Рішення

від 08.03.2023 по справі 904/5000/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.03.2023м. ДніпроСправа № 904/5000/22

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

учасники справи в судове засідання не з`явилися,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/5000/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівна енергетична компанія"

до Фізичної особи-підприємця Донець Віти Олексіївни

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Машинобудівна енергетична компанія" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 14.12.2022 за вих. № 63 до Фізичної особи-підприємця Донець Віти Олексіївни (далі - відповідач) про стягнення 102.886,58 грн збитків, у зв`язку із неналежним виконанням умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів від 13.05.2022 № ЗК 23812953.

Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5000/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2022.

Ухвалою від 02.01.2023 позовну заяву залишено без руху. Позивачу запропоновано надати до господарського суду документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладень.

Через відділ документообігу від позивача 05.01.2023 надійшло клопотання від 04.01.2023 за вих. № 1 про виконання вимог ухвали суду разом з документами, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної вимоги і доданих до неї документів. Оцінивши доказ відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, господарський суд визнав його належним, а недоліки позовної заяви усунутими.

Ухвалою від 09.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Через відділ документального забезпечення 02.02.2023 від відповідача надійшло клопотання, у якому відповідач просить суд продовжити процесуальний строк для подачі відзиву.

Через відділ документального забезпечення 02.02.2023 від відповідача надійшло клопотання, у якому відповідач просить суд провести розгляд справи №904/5000/22 з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 06.02.2023 визначено строк для подачі відзиву та всіх письмових і електронних доказів до 18.02.2023, повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 22.02.2023. Явку відповідача визнано обов`язковою.

Через відділ документального забезпечення 16.02.2023 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги позивач підтримав та просив суд їх задовольнити.

Через відділ документального забезпечення 20.02.2023 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Через відділ документального забезпечення 20.02.2023 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із перебуванням представника відповідача у відрядженні.

Через відділ документального забезпечення 22.02.2023 (на електронну пошту суду) та 28.02.2023 (Укрпоштою) від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 22.02.2023 розгляд справи по суті відкладено до 08.03.2023. Позивача зобов`язано в строк до 01.03.2023 надати суду офіційно засвідчений переклад документів, які підтверджується недоліки доставленого відповідачем товару C.Hartwig Gdynia. Крім цього, позивачу рекомендовано в строк до 01.03.2023 надати до матеріалів справи докази виконання п. 3.2.11 договору або письмові пояснення по суті.

Суд зазначає, що відповідач у відзиві вказав електронну пошту uni.pavlova@gmail.com, отже суд виходить з того, що, якщо учасник надав суду електронну адресу, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Оскільки позивач направив на електронну адресу відповідача (uni.pavlova@gmail.com) відповідь на відзив, суд доходить висновку, що відповідач обізнаний з суттю позиції позивача і мав можливість надати суду заперечення, проте вказаним правом не скористався.

В судове засідання 08.03.2023 представники учасників справи не з`явилися. Як зазначалось вище, позивач просив розгляд справи здійснювати за відсутності його представників, позовні вимоги підтримав.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на процесуальні строки розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Між сторонами був укладений договір транспортно-експедиційного обслуговування та перевезення вантажів, за умовами якого відповідач зобов`язався надати послуги з організації та виконання перевезень автомобільним транспортом (власним або залученим) ввірений йому вантаж в пункт призначення.

Однак після доставки вантажу у пункт призначення вантажоодержувач його оглянув та виявив пошкодження.

З метою усунення виявлених пошкоджень позивач звернувся до третьої особи, послуги якої становили 102.886,58 грн, які позивач і просить суд стягнути з відповідача.

Стислий виклад позиції відповідача

Претензій від позивача відповідач не отримував, про наявність у позивача збитків відповідач довідався з позовної заяви.

При складанні акта від 29.07.2022 представники відповідача були відсутні.

Розвантаження товару відбулося 28.07.2022, а акт складений 29.07.2022. Крім цього, позивач здійснив оплату послуг перевезення вантажу 28.07.2022 у повному обсязі.

Долучені до матеріалів справи документи, складені не державною мовою, що позбавляє відповідача можливості ознайомитися з їх змістом.

Доводи позивача щодо відзиву відповідача на позовну заяву

Позивач наголосив, що досудовий порядок врегулювання спору не є обов`язковим.

Акт наданих послуг не підписаний з боку позивача, про що безпідставно зазначає відповідач.

