Рішення

від 02.03.2023 по справі 910/12958/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.03.2023Справа № 910/12958/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія інженерної взаємодії в авіації»

до Державного підприємства «Завод 410 ЦА»

про стягнення 2 151 577,50 грн

Представники сторін:

від позивача Мирний Є.М.

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія інженерної взаємодії в авіації» (далі - позивач) з позовом до Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (далі - відповідач) про стягнення 2 151 577,50 грн (1 521 104,93 грн основного боргу, 138 108,03 грн пені, 429 396, 72 грн інфляційних втрат, 62 967,82 грн 3% річних).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу (поставки) № УМТЗ-21-104/1 від 02.04.2021 в частині оплати поставленого товару у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 прийнято позову заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12958/22, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 22.12.2022 о 14:00 год., а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

Сторони повідомлені про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення на адреси їх місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, ухвала суду від 29.11.2022 була отримана позивачем 07.12.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105493130648, відповідачем - 07.12.2012, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105493130630.

У встановлений судом строк відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позовну заяву та інших документів до суду не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою суду від 22.12.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 23.01.2023.

Ухвалою суду від 23.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.02.2023.

Ухвалою суду від 16.02.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 02.03.2023.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд даної справи та наявність в матеріалах справи доказів, достатніх для розгляду даної справи, в судовому засіданні 02.03.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

При цьому судом при винесені рішення суду не береться до уваги відзив на позовну заяву, який надійшов до суду 08.03.2023, тобто з порушенням строку для його подання, крім того такий відзив надійшов після прийняття судом рішення у даній справі.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02.04.2021 між ТОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації» (продавець) та ДП «Завод 410 ЦА» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу (поставки) № УМТЗ-21-104/1 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язався по договору поставити покупцю товари, зазначені в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору (далі - специфікації) або зазначені в заявці у разі поставки товару до укладення цього договору. Найменування товару: частини повітряних літальних апаратів. Код ДК:021-2015 34731000-0 (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору загальна ціна цього договору на момент його укладення складає: 1 618 799,98 грн., в тому числі ПДВ 269 800,00 грн.

Згідно з п. 3.2 договору ціна одиниці товару фіксується на момент укладення договору та передбачена в специфікації до договору або в заявці у разі поставки товару до укладення цього договору з урахуванням умов поставки, протягом строку дії цього договору зміні в односторонньому порядку не підлягає.

Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки проводяться наступним шляхом: продавець передає покупцю рахунок для оплати замовленої продукції. Покупець згідно з рахунком в рамках специфікації (додатку) проводить платіж, умови оплати зазначаються в кожній специфікації або в заявці у разі поставки товару до укладення цього договору окремо. Оплата за договором проводиться після проходження перевірки товаром ВТК, та 615 Військового представництва Міноборони України в разі його залучення, якщо інше не передбачено умовами договору.

У п. 4.2 договору погоджено форму розрахунків: безготівкова, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця, вказаний в договорі.

Днем оплати товару вважається день надходження грошових коштів на банківський рахунок продавця (п. 4.3 договору).

Підпунктом 6.1.1 п. 6.1 договору покупець зобов`язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє терміном на один рік, а в частині виконання зобов`язань (по оплаті та поставці) - до повного виконання їх сторонами (п. 10.1 договору).

У додатку № 1 до договору сторони погодили специфікацію товару, що поставляється, його найменування, кількість, ціну за 1 одиницю та загальну вартість.

Сума по специфікації № 1 становить 1 618 799,98 грн, у тому числі ПДВ 269 800,00 грн. Умови оплати: 100% оплати протягом 30 банківських днів після поставки та проходження вхідного контролю на підприємстві покупця та підписання договору на підставі рахунку, виставленого заявкою покупця.

На виконання умов договору позивач на підставі видаткової накладної № 32 від 03.06.2021 поставив відповідачу товар на суму 1 618 799,98 грн., а відповідач на підставі довіреності № 446 від 09.04.2021 вказаний товар отримав. Завірені копії видаткової накладної та довіреності залучені до матеріалів справи.

Згідно з платіжним дорученням № 2 від 02.02.2022 на розрахунковий рахунок позивача надійшли грошові кошти в сумі 4 891 770,79 грн.

Відповідач листом № 45.2-264 від 02.02.2022 звернувся до позивача та просив суму грошових коштів, перераховану згідно з платіжним дорученням № 2 від 02.02.2022, в розмірі 4 891 770,97 грн зарахувати як оплату за договорами згідно з вказаним у листі переліком, зокрема, суму в розмірі 97 695,05 грн зарахувати як часткову оплату за договором № УМТЗ-21-104/1 (видаткова накладна № 32 від 03.06.2021).

Разом з тим, відповідач зобов`язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар по вищезазначеній видатковій накладній не виконав, у зв`язку з чим за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі грн. 1 521 104,93 грн - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідач доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

За вказаних обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення заборгованості в розмірі 1 521 104,93 грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач на підставі п. 7.2 договору просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов`язань по договору щодо оплати товару пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного (простроченого) зобов`язання, за кожен день прострочення, яка, за його розрахунком, з простроченої суми за період прострочення з 20.07.2021 по 19.01.2022 складає 138 108,03 грн.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань по договору щодо оплати товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного (простроченого) зобов`язання, вираженого в гривнях за кожний день прострочення, у встановленому законом порядку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору, а відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 138 108,03 грн пені підлягають задоволенню.

Крім того, враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо оплати поставленого товару у встановлений договором строк, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої сум грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача інфляційні втрати з простроченої суми за загальний період прострочення з 20.07.2021 по 23.11.2022 складають 429 396,76 грн, 3% річних з простроченої суми за загальний період прострочення з 20.07.2021 по 23.11.2022 складають 62 967,82 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, з дотриманням вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 429 396,76 грн інфляційних втрат та 62 967,82 грн 3% річних підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, а також враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо оплати поставленого товару у встановлений договором строк, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 521 104,93 грн основного боргу, 429 396,72 грн інфляційних втрат, 62 967,82 грн 3% річних, 138 108,03 грн пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на відповідача.

Доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката останнім під час розгляду даної справи не надано, у зв`язку з чим у суду станом на момент ухвалення рішення відсутні підстави для розподілу таких витрат між сторонами у справі.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд 94, код 01128297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія інженерної взаємодії в авіації» (04166, м. Київ, вул. Богдана Гаврилишина, буд. 11, оф. 39, код 34484981) основний борг в розмірі 1 521 104,93 (один мільйон п`ятсот двадцять одну тисячу сто чотири грн 93 коп), пеню в розмірі 138 108,03 грн (сто тридцять вісім тисяч сто вісім грн 03 коп), втрати від інфляції в розмірі 429 396,72 грн (чотириста двадцять дев`ять тисяч триста дев`яносто шість грн 72 коп), 3% річних в розмірі 62 967,82 грн (шістдесят дві тисячі дев`ятсот шістдесят сім грн 82 коп), а також судовий збір в розмірі 32 273,66 грн (тридцять дві тисячі двісті сімдесят три грн 66 коп).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 13.03.2023.

Суддя О.Г. Удалова