Рішення

від 08.03.2023 по справі 743/246/21

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 743/246/21

Провадження № 2/743/10/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2023 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої - судді Павленко О.В.,

при секретарі судового засідання Нерус Н.І.,

за участі: представника позивача - адвоката Санамян О.О. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку Електронного Суду), представника відповідачки - адвоката Пономаренко О.В. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку Електронного Суду),

у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Ріпки під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив:

- припинити право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину житлового будинку (загальна площа 58,1 кв.м., літера А-1), з відповідною часткою господарських будівель, а саме прибудови - а1, сараїв - Б-1, б-1, сараїв - б1-1, б2-1, пригребиці - В-1, погребу - в-1, літньої кухні - Г1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку (загальна площа 58,1 кв.м., літера А-1), з відповідною часткою господарських будівель, а саме прибудови - а1, сараїв - Б-1, б-1, сараїв - б1-1, б2-1, пригребиці - В-1, погребу - в-1, літньої кухні - Г1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стягнути на користь ОСОБА_2 вартість 1/2 частини житлового будинку (загальна площа 58,1 кв.м., літера А-1), з відповідною часткою господарських будівель, а саме прибудови - а1, сараїв - Б-1, б-1, сараїв - б1-1, б2-1, пригребиці - В-1, погребу - в-1, літньої кухні - Г1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 11113,50 грн, яка була внесена на депозитний рахунок суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач у період шлюбу з ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 13.05.1997 придбав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . 15.05.2008 шлюб між позивачем та відповідачкою рішенням суду було розірвано. Після припинення шлюбних відносин відповідачка вже протягом тринадцяти років долею будинку не цікавиться, не приймає участі в його облаштуванні, ремонті та відновленні, оплаті комунальних послуг. На відміну від відповідачки, позивач користується будинком та займається його облаштуванням, оплачує комунальні послуги. Більш того, 26.03.2016 позивачу в приватну власність була передана, шляхом приватизації, земельна ділянка з кадастровим номером 7424485600:05:001:0132 для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, позивач без згоди відповідачки немає можливості відчужити належному йому земельну ділянку, адже на ній знаходиться житловий будинок, співвласником якого є відповідачка. Відповідно до звіту про оцінку мана, станом на 01.10.2020, вартість зазначеного будинку з надвірними спорудами складає 22267 грн. З урахуванням наведеного, позивач звертався до відповідачки із пропозицією придбати у неї її 1/2 частину будинку за ціною 11133,50 грн. Але відповідачка не погодилася на вказану пропозицію позивача. Тому, враховуючи, що вищезазначений будинок з надвірними спорудами є неподільним, частка відповідачки є незначною та не може бути виділена в натурі, спільне володіння і користування зазначеним будинком є неможливим, а припинення права власності відповідачки на вказане майно не завдасть істотної шкоди її інтересам, оскільки вона має у своїй власності квартиру, в якій постійно проживає, позивач вважає, що є всі підстави, передбачені ч. 1 ст. 365 ЦК України, для припинення права відповідачки на частку у спільному майні.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася. Її представник - адвокат Пономаренко О.В., у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Суть заперечень зводиться до того, що спірний житловий будинок належить сторонам на праві спільної сумісної власності, оскільки він був набутий у період шлюбу. Більш того, фактично спірний будинок був придбаний за кошти матері відповідачки, які остання отримала внаслідок продажу свого будинку у м. Орджонікідзе Дніпропетровської області. Відповідачка та її матір з 1997 року проживали та користувалися спірним будинком у с. Неданчичі, у тому числі, і після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачкою. Однак, позивач став чинити перешкоди у користуванні вказаним будинком та своїми діями змусив відповідачку та її матір виїхати з нього. Крім того, позивач з метою позбавити відповідачку можливості здійснювати право власності на належне їй майно, без її згоди, впустив до будинку на проживання сторонніх осіб, які стверджували, що вони заселилися з правом наступного викупу даного об`єкту нерухомості. В той же час, відповідачка має велике бажання користуватися житловим будинком, обробляти земельну ділянку, на якій розташований будинок. Тому примусове позбавлення відповідачки права власності на частку в житловому будинку в с. Неданчичі завдасть істотної шкоди її інтересам, оскільки вона не має у власності іншого житла та земельних ділянок. Натомість, позивач не проживає у спірному будинку, не займається його облагороджуванням, обробкою прилеглої земельної ділянки та є власником житлового будинку у АДРЕСА_2 , а також співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Відтак, саме припинення права власності позивача на спірний об`єкт нерухомості не завдасть йому істотної шкоди. Також адвокат зазначила, що частка відповідачки у спірному житловому будинку не є незначною, а є рівною частці позивача, а спільне проживання та користування житлом сторін не є неможливим, оскільки між сторонами відсутні неприязні відносини. З врахуванням вказаного, припинення права власності відповідачки на 1/2 частину будинку буде неспівмірним та не відповідатиме її інтересам. Більш того, вартість спірного будинку, згідно звіту експерта про оцінку майна ТОВ «Тріумф-2020» від 23.07.2021, становить 35300 грн, що свідчить про заниження позивачем вартості спірного будинку та намагання здобути ним права власності на нього в цілому за безцінь. Також у письмових поясненнях від 13.09.2021 адвокат Пономаренко О.В. просила стягнути з позивача на користь відповідачки понесені останньою витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Позивач у судове засідання не з`явився. Його представник - адвокат Санамян О.О. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснила, що твердження представника відповідачки про те, що позивач чинив та чинить перешкоди відповідачці у користуванні нею спірним будинком, не підтверджується жодним допустимим та належним доказом, зокрема скаргою до поліції, прокуратури. Також адвокат Санамян О.О. зазначила, що за проханням позивача дійсно у спірному будинку проживають треті особи, які здійснюють догляд за домоволодінням, адже позивач не має можливості постійно приїжджати до будинку та здійснювати за ним догляд. Саме позивач опікується питанням збереження стану будинку, а відповідачці це питання стало цікавим лише після отримання нею заочного судового рішення, тому посилання представника відповідачки на те, що позивач не проживає у спірному будинку не є підставою для відмови у позові. Також відповідачка не має жодного відношення до земельної ділянки, на якій знаходиться спірний будинок, оскільки вона належить позивачу особисто на праві приватної власності. Крім того, адвокат Санамян О.О. зазначила, що відповідачка є власницею трьох об`єктів нерухомого майна в м. Славутич, смт Квасилів, смт Ріпки, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав, тому припинення права власності відповідачки на її частку у спірному майні не завдасть істотної шкоди її інтересам. В той час, квартира за адресою: АДРЕСА_3 , була відчужена позивачем та він не є її власником. У свою чергу, позивач погоджується сплатити відповідачці вартість 1/2 частини спірного будинку, відповідно до оцінки яка була надана відповідачкою, а саме у розмірі 17650 грн.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що вона з 2010 року є дружиною позивача. Саме її чоловік ввесь цей час здійснює догляд за спірним домоволодінням, в той час, відповідачка зовсім не цікавилася його станом та не приймає участі в його утриманні. Свідок зазначила, що її чоловік неодноразово приходив до відповідачки з пропозицію викупити її частку домоволодіння, щоб продати належну йому земельну ділянку з вказаним домоволодінням, однак остання ігнорувала його пропозицію. Також свідок зазначила, що її чоловік готовий сплатити відповідачці половину вартості спірного домоволодіння.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що вона знайома з позивачем та його дружиною ОСОБА_3 вже більше 20 років, а з відповідачкою не знайома. Свідок зазначила, що приблизно у 2013 році вона разом із позивачем та його дружиною ОСОБА_3 часто, майже кожні вихідні, їздила в с. Неданчичі до спірного домоволодіння, де допомагала позивачу здійснювати ремонтні роботи у будинку, обробляти земельну ділянку та особисто бачила як позивач самостійно відбудував погреб, який знаходиться біля житлового будинку. На даний час, за спірним домоволодінням наглядають на прохання позивача сусіди, які проживають у с. Неданчичі. Також свідок зазначила, що вона ніколи не бачила, щоб відповідачка приїжджала в с. Неданчичі, лише один раз чула як позивач розмовляв з нею по телефону і та в його сторону виражалалася нецензурною лайкою.

Заслухавши пояснення з`явившихся учасників справи, допитавши свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, та вбачається з рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 13.11.2014 (справа 743/1236/14-ц), що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, який був зареєстрований 24 липня 1993 року у Відділі ЗАГС м. Орджонікідзе Дніпропетровської області.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 10.09.2008, зазначений шлюб 10 вересня 2008 року був розірваний на підставі рішення Славутицького міського суду Київської області від 15.05.2008.

