Рішення

від 10.03.2023 по справі 921/41/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 березня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/41/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стопника С.Г.

за участю секретаря судового засідання Касюдик О.О.

Розглянув справу

за позовом Громадської організації "Громадська Люстраційна Рада Тернопільщини", вул. Текстильна, 14/71, м. Тернопіль

до відповідачів: 1. Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕР ІНВЕСТ КОРПОРЕЙШН", вул. Медова, 3, кв.173, м. Тернопіль

3. Управління обліку і контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, бульвар Тараса Шевченка, 21, м. Тернопіль

про визнання недійсним Інвестиційного договору №56 від 06.12.2022 року щодо реконструкції існуючої нежитлової будівлі під центр тимчасового проживання, реабілітації та відновлення фізичного і психологічного здоров`я внутрішньо переміщених та соціально незахищених осіб з вбудованими приміщеннями громадського призначення, надбудовою житлових квартир та влаштуванням підземного паркінгу-укриття, вул. І.Франка, 3, укладеного між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, ТОВ "ТЕР ІНВЕСТ КОРПОРЕЙШН" та Управлінням обліку і контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради.

За участі представників:

Позивача: не з`явився

Відповідача-1: Ярош О.П.

Відповідачів 2, 3: не з`явились

В порядку ст.222 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) судом здійснювалося фіксування судового засідання (звукозапис) за допомогою технічних засобів.

В судовому засіданні 10.03.2023 року, відповідно до ст.240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Громадська організація "Громадська Люстраційна Рада Тернопільщини", м.Тернопіль, звернулася до Господарського суду Тернопільської області із позовом до відповідачів: 1. Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, м.Тернопіль, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕР ІНВЕСТ КОРПОРЕЙШН", м.Тернопіль, та 3. Управління обліку і контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, м.Тернопіль, про визнання недійсним Інвестиційного договору №56 від 06.12.2022 року щодо реконструкції існуючої нежитлової будівлі під центр тимчасового проживання, реабілітації та відновлення фізичного і психологічного здоров`я внутрішньо переміщених та соціально незахищених осіб з вбудованими приміщеннями громадського призначення, надбудовою житлових квартир та влаштуванням підземного паркінгу-укриття, вул. І. Франка, 3, укладеного між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, ТОВ "ТЕР ІНВЕСТ КОРПОРЕЙШН" та Управлінням обліку і контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради.

Ухвалою суду від 01.02.2023 (після усунення позивачем недоліків позовної заяви) відкрито провадження у даній справі; постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 03.03.2023 на 10:00 год; встановлено відповідачам строк для подання суду відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу встановлено строк для подання відповідей на відзиви відповідачів (у разі їх отримання), оформлені згідно вимог ст.166 ГПК України - 5 днів з дня їх отримання.

14.02.2023 на адресу суду від Управління обліку і контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради надійшов відзив (вх.№1446).

15.02.2023 на адресу суду надійшов відзив Виконавчого комітету Тернопільської міської ради (вх.№1352).

28.02.2023 надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕР ІНВЕСТ КОРПОРЕЙШН" (вх.№1742).

03.03.2023 через канцелярію суду від голови Громадської організації "Громадська Люстраційна Рада Тернопільщини" надійшла заява (вх.№1883), у якій останній повідомив суду про те, що ознайомившись із відзивами на позовну заяву не вбачає за необхідне надавати відповіді на відзиви, оскільки вважає, що усі обставини щодо незаконності укладеного Інвестиційного договору викладені у позовній заяві, а відповідачі не надали доказів на спростування підстав позову. Також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд проводити розгляд даної справи без участі представника позивача.

Також, 03.03.2023 на адресу суду від ТОВ "ТЕР ІНВЕСТ КОРПОРЕЙШН" надійшла заява (вх.№1884), згідно якої останній просить суд розглядати дану справу без участі представника товариства, на підставі поданого відзиву та наявних в матеріалах справи документів.

Враховуючи наведене, суд визнав за можливе 03.03.2023 закрити підготовче провадження у даній справі та призначив її до судового розгляду по суті на 10.03.2023 на 11:30 год з повідомленням учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання у відповідності до ст.ст.120, 121 ГПК України відповідною ухвалою.

09.03.2023 від Управління обліку і контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради надійшло клопотання (вх.№2087) про розгляд справи без участі представника Управління у зв`язку із неможливістю забезпечити його участь в судовому засіданні.

