Рішення

від 20.11.2023 по справі 754/3058/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/2446/23

Справа №754/3058/23

РІШЕННЯ

Іменем України

20 листопада 2023 року Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді - Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання - Сарнавського М.О.,

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Петренка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державна інвестиційна компанія» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що з 28.12.2020 згідно наказу №40 від 24.12.2020 року був прийнятий на пасаду юрисконсульта до юридичного відділу державного підприємства «Державна інвестиційна компанія». Зазначає, що внаслідок конфлікту на роботі з інспектором з кадрової роботи Петренком І.І. в травні 2022 року у позивача з`явилися пов`язані між собою кардіологічні захворювання - аритмія серця та тахікардія, що було встановлено клінічними дослідженнями. Щоб зробити клінічні дослідження, був змушений взяти відпустку на два тижні з 01.06.2022 року. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я, 20.06.2022 року був госпіталізований у кардіологічне відділення КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни», а вже 22.06.2022 року його було перевезено до реанімаційного відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня №8». 08.07.2022 року був виписаний під амбулаторний нагляд лікарів. Після виписки, 08.07.2022 року позивач звернувся до в.о. генерального директора Підприємства Шаповалова О.В. із заявою про надання йому щорічної відпустки з 11.07.2022 року та допомоги на оздоровлення. Зазначені заяви були наділслані позивачем 08.07.2022 на офіційну електронну скриньку Підприємства та поштою. Як було повідомлено інспектором з кадрової роботи Петренком І.І. заяви позивача Підприємство отримало тільки 21.07.2022 року. Після цього, 21.07.2022 року та 22.07.2022 року перебуваючи на своєму робочому місці, на його приватну електрону скриньку, позивач отримав копії двох наказів за №16к/тм та №17к/тм відповідно про оголошення йому доган : перша - за відсутність на своєму робочому місці в період з 12 по 15 липня 2022 року, друга - нібито відмову в наданні Підприємству відповідей від САП та НАБУ на його адвокатські запити, які надійшли на адресу місцезнаходження позивача, як адвоката. Від всіх пропозицій щось підписувати та написати заяву на звільнення позивач відмовився, так як не мав бажання своїм підписом легалізувати на його думку фальсифіковані та протизаконні «документи». Вважає, що при його звільнені 29.07.2022 року були допущені наступні грубі порушення трудового законодавства:

-в порушення вимог ст.47 КЗпП України ОСОБА_1 не була надана копія наказу про звільнення; в день звільнення не була видана належним чином оформлена трудова книжка;

-в порушення вимог ст.116 КЗпП України з ним не проведено остаточного розрахунку, частково розрахунок проводився вже після так званого звільнення, а саме 05.12.2022 року.

Таким чином, позивач вважає, що дії в.о. генерального директора Підпримства Шаповалова О.В., можливо за погодженням з іншими особами, є засобами грубого, продумано свідомого порушення своїх посадових обов`язків та були спрямовані на звільнення позивача та завдання йому моральної та матеріальної шкоди.

Тож враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 звернувся до суду з наступними позовними вимогами:

-Визнати протиправним та скасувати наказ №11 к-/тр-ВС державного підприємства «Державна інвестиційна компанія» про звільнення з посади юрисконсульта юридичного відділу з 29 липня 2022 року ОСОБА_1 за систематичні прогули на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

-Поновити ОСОБА_1 на посаді юрисконсульта юридичного відділу державного підприємства «Державна інвестиційна компанія» з 29 липня 2022 року.

-Стягнути з державного підприємства «Державна інвестиційна компанія» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2023 справу передано для розгляду головуючому судді - Панченко О.М.

Ухвалою судді від 10.03.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

16.03.2023 на адресу суду через засоби поштового зв`язку «Укрпошта» від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали від 10.03.2023 року.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17.03.2023 було відкрито провадження по справі, та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

27.04.2023 на адресу суду через засоби поштового зв`язку «Укрпошта» від представника ДП «Державна інвестиційна компанія» - в.о. генерального директора О.В. Шаповалова надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позовну заяву ОСОБА_1 незаконною та обставини в ній такі, що не відповідають дійсності. Зазначає, що з 28.12.2020 р. позивач був призначений на посаду юрисконсульта юридичного відділу державного підприємства «Державна інвестиційна компанія». З 07 жовтня 2021 по 31.05.2022 р. виконував обов`язки начальника юридичного відділу, але за відсутності погодження Уповноваженого органу управління був переведений на посаду яку раніше обіймав. Щодо недостовірної інформації, яку позивач зазначає у своїй позовній заяві представник відповідача вважає, що вона полягала у наступному. Позивач в позовній заяві зазначив: «Посадові інструкції юрисконсульта Підприємства я не мав, якщо вона і існувала, її зміст був невідомий», проте в подальшому він сам це і спростовує. Цитата позовної заяви: «що до «змісту» наказу №16 к/тм від 21.07.2022 року можна пояснити про наступне, мої прямі посадові обов`язки юрисконсульта юридичного відділу Підприємства не передбачають складання та подання адвокатських запитів до правоохоронних органів». Стверджуючи, що його посадові обов`язки не передбачають виконання роботи адвоката спростовуються наказом №45к/тр від 29.12.2020 р., відповідно якого ОСОБА_3 встановлено новий оклад та пунктом 2 наказу передбачено, що за виконання адвокатської діяльності йому виплачується додаткова надбавка в розмірі 10% до посадового окладу, з яким він ознайомлений. При написанні Позивачем заяви від 19.10.2021 року на ім`я керівника підприємства про надання йому поворотної матеріальної допомоги в сумі 100 000 грн. на один рік, він наводить підстави: Колективний договір ДП «Державна інвестиційна компанія», розділ IV «Оплата праці» п.4.14., тим самим спростовується посилання, що він не був ознайомлений з Колективним договором на Підприємстві. Щодо посилання позивача, що він являється особою з інвалідністю ІІІ групи, отриманих під час бойових дій та має інші захворювання, що не дають йому можливості виконувати свої обов`язки відповідач посилається на ст.2 та 21КЗпП України. Також зазначає, що на Підприємстві працюють інші працівники з інвалідністю, отримані під час виконання службових обов`язків в гарячих точках, які сумлінно виконують на Підприємстві свої службові обов`язки.

