Рішення

від 10.03.2023 по справі 280/7121/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 березня 2023 року Справа № 280/7121/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт -Експорт» (вул. Мала, буд. 3, кв. 460, м. Запоріжжя, 69006, код ЄДРПОУ 39741953)

до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ ВП 43968090)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

21.12.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт -Експорт» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 21.11.2022 № 12232/13-01-07-01, від 21.11.2022 № 12234/13-01-07-01, від 21.11.2022 № 12229/13-01-07-01.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки висновки викладені в акті перевірки стосовно здійснення позивачем операції з безкоштовної роздачі рекламної продукції для кінцевого споживача не є операціями з безоплатного надання товарів та не є операціями з продажу (реалізації) товарів. З огляду на наведене, позивач вважає, що підстави визначати вказану операцію об`єктом оподаткування податком на додану вартість у відповідача не було підстав. Крім того, зазначає, що контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення з порушенням процедури передбаченої п. 86.7 та п. 86.8 ст. 86 ПКУ щодо розгляду заперечень на акт перевірки, що позбавило позивача права на врахування заперечень на акт перевірки та на участь у розгляді заперечень, у зв`язку з чим рішення відповідача є такими, то прийняті з порушенням закону.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив. Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином. Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "Відкриття спрощеного провадження в адмін. справі" від 09.01.2023 року доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Львівській області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 10.01.2023 року о 15 год. 35 хв.

Ухвалою суду від 26.12.2022 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.01.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 20.09.2022 № 1946-ПП в період з 19.10.2022 по 25.10.2022 була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка TOB «ПРОФІТ-ЕКСПОРТ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий, квітень, травень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, якою встановлено порушення позивачем:

п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14; п. 185.1 ст. 185; п. 187.1 ст. 187; п. 188.1 ст. 188; п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено бюджетне відшкодування з ПДВ всього у сумі 21 849 грн., в тому числі за: лютий 2022 року - у сумі 548 грн.; квітень 2022 року - у сумі 20 294 грн. та травень 2022 року - у сумі 1 007 грн.;

п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14; п. 185.1 ст. 185; п. 187.1 ст. 187; п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, за травень 2022 року у сумі 2 155 грн.;

п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - підприємством не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом термін зведену податкову накладну за лютий 2022 року за операцією з безоплатної передачі сувенірної та подарункової продукції підприємствам-контрагентам на суму ПДВ 24 004 грн.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 01.11.2022 № 13508/13-01-07 01/39741953 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «ПРОФІТ-ЕКСПОРТ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий, квітень, травень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» (далі - Акт перевірки).

03.11.2022 вказаний Акт перевірки надійшов від Головного управління ДПС у Львівській області до «Електронного кабінету платника» позивача, що підтверджується роздруківкою скріншоту сторінки «Електронного кабінету платника» (а.с.25).

17.11.2022 позивач надіслав листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відповідача Заперечення до Акта перевірки № 18 від 16.11.2022.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.11.2022 року:

№ 12232/13-01-07-01, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 21 849,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 5 462,25 грн.;

№ 12234/13-01-07-01, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ 2155,00грн;

№ 12229/13-01-07-01, яким застосовано штраф у розмірі 12 002,00 грн. за не реєстрацію у встановлені Податковим кодексом України терміни в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної.

09.12.2022 відповідач надіслав на електронну адресу позивача лист від 30.11.2022 № 22302/6/13-01-07-01-10, яким повідомив, що заперечення до Акта перевірки від 16.11.2022 № 18 залишається без розгляду через несвоєчасне подання.

Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення протиправними позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до розпорядження позивача від 01.11.2021 № 1/Р/2021 «Про закупівлю сувенірної та подарункової продукції» в рамках рекламного заходу, з метою підвищення пізнаваності фірми серед бізнес-партнерів та створення позитивного іміджу товариства, встановлення господарських відносин і налагодження довготривалої співпраці з існуючими та потенційними контрагентами, було вирішено закупити сувенірну продукцію марковану логотипом підприємства для вручення контрагентам.

Також, було затверджено кошторис витрат на закупівлю сувенірної і подарункової продукції з метою привітання контрагентів підприємства з Новим роком.

В подальшому, між позивачем та TOB «Лайт Групп» (код ЄДРПОУ 38530580) було укладено договір на виготовлення продукції від 04.11.2021 № 04/11/21, за яким позивач на підставі видаткової накладної від 14.12.2021 № 416 отримало від TOB «Лайт Групп» товар - коробка книга на магніті «ПРОФІТ-ЕКСПОРТ» у кількості 235 шт.

Крім того, на підставі договору купівлі-продажу від 04.11.2021 № 0812, укладеного між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за видатковою накладною від 08.12.2021 № 385, видатковою накладною від 20.12.2021 № 396, позивачем було отримано подарункову продукцію з кизилу.

За результатами придбання сувенірної продукції складено звіт щодо витрат на закупівлю сувенірної і подарункової продукції з метою привітання контрагентів підприємства з Новим роком.

Протягом 21.12.2021-22.12.2021 здійснено відправлення та вручення сувенірної продукції контрагентам.

Вручення та відправлення сувенірної та подарункової продукції оформлено звітами про відправлення новорічних подарунків контрагентам від TOB «ПРОФІТ-ЕКСПОРТ».

Внаслідок проведення рекламного заходу комісією в складі директора ОСОБА_2 , головного бухгалтера ОСОБА_3 , менеджера з оптової торгівлі ОСОБА_4 складено акт списання товарів від 31.12.2021 № 22 та акт списання товарів від 31.12.2021 № 23.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПК України.

Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Постачанням товарів також вважаються:

а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;

б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;

в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов`язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);

г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;

д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;

е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Відповідно до п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг врегульовано ст. 188 ПК України.

Так, п. 188.1 ст. 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

За змістом ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.

При цьому, згідно частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом пункту 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Також, слід врахувати приписи Положення (стандарт) бухгалтерського обліку16 «Витрати», затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, зокрема, абзац 8 пункту 11: Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством; пункт 19: витрати на збут включають такі витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг).

У силу норм ст. 1 Закону України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР, реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

заходи рекламного характеру - заходи з розповсюдження реклами, які передбачають безоплатне розповсюдження зразків товарів, що рекламуються, та/або їх обмін споживачам однієї кількості чи одного виду товарів, що рекламуються, на інший;

рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до п споживача.

Отже, розповсюджена у рекламній продукції інформація про особу має на меті проінформувати споживачів реклами та сформувати у них інтерес щодо такої особи. Матеріальні носії реклами є виключно засобами розповсюдження інформації про особу, тому рекламна продукція не може бути використана споживачем інакше ніж як джерело інформації (тобто в будь-яких операціях).

Рекламна продукція не може бути використана споживачем інакше ніж як джерело інформації, а отже, не є активом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Безоплатна роздача учасникам (покупцям) під час проведення рекламно-маркетингових заходів рекламної продукції, не є операціями з безоплатного надання товарів, про які йдеться у підпункті "а" пункту 14.1.13, а відтак, не є операціями з продажу (реалізації) товарів, про які йдеться у підпункті 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. До того ж, суд вважає, що безоплатна роздача рекламних матеріалів, не дає підстави визначати з таких операцій базу оподаткування податком на додану вартість на підставі пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №813/165/16.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про не допущення позивачем: завищення бюджетного відшкодування з ПДВ всього у сумі 21 849 грн., в тому числі за: лютий 2022 року - у сумі 548 грн, квітень 2022 року - у сумі 20 294 грн. та травень 2022 року - у сумі 1 007 грн.; завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, за травень 2022 року у сумі 2 155 грн. Крім того, відсутність операцій постачання виключає необхідність нарахування податкових зобов`язань з ПДВ та відповідно реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що виключає можливість застосування штрафу за їх не реєстрацію.

Тому, висновки податкового органу, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень, є хибними та такими, що ґрунтуються на довільному тлумаченні норм податкового законодавства.

Щодо процедури прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень, суд зазначає наступне.

За змістом пункту 86.7 статті 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Підпунктом 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 ПК України визначено, що акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно підпункту 86.7.2 пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Відповідно до підпункту 86.7.3 пункту 86.7 статті 86 ПК України платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Згідно із пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченомустаттею 58цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеномупунктом 44.7статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Аналізуючи наведені положення ПК України суд приходить до висновку, що платнику податків надано право щодо подання заперечень на акт перевірки до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) та кореспондується із обов`язком контролюючого органу розглянути такі заперечення протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання.

При цьому, заперечення на акт перевірки є матеріалами перевірки, та за їх наявності зобов`язує прийняття керівником його заступником або уповноваженою особою контролюючого органу податкового повідомлення-рішення з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Звідси слідує, що ПК України процес прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень передбачає дотримання ним певної процедури та умов прийняття останніх.

Судом встановлено, що Акт перевірки позивачем отримано 03.11.2022, що підтверджується роздруківкою скріншоту сторінки «Електронного кабінету платника».

Позивачем реалізовано своє право на подання заперечень на акт перевірки 17.11.2022, тобто в межах строків встановлених ПК України для їх подання.

Однак, 21.11.2022 відповідачем, без розгляду заперечення до Акта перевірки від 16.11.2022 № 18, прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Тобто, спірні рішення прийнятті відповідачем з порушенням закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем - суб`єктом владних повноважень правомірності своїх рішень. З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт -Експорт» (вул. Мала, буд. 3, кв. 460, м. Запоріжжя, 69006, код ЄДРПОУ 39741953) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ ВП 43968090) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 21.11.2022 № 12232/13-01-07-01.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 21.11.2022 № 12234/13-01-07-01.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 21.11.2022 № 12229/13-01-07-01.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт -Експорт» (вул. Мала, буд. 3, кв. 460, м. Запоріжжя, 69006, код ЄДРПОУ 39741953) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 7443,00 грн (сім тисяч чотириста сорок три гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ ВП 43968090).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 10.03.2023.

Суддя О.В. Конишева