Ухвала

від 10.03.2023 по справі 160/4548/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

10 березня 2023 р.Справа №160/4548/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача 1: старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Литвин-Олійник Анни Олегівни, відповідача 2: Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", відповідача 3: Державного підприємства "СЕТАМ" про визнання неправомірними дій, скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача 1: старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Литвин-Олійник Анни Олегівни, відповідача 2: Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", відповідача 3: Державного підприємства "СЕТАМ", в якій позивач просить:

1. Поновити строк на оскарження неправомірних дії Старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 (оскільки Постанова про відкриття виконавчого провадження № 64577303 та всі Постанови провадження, а також будь-які документи провадження, Боржнику не надсилалися, до відома не доводилися, а були видані для ознайомлення представнику ОСОБА_1 - адвокату Черненко Т.Б. лише 02.03.2023 року за її заявою в приміщенні Заводського ВДВС.

2. Розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом та повідомленням сторін.

3. Визнати неправомірними дії Старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , щодо відкриття 22.02.2021 року, виконавчого провадження № 64577303 з примусового виконання Виконавчого листа № 202/33339/13-ц від 06.02.2019 р., виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області;

4. Скасувати Постанову Старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Литвин-Олійник Анни Олегівні, від 22.02.2021р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 64577303 з примусового виконання Виконавчого листа № 202/33339/13-ц від 06.02.2019 р., виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області;

5. Визнати неправомірними дії Старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , щодо постановлення Постанови від 04.03.2021 року про приєднання Виконавчого провадження № 64577303 до зведеного виконавчого провадження № 64724143;

6. Скасувати Постанову Старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Литвин-Олійник Анни Олегівні, від 04.03.2021р. про приєднання Виконавчого провадження № 64577303 до зведеного Виконавчого провадження № 64724143;

7. Визнати неправомірними дії Старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Литвин-Олійник Анни Олегівни, щодо проведення опису та арешту нерухомого майна, оформленого Постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника від 17.05.2021 року, від 23.11.2022 року, від 23.11.2022 року (стосовно вбудованого приміщення 01, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 ), про арешт майна боржника від 23.11.2022 року (стосовно якої накладено арешт на все майно Боржника) та про арешт коштів Боржника від 04.03.2021 року;

8. Скасувати Постанови Старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 , про опис та арешт майна (коштів) боржника від 17.05.2021 року, від 23.11.2022 року, стосовно вбудованого приміщення 01, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , стосовно квартири АДРЕСА_2 ;

9. Скасувати Постанову Старшого державного виконавця Заводського відділу стосовно державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , від 23.11.2022 року про арешт майна боржника стосовно якої накладено арешт на все майно Боржника;

10. Скасувати Постанову Старшого державного виконавця Заводського відділу стосовно державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 , від 04.03.2021 року про арешт коштів боржника стосовно якої накладено арешт на кошти та цінності Боржника;

11. Визнати неправомірними дії Старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , щодо про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, оформленого Постановами від 15.06.2021 року та від 01.12.2022 року;

12. Скасувати Постанови Старшого державного виконавця Заводського відділу стосовно державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 15.06.2021 року та від 01.12.2022 року.

13. Скасувати Постанову Старшого державного виконавця Заводського відділу стосовно державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 від 19.02.2021 р. по виконавчому провадженню ВП № 64576025 відповідно до якої стягується виконавчий збір у розмірі 273 943,56 грн.

Разом із позовною заявою позивач звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просить:

1. Прийняти цю заяву до розгляду ТЕРМІНОВО.

2. Зупинити стягнення в межах Виконавчого провадження ВП № 64577303, відкритого Старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Литвин-Олійник Анною Олегівною на підставі виконавчого листа № 202/33339/13-ц від 06.02.2019 року, виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська.

3. Заборонити Старшому державному виконавцю Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , а також будь-яким іншим особам, що здійснюють примусову реалізацію майна, вчиняти будь-які дії, спрямовані на примусову реалізацію майна, що належить ОСОБА_1 , в межах виконавчого провадження ВП № 64577303 до ухвалення рішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом по цій справі.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач зазначила, що нею оскаржуються дії державного виконавця щодо відкриття Виконавчого провадження, а отже, у разі задоволення позовної заяви, усі дії що були або будуть вчинені державним виконавцем, набудуть статусу незаконних та неправомірних. Окрім оскарження дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження, оскаржуються дії щодо опису та арешту майна Боржника, оскільки Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23.11.2022 року та від 17.05.2021 року були постановлені також на підставі виконавчого документу якого не існує. В матеріалах справи відсутній Виконавчий лист № 202/33339/13-ц, виданий 06.02.2019 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська. За викладених обставин, вважає, що вчинення будь - яких примусових дій, в тому числі реалізації квартири, в рамках виконавчого провадження № 64577303 є передчасним та необґрунтованим, оскільки у разі вирішення позовної заяви на дії державного виконавця, на користь Позивача, такі дії в будь - якому разі набудуть статусу незаконних, що викликають необхідність повторного звернення до суду для захисту прав та законних інтересів Позивача. Проте, повернути навіть незаконно реалізоване на електронних торгах майно є вкрай складною, а іноді неможливою процедурою. Крім того, квартира АДРЕСА_3 є єдиним майном в якому зареєстрована і постійно проживає позивачка. Копія довідки про місце реєстрації додається і яка є в матеріалах виконавчого провадження. Детальний опис обставин за якими позивач вважає дії суб`єкта владних повноважень протиправними і постанови підлягають скасуванню наведений у позовній заяві ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та скасування Постанов виконавчого провадження. Згідно до ч. 1 ст. 34 чинної редакції Закону України Про виконавче провадження, Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Відповідно до п. 2 Розділу XI Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, Підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є, зокрема, рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна. Також, п. 2 Розділу VII зазначеного Порядку встановлено, що у разі зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження, внаслідок чого електронні торги у призначений строк не відбулися, Організатор проводить такі торги після продовження примусового виконання рішення. Відтак, законом визначено, допустимим такий тимчасових захід, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, а отже і зупинення конкретних виконавчих дій. У разі незастосування допустимих заходів щодо тимчасового зупинення стягнення, буде допущено примусовий продаж єдиного житлового майна Позивачки та її дочки (останні за адресою: прописані та проживають), що нівелює надані законом права, зокрема, право оскаржити дії особи, що здійснює примусове виконання рішення. За таких обставин, унеможливлюється дотримання завдання адміністративного судочинства, а саме, в частині ефективності захисту прав та законних інтересів судом. На підставі викладеного, враховуючи, що доводи неправомірності дій посадових осіб державної виконавчої служби є достатньо обґрунтованими і потребують ретельної перевірки в ході розгляду позовної заяви по суті, враховуючи той факт, що на електронні торги виставлена 23 лютого 2023 року з датою їх проведення 15 березня 2023 року, вважає, що існує обґрунтована підстава для застосування заходів зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, з метою уникнення порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 , як сторони у виконавчому провадженні.

Надаючи оцінку доводам заявника та вирішуючи заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 154. Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Забезпечення позову згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно з ч.1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд згідно з ч.2 ст. 151 КАС України може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

У свою чергу суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Також, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Так, у поданій заяві позивач зазначає, що 23 лютого 2023 року було виставлене на електронні торги майно, яке належить позивачу, з датою їх проведення 15 березня 2023 року.

Електронні торги призначені на підставі ВП № 64577303, на підставі прийнятих постанов, які оскаржує позивач у позовній заяві.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 800/521/17 дійшла до подібного висновку, зазначаючи, що забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови до набрання законної сили судовим рішенням у справі фактично було б ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Отже суд враховує те, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі.

Водночас ймовірне настання певних негативних наслідків для позивача у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову. Адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.

Аналогічна правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 28 березня 2020 року у справі №800/521/17 (провадження 11-114заі18), а саме: позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом. У разі задоволення такої заяви позивача суд своєю ухвалою фактично подовжує правовідносини публічної служби для позивача, але ухвала суду про забезпечення позову не може бути підставою для виникнення та зміни таких правовідносин.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у справі Беєлер проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

Відповідно до Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Обґрунтовуючи заявлені заходи забезпечення позову заявник зазначив, що вчинення дій з реалізації арештованого майна, зокрема проведенням торгів та відчуження майна фактично унеможливлять виконання рішення суду за результатами розгляду позовної заяви, у разі задоволення такої.

Однак, зазначені вище доводи, що невжиття судом заходів забезпечення позову фактично унеможливить виконання рішення суду за результатами розгляду позовної заяви, у разі задоволення такої, суд оцінює критично, оскільки вони не вказують на можливість виникнення конкретних та реальних обставин, за яких невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У матеріалах справи відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову будь-яким чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду чи порушує права та інтереси позивача.

З наведеного суд не вбачає достатніх підстав для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернулася до суду.

Крім того, сама лише незгода позивача із діями суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов`язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 400/722/19.

Заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

Суд звертає увагу також на приписи частини 6 ст. 151 КАС України, відповідно до яких, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

При цьому, Великою Палатою Верховного Суду у пункті 40 постанови від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 сформовано висновок, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Так, зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову з`ясовано, що позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Старшому державному виконавцю Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , а також будь-яким іншим особам, що здійснюють примусову реалізацію майна, вчиняти будь-які дії, спрямовані на примусову реалізацію майна, що належить ОСОБА_1 , в межах виконавчого провадження ВП № 64577303.

Згідно з абзацом дванадцятим пункту 1 Розділу І Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 електронний аукціон - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних аукціонів, за яким його власником стає учасник, який під час аукціону запропонував за нього найвищу ціну.

Абзацами вісімнадцятим та дев`ятнадцятим пункту 1 Розділу І вказаного Порядку, визначено, що організатор електронних аукціонів, аукціонів за фіксованою ціною (далі - Організатор) - суб`єкт господарювання, якого за результатами конкурсної процедури відбору організатора (далі - Конкурс), передбаченої цим Порядком, уповноважено на здійснення заходів із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних ауціонів, збереження та захисту даних, що містяться у ній, обслуговування цієї системи, забезпечення її постійної роботи та доступу користувачів до неї, публікації повідомлень про безоплатне передання нереалізованого конфіскованого майна, забезпечення збереження майна і виконання інших функцій, передбачених цим Порядком; організація електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною) - вчинення Організатором заходів із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних аукціонів, збереження та захисту даних, що містяться у ній, обслуговування цієї системи, забезпечення її постійної роботи та доступу користувачів до неї, публікації повідомлень про безоплатне передання нереалізованого конфіскованого майна, забезпечення збереження майна і виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

У контексті наведеного суд звертає увагу на те, що організатором електронних торгів визначено ДП СЕТАМ та доручено здійснення функцій із організації електронних торгів (витяг з електронної картки ДП СЕТАМ самостійно надано до позовної заяви та заяви про забезпечення позову).

Таким чином, відповідно до згаданої позиції Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року продавцями, які мають право примусового продажу майна за результатами електронних торгів є ДП Сетам, тобто вказана процедура електронних торгів відбувається від імені державного органу.

Отже, обраний заявником спосіб забезпечення позову матиме наслідком відкладення, зупинення процедури завершення електронних торгів, а заборона Державному підприємству СЕТАМ вчиняти будь-які дії, направлені на реалізацію майна та передачу його у власність будь-яким третім особам, тобто оформлення результатів електронних торгів з реалізації майна, буде втручанням у проведення електронних торгів, що прямо не допускається положеннями ч. 6 ст. 151 КАС України.

Вимога заявника стосується заборони Державному підприємству СЕТАМ здійснювати його законодавчо визначені повноваження, що є недопустимим та невиправданим в умовах даного спору. Такий спосіб забезпечення перевищує межі можливого втручання суду в компетенцію державного органу при забезпеченні позову.

Щодо вимоги зупинити стягнення в межах Виконавчого провадження ВП № 64577303, відкритого Старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Литвин-Олійник Анною Олегівною на підставі виконавчого листа № 202/33339/13-ц від 06.02.2019 року, виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська. То позивачем не надано до суду будь-яких документів, з яких вбачається, що в рамках ВП здійснюється саме стягнення майна, а також не зазначено жодних обґрунтувань наявної процедури стягнення.

Щодо доводів на обґрунтування задоволення заяви про забезпечення позову з підстави очевидності ознак протиправності рішень та дій старшого державного виконавця слід зазначити таке.

Вирішуючи заяву, суд повинен проаналізувати та оцінити ці доводи заявника щодо очевидності ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, при цьому, пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх якість: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскаржених рішень та дій, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що такі рішення та дії явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі №640/13245/19.

Суд вважає, що доводи позивача не є достатньо обґрунтованими та змістовними для задоволення вказаної заяви, крім того вони не підтверджені належними доказами, в зв`язку із чим у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача 1: старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Литвин-Олійник Анни Олегівни, відповідача 2: Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", відповідача 3: Державного підприємства "СЕТАМ" про визнання неправомірними дій, скасування постанов,- відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 256 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повний текст ухвали складено та підписано 10.03.2023 року.

Суддя О.М. Неклеса