В судове засідання 10.03.2023 представники позивача та відповідачів 2, 3 не з`явилися; про дату, час та місце розгляду справи їх належним чином повідомлено.

Відповідно до ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

В судовому засіданні 10.03.2023 суд перейшов до розгляду даної справи по суті.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача відображена у позовній заяві, у якій вказується про удаваність оспорюваного інвестиційного договору та наявність у правовідносинах ознак договору підряду, суперфіцію та оренди землі. На думку позивача, договір суперечить вимогам статей 92, 95, 102-1 Земельного кодексу України, що є підставою для визнання його недійсним відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

Позивач вважає, що передача у фактичне користування ТОВ "ТЕР ІНВЕСТ КОРПОРЕЙШН" земельної ділянки для реконструкції існуючої нежитлової будівлі під центр тимчасового проживання, реабілітації та відновлення фізичного і психологічного здоров`я внутрішньо переміщених та соціально незахищених осіб з вбудованими приміщеннями громадського призначення, надбудовою житлових квартир та влаштуванням підземного паркінгу-укриття, вул. І.Франка, 2 (надалі - Об`єкт інвестування) зумовить настання негативних наслідків, оскільки наявність новозбудованого нерухомого майна в майбутньому стане підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Істотною умовою договору, на підставі якого набувається право власності (частки у праві спільної власності) на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, пов`язаного з переходом права власності (крім державної, комунальної власності) на земельну ділянку або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію земельних ділянок усіх форм власності, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на такий об`єкт. Вважає, що подальше внесення інвестицій переможцем конкурсу зумовлює виникнення спільної власності на об`єкт нерухомого майна (цілісний майновий комплекс ДЗ "Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль ДТГО "Львівська залізниця").

При цьому, також просить суд врахувати, що об`єкт інвестування відноситься до об`єктів культурної спадщини, та є пам`яткою культури місцевого значення (рішення Тернопільського облвиконкому від 29.01.1988 №32).

Згідно із ст.18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками (за винятком пам`яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. Пам`ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам`ятку (її частину) з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам`ятки, робіт, які майбутній власник зобов`язується провести на пам`ятці з метою утримання її в належному стані. Перелік пам`яток, які не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України. Особі, яка набула права володіння, користування чи управління пам`яткою, за винятком наймача державної або комунальної квартири (будинку), забороняється передавати цю пам`ятку у володіння, користування чи управління іншій особі без погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам`ятки має здійснюватися відповідно до визначених або встановлених режимів використання, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Проте, Договір №56 всупереч вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини" не містить погодження здійснення реконструкції із відповідним органом державної влади, в даному випадку - Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації. У зв`язку із наведеним, позивач вважає, що існують обгрунтовані підстави вважати, про вибуття із комунальної власності нерухомого майна незаконним способом внаслідок недотримання вимог при укладенні оспорюваного договору.

Крім того, позивач звертає увагу суду на рішення Тернопільської міської ради від 10.02.2015 р. №6/п56/3 із змінами та доповненнями "Про надання згоди на прийняття у власність територіальної громади міста Тернопіль цілісного майнового комплексу Державного закладу "Відділкова лікарня станції Тернопіль ДТГО "Львівська залізниця", яким погоджено безкоштовне прийняття цілісного майнового комплексу Державного закладу "Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль ДТГО "Львівська залізниця" в комунальну власність територіальної громади міста Тернополя із зобов`язанням використовувати цілісний майновий комплекс Державного закладу "Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль ДТГО "Львівська залізниця" за цільовим призначенням і не відчужувати в приватну власність. Тому вважає, що укладення Інвестиційного договору №56 є прямим порушенням заборони передачі об`єкту інвестування у приватну власність.

Під час здійснення своєї статутної діяльності позивачем встановлено, що рішення виконавчого комітету ТМР, яким порушуються права та охоронювані законом інтереси людей, прийняте всупереч вимог Закону України "Про інвестиційну діяльність", Закону України "Про охорону культурної спадщини" та "Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об`єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста".

Зважаючи на вищевикладене, позивач вважає, що існують обгрунтовані підстави вважати про вибуття із комунальної власності нерухомого майна незаконним способом внаслідок недотримання вимог чинного законодавства під час підписання Інвестиційного договору №56, чим порушені права та охоронювані інтереси позивача як громадської організації, метою діяльності якої не є отримання прибутку, а захист суспільних інтересів мешканців громади м. Тернополя.

Представник вдповідача-1 - Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених також у поданому відзиві на позов (вх.№1352 від 15.02.2023).

Зокрема, зазначає, що:

- Громадською організацією "Громадська Люстраційна Рада Тернопільщини" не наведено жодних обґрунтувань, які б вказували на наявність підстав для вжиття заходів судового захисту.

- Твердження позивача про те, що об`єктом інвестування є земельна ділянка, не відповідає умовам інвестиційного договору №56 від 06.12.2022, оскільки предметом зазначеного договору є реконструкція існуючої нежитлової будівлі під центр тимчасового проживання, реабілітації та відновлення фізичного і психологічного здоров`я внутрішньо переміщених та соціально незахищених осіб з вбудованими приміщеннями громадського призначення, надбудовою житлових квартир та влаштуванням підземного паркінгу-укриття у м.Тернополі по вул.І.Франка, 3.

- Рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 16.11.2022 №1296 "Про затвердження протоколу засідання комісії з вибору інвестора" та протокол засідання комісії з вибору інвестора від 07.11.2022 чинні та ніким не оспорені.

- Договір від 06.12.2022 №56 не передбачає будь-яких відносин між Тернопільською міською радою, як власником землі, та стороною, яка за договором є інвестором.

- Отримання проектної документації, вихідних даних, різних погоджень, технічних умов, виготовлення проектної документації буде здійснюватися саме землекористувачем земельної ділянки - Управлінням обліку і контролю за використанням комунального майна відповідно до вимог чинного законодавства і це виключає таку обставину, як порушення Закону України "Про охорону культурної спадщини" і Земельного кодексу України;

- Жодних дій щодо зміни власника чи землекористувача не вчинялося, відсутні у сторін договору і наміри вчинення таких дій. Спірний договір не є правовстановлюючим документом на вказану земельну ділянку, а його умови не передбачають автоматичного, тобто поза передбаченою законодавством процедурою, набуття права власності на земельну ділянку, внаслідок чого є безпідставним посилання на ст.120 Земельного кодексу України.

- Оспорюваний договір передбачає соціальний ефект, п.1.8., 1.12. договору.

- Чинне законодавство не виключає об`єкт культурної спадщини з цивільного обороту, а лише передбачає проходження/отримання додаткових погоджень спеціально уповноваженого органу.

- Позов заявлений громадською організацією, як превентивний (попереджувальний) спосіб захисту порушеного права, який на відміну від інших способів передбачає захист права власності у випадку, коли порушення права ще не відбулося, але є підстави вважати, що воно має статися. Зміст такого захисту полягає в тому, що у передбачених законом випадках з метою попередження порушення права власності застосовуються примусові заходи без покладення на нього юридичної відповідальності. Однак, в даному випадку відсутня реальна загроза порушення права власності Тернопільської міської ради на вищевказану земельну ділянку. З врахуванням цього, наведені у позові доводи, що результат такого правочину (спірного інвестиційного договору) надасть можливість товариству, після набуття ним права власності на реконструйований об`єкт, отримати безкоштовно у власність чи користування земельну ділянку (на якій даний об`єкт знаходитиметься), яка є комунальною власністю Тернопільської міської територіальної громади, в обхід конкурсних торгів (аукціону) та в порушення вимог ст.377 ТІК України та ст.ст. 120, 123 ЗК України, є безпідставними.

Вважає, що наданими суду доказами громадською організацією не доведено наявності підстав для спростування презумпції дійсності оспорюваного у даній справі правочину, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕР ІНВЕСТ КОРПОРЕЙШН", у поданому відзиві на позов (вх.№1742 від 28.02.2023) просить суд врахувати наступне.

Товариство створено з метою здійснення господарської діяльності у відповідності до вимог чинного законодавства з метою отримання прибутку та задоволення інтересів учасників товариства, а також задоволення потреб споживачів у товарах, послугах та роботах Товариства.

Згідно із інформацією, яка була розміщена на сайті Тернопільської міської ради, згідно рішення виконавчого комітету від 07.10.2022 року №1082 "Про доповнення переліку інвестиційно привабливих об`єктів", виконавчий комітет ТМР оголосив конкурс з пошуку інвестора на проект: "Реконструкція існуючої нежитлової будівлі під центр тимчасового перебування, реабілітації та відновлення фізичного і психологічного здоров`я внутрішньо переміщених та соціально незахищених осіб"; місцерозташування: м. Тернопіль, вул. І. Франка, 3; загальна площа будівлі: 3151 м2; площа земельної ділянки: 0,3558 га.

Ознайомившись із конкурсною документацією, ТОВ "ТЕР ІНВЕСТ КОРПОРЕЙШН" подало заяву на участь у конкурсі із документами, які передбачалась умовами конкурсу, та додатково надало свої пропозиції щодо поліпшення соціальної інфраструктури міста, та підготувало ілюстраційні матеріали проекту. Товариство запропонувало задля досягнення мети та основних цілей інвестиційного проекту, в тому числі його соціально-побутової складової, розробити та впровадити в життя найсучасніший проект, що забезпечить житлом внутрішньо переміщених осіб, а також надасть можливість створити приміщення нежитлового та житлового фонду (покращення комерційного клімату у місті).

За результатами поданої заяви та конкурсної пропозиції, враховуючи пакет документів, що подані ТОВ "ТЕР ІНВЕСТ КОРПОРЕЙШН" рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1296 від 16 листопада 2022 року "Про затвердження протоколу засідання комісії з вибору інвестора", затверджено протокол засідання комісії з вибору інвестора від 07.11.2022 №59, згідно якого товариство проголошено переможцем конкурсу з вибору інвестора щодо реконструкції існуючої нежитлової будівлі під центр тимчасового проживання, реабілітації та відновлення фізичного і психологічного здоров`я внутрішньо переміщених та соціально незахищених осіб з вбудованими приміщеннями громадського призначення, надбудовою житлових квартир та влаштування підземного паркінгу-укриття у м. Тернополі по вул.І. Франка.

Вказаний договір не породжує, не змінює і не припиняє у його сторін прав на земельну ділянку. З цих підстав, спростовуються доводи, що об`єктом інвестування в даному випадку є земельна ділянка площею 0,3558га, кадастровий №6110100000:02:024:0012, по вул. І.Франка,3 в м. Тернополі, яка перебуває в постійному користуванні Управління обліку і контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради.

Даний позов спрямовується на захист ймовірного порушення права або такого порушення, яке може статися в майбутньому. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, що ймовірно може бути порушено у майбутньому (постанова Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №826/13306/18).

Позивачем не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність порушення його прав, за захистом яких останній звернувся з позовом до суду. Також, позивач не вказав, на захист яких прав спрямовано позовні вимоги.

Просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач-3 - Управління обліку і контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, у поданому відзиві на позов (вх.№1446 від 14.02.2023) вказує про таке.

Рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1296 від 16.11.2022 прийнято на підставі та у відповідності до Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об`єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста, яке затверджено виконавчим комітетом Тернопільської міської ради рішенням №1586 від 03.10.2012, відповідно до Закону України "Про інвестиційну діяльність" та не впливає на правовідносини щодо набуття права користування земельною ділянкою.

За Інвестиційним договором №56 від 06.12.2022, укладеним на підставі вищезазначеного рішення виконавчого комітету, не відбулось фактичне отримання права користування земельною ділянкою площею 0,3558га, кадастровий №6110100000:02:024:0012 у м. Тернополі по вул. І.Франка,3 (а у подальшому і право власності).

Окрім того, землекористувачем згаданої земельної ділянки продовжує залишатись Управління обліку і контролю за використанням комунального майна.

Твердження позивача про порушення Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини" укладенням спірного інвестиційного договору є безпідставними та неаргументовані.

Управління обліку і контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, як Замовник реконструкції об`єкту по вул.І.Франка,3, реалізуючи свій намір на проведення реконструкції об`єкту, відповідно до п.6.1, 8.1., 8.2. Договору №59 від 06.12.2022 буде замовником вихідних даних (ст.30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"), виготовлення технічної документації, отримання відповідних погоджень, дозволів, зокрема в порядку Закону України "Про охорону культурної спадщини" та лише після вказаного приступати до реконструкції об`єкту.

З аналізу вказаних обставин та чинного законодавства вбачається, що дії громадської організації спрямовуються на захист ймовірного порушення права або такого порушення, яке може статися в майбутньому.

Рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 16.11.2022 №1296 "Про затвердження протоколу засідання комісії з вибору інвестора" та протокол засідання комісії з вибору інвестора від 07.11.2022, які передували та слугували підставою укладення інвестиційного договору, чинні та ніким неоспорені.

З врахуванням цього, наведені у позові доводи, що результат такого правочину (спірного інвестиційного договору) надасть можливість товариству, після набуття ним права власності на реконструйований об`єкт, отримати безкоштовно у власність чи користування земельну ділянку (на якій даний об`єкт знаходитиметься), яка є комунальною власністю Тернопільської міської територіальної громади, в обхід конкурсних торгів (аукціону) та порушення вимог ст.377 Цивільного кодексу України та ст.ст. 120, 123 Земельного кодексу України вважає безпідставними.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача-1, господарський суд встановив:

- Громадська організація "Громадська Люстраційна Рада Тернопільщини", згідно п.1 Статуту в редакції, затвердженій Позачерговими загальними зборами організації (протокол від 20.05.2019 року, №27) є добровільним об`єднанням громадян на основі єдності їх інтересів задля спільної реалізації своїх прав і свобод. Організація створена для спільної діяльності патріотично налаштованих громадян, які мають активну громадянську позицію, по захисту та задоволенню своїх законних інтересів та інтересів держави, народу, суспільства України.

Згідно п.п.1.3., 1.5, 1.6 Статуту, Організація створена на підставі рішення установчих зборів засновників, які відбулися у місті Тернопіль 23 вересня 2015 року, що засвідчено протоколом установчих зборів засновників та є відкритою для вступу громадян краю, які поділяють мету, принципи та завдання Організації і співпрацює з українськими й іноземними державними органами, організаціями та іншими структурами відповідно до чинного законодавства. Організація є неприбутковою громадською організацією, створеною не для здійснення підприємницької діяльності.

Метою (цілями) діяльності Організації, як зазначено в п.2.1 Статуту, є: здійснення тотального громадського контролю для забезпечення об`єктивного, всезагального та неупередженого здійснення уповноваженими структурами люстраційного процесу в контексті вимог Закону України "Про очищення влади" та Конституції України, а також захист законних професійних, соціально-економічних, соціально-культурних, правових та інших інтересів своїх членів.

Як вказує позивач, рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1296 від 16 листопада 2022 року "Про затвердження протоколу засідання комісії з вибору інвестора" затверджено протокол засідання комісії з вибору інвестора від 07.11.2022 №59, згідно якого переможцем конкурсу з вибору інвестора щодо реконструкції існуючої нежитлової будівлі під центр тимчасового проживання, реабілітації та відновлення фізичного і психологічного здоров`я внутрішньо переміщених та соціально незахищених осіб з вбудованими приміщеннями громадського призначення, надбудовою житлових квартир та влаштування підземного паркінгу-укриття у м.Тернополі по вул.І.Франка, 3 проголошено Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕР ІНВЕСТ КОРПОРЕЙШН".

Як стало відомо позивачу у відповідь на його запит до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 20.12.2022, 06.12.2022 між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради (Сторона-1), Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕР ІНВЕСТ КОРПОРЕЙШН" (Сторона-2) та Управлінням обліку і контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (Сторона-3), на підставі протоколу засідання комісії з вибору інвестора від 07.11.2022 №59, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 16.11.2022 №1296, укладено Інвестиційний договір №56 щодо реконструкції існуючої нежитлової будівлі під центр тимчасового проживання, реабілітації та відновлення фізичного і психологічного здоров`я внутрішньо переміщених та соціально незахищених осіб з вбудованими приміщеннями громадського призначення, надбудовою житлових квартир та влаштуванням підземного паркінгу-укриття, вул. Івана Франка, 3 (далі - Договір).

Як зазначено в п.1.1. Договору, інвестиції - сукупність власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об`єкт інвестування.

Пунктом п.1.8 Договору визначено соціальний ефект інвестиційного проекту - реалізація даного договору дозволить забезпечити технічне переоснащення основних засобів, збільшити очікуваний строк корисної експлуатації будівлі, розвиток діяльності у сфері охорони здоров`я та забезпечити внутрішньо переміщених та соціально незахищених осіб й учасників бойових дій житлом на належними медичними послугами, що зокрема сприяє покращенню загальної інфраструктури міста, удосконаленню інженерно-транспортних мереж, благоустрою території, додатковим надходженням до місцевого бюджету тощо.

Згідно п.1.15. Договору останній відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України є змішаним договором.

Предметом цього Договору є проведення Сторонами реконструкції існуючої нежитлової будівлі тимчасового проживання, реабілітації та відновлення фізичного і психологічного здоров`я внутрішньо переміщених та соціально незахищених осіб з вбудованими приміщеннями громадського призначення, надбудовою житлових квартир та влаштуванням підземного паркінгу-укриття, вул. І. Франка, 3 (надалі - Об`єкт інвестування) на умовах і у порядку, передбаченими цим Договором на підставі відповідної проектно-кошторисної документації (п.2.1. Договору).

Відповідно до п.2.2. Договору, Сторона-2 за сприянням Сторони-1 та Сторони-3, зобов`язується власними та/або залученими силами та засобами забезпечити проведення реконструкції існуючої нежитлової будівлі тимчасового проживання, реабілітації та відновлення фізичного і психологічного здоров`я внутрішньо переміщених та соціально незахищених осіб з вбудованими приміщеннями громадського призначення, надбудовою житлових квартир та влаштуванням підземного паркінгу-укриття, вул. І. Франка, 3 на земельній ділянці, що визначена в п.1.5 даного Договору, а саме - загальною площею 0,3558га кадастровий номер 6110100000:02:024:0012, що перебуває на праві постійного користування Сторони-3 (Управління обліку і контролю за використанням комунального майна) згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Пунктом 2.3. Договору визначено, що після завершення виконання робіт з реконструкції існуючої нежитлової будівлі під центр тимчасового проживання, реабілітації та відновлення фізичного і психологічної здоров`я внутрішньо переміщених та соціально незахищених осіб з вбудованими приміщеннями громадського призначення, надбудовою житлових квартир та влаштуванням підземного паркінгу-укриття, вул. Івана Франка, 3 та введення в експлуатацію, право власності на приміщення в Об`єкті інвестування набувають Тернопільська міська територіальна громада в особі Тернопільської міської ради та Сторона-2 згідно підписаного Сторонами Акту розподілу площ, який підписується протягом 20-ти днів з моменту затвердження проектно-кошторисної документації та проходження нею відповідної експертизи.

Сторони погодили, що при визначення площ в Акті розподілу площ, який є невід`ємним додатком до даного Договору, Сторони будуть враховувати існуючий стан будівлі, поточну вартість будівлі її стан, вартість будівлі після завершення реконструкції існуючої нежитлової будівлі під центр тимчасового проживання, реабілітації та відновлення фізичного і психологічного здоров`я внутрішньо переміщених та соціально незахищених осіб з вбудованими приміщеннями громадського призначення, надбудовою житлових квартир та влаштуванням підземного паркінгу-укриггя, вул. Івана Франка, 3 та можливість забезпечення внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій житлом та належними медичними та реабілітаційними послугами.

В розділі 3 Договору передбачено права і обов`язки кожної із Сторін Договору.

Зокрема, п.3.1. Договору визначено права Сторони-1:

- вимагати від Сторони-2 та Сторони-3 забезпечення та організацію виконання робіт у визначений Договором термін та належним чином;

- отримати у комунальну власність Тернопільської міської територіальної громади в особі Тернопільської міської ради належні об`єкти відповідно до пп.1.4, 2.3, 2.4 даного Договору;

- вимагати від Сторони-2 доступ уповноваженого представника до місця проведення відповідних робіт з метою перевірки стану їх виконання;

- щокварталу отримувати від Сторони-2 інформацію про стан виконання робіт з реконструкції.

Пунктом 3.3 визначено Права Сторони-2 (ТОВ "ТЕР ІНВЕСТ КОРПОРЕЙШН"):

- отримувати від Сторони-1 та Сторони-3 в межах повноважень та у визначений законодавством спосіб сприяння та організаційну допомогу стосовно виконання умов даного Договору;

- за довіреністю отриманою у визначеному законодавством порядку від Сторони-3 здійснювати необхідні правочини, вчиняти дії та отримувати документацію, які передбачені чинним законодавством, щодо організації та проведення робіт з реконструкції (в тому числі але не виключно: вихідні дані, технічні умови, технічний та авторський нагляд, генеральний підряд тощо);

- до прийняття Об`єкту інвестування в експлуатацію зберігати за собою право власності на матеріали та обладнання, використані при виконанні робіт за цим Договором:

- до моменту завершення реконструкції існуючої нежитлової будівлі під центр тимчасового проживання, реабілітації та відновлення фізичного і психологічного здоров`я внутрішньо переміщених та соціально незахищених осіб з вбудованими приміщеннями громадського призначення, надбудовою житлових квартир та влаштуванням підземного паркінгу-укриття, вул. Івана Франка, 3 та введення Об`єкту інвестування в експлуатацію здійснювати передачу у будь-який спосіб передбачений законодавством належних майнових прав згідно Акту розподілу площ на користь третіх фізичних та/або юридичних осіб відповідно до укладених договорів, які не суперечать умовам цього Договору та діючого законодавства;

- після завершення реконструкції та введення Об`єкту інвестування в експлуатацію набути право власності на відповідні приміщення в ньому, враховуючи пп.1.4. 2.3 даного Договору;

- ініціювати внесення змін до даного Договору

Обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕР ІНВЕСТ КОРПОРЕЙШН" передбачено в п.3.4 Договору:

- щокварталу звітувати Стороні-1 та Стороні-3 про стан виконання робіт з реконструкції;

- власними та/або залученими коштами фінансувати організацію та проведення робіт з реконструкції;

- забезпечити виконання пп.2.1, 2.2, 2.3, 2.4 даного Договору;

- забезпечити безперешкодний проїзд для будівельної техніки до Об`єкту інвестування, відшкодовуючи витрати на ремонт та відновлення дорожнього покриття, у випадку його руйнування чи пошкодження;

- за необхідності компенсувати Стороні-3 витрати, пов`язані з оплатою за користування земельною ділянкою, відведеною для реконструкції з моменту підписання даного Договору;

- після завершення реконструкції та введення в експлуатацію Об`єкту інвестування, в 10-тиденний термін виготовити технічні паспорти (інвентарні справи) на приміщення, які належать до комунальної власності Тернопільської міської територіальної громади в особі Тернопільської міської ради згідно пп.1.4, 2.3 даного Договору;

- після завершення реконструкції та введення в експлуатацію Об`єкту інвестування, в 20-тиденний термін вжити усі необхідні заходи щодо реєстрації права комунальної власності Тернопільської міської територіальної громади в особі Тернопільської міської ради на належні об`єкти відповідно до пп.1.4, 2.3,2.4 даного Договору;

- здійснювати утримання Об`єкту інвестування та підтримання його належного стану;

- не вчиняти будь-яких діянь (дії чи бездіяльності), що можуть призвести до порушення прав та інтересів третіх осіб.

Крім того, п.2.5 Договору передбачено, що додатково, без залучення бюджетних коштів та за рахунок Сторони-2 будуть проведені за погодженням відповідних служб та згідно вимог чинного законодавства роботи з благоустрою прилеглої території (укладання бруківки, системи дощового зливу, освітлення, велопарковки, озеленення території тощо) та облаштування необхідної інженерно-транспортної інфраструктури, які становитимуть комунальну власність Тернопільської міської територіальної громади в особі Тернопільської міської ради.

У п.3.5 Договору сторонами обумовлено права Сторони-3 (Управління обліку і контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради), зокрема - вимагати від Сторони-2 забезпечення фінансування та організацію виконання робіт у визначений договором термін та належним чином.

Відповідно до п.4.1. Договору договірна ціна робіт по цьому Договору визначається згідно кошторису.

Пунктом 5.1 Договору визначено строки виконання робіт за цим Договором, а саме з 06 грудня 2022 року по 06 грудня 2027 року.

Пунктами 8.1, 8.4 Договору передбачено, що перелік необхідного обладнання, матеріалів визначаються проектом. Обов`язок по комплектації робіт на Об`єкті інвестування всіма видами матеріалів та обладнання покладається на Сторону-2.

Сторона-2 від свого імені і за власні та/або залучені кошти повинна профінансувати усі передбачені Договором роботи, пов`язані із проектуванням, реконструкцією та з підготовчими роботами, понести інші необхідні витрати по введенню Об`єкту в експлуатацію.

Відповідно до п.20.2 Договору, жодна із сторін не має права передавати свої права і обов`язки за даним Договором третій особі без одержаної згоди на це сторін цього Договору.

В п.20.9 Договору Сторони за даним договором стверджують, що повна або часткова його реалізація не є підставою для переходу права власності/користування земельної ділянки, зазначеної в п. 1.5 договору.

Позивач, звернувся із даним позовом про визнання недійсним Інвестиційного договору №56 від 06.12.2022 року щодо реконструкції існуючої нежитлової будівлі під центр тимчасового проживання, реабілітації та відновлення фізичного і психологічного здоров`я внутрішньо переміщених та соціально незахищених осіб з вбудованими приміщеннями громадського призначення, надбудовою житлових квартир та влаштуванням підземного паркінгу-укриття, вул. І.Франка, 3, укладеного між відповідачами у справі, стверджуючи, що такий є удаваним правочином. Проаналізувавши умови інвестиційного договору (зокрема, п.1.5, в якому зазначено кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки, на якій в подальшому буде здійснюватися реконструкція нежитлової будівлі; п.5.1, яким визначено строк дії Договору та строк виконання робіт), позивач стверджує, що насправді сторонами укладено договір оренди землі. Тому, не зважаючи на назву договору, здійснюючи інвестиційний внесок у вигляді земельної ділянки, за умовами спірного договору відповідач-3 розпорядився земельною ділянкою, що належить йому на праві користування. Вважає, що існують обґрунтовані підстави вважати про вибуття із комунальної власності нерухомого майна незаконним способом внаслідок недотримання вимог при укладенні оспорюваного договору.

Суд, оцінивши на підставі ст.86 ГПК України наявні в матеріалах справи докази, дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, виходячи з такого.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України).

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину, зокрема, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (таку правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17).

Згідно із ч.1 ст.235 ЦК України удаваний правочин - це правочин, вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який вони насправді вчинили.

Правова конструкція статті 235 ЦК України передбачає, що сторона, звертаючись до суду із відповідним позовом, має довести: для приховання якого саме правочину вчинено спірний правочин; спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином; настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери (крім векселів); рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); майнові права інтелектуальної власності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау"); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності.

Інвестиційною діяльністю, згідно ст.2 вказаного Закону, є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода) або проспект цінних паперів (рішення про емісію цінних паперів). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов`язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб`єктів інвестиційної діяльності.

Отже, зміст інвестиційного договору складають взаємні права та обов`язки учасників інвестиційної діяльності, спрямовані на реалізацію інвестицій з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Відповідно до ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В силу статті 16 Цивільного кодексу України, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів.

При цьому, позивач, як заінтересована особа, повинен довести, що 1) його права порушені договором і можуть бути відновлені саме внаслідок визнання спірного договору недійсним, 2) інтереси позивача можуть бути реалізовані, унаслідок чого він здатен буде набути прав.

Відповідно до частин першої, третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин (постанови від 10.04.2019 у справі № 587/2135/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 587/2326/16-ц, від 19.02.2020 у справі № 387/515/18, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц).

У розумінні наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (п.п.72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Отже, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

Тому на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту, і довести, що порушене право чи законний інтерес може бути відновлене в обраний спосіб - шляхом визнання недійсним оспорюваного договору.

У відповідності до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст.74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проте, в даному випадку, позивачем не підтверджено яким чином укладений між відповідачами договір впливає на його законні права або інтереси, а лише вказується у позовній заяві про те, що внаслідок підписання інвестиційного договору №56 порушуються права та охоронювані інтереси позивача як громадської організації, метою діяльності якої є захист суспільних інтересів мешканців громади м. Тернополя.

Твердження позивача про укладення оспорюваного Договору як прихованого правочину оренди землі також не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Вимоги позивача фактично зводяться до встановлення факту невідповідності оспорюваного Договору вимогам законодавства України.

Разом із тим факт, що має юридичне значення, може встановлюватися господарськими судами лише у разі наявності та розгляду між сторонами спору про право і його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Саме по собі уявлення позивача про невідповідність оспорюваного договору нормам чинного законодавства, за відсутності при цьому порушень прав та інтересів позивача, не є підставою для визнання договору недійсним в судовому порядку, оскільки, відповідно до ст.2 ГПК України завданням суду є саме захист порушених або оспорюваних прав та інтересів особи.

Недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документа як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документа не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі №61/26815/17).

Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача оскаржуваним договором є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (аналогічну правову позицію також викладено в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).

Таким чином, позивачем на підставі належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.76, 77 ГПК України не доведено наявності підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, як і не доведено наявності у нього порушеного (в результаті укладення такого договору) права чи охоронюваного законом інтересу, що підлягає захисту в судовому порядку.

За таких обставин, суд вважає заявлений позов необґрунтованим і таким, що до задоволення не підлягає.

Судові витрати.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору у даній справі в сумі 2684,00 грн покладаються на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 194, 202, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору у даній справі покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст.256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 13 березня 2023 року.

Суддя С.Г. Стопник