Ухвала

від 10.03.2023 по справі 754/3058/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/2446/23

Справа № 754/3058/23

У Х В А Л А

Іменем України

10 березня 2023 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Державна інвестиційна компанія" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ №11 к-/тр-ВС державного підприємства "Державна інвестиційна компанія" про звільнення з посади юрисконсульта юридичного відділу з 29 липня 2022 року ОСОБА_1 за систематичні прогули на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України;

- поновити ОСОБА_1 на посаді юрисконсульта юридичного відділу державного підприємства "Державна інвестаційна компанія" з 29 липня 2022 року;

- стягнути з державного підприємства "Державна інвестиційна компанія" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки в ній допущені порушення вимог, а саме:

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці», в структуру заробітної плати входять основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Як визначено у ч. 1 ст. 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Так, позовна заява містить одну майнову вимогу щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно висновку Великої Палати ВС у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) середній заробіток за час вимушеного прогулу - це заробітна плата. Отже, компенсація середнього заробітку за час вимушеного прогулу, входить до структури заробітної плати. Таким чином, від сплати судового збору за вимогу про стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивач звільняється.

Однак, як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , останній, також висуває вимогу про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, проте, дана вимога не передбачає звільнення від сплати судового збору згідно Закону України «Про судовий збір».

Законом України «Про державний бюджет на 2023 рік» установлено, що з 01 січня 2023 року встановлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2 684 грн.

Ставка судового збору за подачу до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2023 рік становить 1 073,60 грн. (п. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).

Відтак, враховуючи положення ст.ст. 4, 6 Закону України «Про судовий збір» позивач має надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за вимогу немайнового характеру, що становить 1 073,60 грн.

Крім того, подана позовна заява, відповідно до вимог ч.3ст.175 ЦПКУкраїни, не містить необхідних відомостей, а саме: не надано обґрунтованого розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно ч.ч. 1-5 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Разом з тим, додатки до позовної заяви - копії документів, не засвідчені власноручним підписом позивача по справі.

Крім того, до матеріалів позову позивачем додано: копія наказу №11 к-/тр-ВС про звільнення 29.07.2022р. (з обох боків); копія другої сторінки наказу №11к-/тр-ВС про звільнення 29.07.2022 р. з відміткою про отримання трудової книжки. З копій наданих позивачем вбачається, що зворотній бік наказу про звільнення позивача має розбіжності, а саме в одному примірнику в графі «з наказом ознайомлений» відсутні будь-які записи, тоді як в іншому зазначено про те, що позивач з ним ознайомився 31.01.2023 р. і отримав в цей же день трудову книжку.

Також, матеріали позову не містять клопотання про поновлення строку звернення до суду, оскільки, як вбачається з оспорюваного наказу позивача було звільнено 29.07.2022 р., а з позовом до суду він звернувся 28.02.2023р.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Держава інвестаційна компанія" про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана в день її постановлення.

Суддя: О.М. Панченко