Більш того, під час складання акта про пошкодження вантажу від 29.07.2022 був присутній представник відповідача (водій), про що свідчить підпис останнього.

Також позивач надав документи, які свідчать про пошкодження вантажу і які складені державною мовою.

Доводи відповідача щодо відповіді на відзив

Заперечень не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: наявності/відсутності складу цивільної відповідальності.

Суд встановив, що 13.05.2022 між позивачем (далі - позивач, замовник) та відповідачем (далі - відповідач, виконавець) був укладений договір №ЗК 23812953 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів (далі - договір).

Згідно із п. 1.1 договору виконавець зобов`язується відповідно до умов даного договору надавати послуги з організації і виконання перевезень автомобільним транспортом (власним або залученим) ввіреного йому вантажу в пункт призначення, вказаний замовником, а замовник зобов`язується оплатити надані послуги згідно з умовами даного договору.

Відповідно до п. 5.1 ціна цього договору становить сукупну суму за надані та прийняті послуги, яка зазначається у актах виконаних робіт.

Цей договір діє до 13.05.2023 та набуває чинності з моменту його підписання. Якщо жодна із сторін не направила письмову заяву про розірвання договору за 30 днів до закінчення його дії, договір вважається пролонгованим на той же строк (п. 9.1 договору).

На підтвердження прийняття послуг запропонованих відповідачем позивач направив заявку на організацію експедиційно-транспортних послуг № 2007 від 20.07.2022 (арк. 11-12, том 1), згідно якої 22.07.2022 позивач відправляє, а C.Hartwig Gdynia отримує вантаж. Вартість перевезення 4.300 євро по курсу НБУ, перед вивантаженням товару. Строк доставки - 5-10 днів.

За накладною СМR № 192485 від 22.07.2022 (арк. 13, том 1) позивач з міста Полтава, Україна направив товар C.Hartwig Gdynia до міста Гдиня, Польща.

Відповідач виставив позивачу рахунок « 107ДОН від 28.07.2022 на суму 159.634,92 грн (арк. 14, том 1).

Позивач рахунок відповідача того ж дня (28.07.2022) оплатив, що підтверджується платіжним документом №7822 (арк. 15, том 1).

В матеріалах справи наявний документ, складений іноземною мовою без перекладу на українську мову з посиланнями на накладну СМR № 192485 від 22.07.2022 (арк. 16, том 1) та перекладний варіант акта про пошкодження від 29.07.2022 разом із звітом про огляд вантажу від 29.07.2022.

Також наявний виставлений рахунок РФ - 14322 від 02.08.2022 на суму 106.627,92 грн (арк. 40, том 1) за додаткові послуги з контейнерів та вантажів за межами державного кордону України (усунення пошкоджень згідно акта пошкоджень від 29.07.2022, вартість яких складає 102.886,58 грн та транспортно-експедиційне обслуговування на території України на суму 3.117,78 грн).

Вказаний рахунок РФ - 14322 від 02.08.2022 на суму 106.627,92 грн позивач оплатив, що підтверджується платіжною інструкцією № 7992 від 26.08.2022 на суму 106.627,92 грн (арк. 41, том 1).

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією від 01.09.2022 за вих. № 42 (арк. 42, том 1) про відшкодування збитків внаслідок пошкодження вантажу у загальному розмірі 102.886,58 грн.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 102.886,58 грн збитків.

Відповідно до змісту частин першої - третьої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;

- вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 ГПК України).

Тож при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

Водночас зі змісту частини другої статті 1166 ЦК України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Відповідний висновок міститься, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 753/7281/15-ц. Тому спростування цієї вини (у тому числі з підстав вини самого позивача в заподіяній шкоді) є процесуальним обов`язком її заподіювача.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить у цій справі стягнути з відповідача шкоду, заподіяну ним вантажу під час надання послуг з його перевезення автомобільним транспортом.

Суд звертає увагу, що чинне законодавство передбачає особливі умови настання відповідальності перевізника за втрату або пошкодження вантажу під час перевезення.

Відповідно до ч.1 ст. 924 ЦК перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Згідно з ч. 2 ст. 924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частинами 1, 2 ст. 314 ГК передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.

