Постанова

від 19.10.2023 по справі 280/7121/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 280/7121/22

Головуючий суддя І інстанції Конишева О.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2023 року в адміністративній справі №280/7121/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт -Експорт» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт -Експорт» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Львівській області від 21.11.2022 № 12232/13-01-07-01, від 21.11.2022 № 12234/13-01-07-01, від 21.11.2022 № 12229/13-01-07-01.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт -Експорт» було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 21.11.2022 № 12232/13-01-07-01.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 21.11.2022 № 12234/13-01-07-01.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 21.11.2022 № 12229/13-01-07-01.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем у відповідності з приписами чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для їх скасування.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 20.09.2022 № 1946-ПП в період з 19.10.2022 по 25.10.2022 була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка TOB «ПРОФІТ-ЕКСПОРТ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий, квітень, травень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, якою встановлено порушення позивачем:

- п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14; п. 185.1 ст. 185; п. 187.1 ст. 187; п. 188.1 ст. 188; п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено бюджетне відшкодування з ПДВ всього у сумі 21 849 грн., в тому числі за: лютий 2022 року - у сумі 548 грн.; квітень 2022 року - у сумі 20 294 грн. та травень 2022 року - у сумі 1 007 грн.;

- п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14; п. 185.1 ст. 185; п. 187.1 ст. 187; п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, за травень 2022 року у сумі 2 155 грн.;

- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - підприємством не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом термін зведену податкову накладну за лютий 2022 року за операцією з безоплатної передачі сувенірної та подарункової продукції підприємствам-контрагентам на суму ПДВ 24 004 грн.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 01.11.2022 № 13508/13-01-07 01/39741953 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «ПРОФІТ-ЕКСПОРТ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий, квітень, травень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» (далі - Акт перевірки).

03.11.2022 вказаний Акт перевірки надійшов від Головного управління ДПС у Львівській області до «Електронного кабінету платника» позивача, що підтверджується роздруківкою скріншоту сторінки «Електронного кабінету платника».

17.11.2022 позивач надіслав листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відповідача Заперечення до Акта перевірки № 18 від 16.11.2022.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.11.2022 року:

- № 12232/13-01-07-01, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 21 849,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 5 462,25 грн.;

- № 12234/13-01-07-01, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ 2155,00грн;

- № 12229/13-01-07-01, яким застосовано штраф у розмірі 12 002,00 грн. за не реєстрацію у встановлені Податковим кодексом України терміни в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної.

09.12.2022 відповідач надіслав на електронну адресу позивача лист від 30.11.2022 №22302/6/13-01-07-01-10, яким повідомив, що заперечення до Акта перевірки від 16.11.2022 № 18 залишаються без розгляду через несвоєчасне подання.

Не погодившись з правомірністю прийняття наведених податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення прийняті податковим органом з порушенням приписів чинного законодавства, що свідчить про необхідність їх скасування.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Постачанням товарів також вважаються:

а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;

б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;

в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов`язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);

г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;

д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;

е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Відповідно до п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг врегульовано ст. 188 Податкового кодексу України.

Так, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

За змістом ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.

При цьому, згідно частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом пункту 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Також, слід врахувати приписи Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, зокрема, абзац 8 пункту 11: Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством; пункт 19: витрати на збут включають такі витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг).

У силу норм ст. 1 Закону України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР, реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

заходи рекламного характеру - заходи з розповсюдження реклами, які передбачають безоплатне розповсюдження зразків товарів, що рекламуються, та/або їх обмін споживачам однієї кількості чи одного виду товарів, що рекламуються, на інший;

рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до п споживача.

Отже, розповсюджена у рекламній продукції інформація про особу має на меті проінформувати споживачів реклами та сформувати у них інтерес щодо такої особи. Матеріальні носії реклами є виключно засобами розповсюдження інформації про особу, тому рекламна продукція не може бути використана споживачем інакше ніж як джерело інформації (тобто в будь-яких операціях).

Рекламна продукція не може бути використана споживачем інакше ніж як джерело інформації, а отже, не є активом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Безоплатна роздача учасникам (покупцям) під час проведення рекламно-маркетингових заходів рекламної продукції, не є операціями з безоплатного надання товарів, про які йдеться у підпункті "а" пункту 14.1.13, а відтак, не є операціями з продажу (реалізації) товарів, про які йдеться у підпункті 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. До того ж, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що безоплатна роздача рекламних матеріалів, не дає підстави визначати з таких операцій базу оподаткування податком на додану вартість на підставі пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду від 10.04.2020 року по справі № 813/165/16, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як свідчать встановлені обставини справи, відповідно до розпорядження позивача від 01.11.2021 № 1/Р/2021 «Про закупівлю сувенірної та подарункової продукції» в рамках рекламного заходу, з метою підвищення пізнаваності фірми серед бізнес-партнерів та створення позитивного іміджу товариства, встановлення господарських відносин і налагодження довготривалої співпраці з існуючими та потенційними контрагентами, було вирішено закупити сувенірну продукцію марковану логотипом підприємства для вручення контрагентам.

Також, було затверджено кошторис витрат на закупівлю сувенірної і подарункової продукції з метою привітання контрагентів підприємства з Новим роком.

В подальшому, між позивачем та TOB «Лайт Групп» (код ЄДРПОУ 38530580) було укладено договір на виготовлення продукції від 04.11.2021 № 04/11/21, за яким позивач на підставі видаткової накладної від 14.12.2021 № 416 отримав від TOB «Лайт Групп» товар - коробка книга на магніті «ПРОФІТ-ЕКСПОРТ» у кількості 235 шт.

Крім того, на підставі договору купівлі-продажу від 04.11.2021 № 0812, укладеного між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за видатковою накладною від 08.12.2021 № 385, видатковою накладною від 20.12.2021 № 396, позивачем було отримано подарункову продукцію з кизилу.

За результатами придбання сувенірної продукції складено звіт щодо витрат на закупівлю сувенірної і подарункової продукції з метою привітання контрагентів підприємства з Новим роком.

Протягом 21.12.2021-22.12.2021 здійснено відправлення та вручення сувенірної продукції контрагентам.

Вручення та відправлення сувенірної та подарункової продукції оформлено звітами про відправлення новорічних подарунків контрагентам від TOB «ПРОФІТ-ЕКСПОРТ».

Внаслідок проведення рекламного заходу комісією в складі директора Гаврика А., головного бухгалтера Черняк Т., менеджера з оптової торгівлі ОСОБА_2 складено акт списання товарів від 31.12.2021 № 22 та акт списання товарів від 31.12.2021 № 23.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що наведені операції позивача з розповсюдження рекламної продукції не є операціями з оплатного надання товарів та не підлягають оподаткуванню ПДВ, а тому спірні податкові повідомленням-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування судового рішення відсутні.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2023 року в адміністративній справі №280/7121/22 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко