Рішення

від 03.03.2023 по справі 160/2461/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2023 року Справа № 160/2461/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПРОКАТ» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.01.2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПРОКАТ» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 27.01.2023 року Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) по виконавчому провадженню №68848014.

Позивач із зазначеною постановою про закінчення виконавчого провадження не погоджується, вважає її протиправною, оскільки, на його думку, фактично рішення суду про виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не виконано, з огляду на що просить суд її скасувати.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також цією ухвалою задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПРОКАТ»» про залучення до справи третьої особи. До участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

23.02.2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що діяв відповідно до норм чинного законодавства.

Третя особа не скористалася правом щодо надання пояснень на позов.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 у по справі №160/25683/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю НІПРОПРОКАТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії було задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.08.2021 року № 46445 про віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПРОКАТ» (код ЄДРПОУ 43585893) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПРОКАТ» (код ЄДРПОУ 43585893) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

19.04.2022 року на виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий про зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПРОКАТ» (код ЄДРПОУ 43585893) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Виконавчий лист №160/25683/21 був поданий на виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

28.04.2022 року відповідачем було відкрито виконавче провадження № 68848014 на виконання вищевказаного виконавчого листа суду.

28.04.2022, відповідно до частини четвертої ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі передбаченому частиною третьою ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» 26000,00 грн.

28.04.2022 року, керуючись ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

На адресу відділу від боржника ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшов лист від 23.12.2022 року, яким було повідомлено про те, що на підставі Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2020 «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", з урахуванням військового стану на території України АІС «ПОДАТКОВИЙ БЛОК» за для забезпечення інформаційної безпеки податкової інформації працює з обмеженнями, тому у комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК відсутня технічна можливість виконати рішення суду. Також повідомлено про подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 10.01.2022.

23.01.2023 на адресу відділу від боржника ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшов лист про виконання вимог виконавчого документа, а саме, про те, що комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі ухвали Третього апеляційного адміністративного суду № 160/25683/21 від 11.05.2022 було прийнято рішення про виключення ТОВ «ДНІПРОПРОКАТ» з категорії ризиковості платника податків.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу № 145 від 03.06.2022 року, Комісією ГУ ДПС було зроблено висновок щодо виключення ТОВ «ДНІПРОПРОКАТ» з переліку ризикових пників.

Як зазначив позивач та підтверджується матеріалами справи, 03.06.2022 року комісією Головного управління ДПС Дніпропетровській власті з питань зупинення реєстрації податкової сладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято нове рішення № 35067 про віднесення ТОВ «ДНІПРОПРОКАТ» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

27.01.2023 року відповідачем прийнято оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче вадження» у звязку з фактичним виконанням третьою особою рішення суду.

Вважаючи постанову про закінчення виконавчого провадження від 27.01.2023 року протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Питання примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Примусове виконання рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи, здійснюється органами державної виконавчої служби.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Суд зазначає, що порядком зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі-Порядок) визначено критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку).

Відповідно до Порядку, у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня також розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4 до Порядку).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, звернувшись до суду, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно з протоколом № 145 від 03.06.2022 року, на засіданні комісії Головного іавління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової сладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на виконання рішення суду по справі №160/25683/21, було постановлено - Комісією ГУ ДПС зроблено висновок щодо виключення ТОВ «ДНІПРОПРОКАТ» з переліку ризикових платників.

Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПРОКАТ» в позові підтверджений факт виконання боржником ГУ ДПС у Дніпропетровській області вимог виконавчого документа №160/25683/21.

Також, матеріалами справи підтверджено, що 03.06.2022 року було прийнято нове рішення №35067 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПРОКАТ» критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Суд зауважує, що дане рішення від 03.06.2022 року № 35067 не було предметом оскарження у справі №160/25683/21, відтак, твердження позивача щодо неправомірності завершення виконавчого провадження ВП №68848014 є безпідставними, оскільки державний виконавець контролює та перевіряє виконання вимоги виконавчого документа №160/25683/21 виключно в межах виконавчого провадження ВП №68848014.

Таким чином, суд зазначає, взаємовідносини ГУ ДПС в Дніпропетровській області з ТОВ «ДНІПРОПРОКАТ» стосовно рішення №35067 не можуть і не повинні оцінюватись державним виконавцем в межах виконавчого провадження №68848014. У разі виникнення спірних питань у ТОВ «ДНІПРОПРОКАТ», пов`язаних з повторним винесенням Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області рішення №35067, такі питання повинні вирішуються в судовому порядку шляхом оскарження дій, рішення ГУ ДПС в Дніпропетровській області, а не органів державної виконавчої служби.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що виконавцем під час прийняття спірної постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.01.2023 року було дотримано вимоги Закону №1404-VIII.

Відтак, з урахуванням викладених вище обставин в сукупності, суд вважає, що законні підстави для скасування постанови 27.01.2023 року відповідно до положень Закону №1404-VIII відсутні.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи викладені вище міркування, суд не знаходить порушень закону у діяннях державного виконавця у межах виконавчого провадження №68848014 з приводу винесення 27.01.2023 року постанови про закінчення виконавчого провадження.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням відмови в задоволенні позову повністю, судові витрати, сплачені позивачем, не стягуються.

Керуючись ст. ст. 134, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПРОКАТ» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.01.2023 року відмовити.

Судові витрати у справі не стягуються.

Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, набирає законної сили у строк та порядку, визначеному ст.272 КАС України.

Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, оскаржується у строк та порядку, встановленому ч. 6 ст.287 КАС України.

Суддя В.В. Кальник