Рішення

від 21.02.2023 по справі 914/2557/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2023 Справа № 914/2557/22

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопластик ЛТД", м.Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопласт-Захід", м.Львів

про: стягнення 191939,00грн за договором купівлі-продажу обладнання №1004/19 від 10.04.2019

Суддя У.І. Ділай

Секретар Ю.І. Кохановська

За участі представників:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2022, справу №914/2557/22 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 03.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін.

Ухвалою суду від 15.12.2022 розгляд справи №914/2557/22 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, замінивши судове засідання на підготовче засідання. Судове засідання призначено на 17.01.2023.

Ухвалою від 17.01.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 07.02.2023.

Ухвалою від 07.02.2023 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.02.2023.

Позивач в судове засідання 21.02.2023 явку повноважного представника не забезпечив.

У судове засідання 21.02.2023 відповідач явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Між сторонами укладено договір поставки купівлі-продажу обладнання №1004/19 від 10.04.2019, відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов`язався продати, а відповідач зобов`язався прийняти у власність та оплатити обладнання.

Приймання-передача обладнання продавцем є передача обладнання покупцю разом із супровідною документацією (рахунки, видаткові накладні) (п.4.4. договору).

У п.5.5. договору сторони погодили, що покупець здійснює розрахунки за товар протягом 60 календарних днів з моменту передачі обладнання покупцю на території покупця.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до виконання сторонами своїх обов`язків по договору.

Як зазначено в позові, позивач поставив відповідачу обладнання на загальну суму 709000,00грн. На підтвердження долучено копії видаткових накладних: №295 від 16.04.2019, №353 від 16.04.2019, №354 від 02.05.2019, №536 від 01.07.2019 (оригінали оглянуто судом).

Передача товару виконана належним чином, накладні підписані без зауважень. Однак, в порушення умов договору за отриманий товар відповідач своєчасно та не в повному обсязі. Залишок заборгованості становить 191939,00грн.

На думку позивача, отримавши у 2019 році обладнання та не змігши за нього повністю розрахуватися у подальшому, відповідач, з метою уникнення майнової відповідальності, після законних вимог позивача розрахуватися, уже в 2022 році подав до поліції заяву про вчинення кримінального правопорушення. Вказане кримінальне провадження з досудового розслідування за заявою відповідача триває та не може жодним чином свідчити про відсутність обов`язку відповідача відповідати за своїми договірними зобов`язаннями.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору своєчасно повністю не оплатив позивачу вартості отриманого товару. Відтак, ТзОВ "Біопластик ЛТД" подало позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 191939,00грн основного боргу.

Після відкриття провадження позивач заперечив щодо повноважень у особи, яка підписала та подала відзив. Як зазначив позивач з наданого ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1149852 випливає, що він виданий на підставі договору про надання правової допомоги №11- 07/2022 від 11.07.2022, укладеного однак не з адвокатом Н.В.Комарницькою, а з Товариством з обмеженою відповідальністю «Адвокатське бюро «Сороковий і партнери».

За твердженням позивача, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом, натомість Товариство і обмеженою відповідальністю «Адвокатське бюро «Сороковий і партнери» не є адвокатським бюро чи адвокатським об`єднанням у розумінні профільного Закону, а є господарським товариством у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру адвокатів України формою адвокатської діяльності адвоката Н.В.Комарницької є індивідуальна адвокатська діяльність. Представництво інтересів відповідача в цій справі здійснюється безпосередньо адвокатом Н.В.Комарницькою, саме вона вказана у відзиві як представник та саме вона підписала та подала відзив на позов від 30.11.2022 Водночас, з матеріалів справи та самої назви ТОВ «Адвокатське бюро «Сороковий і партнери» не вбачається, що це господарське товариство є адвокатським бюpo чи адвокатським об`єднанням згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

На думку позивача правова допомога надається певним господарським товариством, а між відповідачем та адвокатом відсутні договірні зобов`язання з надання правової допомоги, що є прямим порушенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідач заперечив проти позову, зазначивши таке.

Позивач, звертаючись із позовною заявою до суду, обґрунтовує факт укладення між позивачем і відповідачем Договору 1004/19 від 10.04.2019, факт передачі товару покупцеві (відповідні видаткові накладні, а також податкові накладні) та факт часткової (у більшій мірі) оплати товару. Відповідач зауважив, що позивач не зазначає того факту, що товар, що є предметом Договору 1004/19 від 10.04.2019, не залишився у фактичному володінні відповідача в силу винних дій осіб, причетних до позивача (майно незаконно вилучено із володіння відповідача представниками позивача). А отже, сама суть договору купівлі-продажу досягнута не була. Відповідач не має у володінні і розпорядженні майна, що стало предметом Договору 1004/19 від 10.04.2019.

Відповідач зазначив, що позивач у жодному процесуальному документі не зазначив того факту, що наразі за зверненням керівником ТОВ «Біопласт-Захід» з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення наразі триває кримінальне провадження № 1202214140000668 від 06.08.2022 (ч. 2. ст. 191 КК України) і наразі відомо, що службовими особами, причетними до розкрадання грошових коштів і майна ТОВ «Біопласт-Захід» (у тому числі товару, що є предметом Договору 1004/19 від 10.04.2019) були особи, які мають безпосереднє відношення до ТОВ «Біопластик ЛТД». 05 серпня 2022 року Анпілогов Федір Валерійович , директор ТОВ «Біопласт- Захід», звернувся до ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України. За цим фактом відкрито кримінальне провадження № 1202214140000668 від 06.08.2022 (ч. 2. ст. 191 КК України).

Разом з тим, відповідач повідомив, що наразі позбавлений можливості надати до суду докази того, що товар, що є предметом договору 1004/19 від 10.04.2019 все ще перебуває у володінні, користуванні та розпорядженні позивача. Однак, при підтвердженні факту перебування товару у власності позивача відповідач має намір відмовитися від договору купівлі-продажу 1004/19 від 10.04.2019, а не здійснювати остаточні розрахунки за цим договором.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір купівлі-продажу обладнання №1004/19 від 10.04.2019, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання спірного договору.

За договором купівлі-продажу, відповідно до вимог п. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Позивач свої зобов`язання щодо передачі товару за спірним договором виконав повністю, що підтверджено копіями видаткових накладних, долученими до матеріалів справи (оригінали оглянуто судом).

Згідно із матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача в накладних не зазначено. Видаткові накладні підписані та скріплені печаткою зі сторони відповідача.

Підписання відповідачем накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Покликання відповідача на наявність кримінального провадження № 1202214140000668 від 06.08.2022, за яким службовими особами, причетними до розкрадання грошових коштів і майна ТОВ «Біопласт-Захід» були особи, які мають безпосереднє відношення до ТОВ «Біопластик ЛТД» суд відхиляє з огляду на таке.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, вимога надати докази невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором (ст. 610 ЦК України) покладається на позивача. Водночас, стаття 614 ЦК України зобов`язує відповідача надати докази відсутності вини у неналежному виконанні зобов`язання.

Отже, при пред`явленні позову кредитор повинен довести лише факт порушення зобов`язання, він звільняється від обов`язку доводити вину боржника. Тягар доказування відсутності вини в порушенні зобов`язання лежить на боржникові.

Укладений між сторонами спірний договір є дійсним і обов`язковим для виконання сторонами, а отже, в силу положень статті 179 Господарського кодексу України, статей 204, 629 Цивільного кодексу України породжує для його сторін відповідні права та обов`язки, зокрема право ТзОВ "Біопластик ЛТД" як продавця отримати плату за свій товар та обов`язок ТзОВ "Біопласт-Захід" оплатити вартість отриманого товару у визначені договором розмірі та строки.

Позивач долучив до матеріалів справи, крім видаткових накладних, податкові накладні, в яких відображено операції по передачі товару за спірним договором.

Відповідно до п. 201.10. Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

У п. 198.1 Податкового кодексу України визначено операції, за якими платник ПДВ може визнавати податковий кредит, зокрема, за придбання або виготовлення товарів і послуг.

Пункт 198.3 Податкового кодексу України визначає базу для нарахування податкового кредиту. Так, податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, установленою п. 193.1 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів і наданням послуг.

Платники податку зобов`язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об`єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (п. 201.14, 201.15. Податкового кодексу України).

Відповідач не надав належних та допустимих доказів наявності розбіжностей в податковому (бухгалтерському) обліку з контрагентом: ТзОВ "Біопластик ЛТД".