Щодо порушення трудової дисципліни ОСОБА_1

16.03.2022 року на електронну адресу Підприємства надійшов лист, який був наданий для опрацювання та надання відповіді, складання договору передачі об`єкту в безкоштовне користування, був доручений юрисконсульту Одинцову А.В., який не виконав доручення. Лист був переданий іншому працівнику для його виконання. За неналежне виконання своїх прямих обов`язків Наказом від 05.07.2022 р. №14к/тм Позивачу було оголошено Попередження.

09.05.2022 року на Підприємство надійшов лист в якому повідомлялося про залучення Підприємства до розгляду справи №380/11652/20 у якості третьої особи, запропоновано надати пояснення щодо позову. Матеріали були передані ОСОБА_1 для виконання, проте він їх проігнорував, тому 31.05.2022 виконання роботи було передоручено іншому працівнику Підприємства. Після проведеної перевірки, 12 липня 2022 року наказом від 12.07.2022 року №15к/тм ОСОБА_3 було оголошено догану.

З лютого 2022 року по 18.07.2022 року на ДП «Державна інвестиційна компанія» проводиться щорічна аудиторська перевірка. Для перевірки аудитори затребували бухгалтерські документи, що підтверджують законність видачі позик в 2012-2014 роках, оригінали яких на Підприємстві були відсутні, оскільки були вилучені правоохоронними органами ще в 2015 році, і на даний час вони знаходяться в матеріалах по кримінальній справі № 22013000000000287. Для пришвидшення отримання копій документів ОСОБА_1 було доручено направити запити до правоохоронних органів як авдокату. ОСОБА_1 направив запити, вчасно отримав відповіді, але до Підприємству їх не надав, що змусило Підприємство повтороно направити запити, а документи були отриманні із запізненням, що в подальшому призвело до негативного висновку аудиторів. У зв`язку з невиконанням своїх прямих обов`язків, яке виразилося у відмові ОСОБА_4 надати Підприємству копії документів отриманих від НАБУ і САП, що вплинули на результати аудиторської перевірки наказом №17к/тм від 22.07.2022 року ОСОБА_3 оголошена догана.

Позивачу за його клопотанням для комфортності в роботі в 2021 р. було надано дозвіл перебувати в кабінеті №204-Б будинку по АДРЕСА_1 , де на 6 поверсі знаходився офіс №609 ДП «Державної інвестиційної компанії». Але ці обставини дали можливість Позивачу взагалі не приходити на роботу, що підтверджує сам Позивач в своїй Позовній заяві: «приходив в офіс 609 тільки щопонеділка на тижневу нараду, а після 24.02.2022 за викликом». Таке відношення Позивача до роботи відобразилося на роботі самого Підприємства. На нараді в травні 2022 року Позивачу дано розпорядження переїхати в кабінет 609 де знаходиться офіс Підприємства та запропоновано на вибір три вільні місця. Для підтримання дисципліни, піднімалося питання щодо заведення книги обліку виходу на роботу працівників підприємства. Але дане розпорядження ОСОБА_5 проігноровано, направив 27.05.2022 р. по вайберу на телефон керівника підприємства обґрунтування відмови.

На задоволення вимоги Позивача з 01.06.2022 року по 11.06.2022 року йому була надана відпустка. 03.06.2022 року на електронну пошту в.о. заступника генерального директора надійшов електронний лист від юрисконсульта ОСОБА_4 в якому він крім надання незрозумілих страшилок для підприємства в розділі «Последнее» зазначив російською: «Это стоило заводить «книгу прихода на роботу» только ради меня? В ДП «ДІК» работать я больше не хочу, окружение (кроме AB Шаповалова) очень для меня токсичное. Про себя: На работу в ДП "ДІК", я выходить больше не намерен - после этого отпуска я уйду в основной (может пару дней больничного), потом в последний... хотя не факт последовательность.»

Після закінчення відпустки, з 13.06.2022 року по 17.06.2022 року позивач перебував на лікарняному (№4482214-2008622313-1) по причині захворювання загального характеру. Лікарняний виданий Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 Дарницького району м. Києва. З 20.06.2022 по 04.07.2022 р. (лікарняний №4522343-2008699362-1) та в подальшому з 05.07.2022 по 08.07.2022 р.(лікарняний №4522343-2008855050-1) перебував в Комунальному некомерційному підприємстві «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни». Медичний висновок - тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми. До роботи повинен був приступити 11.07.2022 року, але на роботу не вийшов.

11.07.2022, 12.07.2022, 13.07.2022, 14.07.2022, 15.07.2022 ОСОБА_1 не з`являвся на роботі без поважних причин, про що кожного дня комісією були складені Акти про відсутність його на роботі.

У відповідності до вимог чинного законодавства України, 15 липня 2022 р. на домашню адресу Позивача поштою, рекомендованим листом направлено Повідомлення за №28 про необхідність надання пояснення щодо відсутності ОСОБА_4 на роботі з 11 по 15 липня 2022 року. Лист ОСОБА_6 отримано 19.07.2022 р., про що свідчить поштова відмітка на квитанції та Трекінг відстеження відправлення. Але пояснення своєї відсутності не надав. Враховуючи що ОСОБА_7 був відсутнім на роботі більше п`яти робочих днів, протягом останніх трьох місяців за порушення трудової дисципліни неодноразово отримав стягнення, за невихід на роботу без поважних причин Позивач заслуговував на звільнення. Але враховуючи військовий стан та особу працівника, йому надано час на освідомлення свого становища та зміни ставлення до роботи. Неодноразово по телефону пропонувалося йому повернутися до роботи, але Позивач на звернення не відреагував. 21 липня 2022 року Наказом №16к/тм ОСОБА_3 було оголошено догану. Сканкопію Наказу направлено Позивачу на його електронну адресу цього ж дня.

19.07.2022, 20.07.2022 та 21.07.2022 року Позивач на роботі був відсутній. Інспектором з кадрів 22.07.2022 р. складена Доповідна записка про відсутність ОСОБА_6 на роботі та повідомлено, що 21.07.2022 р. в 19 год 13 хв. на його телефон надійшло по Вайберу повідомлення, в якому останній негативно висловлювався на адреси співробітників Підприємства та погрожував довгими судами та іншими діями з його боку. 22.07.2022 року комісією складено Акт від 22.07.2022 р. №38 про відсутність на роботі ОСОБА_6 в період з 19 по 21 липня 2022 року. Робочою групою проведено огляд журналу реєстрації виходу на роботу працівників, який ведеться на прохідній адміністративної будівлі, але записів про перетинання прохідної ОСОБА_5 в період з 19 по 21 липня 2022 в журналі не відображено.

22.07.2022 Позивач був відсутнім на робочому місці, про що було складено Акт №39. В подальшому теж на роботу не з`являвся. 28.07.2022 комісією складено Акт відсутності від 28.07.2022 №45 про відсутність на роботі ОСОБА_1 , в цей же день, 28.07.2022 скалдено Повідомлення за №46 пр онеобхідність надати пояснення відсутності Позивача на роботі 25.07.2022, 26.07.2022, 27.07.2022, 28.07.2022.

Для з`ясування причин відсутності на роботі тривалий час і не отримання пояснень від ОСОБА_1 про причини своєї відсутності на роботі, комісія в складі в.о. генерального директора Шаповалова О.В., в.о. заступника генерального директора Кохненко Г.І. та інспектора з кадрів Петренка І.І. виїхали за місцем проживання відповідача, за адресою: АДРЕСА_2 . Двері відчинив сам ОСОБА_1 та мав здоровий вигляд. Повідомивши Позивача про причину приїзду комісії, а саме тривалим часом відсутності його на роботі та необхідність надання пояснень своїм вчинкам, останній повідомив, що безпосередньо в офісному приміщенні №609 він не працює, а не виходить на роботу з 01.06.2022 року по причині спочатку відпустки, потім знаходився на лікарняному. Отримувати Повідомлення від 28.07.2022 р. №46 про необхідність надання пояснення щодо відсутності на роботі він відмовився, про що була зроблена відмітка в документі.

За результатами перевірки та зібраними матеріалами підготовлений Наказ від 29 липня 2022 року за №11к/тр-ВС про звільнення ОСОБА_1 з 29.07.2022 р. на підставі п 4 статті 40 КЗпП України.

В цей день об 11 годині до офісу Підприємства прибув ОСОБА_1 , якому в присутності працівників Підприємства надали Наказ від 29 №11к/тр-ВС про звільнення для ознайомлення та було запропоновано ознайомитись з ним та підписати. Позивач прочитав наказ, що лежав перед ним, але підписувати та отримувати трудову книжку відмовився. На питання інспектора з кадрів Петренка І.І. : " наказ та трудову книжку направляти поштою?" позивач відповів: «що хочете те й робіть», після чого покинув приміщення. 29 липня 2022 р. присутніми працівниками підприємства при зустрічі з ОСОБА_5 складено акт №48 від 29 липня 2022 року про відмову Позивача від ознайомленням з наказом про звільнення та отримання трудової книжки.

