Рішення

від 13.03.2023 по справі 180/74/23

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 180/74/23

2/180/172/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Янжули О.С.,

секретар Котова Н.С.,

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в м. Марганець, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в письмовому провадженні, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 13 «Берізка» Марганецькоїміської ради, третя особа: Виконавчий комітет Марганецької міської ради про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом в обґрунтування якого вказала, що з 01.07.2008 року вона була прийнята до Комунального закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 13 «Берізка» Марганецькоїміської ради на посаду помічника вихователя згідно з наказом міського дитячого дошкільного об`єднання від 25.06.2008 року № 56-к. З 01.09.2009 року переведена на посаду вихователя, наказом від 31.08.2009 року №78-к.

15.12.2022 року наказом директора Комунального закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 13 «Берізка» Марганецькоїміської ради від 14.12.2022 № 65-к/тр її було звільнено з займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату та чисельності працівників.

Вважає звільнення незаконним, таким що не відповідає вимогам чинного законодавства з наступних підстав.

06.10.2022 року виконавчим комітетом Марганецької міської ради прийнято рішення 293 «Про внесення змін до штатних розписів закладів освіти територіальної громади».

Відповідно до цього розпорядчого документу «з метою оптимізації діяльності та доцільності утримання закладів освіти, раціонального та ефективного використання наявних ресурсів, забезпечення стійкого функціонування об`єктів освіти в умовах воєнного стану та рівного доступу до якісної освіти» до штатних розписів закладів освіти м.Марганця з 15.12.2022 вносяться зміни, а управління освіти Марганецької міської ради зобов`язують провести по підпорядкованих закладах освіти заходи з вивільнення у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Передумовою для проведення заходів зі зменшення штатної чисельності та штату працюючих повинні бути зміни в організації праці, тобто проведення процедур ліквідації, реорганізації (злиття, приєднання, поділу тощо). На теперішній час цього не відбувається: у закладі збереженні контингент здобувачів освіти і мережа груп, штатна чисельність була приведена у відповідність до вимог типових штатних нормативів закладів освіти, проведена тарифікація працівників на новий навчальний 2022/2023 рік.

При звільненні було порушено вимоги статті 57-1 Закону України «Про освіту», яка визначає для працівників закладів освіти державні гарантії в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану, зокрема: організацію освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників; збереження місця роботи, середнього заробітку.

Управлінням освіти на підставі та на виконання рішення виконкому №293 видано наказ від 07.10.2022 № 152 «Про заходи на виконання рішення виконавчого комітету Марганецької Міської ради від 06.10.2022 року «Про внесення змін до штатних розписів закладів освіти територіальної громади», відповідно до якого адміністрацією закладів освіти до 15 жовтня проведено заходи, передбачені статтею 49-2 КЗпП України, з попередження працівників про наступне вивільнення. При цьому:

У закладі освіти не було передумов для проведення скорочення штату і чисельності, що передбачено ст. 40 КЗпП У країни.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пп. 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Керуючись ст. 49-2 КЗпП. роботодавець наказом по Комунальному закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 13 «Берізка» Марганецькоїміської ради від 12.10.2022 № 49/к/тр повідомив її про можливе наступне вивільнення, вручивши письмове попередження 12.10.2022. Але за законом роботодавець не може обмежуватися лише попередженням про наступне вивільнення, а ще й повинен пропонувати іншу роботу та вжити всіх заходів з метою працевлаштування. В момент отримання нею попередження 12.10.2022 та упродовж 2-х місяців до моменту звільнення 15.12.2022 їй не пропонувалася ні рівноцінна, ні будь-яка інша робота з метою працевлаштування. Таким чином, одна з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату, - обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника, - не дотримана.

Не дотримано вимоги ст. 42 КЗпП України щодо переважного права працівників на залишення на роботі.

Вона має стаж роботи у закладі 14 років.

Також статтею 5 ЗУ №2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» обмежено дію статті 43 КЗпП.

Вона не могла виконувати роботу з об`єктивних причин, викликаних війною. З березня 2022 року перебувала у простої з оплатою праці 2/3 від встановленої заробітної плати. І оплата за час простою була тією мінімальною державною гарантією, яка утримувала її. Вона не має інших фінансових джерел крім заробітної плати, тому сподівалася, що за нею зберігатиметься робоче місце. Вважає, щоповинно бути вирішене питання про виплату їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Оскільки відповідач не дотримав встановлену КЗпП України процедуру попередження і процедуру звільнення та не врахував вимог ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та ЗУ «Про освіту», вважає своє звільнення незаконним та просить суд:

- Скасувати наказ по Комунальному закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 13 «Берізка» Марганецькоїміської ради від 14.12.2022 року № 65/к/тр «Про звільнення».