Отже, ТзОВ "Біопласт-Захід" до податкового кредиту включено податкові накладні, видані позивачем за результатами продажу товару. Тобто, відповідачем вчинено дії - включення операцій до податкового кредиту за вказаний період, які фактично свідчать про визнання ТзОВ "Біопласт-Захід" операцій по отриманих послугах від позивача, в тому числі на суму заборгованості в цьому спорі.

Також відповідач не надав належних та допустимих доказів відсутності в бухгалтерському обліку на балансі ТзОВ "Біопласт-Захід" обладнання передбачене спірним договором.

Суд звертає увагу відповідача, що він не позбавлений права звернутись до господарського суду із заявою про перегляд рішення в цій справі за нововиявленими обставинами після набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим за результатами кримінального провадження, яке відкрито за заявою відповідача.

У п.5.5. договору сторони погодили, що покупець здійснює розрахунки за товар протягом 60 календарних днів з моменту передачі обладнання покупцю на території покупця.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до виконання сторонами своїх обов`язків по договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті вартості переданого товару є підставною та до стягнення підлягає 191939,00грн основного боргу.

Стосовно зауваження позивача про відсутність повноважень у адвоката Н.В.Комарницької на представництво інтересів відповідача суд зазначає таке.

Ухвалою від 03.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 ГПК України, при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

12.12.2022 від відповідача до суду подано відзив, до якого долучено ордер серії ВС №1149852 від 11.07.2022 на ім`я адвоката Комарницької Надії Василівни, виданий адвокатським бюро «Сороковий та партнери» та Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №002124 від 05.03.2021.

Ухвалою від 15.12.2022 розгляд справи №914/2557/22 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, замінивши судове засідання на підготовче засідання. Судове засідання призначено на 17.01.2023.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (ч.4 ст. 60 ГПК України).

З огляду на відсутність заперечень від ТзОВ "Біопласт-Захід" про неповноважність представника, який підписав та подав відзив, Господарський суд Львівської області відхиляє доводи позивача.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 28754,10грн витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).

Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Звертаючись до суду із позовом, позивач зазначав про понесення витрат на оплату правової допомоги.

До матеріалів справи долучено копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 листопада 2021 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2236 від 12.04.2006, копію додаткової угоди №6 від 26.09.2022, копію додаткової угоди №9 від 20.12.2022, копію детального опису робіт від 05.10.2022, копії актів прийому-передачі від 05.10.2022 та від 22.12.2022, копії платіжних доручень №31800 від 27 вересня 2022 року та №721 від 21 грудня 2022 року.

Позивач надав суду документи, що підтверджують представництво інтересів позивача саме адвокатом.

Пунктом 3.1 договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 листопада 2021 року передбачено, що конкретні види правової допомоги (адвокатської діяльності) та розмір гонорару адвоката за надання правової (правничої) допомоги за даним договором та порядок його внесення визначається сторонами у додатковій угоді (угодах), яка є невід`ємної частиною даного договору.

По факту надання правової (правничої допомоги) або її частини, адвокатом готується підписується та направляється клієнту два екземпляри акту прийому-передачі наданої правової (правничої) допомоги (п. 3.3 договору).

Відповідач не заперечив проти заявленої вимоги про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Перевіривши поданий розрахунок (містить правовий аналіз документів, аналіз судової практики, підготовка позову, правовий аналіз відзиву, підготовка клопотання) в сукупності з матеріалами справи, судом встановлено, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи та зазначені вимоги відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. Разом з тим, суд враховує, що цей спір виник з правовідносин, які мають досить тривалий характер внаслідок неправильних дій відповідача, який ухилявся від виконання обов`язків оплати позивачу вартості проданого товару. Відтак, суд доходить висновку задоволити заявлену вимогу в повному обсязі та стягнути з відповідача 28754,10грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Судовий збір покладається на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопласт-Захід" (79005, м.Львів, вул.Чайковського, 31, ідентифікаційний код 42833923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопластик ЛТД" (49040, м.Дніпро, вул.Панікахи, 2, ідентифікаційний код 38114451) 191939,00грн основного боргу, 28754,10грн понесених витрат на професійну правничу допомогу та 2879,08 грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 13.03.2023 (у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному з 06.03.2023 до 10.03.2023).

Суддя Ділай У.І.