Після отримання на Укрпошті відправлення з документами ОСОБА_1 12.09.2022 року, цього ж дня поштою було направлено на домашню адресу лист за вих. №116-07/ВС від 12.09.2022 р. в якому повідомлялося про повернення документів Підприємству та запропоновано отримати їх у офісі. Враховуючи, що ОСОБА_7 відмовлявся на пошті отримувати листи від ДП «Державна інвестиційна компанія», на електронну пошту позивача 13.09.2022 р. об 11 год. 37 хв. відправлена сканована копія даного листа. Повторно, 22.10.2022 р. за вих. №139-07/ВС на домашнюю адресу та власну електронну пошту Позивачу направлено лист, в якому повідомлялося, що за інформацією працівників Укрпошти, після надходження на поштове відділення №02121, що обслуговує адресу Позивача, працівники Укрпошти на номер телефону НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 було направлено повідомлення про необхідність отримання відправлення, яке Позивач проігнорував. Пропонувалося отримати трудову книжку та копію наказу в офісі Підприємства.

Таким чинов відповідач вважає, що Підприємство здійснило всі можливі дії щодо вчасного надання Позивачу документів при звільненні та розрахунку.

Щодо посилання позивача, що у відповідності до ст. 116 КЗпП України з ним не проведено остаточного розрахунку в день звільнення.

Між Підприємством та Позивачем 19.10.2021 року укладено Договір 19 про надання поворотної матеріальної допомоги (далі - Договір) в сумі 100 000 грн., відповідно до умов якого, повернення допомоги здійснюється на протязі року щомісяця платежем, що передбачено Додатком №1 до Договору із нарахованої заробітної плати ОСОБА_4 . На день звільнення за Позивачем за Договором рахувалася заборгованість в сумі 53 851,91 грн. В той же час, п. 4.3 Договору передбачено, що у разі звільнення Працівника з державного підприємства «Державна інвестиційна компанія», при наявності залишку заборгованості перед підприємством за цим договором, нараховані виплати та компенсації які Працівник повинен отримувати при звільненні зараховується в рахунок сплати заборгованості. Якщо після цього залишається борг, повернення Допомоги здійснюється в день звільнення Працівника з державного підприємства «Державна інвестиційна компанія». На 29.07.2022 року за позивачем рахувалися 27 днів невикористаної відпустки, за які йому нарахована компенсація в розмірі 15 528,51 грн. А враховуючи утримання ПДВО 18% (2795,13 грн.), військового збору 1,5% (232,93 грн.) до виплати належало 12 500,45 грн. Належна до виплати сума в розмірі 12 500,45 грн. у відповідності до п. 4.4 Довору №19 про надання поворотної матеріальної допомоги було зараховано в рахунок погашення заборгованості.

Вище наведене, що підтверджується наданими доказами свідчить про те, що Підприємство на день звільнення Позивача провело з ним повний розрахунок, що відповідає вимогам ст. 116 КЗпП України. Довідка від 29.07.2022 р. №02/01 про нарахування ОСОБА_3 за липень 2022 р. у зв`язку зі звільненням, була надана йому в офісі підприємства 29.07.2022 року, яку він з копією наказу про звільнення та трудовою книжкою відмовився отримувати.

Щодо посилання Позивача, що останній платіж від Підприємства він отримав на заробітний картковий рахунок 05.12.2022 року в розмірі 7130. 31 грн.

У червні та липні 2022 року Позивач перебував на лікарняному. Позивачу передбачалася допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок Фонду соціального страхування, від якого 01.12.2022 року на рахунок Підприємства надійшли кошти в сумі 8 857,52 грн., з яких передбачалося утримання податку з доходів фізичних осіб з лікарняного за червень-липень 2022 в сумі 1594,35 грн. та військовий збір з лікарняного в сумі 132,86 грн. Після вирахувань, кошти в сумі 7 130,31 грн. 05.12.2022 року були перераховані на картковий рахунок Позивача.

Таким чином, Позивач надав суду недостовірну інформацію щодо затримки в проведенні Підприємством розрахунку при його звільненні. На день звільнення Підприємство заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_5 не мало. А сума 7 130,31 грн., що надійшла на картковий рахунок Позивача, це виплата заборгованості Фонду соціального страхування.

Зазначені обставини свідчать про те, що Підприємством здійснені всі належні дії щодо вчасного розрахунку Позивача та передачі йому копії наказу про звільнення, трудової книжки та довідки про розрахунок, як передбачено ст. 47 КЗпП України.

Враховуюючи вищевикладене просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.

04.07.2023 від позивача до суду надійшло повідомлення в якому вказує, що звернувся до відповідача з пропозицією укладення Мирової угоди, а саме пропонує для відповідача наступні умови:

1. ОСОБА_1 , як позивач у цивільній справі №754/3058/23 бере на себе зобов`язання:

- відмовитись від вимоги про стягнення з відповідача - Державного підприємства «Державна інвестиційна компанія» заробітної плати за час вимушеного прогулу в повному обсязі;

- не порушувати в подальшому відносно Державного підприємства «Державна інвестиційна компанія», на будь яких підставах та за будь-якими обставинами, судові та інші провадження (справи) про стягнення заподіяної йому моральної шкоди, яка має відношення до трудових правовідносин між сторонами;

- залишає за собою сплачений судовий збір без будь яких вимог про його відшкодування;

- державне підприємство «Державна інвестиційна компанія», як відповідач у цивільній справі 754/3058/23, бере на себе зобов`язання:

- поновити ОСОБА_1 , на посаді юрисконсульта державного підприємства «Державна інвестиційна компанія» з 29 липня 2022 року по 01 лютого 2023 року;

- внести зміни до трудової книжки ОСОБА_1 про підстави звільнення з п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України на п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України.

2. Державне підприємство «Державна інвестиційна компанія», як позивач у цивільній справі №753/15746/22:

- відмовляється від позовних вимог в повному обсязі, у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 , будь-якої заборгованості перед відповідачем станом на день укладення мирової угоди;

- залишає сплачений ним судовий збір за собою, без будь-яких вимог його відшкодування.

06.07.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання щодо неприйнятності запропонованої позивачем мирової угоди, так як умови виходять за межі предмета спору, при цьому порушують права охоронюваним законом інтересів юридичної особи, таким чином не відповідають умовам передбачених ч.1 ст. 207 ЦПК України.

20.11.2023 перед судовим засіданням до суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1 в якому повіністю підтримує та наполягає на тому, що було ним викладено у позовній заяві.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, вислухавши сторону позивача та представника відповідача, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.

ОСОБА_1 працював в державному підприємстві «Державна інвестиційна компанія» в юридичному відділі на посаді юристконсульта, наказом №40 від 24.12.2020 року з 28.12.2020 року був призначений на посаду. З 07.10.2021 року по 31.05.2022 року виконував обов"язки начальника юридичного відділу, але за відсутності погодження Уповноваженого органу управління був переведений на посаду яку раніше обіймав.

Наказом від 29.12.2020 року №45к/тр встановлено позивачу з 02.01.2021 року посадовий оклад відповідно до штатного розпису 12 000.00 грн. За розширений обсяг роботи юрисконсульта пов"язаної з представленням підприємства в судах як адвоката встановлено надбавку в розмірі 10% до посадового окладу.

Відповідно до Наказу про звільнення №11 к/тр-ВС від 29.07.2022 позивач ОСОБА_1 був звільнений з посади юрисконсульта юридичного відділу за систематичні прогули без поважних причин, на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Також, судом було встановлено, що передумовою звільнення ОСОБА_1 відбувалось на підставі таких документів:

- Акту про відсутність на роботі від 27 липня 2022 року №31.

- Повідомлення про необхідність надати пояснення щодо відсутності на роботі від 18 липня 2022 року №32.

- Поштовий опис вкладення від 18.07.2022р.

-Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення отримане ОСОБА_8 19.07.2022 року.

- Акт від 22 липня 2022 року №38 про відсутність на роботі з 19 по21 липня 2022 року.

- Акт від 22 липня 2022 року №39 про відсутність на роботі ОСОБА_1 22 липня 2022 року.

- Повідомлення від 22 липня 2022 року №40 про необхідність надати пояснення щодо відсутності на роботі з 19 по 21 липня 2022 р.

- Повідомлення від 22 липня 2022 року №40 про необхідність надати пояснення щодо відсутності на роботі 22 липня 2022 р.

- Поштовий опис вкладення від 22.07.2022р.

- Накладна Укрпошти №0421219184706 від 22.07.2022 р.

- Акт від 25.07. 2022 року №42 про відсутність на роботі 25.07.2022 р.

- Акт від 26.07. 2022 року №43 про відсутність на роботі 26.07.2022 р.

- Акт від 27.07. 2022 року №44 про відсутність на роботі 27.07.2022 р.

- Акт від 28.07. 2022 року №45 про відсутність на роботі 28.07.2022 р.

- Повідомлення від 28 липня 2022 року №46 про необхідність надати пояснення щодо відсутності на роботі з 25 по 28 липня 2022 р.

- Акт №47 від 28.07.2022 р. про результати виїзду за місцем проживання ОСОБА_1 для з`ясування причини його відсутності на роботі.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже, трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Щодо вимоги позивача про поновлення його на роботі та визнання недійсним наказу про звільнення.

При розгляді позовних вимог в частині поновлення позивача на роботі звільненого згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП, суд виходить з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Прогул є дисциплінарним проступком, до звільнення з цієї підстави застосовується положення статей 147, 148, 149 КЗпП України.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення до працівника, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни. Власник підприємства зобов`язаний, застосовуючи певний вид дисциплінарного стягнення, видати наказ (розпорядження), в якому в обов`язковому порядку зазначити мотиви застосування стягнення.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Законодавством не визначено переліку обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, а тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі позивача, звільненого за пунктом четвертим статті 40 КЗпП України, суд виходить з конкретних обставин і враховує докази, передбачені статтею 76 ЦПК України.

Так судом при розгляді справи було встановлено, що 16.03.2022 року на електронну адресу Підприємства надійшов лист, який був наданий для опрацювання та надання відповіді, складання договору передачі об`єкту в безкоштовне користування і був доручений юрисконсульту Одинцову А.В., який не виконав таке доручення. Лист був переданий іншому працівнику для його виконання. За неналежне виконання своїх прямих обов`язків Наказом від 05.07.2022 р. №14к/тм Позивачу було оголошено Попередження.

