Рішення

від 10.03.2023 по справі 917/1642/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2023 Справа № 917/1642/22

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., при секретарі судового засідання Квіті О.Т. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РІМ-2000» про розподіл судових витрат від 28.02.2023 № 57(вх. № 2948 від 07.03.2023) в справі № 917/1642/22

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМ-2000", вул. Панікахи, буд. 2, корпус 12, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 30695862

до Товариства з обмеженою відповідальністю АГІТ-ПОЛ, вул. Зіньківська, буд. 52, м. Полтава, 36009, код ЄДРПОУ 34698626

про стягнення 81 106,83 грн.

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.

ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Полтавської області від 27.02.2023 в справі № 917/1642/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю РІМ-2000 задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю АГІТ-ПОЛ 72 000,00 грн основного боргу, 6 904,10 грн пені, 402,73 грн 3% річних, 1 800,00 грн інфляційних втрат; 2 481,00 грн витрат по сплаті судового збору.

У позовній заяві позивач заявляв про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в розмірі 18 807,26 грн.

07.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю РІМ-2000 надійшла заява про розподіл судових витрат від 28.02.2023 № 57(вх. № 2948).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходив із наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 1312 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Як свідчить судова практика Верховного Суду, вирішуючи питання про види витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд керується, зокрема, положеннями частини другої статті 126 ГПК України і статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ст. 30 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 26 зазначеного Закону повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною четвертою статті 60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

В позовній заяві позивач заявив про стягнення з відповідача 18 807,26 грн витрат на професійну правничу допомогу на підставі ордеру серія АЕ№ 1148742 від 04.11.2022 (а.с. 53), виданому адвокатським бюро «Саєнко і партнери» адвокату Саєнку Івану Максимовичу (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія від 16.10.1995 № 0610, а.с. 52), та договору про надання професійної правової допомоги в господарському процесі від 04.11.2022 № 1/22 (а.с. 46-51), відповідно до якого Адвокатське бюро «Саєнко і партнери» зобов`язується надати правову допомогу в господарському процесі з питання стягнення заборгованості, що утворилась у відповідності до договору купівлі-продажу № КТ260722/5 від 29.08.2022, укладеного між ТОВ «РІМ-2000» та ТОВ «АГІТ-ПОЛ» (п. 2.2.1 договору про надання професійної правової допомоги в господарському процесі від 04.11.2022 № 1/22).

Відповідно до п. 4.8 договору від 04.11.2022 № 1/22, на виконання переліку видів надання правової допомоги, у відповідності до п. 3.3 цього договору, позивач зобов`язаний оплатити додаткові витрати (проїзд авіаційним, автомобільним або залізничним транспортом, поштові, телефонні та інші), понесені адвокатом в процесі надання ним конкретних видів правової допомоги. Названі витрати не входять до обсягу вартості правової допомоги та є компенсацією понесених додаткових витрат.

До заяви про розподіл судових витрат від 28.02.2023 № 57 (вх. № 2948 від 07.03.2023) заявник долучив детальний опис виконаних робіт (додаток № 1 до договору від 04.11.2022 № 1/22, а.с. 104), акт виконаних робіт (наданих послуг) від 28.02.2023 (а.с. 105), рахунок на оплату від 25.11.2022 № 11 на суму 18 807,26 грн (а.с. 106), платіжне доручення від 28.11.2022 № 14856 на суму 18 807,26 грн (а.с. 107), реєстри, копії поштових накладних та описи вкладень в підтвердження понесених витрат на надсилання поштових відправлень в справі на адресу відповідача та Господарського суду Полтавської області (а.с. 108-116).

Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованим клопотання позивача про розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката на суму 18 807,26 грн. та 318,00 грн витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката.

Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До правової (правничої) допомоги належать надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати позивача на правничу допомогу адвоката на суму 18 807,26 грн та витрати, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката на суму 318,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РІМ-2000» про розподіл судових витрат від 28.02.2023 № 57(вх. № 2948 від 07.03.2023) задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГІТ-ПОЛ (вул. Зіньківська, буд. 52, м. Полтава, 36009, код ЄДРПОУ 34698626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМ-2000" (вул. Панікахи, буд. 2, корпус 12, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 30695862) 18 807,26 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, 318,00 грн витрат, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката.

3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

4. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя Пушко І.І.