Рішення

від 01.03.2023 по справі 380/7067/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 року

справа №380/7067/22

провадження № П/380/7116/22

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Горонна О.З.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПМК-2017 (вул. Ольжича, 13/28, м. Львів, код ЄДРПОУ 41555453) до Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПМК-2017 звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №344353 від 26.01.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 26.01.2022 року №344353 (далі оскаржувана постанова) до нього застосовано адміністративно-господарський штраф за порушення: допущено перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 Закону України Про автомобільний транспорт.

Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, вважає, що її винесено незаконно, а тому така підлягає скасуванню, оскільки перевезення було здійснено правомірно, з належним оформленням усіх необхідних документів відповідно до ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а у відповідача не було підстав приймати оскаржувану постанову.

Ухвалою суду від 04.05.2022 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія пред`явлення для перевірки відповідних документів. Проте, долучені до матеріалів адміністративного позову документи не свідчать про пред`явлення всіх необхідних документів на момент складення акта про проведення перевірки. Вважає, що доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу на час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства. Просить відмовити в задоволенні позову.

У поданій до суду відповіді на відзив, позивач не погоджується із доводами відповідача щодо наявності тахографа у транспортному засобі позивача, не погоджується із наданими відповідачем доказами на підтвердження даного факту. Вказує, що відповідачем не спростовано дані графіку змінності водіїв колісних ТЗ за грудень 2021 року. Також звертає увагу, що відповідачем жодним чином не роз`яснено щодо порушень при заповненні акту від 17.12.2021 та оскаржуваної постанови щодо місця вчинення правопорушення.

Ухвалою суду від 22.07.2022 здійснено перехід із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 09.08.2022.

09.08.2022 підготовче засідання відкладено до 05.10.2022 для надання часу для ознайомлення сторонам із відповіддю на відзив.

05.10.2022 відкладено розгляд справи до 11.10.2022 у зв`язку зі навчанням судді.

11.10.2022 підготовче засідання відкладено на 19.10.2022 у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги на території України через загрозу ракетного удару.

19.10.2022 підготовче засідання відкладено на 02.11.2022 у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги на території України через загрозу ракетного удару.

02.11.2022 підготовче засідання відкладено на 22.11.2022 у зв`язку із неявкою сторін.

22.11.2022 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи на 30.11.2022.

30.11.2022 розгляд справи відкладено на 14.12.2022 у зв`язку із відсутністю електроенергії в приміщенні суду.

14.12.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 21.12.2022.

21.12.2022 розгляд справи відкладено на 11.01.2023 у зв`язку із неявкою сторін.

Ухвалою суду від 11.01.2023 витребувано у Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області додаткові докази щодо реєстрації транспортного засобу позивача. Оголошено перерву в судовому засіданні до 08.02.2023.

08.02.2023 розгляд справи відкладено до 01.03.2023 для отримання додаткових доказів.

01.03.2023 в судове засідання сторони не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. Від представників сторін до суду надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ст. 205 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

17.12.2021 контролюючими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області, на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку № 011542 від 14.12.2021, на автошляху проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

У відповідності до статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт, водій транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , надав для перевірки посадовим особам Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області наступні документи: посвідчення водія НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 ; товарно-транспортну накладну від 17 грудня 2021 року № 200354.

Відповідно до акту від 17.12.2021 № 310864 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом під час перевірки транспортного засобу, який належить позивачу, виявлено порушення статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт та наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010: автомобільний перевізник не забезпечив водія протоколом повірки та адаптації транспортного засобу, відповідальність за яке передбачена вимогами абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону. У акті також зазначено, що водій з актом ознайомлений, від підпису відмовився.

26.01.2022 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Віктор Оносович, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 344353, якою постановив стягнути ТзОВ ПМК-2017 (транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 ) адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 гривень за порушення: допущено перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 цього Закону.

Листом від 28.01.2022 №6269/30/24-22 Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області направив на адресу ТОВ ПМК-2017 примірник оскаржуваної постанови.

Не погодившись із накладенням адміністративно-господарського штрафу, позивач 04.02.2022 звернувся із відповідною скаргою до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека). Листом від 22.02.2022 №1562/3.1/15-22 Державна служба України з безпеки на транспорті відмовила в задоволенні скарги позивача та залишила оскаржувану постанову без змін.

Позивач, уважаючи вказану постанову відповідача протиправною, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05 квітня 2001 року № 2344-III Про автомобільний транспорт (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з частинами чотирнадцятою, сімнадцятою статті 6 Закону № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За змістом абзацу другого частини першої статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Частиною першою статті 48 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно із частиною другою статті 48 Закону № 2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З аналізу вказаних положень статті 48 Закону № 2344-III слідує, що перелік документів, визначений зазначеною нормою для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, не є вичерпним.

Відповідно до статті 18 Закону № 2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

У розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону № 2344-ІІІ та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку (пункт 1.2) (далі Положення № 340).

Відповідно до пункту 1.3 Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі ТЗ).

Згідно з пунктом 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Пунктом 6.3 Положення № 340 передбачено, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Згідно з визначенням, наведеним у абзаці дванадцятому пункту 1.5 Положення № 340, тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Отже, тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких ТЗ та про певні періоди роботи їх водіїв.

Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.

Відповідно до пункту а частини 1 статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

Згідно з частиною 3 статті 10 цієї Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Приписи пункту а частини 1 статті 10 вказаної Конвенції, на думку суду, є універсальними для будь-якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.