09.05.2022 року на адресу Підприємства надійшов лист від Львівського окружного адміністративного суду в якому повідомлялося про залучення Підприємства до розгляду справи №380/11652/20 у якості третьої особи, запропоновано надати пояснення щодо позову. Матеріали були передані ОСОБА_1 для виконання, проте він їх проігнорував, тому 31.05.2022 виконання цього доручення було передоручено іншому працівнику Підприємства. Після проведеної перевірки, 12 липня 2022 року наказом від 12.07.2022 року №15к/тм ОСОБА_3 було оголошено догану.

З лютого 2022 року по 18.07.2022 року на ДП «Державна інвестиційна компанія» проводилася щорічна аудиторська перевірка. Для перевірки аудитори затребували бухгалтерські документи, що підтверджують законність видачі позик в 2012-2014 роках, оригінали яких на Підприємстві були відсутні, оскільки були вилучені правоохоронними органами ще в 2015 році, і на даний час вони знаходяться в матеріалах по кримінальній справі № 22013000000000287. Для пришвидшення отримання копій документів ОСОБА_1 , як адвокату було доручено направити запити до правоохоронних органів. ОСОБА_1 направив запити, вчасно отримав відповіді, але до Підприємству їх не надав, що змусило Підприємство повтороно направити запити, а документи були отриманні із запізненням, що в подальшому призвело до негативного висновку аудиторів. У зв`язку з невиконанням своїх прямих обов`язків, яке виразилося у відмові ОСОБА_4 надати Підприємству копії документів отриманих від НАБУ і САП, що вплинули на результати аудиторської перевірки наказом №17к/тм від 22.07.2022 року ОСОБА_3 оголошена догана.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснював, що позивачу за його проханням для комфортності в роботі в 2021 р. було надано дозвіл перебувати в кабінеті №204-Б будинку по АДРЕСА_1 , де на 6 поверсі знаходився офіс №609 ДП «Державної інвестиційної компанії». Але ці обставини дали можливість Позивачу взагалі не приходити на роботу, що не спростував сам Позивач в своїй Позовній заяві, зазначаючи про те, що: «приходив в офіс 609 тільки щопонеділка на тижневу нараду, а після 24.02.2022 за викликом».

Крім того, судом було встановлено, що після закінчення відпустки з 13.06.2022 по 17.06.2022 року позивач перебував на лікарняному. З 20.06.2022 по 04.07.2022 року та в подальшому з 05.07.2022 р по 08.07.2022 р перебував в міському клінічному госпіталі ветеранів війни, до роботи повинен був приступити 11.07.2022, але на роботу не вийшов. 08.07.2022 електронною поштою звернувся до в.о. генерального директора Підприємства Шаповалова О.В. із заявою про надання йому щорічної відпустки з 11.07.2022 року, та передбаченою умовами колективного договору, матеріальної допомоги на оздоровлення. В той же день на електронну пошту позивача було направлено повідомлення від інспектора з кадрів Петренка І.І. в якому зазначалося, що існує графік відпусток працівників підприємства і основна відпустка передбачена ОСОБА_1 лише у серпні 2022 року, тому погодження на відпустку не було. Проігнорувавши таке повідомлення позивач на роботу 11.07.2022 року не вийшов, про що було складено відповідний акт про відсутність на роботі.

У відповідності до вимог чинного законодавства України, 15 липня 2022 р. на домашню адресу Позивача поштою, рекомендованим листом направлено Повідомлення за №28 про необхідність надання пояснення щодо відсутності ОСОБА_4 на роботі з 11 по 15 липня 2022 року. Лист Одинцовим отримано 19.07.2022 р., про що свідчить поштова відмітка на квитанції та Трекінг відстеження відправлення, але пояснення своєї відсутності не надав. Враховуючи що ОСОБА_7 був відсутнім на роботі більше п`яти робочих днів, протягом останніх трьох місяців за порушення трудової дисципліни неодноразово отримував стягненн, за невихід на роботу без поважних причин і 21 липня 2022 року Наказом №16к/тм ОСОБА_3 було оголошено догану. Сканкопію Наказу направлено Позивачу на його електронну адресу цього ж дня.

19.07.2022, 20.07.2022 та 21.07.2022 року Позивач на роботі також був відсутній. Інспектором з кадрів 22.07.2022 р. складена Доповідна записка про відсутність ОСОБА_1 на роботі. 22.07.2022 року комісією складено Акт від 22.07.2022 р. №38 про відсутність на роботі ОСОБА_1 в період з 19 по 21 липня 2022 року. Робочою групою проведено огляд журналу реєстрації виходу на роботу працівників, який ведеться на прохідній адміністративної будівлі, але записів про перетинання прохідної ОСОБА_5 в період з 19 по 21 липня 2022 в журналі не відображено.

22.07.2022 Позивач також був відсутнім на робочому місці, про що було складено Акт №39. В подальшому теж на роботу не з`являвся. 28.07.2022 комісією складено Акт відсутності від 28.07.2022 №45 про відсутність на роботі ОСОБА_1 , в цей же день, 28.07.2022 скалдено Повідомлення за №46 пр онеобхідність надати пояснення відсутності Позивача на роботі 25.07.2022, 26.07.2022, 27.07.2022, 28.07.2022.

