Рішення

від 08.03.2023 по справі 607/789/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08.03.2023 Справа №607/789/23 Провадження № 2/607/1136/2023

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю: секретаря судового засідання Макогін А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання,

УСТАНОВИВ:

12.01.2023 ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Після розірвання шлюбу батьків позивач залишилася проживати з матір`ю. 05.03.2005 рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ухвалено стягувати з відповідача на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позивач зазначає, що після досягнення повноліття продовжує навчання та з 01.09.2022 навчається у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, де є студенткою факультету іноземних мов. Дата завершення навчання 20.06.2026.

Також позивач вказує, що не отримує стипендії та у зв`язку з навчанням на денній формі навчання позбавлена можливості працевлаштуватись та отримувати дохід для забезпечення особистих потреб. Відтак позивач потребує матеріальної допомоги від відповідача у зв`язку з продовженням навчання.

При цьому позивач зауважує, що відповідач має фінансову можливість надавати позивачу матеріальну допомогу, оскільки має у власності об`єкти нерухомого майна, зокрема, домоволодіння та земельні ділянки. Також відповідач є власником транспортного засобу. Крім цього, відповідач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує дохід у виді пенсії за вислугу років. Так само позивачу відомо про те, що відповідач працевлаштований у службі таксі та здійснює перевезення пасажирів.

За таких підстав, з урахуванням заяви від 14.02.2023, позивач просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи стягнення з 12.01.2023 і до закінчення навчання ОСОБА_1 у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років.

18.01.2023 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 14.02.2023 та надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.

14.02.2023 через канцелярію Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_1 подала заяву про збільшення позовних вимог.

14.02.2023 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог. Судове засідання відкладено на 08.03.2023.

У судовому засіданні 08.03.2023 позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та просили позов задовольнити повністю.

У судове засідання 08.03.2023 відповідач ОСОБА_3 , належним чином повідомлений про дату, час і місце цього судового засідання, не з`явився. Правом подання відзиву відповідач не скористався. Заяв чи клопотань на день розгляду справи від відповідача не надходило.

Ураховуючи наявність усіх умов, визначених ст. 280 ЦПК України, суд прийшов до переконання про можливість здійснення заочного розгляду даної справи та ухвалення за наслідками її розгляду заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд установив, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.03.2005 ухвалено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 17.02.2005 до досягнення дитиною повноліття. Указані обставини підтверджуються копією виконавчого листа, виданого 09.03.2005 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області (а.с. 4).

Згідно з довідкою факультету іноземних мов Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка № 357 від 21.11.2022 ОСОБА_1 є студенткою 1 курсу денної форми факультету іноземних мов Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Термін навчання з 01.09.2022 до 30.06.2026 (а.с. 5).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Так само і положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. 199, 200, 201 СК України).

Так, ч. 1, 2 ст. 199 СК України визначають, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 308/4214/18.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги відповідача, посилаючись, зокрема, на наявність витрат, пов`язаних з навчанням. При цьому позивач вказує, що у зв`язку з навчанням на денній формі навчання позбавлена можливості працевлаштуватись з метою отримання доходу для задоволення особистих потреб.

Як убачається з довідки № 357 від 21.11.2022 (а.с. 5), про яку суд зазначив вище, навчання ОСОБА_1 здійснюється на денній формі здобуття вищої освіти, яка відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України «Про вищу освіту» є таким способом організації навчання здобувачів вищої освіти, що передбачає проведення навчальних занять та практичної підготовки.

При цьому з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків № 1918-22-11023 від 12.12.2022 вбачається відсутність інформації про доходи ОСОБА_1 за період з 2 кварталу 2022 року до 3 кварталу 2022 року (а.с. 49).

Так само з довідки Пенсійного фонду України від 12.12.2022 (а.с. 50) вбачається, що у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) ОСОБА_1 .

