Ухвала

від 10.03.2023 по справі 922/867/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"10" березня 2023 р. м ХарківСправа № 922/867/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши матеріали

позовної заявиФермерського господарства "Сільгосп Агро Добробут" (27043, Новоукраїнський р-н., Кіровоградська обл., с. Перчунове, вул. Миру, буд. 84) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМ" (61153, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 5, кв. 43) про стягнення 1049125,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фермерське господарство "Сільгосп Агро Добробут" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМ" про стягнення 1049125,67 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 1001346,02 грн. та інфляційні втрати у розмірі 47779,65 грн.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається з витрат зі сплати судового збору у розмірі 15736,89 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за Договором поставки №38 від 22.08.2022 в частині здійснення повної та своєчасної сплати вартості поставленого товару.

Дослідивши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог пункту 2, 8 частини 3 статті 162, частини 1 статті 164, частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), про що зазначає наступне.

Вимогами пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем визначено наступну адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМ": 61153, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 5, офіс 43.

Судом було зроблено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається адреса місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМ": 61153, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 5, квартира 43.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Приписами частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, зазначена у позовній заяві адреса місцезнаходження відповідача різниться із адресою, що відображена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З підстав наведеного, позивачу на виконання вимог пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України необхідно усунути встановлений недолік позовної заяви шляхом визначення належної адреси місцезнаходження відповідача.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 статті 172 ГПК України унормовано, що позивач зобов`язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Отже, належним доказом направлення копії позовної заяви з додатками іншим учасникам справи відповідно до частини 1 статті 164, частини 1 статті 172 ГПК України та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, є оригінали розрахункового документу та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що в якості доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви із доданими до неї документами позивачем подано фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист від 24.02.2023.

Із зазначеного опису вкладення у цінний лист вбачається, що позовну заяву разом із доданими до неї документами скеровано відповідачу на наступну адресу: 61153, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 5, офіс 43.

Натомість як встановлено та зазначеного судом вище, належною офіційно зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача є наступна: 61153, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 5, квартира 43.

Враховуючи зазначене, подані до матеріалів позовної заяви опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек від 24.02.2023 не можуть вважатися належними доказами направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, що є недоліком позовної заяви в розумінні положень частини 1 статті 164 та частини 1 статті 172 ГПК України, який підлягає усуненню.

Суд зауважує, що неподання належних доказів повідомлення інших учасників справи про звернення з позовною заявою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ГПК України.

Крім того, вимогами пункту 8 частини 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Натомість у даному разі, позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Окрім того, статтею 73 ГПК України визначено поняття доказів як будь-яких даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються засобами доказування, передбаченими у частині 2 цієї статті, зокрема, письмовими доказами.

Згідно з частиною 2 статті 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частиною 1, 2 статті 91 ГПК України письмовими доказами єдокументи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, які подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною 4 статті 91 ГПК України унормовано, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Отже, норма частини 4 статті 91 ГПК України є бланкетною та зумовлює необхідність урахування позивачем стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України "Про стандартизацію".

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об`єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2020", затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 р. № 144.

Пунктом 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020) встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

З огляду на наведене, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Як вбачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної заяви додано копії документів, які не засвідчені відповідно до вище вказаних вимог, оскільки не містять найменування посади особи, яка засвідчує копію.

Отже, вказані документи не можуть вважатися доданими до позовної заяви належними доказами, оскільки додані документи не є ні оригіналами, ні належним чином засвідченими копіями.

Суд звертає увагу, що копія набуває юридичної сили лише в разі засвідчення в установленому порядку. Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 11.07.2018 у справі №904/8549/17 та від 14.09.2021 у справі №916/2024/20).

Разом з тим, суд звертає увагу, що до матеріалів позовної заяви додано копії документів низької для читання якості, оскільки частина умов Договору поставки №38 від 22.08.2022 та Додатків №1, 2 до договору не відображена на копії, що позбавляє суд можливості дослідити їх повний зміст та надати умовам договору правову оцінку.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду належним чином засвідчені копії документів, що додані до позовної заяви з огляду на наведені вище вимоги, а також належної для читання якості копію Договору поставки №38 від 22.08.2022 та Додатків №1, 2 до договору, що відображатиме у повному обсязі їх зміст.

Відповідно до статті 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків - у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу з всіма доданими до неї документами на підставі статті 174 ГПК України.

4. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб- адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвалу підписано 10.03.2023 р.

СуддяГ.І. Сальнікова