Ухвала

від 07.03.2023 по справі 160/23760/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 березня 2023 року м. Дніпросправа № 160/23760/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дурасової Ю.В.,

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Національної комісії зі стандартів державної мови на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 р. в адміністративній справі № 160/23760/21 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Національної комісії зі стандартів державної мови про визнання протиправним та скасування рішення в частині та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач 09.12.2022 на відділення пошти подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована Третім апеляційним адміністративним судом 29.12.2022 за вх.№90178/22.

У період з 02 по 04 січня 2023 року суддя-доповідач Дурасова Ю.В. перебувала у відпустці.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.01.2023 року витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №160/23760/21 та зобов`язано протягом трьох днів з моменту отримання ухвали направити до суду апеляційної інстанції матеріали цієї адміністративної справи.

20.01.2023 на адресу суду апеляційної інстанції разом із супровідним листом надійшла адміністративна справа №160/23760/21.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання копії ухвали, для надання суду заяви про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

Копію ухвали разом із супровідним листом направлено на адресу апелянта.

22.02.2023, на виконання вказаної ували до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2022 року.

Розглянувши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів апеляційного суду зазначає про наступне.

У заяві про поновлення строку апеляційного оскарження, яка надійшла на виконання ухвали суду від 25.01.2023 року про залишення апеляційної скарги без руху, апелянт вказує, що відповідач звертався з апеляційною скаргою на оскаржене рішення суду першої інстанції з дотриманням процесуального строку, проте на момент подання первинної апеляційної скарги відповідач не мав можливості сплатити судовий збір, у зв`язку з відсутністю фінансування. Ухвалою суду від 21.06.2022 апеляційну скаргу повернуто.

На виконання вимог ухвали суду від 25.01.2023 скаржник вказує, що строк ним пропущений у зв`язку з введенням воєнного стану на території України. Просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити такий строк.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" Суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок зацікавленої особи у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною підставою при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Апеляційний суд зауважує, що Оскаржуване рішення було прийнято Дніпропетровським окружним адміністративним судом 08.02.2022 року. Повний текст судового рішення складено судом першої інстанції 08.02.2022 року.

Таким чином, тридцятиденний строк на оскарження судового рішення, встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України, сплинув 10.03.2022 року.

Разом з тим, апеляційна скарга була подана на відділення пошти 09.12.2022 року, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 295 КАС України.

При цьому на момент подачі вказаної апеляційної скарги оскаржене рішення набрало законної сили, у зв`язку з чим заявник апеляційної скарги має навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Відтак, зазначені відповідачем обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованим та безпідставними, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Посилаючись на обставини введення воєнного стану на території України як на підставу для поновлення строку, заявник як не надає жодних доказів, так і заявник не зазначає, які саме конкретні обставини, введення воєнного стану вплинуло на обов`язок невідкладного подання апеляційної скарги після отримання ним копії ухвали суду про повернення апеляційної скарги.

Отже, колегія суддів приходить висновку, що наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи те, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті апеляційного провадження у справі №160/23760/21 необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 299, 325, 328, 329 КАС України, суд

у х в а л и в:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку, наведені Національної комісії зі стандартів державної мови.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Національної комісії зі стандартів державної мови на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 р. в адміністративній справі № 160/23760/21 відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку, встановленому ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова