Рішення

від 13.03.2023 по справі 560/8016/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/8016/22

РІШЕННЯ

іменем України

13 березня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи "Замкова виправна колонія (№ 58)" про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної установи "Замкова виправна колонія (№ 58)", в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 17.05.2022 про переведення засудженого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з дільниці ресоціалізації ДУ "ЗВК №58" до дільниці посиленого контролю ДУ "ЗВК №58";

- зобов`язати адміністрацію ДУ "ЗВК №58" перевести засудженого ОСОБА_1 з дільниці посиленого контролю до дільниці ресоціалізації попереднього перебування.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що не погоджується з накладеним на нього дисциплінарним стягненням, оскільки в оскаржуваній постанові відсутні належні докази, які підтверджують факт вчинення дисциплінарного проступку.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві у зв`язку з не усуненням недоліків.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року скасовано. Справу направлено до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше призначеному складу суду від 09.01.2023, головуючим суддею визначено Драновського Я.В..

Ухвалою суду від 12.01.2023 прийнято свого до провадження адміністративну справу №560/8016/22 та відкрито провадження в цій адміністративній справі.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що позивач під час перебування в дільниці ресоціалізації впродовж 2021-2022 років систематично вчиняв порушення вимог кримінально-виконавчого законодавства України. Своєю поведінкою останній негативно впливає на процес виправлення інших засуджених дільниці реоціалізації, потребує проведення соціально-виховної роботи за спеціальною індивідуальною програмою, а тому оскаржувана постанова прийнята правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, де вказує про безпідставність тверджень відповідача, викладених у відзиві. Просить позов задовольнити.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

Позивач відбуває покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк в державній установі "Замкова виправна колонія (№58) з червня 2019 року.

Постановою про переведення засудженого з дільниці ресоціалізації державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" до дільниці посиленого контролю державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" від 17.05.2022, погодженої спостережною комісією при Шепетівській районній державній адміністрації (протокол №13 від 17.05.2022), шляхом зміни структурної дільниці ОСОБА_1 було переведено з дільниці ресоціалізації до дільниці посиленого контролю установи.

Вказане порушення застосоване у зв`язку із тим, що засуджений ОСОБА_1 під час перебування у дільниці ресоціалізації, систематично допускає порушення вимог встановленого режиму відбування покарання, зокрема допустив два порушення вимог режиму відбування покарання, які загрожують безпеці персоналу та інших засуджених. Вказано, що своєю поведінкою засуджений негативно випливає на процес виправлення інших засуджених дільниці ресоцалізації, потребує проведення соціально - виховної роботи за спеціальною індивідуальною програмою.

Вважаючи вказане дисциплінарне стягнення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 1 Кримінально-виконавчого Кодексу України (далі - КВК України) кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

Статтею 5 КВК України визначено, що кримінально-виконавче законодавство, виконання і відбування покарань ґрунтуються на принципах невідворотності виконання і відбування покарань, законності, справедливості, гуманізму, демократизму, рівності засуджених перед законом, поваги до прав і свобод людини, взаємної відповідальності держави і засудженого, диференціації та індивідуалізації виконання покарань, раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом, участі громадськості в передбачених законом випадках у діяльності органів і установ виконання покарань.

Відповідно до частини 1 статті 9 КВК України засуджені зобов`язані, зокрема: виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації; ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених; з`являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації.

Частиною 2 статті 9 КВК України встановлено, що невиконання засудженими своїх обов`язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Статтею 107 КВК України визначено права і обов`язки засуджених до позбавлення волі.

Відповідно до частини 3, частини 4 статті 107 КВК України засуджені зобов`язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами, виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії. Засудженим забороняється, серед іншого, чинити опір законним діям персоналу колонії, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов`язків, підбурювати до цього інших засуджених, вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська.

Наказом Міністерства юстиції від 28.08.2018 №2823/5 затверджені Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (далі - Правила), які регулюють порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі та є обов`язковими для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи.

Пунктом 3 розділу II Правил встановлено, що засуджені зобов`язані, серед іншого: виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань; ввічливо ставитись до адміністрації та персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених.

За змістом пункту 4 розділу II Правил засудженим забороняється чинити опір законним діям персоналу установи виконання покарань, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов`язків, підбурювати до цього інших засуджених, вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська.

Відповідно до частини 1 статті 102 КВК України режим у виправних і виховних колоніях - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов`язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених.

Згідно з статтею 70 КВК України правом застосування заходів заохочення і стягнення, передбачених статтями 67 і 68 цього Кодексу, користуються у повному обсязі начальник виправного центру, а також його прямі начальники. Заходи заохочення і стягнення можуть застосовувати також заступник начальника виправного центру і начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру в межах, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

Статтею 131-1 КВК України визначено поняття дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою. Персонал установи виконання покарань зобов`язаний довести наявність у діях чи бездіяльності особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, усіх ознак дисциплінарного проступку. Відсутність таких ознак виключає застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення.

Відповідно до частини 1 статті 132 КВК України за невиконання покладених обов`язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати; скасування поліпшених умов тримання; поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб; поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб; переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.

Тобто, засудженні повинні неухильно дотримуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань та, у випадку їх порушення, нести за це дисциплінарну відповідальність. При цьому, згідно вищенаведених положень, кожний засуджений повинен бути ознайомлений з розпорядком дня, та має безпосередній доступ до вказаного розпорядку. Порушення встановленого розпорядку дня, а також не дотримання правил перебування в установі виконання покарань, має наслідком притягнення винної особи, за умови доведеності вчення останнім проступку, до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 134 КВК України передбачено, що при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого. За кілька проступків, вчинених одночасно, накладається одне стягнення. Стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила проступок, і не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв`язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку

Згідно з статтею 135 КВК України питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії. До складу дисциплінарної комісії входять начальник установи виконання покарань, його заступники та начальники служб установи, які за своїми функціональними обов`язками безпосередньо спілкуються з особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Очолює дисциплінарну комісію начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов`язки. Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби.

Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов`язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб`єктів надання такої допомоги. Засуджений та/або його представник мають право: отримати інформацію про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у тому числі документи, що стосуються справи, не пізніш як за одну добу до початку засідання дисциплінарної комісії; бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії під час розгляду питання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності; ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та особової справи, робити виписки, знімати копії з них; надавати пояснення, заперечення та заявляти клопотання в усному та письмовому вигляді, надавати докази; подавати клопотання не пізніш як за двадцять чотири години до визначеного часу засідання про залучення до засідання дисциплінарної комісії осіб, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності.

Відповідно до частини 6 статті 135 КВК України матеріали про порушення доповідаються на засіданні дисциплінарної комісії начальником відділення соціально-психологічної служби у присутності особи, яка вчинила порушення, та інших запрошених осіб. Під час засідання дисциплінарної комісії заслуховуються пояснення засудженого та його представника, свідків, інших осіб, залучених відповідно до частини третьої та абзацу сьомого частини п`ятої цієї статті, адміністрації установи виконання покарань, особи, яка ініціювала притягнення до дисциплінарної відповідальності, та осіб, які мають право дорадчого голосу. Рішення про притягнення до відповідальності приймається більшістю голосів членів дисциплінарної комісії.

Згідно з частиною 7 статті 135 КВК України рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, має бути детально вмотивоване та може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, або її представником до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду.

Засудженому протягом трьох робочих днів видається копія рішення про застосування до нього стягнення із зазначенням можливості та порядку його оскарження.

Правом застосовувати в повному обсязі заходи заохочення і стягнення (за винятком переведення до ПКТ (ОК)) до засуджених користується начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов`язки. За порушення порядку відбування покарання у виді арешту до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватися заходи стягнення у виді догани або поміщення в карцер строком до десяти діб. Інші посадові особи установ виконання покарань не мають права застосовувати заходи заохочення і стягнення щодо засуджених. Засуджений може оскаржити накладене на нього стягнення до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду, однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення. Посадова особа, яка наклала стягнення, за наявності для того підстав може його скасувати або замінити іншим - більш м`яким стягненням. Вища посадова особа може скасувати стягнення у разі, якщо посадова особа, яка наклала стягнення, перевищила свої повноваження або стягнення було накладено нею за відсутності порушення з боку засудженого. При накладенні стягнення на засудженого адміністрація установи виконання покарань надає йому змогу повідомити про це близьких родичів, адвоката або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи (пункт 1 Розділу XXI Правил).

Пунктом 2 Розділу XXI Правил встановлено, що застосування начальниками установ виконання покарань заходів стягнення оформлюється постановами про накладення стягнення установи виконання покарань.

Перед накладенням стягнення на засудженого, який відбуває покарання у виправній колонії, дисциплінарною комісією установи вирішується питання про доцільність застосування стягнення у порядку, визначеному статтями 134, 135 КВК України.

Результати розгляду дисциплінарною комісією питання про доцільність застосування стягнення до засудженого оформлюється відповідним письмовим рішенням.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач ознайомлений з вимогами Кримінально-виконавчого кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та нормативно-правових актів, що регламентують порядок та умови відбування покарань засудженими до позбавлення волі (розписка від 05.02.2020).

Суд враховує, що ОСОБА_1 , за час перебування в дільниці ресоціалізації, готовності до самокерованої правослухняної поведінки не проявив, на шлях виправлення ставати не бажає, допускає порушення, що загрожують життю та здоров`ю інших осіб, потребує посиленого контролю з боку адміністрації установи та проведення соціально-виховної роботи за спеціальною індивідуальною програмою, на заходи виховного та профілактичного впливу не реагує.

Вказана поведінка засудженого перешкоджає роботі установи по виправленню засуджених, так як демонструє іншим можливість порушувати режим відбування покарання. Всі проведені профілактичні бесіди та вжиті раніше заходи дисциплінарного впливу виявилися безуспішними, оскільки засуджений і в подальшому відмовляється виконувати їх законні вимоги щодо режиму відбування покарання.

Суд звертає увагу, що згідно з довідкою від 11.05.2022 про заохочення та стягнення засудженого ОСОБА_1 , на останнього починаючи з 2021 року накладено 4 дисциплінарних стягнення, які є непогашеними.

Тобто, позивач порушення встановленого режиму утримання допускає систематично, на заходи виховного та профілактичного впливу не реагує.

Враховуючи вищевикладене, засудженого ОСОБА_1 було переведено до дільниці посиленого контролю за вмотивованою постановою, яка погоджена із спостережною комісією та у відповідності до вимог чинного кримінально-виконавчого законодавства України.

Таким чином, суд дійшов висновку, про правомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді переведення з дільниці ресоціалізації до дільниці посиленого контролю ДУ "Замкова виправна колонія (№58)".

Враховуючи викладене, у задоволенні позов слід відмовити.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Державна установа "Замкова виправна колонія (№ 58)" (вул. Гагаріна, 2, м. Ізяслав, Хмельницька область, 30300 , код ЄДРПОУ - 08564771)

Головуючий суддя Я.В. Драновський