Відповідно до дублікату, виданого ОСОБА_1 державним нотаріусом Державного нотаріального архіву Косяк Л.Л. від 11.10.2013, договору купівлі-продажу від 13.05.1997, ОСОБА_5 продав, а позивач ОСОБА_1 купив жилий дерев`яний будинок з надвірними будівлями, загальною площею 58,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за 5800 грн. Вказаний договір був посвідчений нотаріально в Ріпкинській районній державній нотаріальній конторі.

Довідкою виконкому Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 01.10.2014 № 550 підтверджено, що рішенням двадцять першої сесії шостого скликання від 11 квітня 2013 року назва вулиці Титова змінена на Тітова.

Рішенням виконкому Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 15.12.2011 № 100 «Про уточнення адреси жилому будинку» підтверджено, що будинок АДРЕСА_1 , і був перейменований з № 122 на АДРЕСА_1 в зв`язку з упорядкуванням вулиці.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.11.2014 підтверджується, що власником житлового будинку (загальна площа 58,1 кв.м., літера А-1), з відповідною часткою господарських будівель, а саме прибудови - а1, сараїв - Б-1, б-1, сараїв - б1-1, б2-1, пригребиці - В-1, погребу - в-1, літньої кухні - Г1, за адресою: АДРЕСА_1 ) є ОСОБА_1 .

Рішенням четвертої сесії сьомого скликання Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 23 березня 2016 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) кадастровий номер 7424485600:05:001:0132, яка передається у приватну власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 та передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 0,2500 га за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності Неданчицької сільської ради, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 163562479 від 15.04.2019 підтверджено реєстрацію речового права 19.05.2016 на вказаний об`єкт нерухомості за ОСОБА_1 .

Виходячи з наведеного та приписів ст. 28 КпШС України, ст.16 Закону України «Про власність», житловий будинок, з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що також підтверджується постановою про відмову у посвідченні договору купівлі-продажу будинку від 24.09.2020 № 391/02-31, винесену державним нотаріусом Славутицької МДНК.

Відповідно до ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про власність» майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб та сім`ю Української РСР.

Ст. 28 КпШС України передбачає, що в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Згідно правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі №6-68цс14, відповідно до ст. 365 ЦК України, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 365 ЦК України, право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Отже, обов`язковими умовами для припинення права особи на частку в майні є наявність однієї з умов, визначених п. 1-3 ч. 1 ст. 365 ЦК України та умови, вказаної в п. 4 ч. 1 цієї статті.

Аналіз конструкції норм ст 364, 365 ЦК України свідчить, що положення ст. 365 ЦК України регулюють випадки, коли позивач співвласник майна, домагається позбавлення права власності на частку майна інших співвласників відповідачів у справі, а випадки, коли співвласник майна бажає позбутися належної йому частки у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників компенсації вартості належної йому частки та визнання за останніми права власності на все майно регулюються ст. 364 ЦК України.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини «Прокопович проти Росії», «Гіллоу проти Сполученого Королівства» поняття житла є автономним, і те, чи конкретне місце проживання становить чи ні «житло», що захищається п. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, залежить від фактичних обставин, а саме наявності достатнього та постійного зв`язку з конкретним місцем.

Судом встановлено та підтверджено довідкою Неданчицького старостинського округу Любецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області № 586 від 21.10.2021, що в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 не проживає ні позивач ОСОБА_1 , ні відповідачка ОСОБА_2 .

В той же час, судом встановлено, що саме ОСОБА_1 має достатній та постійний зв`язок з вказаним будинком, адже у 2016 році оформив право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7424485600:05:001:0132, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджено, що позивач дійсно не байдуже ставиться до спірного домоволодіння та завжди був зацікавлений в його облагороджуванні.

Натомість, суду не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що ОСОБА_2 дійсно цікавиться долею спірного домоволодіння.

Ринкова вартість житлового будинку, з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.10.2020, становить 22 267 грн, що вбачається зі Звіту про оцінку майна, проведеною ФОП ОСОБА_6 , наданого до суду позивачем.

Водночас, зі Звіту про оцінку майна, проведеною ТОВ «ТРІУМФ-2020» від 23.07.2021, наданого до суду відповідачкою, вбачається, що ринкова вартість житлового будинку, з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 23.07.2021, становить 35300 грн.