Крім того, як було з"ясовано при розгляді справи, для з`ясування причин відсутності на роботі тривалий час і не отримання пояснень від ОСОБА_1 про причини своєї відсутності на роботі, комісія в складі в.о. генерального директора Шаповалова О.В., в.о. заступника генерального директора Кохненко Г.І. та інспектора з кадрів Петренка І.І. виїхали за місцем проживання відповідача, за адресою: АДРЕСА_2 . Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, двері відчинив сам ОСОБА_1 та мав здоровий вигляд. Повідомивши Позивача про причину приїзду комісії, а саме тривалим часом відсутності його на роботі та необхідність надання пояснень своїм вчинкам, останній повідомив, що безпосередньо в офісному приміщенні №609 він не працює, а не виходить на роботу з 01.06.2022 року по причині спочатку відпустки, потім знаходився на лікарняному. Отримувати Повідомлення від 28.07.2022 р. №46 про необхідність надання пояснення щодо відсутності на роботі він відмовився, про що була зроблена відмітка в документі.

За результатами перевірки та зібраними матеріалами підготовлений Наказ від 29 липня 2022 року за №11к/тр-ВС про звільнення ОСОБА_1 з 29.07.2022 р. на підставі п 4 статті 40 КЗпП України.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що відсутність ОСОБА_1 на робочому місці з 11.07.2022 року по 28.07.2022 року є систематичними прогулами, оскільки у вказаний період був відсутнім на роботі без поважних причин, що зафіксовано актами та доповідними записками відповідача та підтверджується належними доказами.

Позивач в судовому засіданні щодо змісту актів та доповідних записок будь-яких заперечень та пояснень не надавав, що зокрема підтверджується Актом №47 від 28.07.2022 року що складений за результатами виїзду за місцем проживання ОСОБА_1 для з`ясування причини його відсутності на роботі.

Посилання позивача на те, що дії в.о. генерального директора Підприємства Шаповалова О.В., можливо за погодженням з іншими особами, є засобами грубого, продуманого свідомого порушення своїх посадових обов`язків та були спрямовані на звільнення та завдання позивачу моральної та матеріальної шкоди, - не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, тож суд приходить до висновку про законність наказу №11 к-/тр-ВС державного підприємства «Державна інвестиційна компанія» про звільнення з посади юрисконсульта юридичного відділу з 29 липня 2022 року ОСОБА_1 за систематичні прогули на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Також позивач в позовній заяві зазначив: «Посадові інструкції юрисконсульта Підприємства я не мав, якщо вона і існувала, її зміст був невідомий», проте в подальшому позивач зазначив наступне у своєму позові: «щодо «змісту» наказу №16 к/тм від 21.07.2022 року можна пояснити про наступне, мої прямі посадові обов`язки юрисконсульта юридичного відділу Підприємства не передбачають складання та подання адвокатських запитів до правоохоронних органів». Стверджуючи, що його посадові обов`язки не передбачають виконання роботи адвоката спростовуються наказом №45к/тр від 29.12.2020 р., відповідно якого ОСОБА_3 встановлено новий оклад та пунктом 2 наказу передбачено, що за виконання адвокатської діяльності йому виплачується додаткова надбавка в розмірі 10% до посадового окладу, з яким він ознайомлений. Також при написанні Позивачем заяви від 19.10.2021 року на ім`я керівника підприємства про надання йому поворотної матеріальної допомоги в сумі 100 000 грн. на один рік, він наводить підстави: Колективний договір ДП «Державна інвестиційна компанія», розділ IV «Оплата праці» п.4.14., тим самим спростовується посилання, що він не був ознайомлений з Колективним договором на Підприємстві.

Щодо доводів позивача, що йому в день звільнення не була видана належним чином оформлена трудова книжка та не виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Статтею 47 КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Відповідно до пунктів 2.4, 2.5 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Мінпраці, Міністерством юстиції та Міністерством соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58, записи в трудову книжку при звільненні вносяться власником або уповноваженим ним органом після видачі наказу; з кожним записом, який вноситься до трудової книжки на підставі наказу про звільнення, власник зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особовій картці, а відповідно до пункту 4 цієї Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Згідно з п. 4.1 та п. 4.2 Інструкції при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Частиною 5 ст. 235 КЗпП України передбачено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Таким чином, для застосування цієї норми права необхідна наявність таких умов: затримка у видачі трудової книжки; вина власника або уповноваженого ним органу; вимушений прогул, викликаний затримкою видачі трудової книжки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі № 600/121/19.

В судовому засіданні встановлено, що 29 липня 2022 року ОСОБА_1 з"явився на підприємство та ознайомився з наказом про звільнення, проте підписувати його та отримати трудову книжку він відмовився, про що було 29 липня 2022 р. присутніми працівниками підприємства при зустрічі з ОСОБА_5 складено акт №48 від 29 липня 2022 року про відмову Позивача від ознайомленням з наказом про звільнення та отримання трудової книжки.

В день звільнення 29.07.2022 року позивачу були направлені наказ та трудова книжка поштою рекомендованим листом про що свідачать накладна укрпошти від 29.07.2022, опис вкладення до накладної, конверт, що повернувся на якому стоїть дата оформлення 29.07.2022 та фіскальний чек укрпошти від 12.09.2022, трекінг відправлення в якому відображено весь рух відправлення.