В той же час ведення тахографу передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонн.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що водії, які здійснюють перевезення на вантажних автомобілях з повною масою понад 3,5 тонн, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Аналогічний підхід щодо застосування вказаних норм матеріального права викладений у постанові Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 823/1199/17, який з огляду на частину 5 статті 242 КАС України, враховується судом.

У постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 820/4624/17 вказано, що положеннями статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24 червня 2010 року, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07 червня 2010 року.

Суд встановив, що в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №310864 від 17.12.2021 року відповідач зробив висновок про порушення позивачем статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт та наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 року. Суть виявленого порушення полягає в тому, що на момент проведення перевірки перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

У позовній заяві позивач вказує, що належний ТОВ ПМК-2017 спеціалізований вантажний самоскид MAN TGA 41.410, реєстраційний номер НОМЕР_1 - 2005 року випуску не обладнаний заводським тахографом, оскільки у 2005 році не було вимоги про обладнання автомобілів тахографами, а самовільне втручання в будову автомобіля заборонене, тому відповідно до п. 6.3. Положення № 340. Даний графік було надано водієм під час перевірки, а також керівником ТОВ ПМК-2017 при розгляді справи 26.01.2022 керівником територіального відділу Укртрансбезпеки та винесенні оскаржуваної постанови. Позивач у позовній заяві стверджує, що наявність даного графіку змінності водіїв не була взята до уваги про розгляді справи Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області. Позивачем долучено до позовної заяви графік змінності водіїв за грудень 2021 року.

Частиною першою статті 48 Закону № 2344-ІІІ імперативно визначений обов`язок автомобільного перевізника, водія мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких вони виконують вантажні перевезення. А передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ відповідальність автомобільного перевізника настає за відсутність документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону саме на момент проведення перевірки.

Долучений позивачем до позовної заяви графік змінності водіїв за грудень 2021 року суд до уваги не бере, оскільки судом встановлено, що такий не був пред`явлений посадовим особам Уктрансбезпеки при проведенні перевірки, не був пред`явлений під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та не був долучений позивачем до скарги від 04.02.2022, поданої до Державної служби України з безпеки на транспорті, відтак не спростовує факту допущеного порушення.

Ухвалою суду від 11.01.2023 витребувано у Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області відомості щодо внесення до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу MAN TGA 41.410, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яке належить на праві власності ТОВ ПМК-2017, двох номерів шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , а також наявності у вказаному транспортному засобі тахографу на момент його реєстрації у реєстраційному органі.

Відповідно до наданої інформації Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Волинській області, ТОВ ПМК-2017 25.06.2020 звернулось до центру із заявою №265630224 про проведення операції 403 Перереєстрація транспортного засобу при переобладнанні (зміна кузову (шассі) та двигуна за погодженням, а саме надання дозволу про переобладнання вантажного автомобіля MAN TGA 41.410.

12.03.2020 вказаним центром надано ТОВ ПМК-2017 дозвіл №79 про переобладнання автомобіля марки MAN TGS 18.320, кузов НОМЕР_4 , на автомобіль марки MAN 41.410, кузов НОМЕР_5 .

Водночас із наданих РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області документів про перереєстрацію та переобладнання належного позивачу автомобіля марки MAN, судом не встановлено відомостей про наявність чи відсутність у автомобілі позивача тахографа, як до, так і після його переобладнання.

У відзиві відповідач зазначає, що на момент перевірки транспортний засіб позивача марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 був обладнаний тахографом, що підтверджується листом офіційного дилера MAN в Україні, а пункт 6.3 Положення №340 стосується виключно випадків, коли автомобіль таким пристроєм не обладнаний.

До відзиву відповідачем долучено копію листа ТОВ Трак Сервіс Львів від 21.07.2021 №21-07/21-02, відповідно до якого номери шассі автомобілів MAN НОМЕР_5 та НОМЕР_4 дійсно з заводу виробника обладувались заводськими тахографами.

Суд не бере до уваги вказаний лист ТОВ Трак Сервіс Львів, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що вказане товариство є офіційним представником (дилером) виробника транспортних засобів MAN в Україні.

Зі змісту акту від 17.12.2021 № 310864 судом встановлено, що водій транспортного засобу позивача був ознайомлений із актом, відмовився від його підписання та не зробив жодних зауважень щодо наявності у нього всіх документів, визначених ст. 48 Закону № 2344-ІІІ, в тому числі про наявність графіку змінності водіїв.

Суд зауважує, що підписання та надання пояснень у акті проведення перевірки є можливістю для водія зазначити усі обставини, що були встановлені на момент проведення перевірки із зазначенням тих документів, що були надані водієм у випадку, якщо останній не погоджується з тими фактами, що викладені у акті про ведення перевірки.

У постанові від 01.09.2022 по справі №380/1580/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд зробив висновки, що водій при оформленні результатів перевірки мав можливість зробити зауваження в акті про пред`явлення ним при перевірці необхідних документів, проте цього не зробив.

Зважаючи на викладене у сукупності, суд дійшов висновку про невиконання позивачем вимог, установлених статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт, в частині подання при проведенні перевірки визначених цією статтею документів.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджено здійснення транспортним засобом позивача вантажних перевезень без оформлення необхідних документів, які передбачені законодавством, що є складом правопорушення, за яке абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.01.2022 року №344353.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 04.05.2022, відповідно до ч. 6 ст. 157 КАС України зберігають свою дію до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Відповідно до статті 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову, не передбачено.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ПМК-2017 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 09.03.2023 року.

Суддя Костецький Н.В.