Указані обставини в сукупності дають підстави дійти висновку, що у зв`язку з навчанням на денній формі навчання ОСОБА_1 позбавлена можливості працювати, отримувати дохід та забезпечувати свої потреби, внаслідок чого потребує матеріальної допомоги від своїх батьків.

При цьому суд враховує, що навіть у разі можливості одного з батьків самостійно задовольняти матеріальні потреби дитини, які пов`язані з її навчанням, законодавець не звільняє другого з батьків від аналогічного обов`язку здійснювати матеріальне забезпечення дитини.

Щодо можливості відповідача надавати позивачеві матеріальну допомогу суд зазначає таке.

Згідно з відповіддю на запит № 1900-2023-0000106 від 06.02.2023 щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (а.с. 32), інформація про доходи ОСОБА_3 за період з 1 кварталу 2022 року до 3 кварталу 2022 року у даному реєстрі відсутня.

Разом з тим відповідно до відповіді Головного управління ПФУ в Тернопільській області № 1900-0901-7/3857 від 30.01.2023 ОСОБА_3 з 01.01.2022 до 31.12.2022 нарахована пенсія у розмірі 110816,27 грн, з яких: виплачено - 85843,58 грн; утримано згідно з виконавчим листом № 2-2333 - 24972,69 грн (а.с. 29).

Так само з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 5003576891734 від 28.12.2022 (а.с. 6) вбачається, що у власності ОСОБА_3 перебуває домоволодіння загальною площею 56,9 кв. м, яке знаходиться у Тернопільській області.

Також у власності ОСОБА_3 перебуває: 1) земельна ділянка площею 1,5702 га, кадастровий номер 6125287500:01:002:0004, цільове призначення - 01.01 для ведення сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 46882204; 2) земельна ділянка площею 1,5702 га, кадастровий номер 6125287500:01:002:0005, цільове призначення - 01.01 для ведення сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 46882203; 3) земельна ділянка площею 0,0578 га, кадастровий номер 6125287500:02:001:1597, цільове призначення - 01.03 для ведення особистого селянського господарства, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 029858; 4) земельна ділянка площею 0,2841 га, кадастровий номер 6125287500:02:001:1598, цільове призначення - 01.03 для ведення особистого селянського господарства, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 029860. Такі обставини підтверджуються інформацією Головного управління Дерджгеокадастру у Тернопільській області № ПІ-64/0-84/0/63-22 від 30.12.2022 (а.с. 8).

Крім цього, з витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 28.12.2022 (а.с. 7) вбачається, що відповідачу на праві приватної власності належить транспортний засіб марки «Ford» моделі «Focus», 2015 року випуску.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що відповідач ОСОБА_3 має фінансову можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дитини, яка навчається.

При визначенні розміру аліментів суд виходить з такого.

Частиною 1, 2 ст. 200 СК України визначено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників та інших посібних матеріалів, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження, можливість дитини працювати під час навчання тощо.

Крім цього, ч. 2 ст. 182 СК України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімально необхідний рівень матеріального забезпечення дитини відповідного віку встановлений на законодавчому рівні.

При цьому Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Так, суд встановив, що повнолітня ОСОБА_1 , яка продовжує навчання, потребує додаткових витрат, які безпосередньо пов`язані з її навчанням в освітньому закладі. Зокрема, ОСОБА_1 необхідно придбавати навчальні посібники, канцелярське приладдя, спортивний одяг для відвідування занять з фізичної підготовки тощо.

Ураховуючи викладене, суд вважає справедливими та фінансово можливими для відповідача і достатніми для забезпечення належного рівня життя ОСОБА_1 , яка продовжує навчання, аліменти у розмірі 1/3 частку заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Керуючись ст. 180, 181, 182, 184, 191, 199, 200 СК України, ст. 4, 76-82, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 6, 259, 263-265, 273, 280, 282-284, 288, 289, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи стягнення з 12 січня 2023 року і до закінчення навчання ОСОБА_1 у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

СуддяІ. В. Марциновська