Після отримання на Укрпошті відправлення з документами ОСОБА_1 12.09.2022 року, цього ж дня поштою було направлено на домашню адресу лист за вих. №116-07/ВС від 12.09.2022 р. в якому повідомлялося про повернення документів Підприємству та запропоновано отримати їх у офісі. Враховуючи, що ОСОБА_7 відмовлявся на пошті отримувати листи від ДП «Державна інвестиційна компанія», на електронну пошту позивача 13.09.2022 р. об 11 год. 37 хв. відправлена сканована копія даного листа. Повторно, 22.10.2022 р. за вих. №139-07/ВС на домашнюю адресу та власну електронну пошту Позивачу направлено лист, в якому повідомлялося, що за інформацією працівників Укрпошти, після надходження на поштове відділення №02121, що обслуговує адресу Позивача, працівники Укрпошти на номер телефону НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 було направлено повідомлення про необхідність отримання відправлення, яке Позивач проігнорував. Пропонувалося отримати трудову книжку та копію наказу в офісі Підприємства.

Таким чинов Підприємство здійснило всі можливі дії щодо вчасного надання Позивачу документів при звільненні та розрахунку.

Щодо посилань позивача, що з ним не проведено остаточного розрахунку в день звільнення.

В судовому засіданні встановлено, що між Підприємством та Позивачем 19.10.2021 року укладено Договір 19 про надання поворотної матеріальної допомоги (далі - Договір) в сумі 100 000 грн., відповідно до умов якого, повернення допомоги здійснюється на протязі року щомісяця платежем, що передбачено Додатком №1 до Договору із нарахованої заробітної плати ОСОБА_4 .

На день звільнення за Позивачем за Договором рахувалася заборгованість в сумі 53 851,91 грн. В той же час, п. 4.3 Договору передбачено, що у разі звільнення Працівника з державного підприємства «Державна інвестиційна компанія», при наявності залишку заборгованості перед підприємством за цим договором, нараховані виплати та компенсації які Працівник повинен отримувати при звільненні зараховується в рахунок сплати заборгованості. Якщо після цього залишається борг, повернення Допомоги здійснюється в день звільнення Працівника з державного підприємства «Державна інвестиційна компанія».

Відповідно до наданих суду документів, 29.07.2022 року за позивачем рахувалися 27 днів невикористаної відпустки, за які йому нарахована компенсація в розмірі 15 528,51 грн., враховуючи утримання ПДВО 18% (2795,13 грн.), військового збору 1,5% (232,93 грн.) до виплати належало 12 500,45 грн. Належна до виплати сума в розмірі 12 500,45 грн. у відповідності до п. 4.4 Довору №19 про надання поворотної матеріальної допомоги було зараховано в рахунок погашення заборгованості.

Таким чином Підприємство на день звільнення Позивача провело з ним повний розрахунок, що відповідає вимогам ст. 116 КЗпП України. Довідка від 29.07.2022 р. №02/01 про нарахування ОСОБА_3 за липень 2022 р. у зв`язку зі звільненням, була надана йому в офісі підприємства 29.07.2022 року, яку він з копією наказу про звільнення та трудовою книжкою відмовився отримувати.

Крім того, як зазначалося вище, судом було встановлено, що у червні та липні 2022 року Позивач перебував на лікарняному. Йому передбачалася допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок Фонду соціального страхування, від якого 01.12.2022 року на рахунок Підприємства надійшли кошти в сумі 8 857,52 грн., з яких передбачалося утримання податку з доходів фізичних осіб з лікарняного за червень-липень 2022 в сумі 1594,35 грн. та військовий збір з лікарняного в сумі 132,86 грн. Після вирахувань, кошти в сумі 7 130,31 грн. 05.12.2022 року були перераховані на картковий рахунок Позивача.

Тобто, на день звільнення Підприємство заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_5 не мало, сума у розмірі 7 130,31 грн., що надійшла на картковий рахунок Позивача складала виплату заборгованості Фонду соціального страхування.

Зазначені обставини свідчать про те, що Підприємством здійснені всі належні дії щодо вчасного розрахунку Позивача та передачі йому копії наказу про звільнення, трудової книжки та довідки про розрахунок, як передбачено ст. 47 КЗпП України.

Таким чином стороною відповідача в судовому засіданні доведено, а позивачем не спростовано те, що він був обізнаний про дату та підставу свого звільнення, отримав пропозицію роботодавця забрати свою трудову книжку та копію наказу про звільнення, мав фактичну можливість їх отримати 29 липня 2022 року, проте безпідставно відмовився від отримання цих документів.

Судом встановлено, що відповідач вживав необхідні заходи та створив належні умови для отримання документів працівником, який діючи на власний розсуд, свідомо відмовився від їх отримання без поважних причин.

За таких обставин, відсутня вина власника в затримці видачі позивачу трудової книжки та у відповідача також не виникає обов`язку виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в зв`язку з затримкою видачі трудової книжки.

З огляду на наведене, в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись статтями 40, 47, 139, 147-149,235 КЗпП України, Інструкцією «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженою наказом Мінпраці, Міністерством юстиції та Міністерством соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58, статтями 12, 13, 76-79, 81-82, 263, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державна інвестиційна компанія» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

Судові витрати покладаються на позивача.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Оксана Панченко