Ухвала

від 09.03.2023 по справі 904/3080/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/3080/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства «Дніпроводоканал»

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

у складі судді Мілєвої І.В.

від 24.10.2022

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів Кузнецова В.О., Коваль Л.А., Чередко А.Є.,

від 02.02.2023

за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомир-Транс»

про стягнення 63 475,33 грн,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомир-Транс» про стягнення 63 475,33 грн, з яких: 53 798,77 грн плата за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, 1 348,63 грн 3% річних, 8 327,93 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2022 у справі № 904/3080/22 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Центральний апеляційний господарський суд постановою від 02.02.2023 у справі № 904/3080/22 у задоволенні апеляційної скарги Комунального підприємства «Дніпроводоканал» відмовив. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2022 у справі № 904/3080/22 залишив без змін.

Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2023 у справі № 904/3080/22. Також скаржник подав клопотання в якому обгрунтував необхідність прийняття касаційної скарги до розгляду та відкриття касаційного провадження наявністю підстав, передбачених пунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлено у розмірі 2481,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 63 475,33 грн, що становить значно менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (248100,00 грн - станом на 2022 рік), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

У доданому до касаційної скарги клопотанні заявник зазначив, що хоч справа і є малозначною, але має бути переглянута в касаційному порядку відповідно до пункту «в» пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки становить значний суспільний інтерес, зокрема для територіальної громади міста Дніпра, та має виняткове значення для позивача.

За доводами скаржника дана справа, як і кожна справа, що стосується стягнення плати за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин споживачами які скидають власні стічні води до каналізації міста Дніпро становить значний суспільний інтерес для територіальної громади міста Дніпра. А також дана справа, як і кожна справа, що стосується стягнення плати за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин має виняткове значення для позивача оскільки стягнення зі споживачів вказаної плати дає можливість компенсувати витрати понесені позивачем перед державою за забруднення річок Дніпро, Самара та Мокра Сура, яке має місце внаслідок недотримання споживачами вимог законодавства щодо якості власних стічних вод. Тобто скаржник визнав, що ця справа є однією з багатьох їй подібних, а доводи скаржника фактично зводяться до заперечення оцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійснені судами під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи.

Аргументів, які б давали підстави вважати, що ця справа є справою значної складності, містить правову проблему, яка становить значний суспільний інтерес, як і аргументів на підтвердження її виняткового значення для позивача, скаржником не наведено, що свідчить про відсутність підстав, передбачених підпунктом «в» пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Виключно незгода учасника справи з постановленими за наслідками її розгляду рішеннями судів попередніх інстанцій не може бути підставою для здійснення касаційного перегляду судових рішень у малозначній справі.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomes de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі та у касаційній скарзі не доведена наявність обставин, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2023 у справі № 904/3080/22, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2023 у справі № 904/3080/22

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

В. Студенець