Ухвала

від 13.03.2023 по справі 320/5538/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

13 березня 2023 року справа № 320/5538/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2020 №Ф-10783-57 У на суму 9049,48 грн.;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 04.06.2021 №Ф-10783-57 У на суму 12912,72 грн.

До позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 10.02.2023.

В обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що строк на звернення до адміністративного суду з даним позовом пропущено ним з поважних причин, просить суд поновити строк звернення до суду з даним позовом, оскільки позивачка дізналась про існування спірних вимог ГУ ДПС у Київській області від 12.11.2020 №Ф-10783-57 У на суму 9049,48 грн. та від 04.06.2021 №Ф-10783-57 У на суму 12912,72 грн. після того, як 02.02.2023 ознайомилась у Васильківському міськрайонному відділі ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з матеріалами виконавчих проваджень №65322270 від 06.05.2021 та від 08.07.2022 ВП №69358614, відкритих на підставі вказаних спірних вимог про сплату боргу (недоїмки).

Так, позивач вказує, що 20.01.2023 їй було заблоковано рахунок, та зателефонувавши до банку позивачу повідомлено, що рахунок був заблокований на підставі постанови про арешт коштів боржника, виданою Васильківським міськрайонним відділом ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). У подальшому, позивачем через представника було подано заяву до Васильківського міськрайонного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30.01.2023 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №65322270 від 06.05.2021 та від 08.07.2022 ВП №69358614. Після цього, 02.02.2023 Васильківським міськрайонним відділом ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було надано можливість ознайомитись з матеріалами ВП №65322270 від 06.05.2021 та ВП №69358614 від 08.07.2022.

При цьому позивач зазначає, що постанови про відкриття ВП №65322270 від 06.05.2021 та ВП №69358614 від 08.07.2022 вона не отримувала, як і не отримувала від Головного управління ДПС у Київській області спірні вимоги від 12.11.2020 №Ф-10783-57 У на суму 9049,48 грн. та від 04.06.2021 №Ф-10783-57 У на суму 12912,72 грн.

На підтвердження вказаних обставин позивачем до заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом додано, зокрема, копії заяв від 30.01.2023 про ознайомлення з матеріалами ВП №65322270 від 06.05.2021 та ВП №69358614 від 08.07.2022; копію адвокатського запиту від 02.02.2023 №02/02/23 та наданої відповіді від 08.02.2023 №6323, з якої вбачається, що державним виконавцем було направлено на адресу позивача постанову про відкриття ВП 69358614 від 08.07.2022 простою кореспонденцією у зв`язку із відсутністю поштових марок, конвертів, а постанову про відкриття ВП №6532227 від 06.05.2021 рекомендованою кореспонденцією, проте докази вручення якої відсутні і надати підтвердження про вручення неможливо у зв`язку із знищенням реєстру рекомендованої кореспонденції.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС).

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (частина четверта статті 122 КАС).

Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), як зазначено в його преамбулі, є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацами четвертим - шостим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзаци восьмий, дев`ятий частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI).

Натомість за змістом преамбули Закону № 2464-VI цей Закон може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може визначати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.

Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.

Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону №2464-VI.

Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19.

При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 05.03.2021 по справі № 640/9172/20, які в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

При цьому Верховний Суд постановою від 25 лютого 2021 року у справі № 580/3469/19 відступив від висновків, викладених у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, від 8 серпня 2019 року у справі № 480/106/19, від 19 березня 2020 року у справі №140/1757/19, від 28 травня 2020 року у справі № 200/11547/19-а, від 11 лютого 2021 року у справі №580/3380/19 та інших з аналогічною правовою позицією.

У постанові від 25 лютого 2021 року Верховний Суд сформулював правову позицію, що строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги. Судова палата дійшла висновку, що Закон № 2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для судового оскарження та/або послідовного застосування цього ж 10-денного строку двічі поспіль у разі незадоволення скарги, поданої в адміністративному порядку. Отже, платник єдиного внеску для захисту своїх прав, свобод і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону № 2464-VI.

Таким чином, строк на оскарження до суду вимогу про сплату боргу, щодо якої не застосовувалась процедура адміністративного оскарження, складає 6 місяців.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є вимоги Головного управління ДПС у Київській області від 12.11.2020 №Ф-10783-57 У на суму 9049,48 грн. та від 04.06.2021 №Ф-10783-57 У на суму 12912,72 грн.