Статут автомобільного транспорту (п. 133) передбачає, що автотранспортні підприємства або організації несуть відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу або до передачі згідно з Правилами іншим підприємствам, організаціям, установам, якщо не доведуть, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися через обставини, яким вони не могли запобігти і усунення яких від них не залежало, зокрема внаслідок:

а) вини вантажовідправника (вантажоодержувача);

б) особливих природних властивостей вантажу, який перевозиться;

в) дефектів тари або упаковки, які не могли бути виявлені по зовнішньому вигляду при прийманні вантажу до перевезення, або застосування тари, що не відповідає властивостям вантажу або встановленим стандартам, при відсутності слідів пошкодження тари у дорозі;

г) здачі вантажу до перевезення без вказівки в товарно-транспортних документах на його особливі властивості, що вимагають особливих умов або застережних заходів для збереження вантажу при перевезенні або зберіганні;

д) здачі до перевезення вантажу, вологість або температура якого перевищують встановлені норми.

У п. 134 Статуту автомобільного транспорту зазначено, що автотранспортне підприємство або організація звільняються від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу в разі, коли:

а) вантаж прибув у справному автомобілі (контейнері) за справними пломбами вантажовідправника, а штучний вантаж - зі справними захисною маркіровкою, бандеролями, пломбами вантажовідправника або виготовлювача;

б) недостача, псування або пошкодження сталися внаслідок природних причин, зв`язаних з перевезенням вантажу на відкритому рухомому складі;

в) вантаж перевозився у супроводі експедитора вантажовідправника (вантажоодержувача);

г) недостача вантажу не перевищує норм природних втрат.

В зазначених випадках автотранспортне підприємство або організація несе відповідальність за незбереження вантажу, якщо пред`явник претензії доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися з вини автотранспортного підприємства або організації.

В силу п.п. 3.2.7 п. 3.2.1 виконавець, тобто відповідач, зобов`язується забезпечити збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення та до моменту видачі в пункті призначення уповноваженій на одержання вантажу особі. Ризик випадкової загибелі або пошкодження вантажу з моменту його прийняття та до видачі вантажу несе виконавець.

Суд наголошує, що саме відповідач взяв на себе обов`язок забезпечити збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення та до моменту видачі в пункті призначення уповноваженій на одержання вантажу особі, що підтверджується як положеннями чинного законодавства, так і положеннями укладеного між сторонами договору.

Суд також встановив, що товаро-транспортна накладна СMR №192485 від 22.07.2022 не містить жодних зауважень та застережень відповідача щодо вантажу, який він взяв обов`язок доставити у пункт призначення (п. 18).

Більш того, на час розгляду справи по суті відповідач також не заперечував проти відсутності ознак пошкодження вантажу на час його приймання до перевезення.

Отже, суд доходить висновку, що на момент прийняття вантажу відповідачем від позивача до перевезення вантаж не мав ознак пошкодження.

Суд також враховує положення п.п. 3.2.8 п. 3.2.1 договору, у якому виконавець зобов`язується доставляти вантаж у вказаний замовником пункт призначення в строк, обумовлений в замовленні та передати його уповноваженій особі вантажоодержувача в цілості та схоронності.

Оцінивши зміст товаро-транспортної накладної СMR №192485 від 22.07.2022 суд встановив, що відмітка про одержання вантажу (п. 24) у ній відсутня, отже підставним є висновок, що умова договору про передачу вантажу уповноваженій особі вантажоодержувача в цілості та схоронності відповідачем не виконана.

Водночас пошкодження вантажу виявлено 29.07.2022, що підтверджується актом про пошкодження вантажу, у якому вказано, що під час транспортування тріснули стики опор біля їх основи, конструктивні елементи опор з`єднані неправильно - в деяких місцях відсутні або неповні стики, з`єднані конструктивні елементи опор були неправильно підготовлені до зварювання, видима корозія конструкції під швами, що тріснули, розподільні опори потерли сердечник валу ротара, видимі тріщини в захисному кожусі ротора.

Відповідно до п. 3.2.11 договору виконавець зобов`язується у випадку пошкодження, нестачі або втрати вантажу забезпечити участь свого представника (водія та/або експедитора) при складанні акта, а також забезпечити наявність його підпису в цьому акті та в усіх примірниках ТТН.

Суд встановив, що акт про пошкодження від 29.07.2022 містить підпис водія відповідача ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що заявка на організацію експедиційно-транспортних послуг №2007 від 20.07.2022 згідно договору транспортно-експедиційного обслуговування №ЗК 23812953 від 13.05.2022 (арк. 11-12, том 1) містить дані, що водієм транспортного засобу, у якому перевозився спірний вантаж, був саме ОСОБА_1 .