Висновком від 26 травня 2021 року щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, який виданий ПП "Експертна фірма "Експерт-плюс" підтверджено, що за технічними показниками житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не може бути поділений.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 265155080 від 09.07.2021, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності:

-з 22.07.2020 - земельна ділянка з кадастровим номером 3221083701:02:002:0011, площею 0,1252, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

-з 22.07.2020 - житловий будинок, загальною площею 84 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

-з 28.11.2007 - 1/4 частина квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Водночас, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 274975981 від 15.09.2021, ОСОБА_2 належить на праві приватної власності:

- з 14.03.2018 - кімната у гуртожитку, загальною площею 23,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ;

- з 28.11.2007 - 1/4 частина квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- з 28.03.2003 - 1/5 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 .

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 14.03.2018, посвідченого приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області, вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , разом із іншими співвласниками, продали належні їм по 1/4 частині квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Відповідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищенаведеного та враховуючи, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 є неподільним, в розумінні ч. 2 ст. 183 ЦК України, частка відповідачки ОСОБА_2 (1/2 частини), на думку суду, є незначною і її виділ в натурі є не можливим, як і спільне володіння та користування будинком сторонами у справі через сталі неприязні відносини, припинення права власності відповідачки на належну їй на праві власності частку будинку не завдасть істотної шкоди інтересам ОСОБА_2 , як співвласника, так як остання втратила достатній та постійний зв`язок з вказаним будинком, зареєстрована та проживає в м. Славутич, має у власності інше нерухоме майно, після припинення шлюбу із позивачем долею спірного будинку не цікавиться, суд дійшов висновку про:

- припинення права власності ОСОБА_2 на 1/2 частину житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦК України, суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно квитанції №0.0.2016830712.1 від 16.02.2021 Бучанського відділення № 3 Київського ГРУ АТ КБ "ПРИВАТБАНК", ОСОБА_3 внесла грошову компенсацію у розмірі 11113,50 грн було на депозитного рахунку ТУ ДСА України у Чернігівській області.

Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 28.07.2010 підтверджується, що ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі із позивачем ОСОБА_1 .

Враховуючи зазначене, а також те, що позивач погоджується із ринковою вартістю вищезазначеного житлового будинку, визначеного у Звіті про оцінку майна від 23.07.2021, наданого до суду відповідачкою, у розмірі 35300 грн, тому суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 слід виплатити грошову компенсацію вартості 1/2 частини житлового будинку у розмірі 17650 грн, з яких 11113, 50 грн перерахувати з депозитного рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, внесену ОСОБА_3 , згідно квитанції №0.0.2016830712.1 від 16.02.2021 в Бучанському відділенні № 3 Київського ГРУ АТ КБ "ПРИВАТБАНК", а решту компенсації у розмірі 6536,50 грн стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки суд дійшов про задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі, тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 908 грн, тоді як понесені витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. 258, 259, 265, 268 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), про припинення права власності на частку у спільному майні - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину житлового будинку (загальна площа 58,1 кв.м., літера А-1), з відповідною часткою господарських будівель, а саме прибудови - а1, сараїв - Б-1, б-1, сараїв - б1-1, б2-1, пригребиці - В-1, погребу - в-1, літньої кухні - Г1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку (загальна площа 58,1 кв.м., літера А-1), з відповідною часткою господарських будівель, а саме прибудови - а1, сараїв - Б-1, б-1, сараїв - б1-1, б2-1, пригребиці - В-1, погребу - в-1, літньої кухні - Г1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ,у розмірі 17650 (сімнадцять тисяч шістсот п`ятдесят) грн, з яких 11 113 (одинадцять тисяч сто тринадцять) грн 50 коп. перерахувати, з депозитного рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, код отримувача 26295412, банк отримувача Державна казначейська служба України, розрахунковий рахунок №37313032005960, код банку отримувача 820172, внесену ОСОБА_3 , згідно квитанції №0.0.2016830712.1 від 16.02.2021 року в Бучанському відділенні № 3 Київського ГРУ АТ КБ "ПРИВАТБАНК", а решту компенсації у розмірі 6536 (шість тисяч п`ятсот тридцять шість) грн 50 коп. стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір врозмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 13 березня 2023 року.

Суддя О.В. Павленко