Рішення

від 10.03.2023 по справі 904/3380/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2023м. ДніпроСправа № 904/3380/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Трансконтинент", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метиз Маркет", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 45 772,80 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

Без участі представників сторін.

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро Трансконтинент" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метиз Маркет" і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 45 772, 80 грн, з яких 29 300,00 грн - основна заборгованість, 6 156,25 грн - пеня, 5 820,00 грн - штраф, 4 496,55 грн - інфляційні втрати та судовий збір.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Представник відповідача 23.12.2022 подав відзив на позов.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2023 закрито провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3 500,00 грн.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Судова система не припиняє працювати, але значна кількість повітряних тривог, відключення електроенергії, відсутність фінансування на поштові відправлення, призводить до збільшення часу розгляду судових справ.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 22DTK-005 від 18.01.2022. Позивачем надані послуги з транспортного експедирування відповідачу на загальну суму 38 800,00 грн, які останній оплатив частково, у зв`язку із чим заборгованість відповідача становить 29 300,00 грн.

В ході судового розгляду відповідачем було частково оплачено суму основного боргу у розмірі 3 500,00 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2023 закрито провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3 500,00 грн.

Позивачем за неналежне виконання відповідачем договору нараховано інфляційні втрати у розмірі 4 496,55 грн, пеню у розмірі 6 156,25 грн та штраф у розмірі 5 820,00 грн.

Позиція відповідача

Відповідач зазначає, що укладеним договором сторони погодили форс-мажорні обставини, відповідно до яких сторони можуть бути звільнені від відповідальності у певних випадках. Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан по всій території України з 24.02.2022, який діє по теперішній стан.

Наразі існують обставини непереборної сили, які не залежать від волі сторін.

Згідно пункту 9.5 договору, у період дії обставин непереборної сили та інших обставин, які звільняються від відповідальності, виконання зобов`язань за договором призупиняється, і санкції за невиконання договірних зобов`язань у встановлений строк, не застосовуються.

Відтак, відповідач звільняється від виконання зобов`язань до закінчення дії форс-мажорних обставин.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро Трансконтинент" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метиз Маркет" (замовник) було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 22DTK-005 від 18.01.2022 (арк.с.25).

Відповідно до пункту 1.3 договору експедитор-перевізник зобов`язується виконати або організувати виконання транспортно-експедиційних послуг для замовника, пов`язаних з перевезенням вантажів замовника територією України чи інших держав автомобільним транспортом від місця навантаження, зазначеного замовником, до місця призначення за обумовленим маршрутом, а замовник зобов`язується оплатити надані послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

На виконання умов договору, позивачем були надані відповідачу послуги з транспортного експедирування на загальну суму 38 800,00 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами актами надання послуг (арк.с.35, 39, 42, 45, 48, 50).

Пунктом 5.4 договору передбачено, що термін сплати сторони погодили протягом 3 банківських днів, які відраховуються з наступного дня після дня поставки (отримання) вантажу вантажоодержувачем.

Відповідачем частково було оплачено послуги у розмірі 9 500,00 грн, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 29 300,00 грн, що також підтверджується підписаним між сторонами актом звірки станом на 06.09.2022 (арк.с.12).

В ході судового розгляду відповідачем було частково оплачено суму основного боргу у розмірі 3 500,00 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2023 закрито провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3 500,00 грн.

На час прийняття рішення, доказів оплати наданих послуг з транспортного експедирування у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно частини 1 статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини транспортного експедирування.

Щодо суми основного боргу

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати наданих послуг з транспортного експедирування. Відповідно до пункту 5.4 договору строк оплати наданих послуг з транспортного експедирування є таким, що настав.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд не приймає доводи відповідача, викладені у відзиві, з огляду на таке.

Згідно пункту 9.5 договору, у період дії обставин непереборної сили та інших обставин, які звільняються від відповідальності, виконання зобов`язань за договором призупиняється, і санкції за невиконання договірних зобов`язань у встановлений строк, не застосовуються. Достатнім доказом виникнення чи продовження дій форс-мажорних обставин є сертифікат, який виданий Торговою Промисловою Палатою країни, на території якої виникли форс-мажорні обставини.

Відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та пункту 3.1 Регламенту ТПП(2) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Щодо встановлення факту настання форс-мажору, слід зазначити, що відповідно до 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", виключною компетенцією засвідчувати зазначену подію наділена Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) та її регіональні підрозділи.

Як випливає із наведеного, сам по собі факт існування обставини форс-мажором не є. Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особою буде доведено неможливість виконання через неї передбачених умовами договору зобов`язань.

Зважаючи на вищевикладене, саме сертифікат ТПП України підтверджує період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і є належним доказом, який підтверджує неможливість належного виконання відповідачем своїх зобов`язань внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відтак, відповідачем не надано належних доказів настання форс-мажорних обставин (сертифікат ТПП України).

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному розмірі від представників сторін не надійшло.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 25 800,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо суми інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 4 496,55 грн за період березень вересень 2022.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо суми пені та штрафу

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.11 договору передбачено, у випадку несвоєчасної оплати вартості ТЕО в строк, передбачений пунктом 5.5 договору, замовник сплачує експедитору-перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховується, на загальну вартість неоплачених послуг ТЕО за кожний день прострочення.

Пунктом 6.12 договору передбачено, у випадку несвоєчасної оплати вартості ТЕО в строк, передбачений пунктом 5.5 договору, замовник сплачує експедитору-перевізнику штраф у розмірі 15% від загальної вартості послуг ТЕО.

Позивачем було нараховану відповідачу штраф у розмірі 5 820,00 грн та пеню у розмірі 6 156,25 грн за період з 02.03.2022 по 20.09.2022.

Суд перевіривши розрахунок пені та штрафу, зазначає що він є правильним, тому в цій частині позов також підлягає задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір у розмірі 2 481,00 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метиз Маркет" (49081, м. Дніпро, вул. Артільня, 9; ідентифікаційний код 40375391) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Трансконтинент" (49051, м. Дніпро, вул. Осіння, 2-Д; ідентифікаційний код 44615986) основний борг у розмірі 25 800,00 грн, пеню у розмірі 6 156,25 грн, штраф у розмірі 5 820,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 496,55 грн та судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя Я.С. Золотарьова