Також суд бере до уваги, що відповідач не заперечував, що пошкоджений вантаж перевозив саме цей водій, який і взяв участь при складанні акта від 29.07.2022, а тому заперечення відповідача в частині відсутності його представника під час виявлення пошкоджень вантажу відхиляються судом як необґрунтовані.

Більш того, матеріали справи не містять і жодних заперечень відповідача (чи водія) щодо акта про пошкодження від 29.07.2022. Відповідач також не висловив жодних заперечень щодо правильності перекладу поданих позивачем документів, до суду з клопотанням про призначення експертизи щодо пошкоджень, їх розміру тощо не звертався.

Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі №907/603/17 зазначав, що ст.924 ЦК передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Тобто відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони. Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема, внаслідок вини відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом (постанови Верховного Суду від 26.07.2022 у справі №924/887/20, від 26.03.2018 у справі №910/5040/17, постанова Верховного Суду України від 23.03.2016 у справі №6-2086ЦС15, на яку посилається скаржник).

Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення. Крім того, він також зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі. Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: 1) усунення цих обставин не залежало від перевізника. Це формулювання потрібно тлумачити в такий спосіб, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу, якщо відповідно до законодавства та договору перевезення він не несе обов`язку усунення зазначених обставин; 2) перевізник не міг запобігти цим обставинам. Законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу (постанова Верховного Суду від 27.10.2020 у справі №903/846/19, від 21.02.2020 у справі №907/746/17, на яку посилається скаржник).

В постанові від 11.06.2019 у справі №907/603/17 Верховний Суд також вказав, що вина перевізника за втрату, нестачу, псування та ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту, презюмується. Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема, внаслідок вини відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не охоплюється визначенням обставин непереборної сили, відповідно до ч.1 ст.924 ЦК не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Тобто відповідальність перевізника за пошкодження вантажу настає у тому випадку, якщо таке пошкодження було здійснене з моменту прийняття вантажу до перевезення та до видачі його одержувачеві. У такому разі вина перевізника презюмується і за наявності пошкоджень перевізник несе відповідальність крім випадків, якщо він доведе існування умов, за яких відповідно до договору перевезення та положень чинного законодавства він може бути звільнений від відповідальності (зокрема, супроводження вантажу іншою особою - експедитором). При цьому тягар доведення відсутності вини перевізника покладається на самого перевізника.

Суд звертає увагу на те, що між сторонами був укладений саме договір на надання транспортно-експедиційних послуг, за яким обсяг послуг, які надаються виконавцем, є ширшим, аніж за договором перевезення, вони включають не тільки безпосередньо перевезення вантажу, але й організацію такого перевезення, надання консультацій замовнику з питань організації перевезень.

Так, відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується відповідно до умов даного договору надавати послуги з організації і виконання перевезень автомобільним транспортом (власним або залученим) ввіреного йому вантажу в пункт призначення, вказаний замовником, а замовник зобов`язується оплатити надані послуги згідно з умовами даного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши всі обставини справи у сукупності, суд дійшов висновку, що в діях відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, а саме:

- неправомірність поведінки відповідача полягає у незбереженні вантажу з моменту його прийняття для перевезення та до моменту його видачі одержувачу і така поведінка відповідача свідчить про невідповідність її вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства та договорі, укладеному між сторонами /підтверджується актом про пошкодження вантажу від 29.07.2022 та звітом про огляд вантажу від 29.07.2022/;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти в даному випадку пошкодження майна відповідача на загальну суму 102.886,58 грн /підтверджується рахунком №РФ-14322 від 02.08.2022 та платіжною інструкцією №7992 від 26.08.2022/;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, отже наслідком пошкодження вантажу стали збитки позивача, які виникли в результаті необхідності усунути пошкодження вантажу;

- вина заподіювача шкоди, яка презюмується, а докази на підтвердження її відсутності відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ДОНЕЦЬ ВІТИ ОЛЕКСІЇВНИ (АДРЕСА_1,; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАШИНОБУДІВНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (Україна, 36009, Полтавська обл., місто Полтава, ВУЛИЦЯ ЗІНЬКІВСЬКА, будинок 19; ідентифікаційний код 23812953) 102.886,58 грн (сто дві тисячі вісімсот вісімдесят шість грн 58 к.) збитків, 2.481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн 00 к.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 10.03.2023.

Суддя С.А. Дупляк