З матеріалів справи вбачається, що до суду з даним позовом позивачка звернулась 11.02.2023, відправивши позов до суду у рекомендованому поштовому відправленні №0860104658643.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

12.11.2020 Головним управлінням ДПС у Київській області складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10783-57 У, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску станом на 01.04.2021 складає 9049,48 грн. (з них 9049,48 грн. - недоїмка).

Також, 04.06.2021 Головним управлінням ДПС у Київській області складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10783-57 У, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску станом на 16.08.2021 складає 12919,72 грн. (з них 12919,72 грн. - недоїмка).

Вказані вимоги про сплату боргу позивачем отримані не були.

У відповідь на адвокатський запит від 02.02.2023, здійснений в інтересах позивача, Васильківським міськрайонним відділом ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) листом від 08.02.2023 №6323 повідомлено про те, що до відділу надійшла вимога від 04.06.2021 №Ф-10783-57 У, видана Головним управлінням ДПС у Київській області про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 12919,72 грн. 08.07.2022 державним виконавцем відкрито ВП 69358614. Постанову про відкриття ВП 69358614 від 08.07.2022 направлено простою кореспонденцією у зв`язку із відсутністю поштових марок, конвертів. Того ж дня 08.07.2022 в рамках ВП 69358614 винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт коштів боржника.

Також листом від 08.02.2023 №6323 повідомлено про те, що до відділу 06.05.2021 надійшла вимога Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2020 №Ф-10783-57 У про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 9049,48 грн. 06.05.2021 державним виконавцем відкрито ВП №65322270. Постанову про відкриття ВП №65322270 від 06.05.2021 направлено рекомендованою кореспонденцією, проте докази вручення такої відсутні і надати підтвердження про вручення неможливо у зв`язку із знищенням реєстру рекомендованої кореспонденції.

У заяві від 10.02.2023 позивач зазначає, що про порушення своїх прав він дізнався 02.02.2023 після ознайомлення із матеріалами виконавчих проваджень №65322270 від 06.05.2021 та від 08.07.2022 ВП №69358614, відкритих на підставі вказаних спірних вимог про сплату боргу (недоїмки).

На підтвердження вказаних обставин позивачем до заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом додано, зокрема, копії заяв до Васильківського міськрайонного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30.01.2023 про ознайомлення з матеріалами ВП №65322270 від 06.05.2021 та ВП №69358614 від 08.07.2022, зареєстрованих у Васильківському міськрайонному відділі ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 30.01.2023 згідно із штампом вхідної кореспонденції.

Принцип юридичної визначеності та право на суд заявника, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97, полягає в тому, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним та підлягає дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, й щодо строків звернення до суду за захистом порушеного права. Норми, що регулюють строки подачі адміністративного позову, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту, в тому числі й у разі наявності певних обставин, які зумовили порушення встановлених процесуальних строків.

Така позиція була зазначена Європейським судом з прав людини у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Bellet v. France зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У той же час, як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Згідно з ч.1 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування вимог Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2020 №Ф-10783-57 У) та від 04.06.2021 №Ф-10783-57 У.

Відповідно до ч.6 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Спір виник з публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

Відповідно до частини 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Враховуючи предмет позову та положення статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до п.12 ч.9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: у разі розгляду справи за місцезнаходженням суб`єкта владних повноважень - повідомлення про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб`єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 121, 171, 243, 248, 257, 261-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування вимог Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2020 №Ф-10783-57 У) та від 04.06.2021 №Ф-10783-57 У.

2. Відкрити провадження в адміністративній справі. Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

3. Витребувати належним чином засвідчені докази у справі від відповідача:

- зворотній бік інтегрованої картки платника на позивача з єдиного соціального внеску з повним описом графи "Опис операції" за весь наявний період його адміністрування;

- копії оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) із доказами направлення позивачу;

- витяг з Державного реєстру фізичних осіб на позивача (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2020;

- докази направлення вимог про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2020 №Ф-10783-57 У) та від 04.06.2021 №Ф-10783-57 У до органів ДВС та відкриття виконавчого провадження.

4. Запропонувати відповідачеві протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

5. Роз`яснити відповідачеві, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

6. Запропонувати позивачеві протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.

7. Запропонувати відповідачеві подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

8. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

9. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

10. Повідомити відповідачу про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню йому як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.