

Суддя І. О. Якушева