- Поновити її на посаді вихователя Комунального закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 13 «Берізка» Марганецькоїміської ради з 16.12.2022 року.

- Стягнути з Комунального закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 13 «Берізка» Марганецькоїміської ради на її користь заробітну плату в розмірі середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 16.12.2022 року до дня поновлення на роботі.

19.01.2023 року постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в письмовому провадженні.

09.02.2023 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно якого, відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує наступним: На підставі пункту 10 рішення виконавчого комітету від 06.10.2022 року №292 «Про затвердження мережі та шатних розписів закладів освіти територіальної громади на 2022/2023 навчальний рік» затверджено з 01 вересня 2022 року штатні розписи закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти та інших закладів та структурних підрозділів управління освіти Марганецької міської ради на 2022/2023 навчальний рік та введено їх в дію з 01 вересня 2022 року згідно з додатками 6-10. У додатку 6 до вказаного рішення виконкому зазначено штатний розклад закладів середньої освіти з 1 вересня 2022 року, в тому числі Комунального закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 13 «Берізка» Марганецькоїміської ради, згідно якого всього кількість штатних одиниць становить 31,5, з них вихователя закладу дошкільної освіти 8,75.

Пунктом 1 рішенням виконавчого комітету Марганецької міської ради від 06.10.2022 №293 «Про внесення змін до штатних розписів закладів освіти територіальної громади» були внесені зміни з 15 грудня 2022 року до штатних розписів закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти та інших закладів освіти згідно з додатками 1-4. У додатку 2 до вказаного рішення виконкому зазначено штатний розклад закладів середньої освіти з 15 грудня 2022 року, в тому числі Комунального закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 13 «Берізка» Марганецькоїміської ради, згідно якого всього кількість штатних одиниць становить - 9, з них вихователя закладу дошкільної освіти - не має.

З метою виконання професійних обов`язків працівниками, пов`язані з освітнім процесом за межами робочого приміщення, адміністративної будівлі (дистанційно) з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, враховуючи опитування батьків щодо дистанційного навчання в закладах середньої освіти, пунктом 1 рішення виконавчого комітету Марганецької міської ради від 14 грудня 2022 р. № 371 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Марганецької міської ради від 06 жовтня 2022 р. № 293 «Про внесення змін до штатних розписів закладів освіти територіальної громади» внесено зміни з 15 грудня 2022 року до рішення виконавчого комітету Марганецької міської ради від 06 жовтня 2022 р. № 293 «Про внесення змін до штатних розписів закладів освіти територіальної громади» згідно з додатками 1 - 3. У додатку 2 до вказаного рішення виконкому зазначено штатний розклад закладів середньої освіти з 15 грудня 2022 року, в тому числі Комунального закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 13 «Берізка» Марганецькоїміської ради, згідно якого всього кількість штатних одиниць становить - 14,25 з них вихователя закладу дошкільної освіти 3,50.

Наказом по Комунального закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 13 «Берізка» Марганецькоїміської ради від 12.10.2022 №49-к/тр «Про попередження працівників Марганецької початкової школи про наступне звільнення» було зобов`язано вихователя ОСОБА_2 письмово попередити працівників про наступне звільнення 15.12.2022 у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КзПП України з одночасним інформуванням про вакантні посади (за наявності), в тому числі ОСОБА_1 .

З 15.12.2022 року ОСОБА_1 було звільнено з посади вихователя на підставі наказу директора Комунального закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 13 «Берізка» Марганецькоїміської ради від 14.12.2022р. №65-к/тр на підставі ч.І ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штагу та чисельності працівників. Підставою для винесення відповідного наказу стали рішення виконавчого комітету Марганецької міської ради від 06.10.2022 №293 «Про внесення змін до штатних розписів закладів освіти територіальної громади», наказ управління освіти Марганецької міської ради від 07.10.2022 №152 «Про заходи на виконання рішення виконавчого комітету Марганецької міської ради від 06.10.2022 №293 «Про внесення змін до штатних розписів закладів освіти територіальної громади»; наказ по закладу від 12.10.2022 №49-к/тр «Про попередження працівників Комунального закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 13 «Берізка» Марганецькоїміської ради про наступне звільнення»; письмового повідомлення про звільнення ОСОБА_1 .

Позивач в обґрунтуванні позовних вимог зазначає про незаконність рішення виконавчого комітету Марганецької міської ради від 06.10.2022 №293 «Про внесення змін до штатних розписів закладів освіти територіальної громади». Вважає, що доводи позивача про необґрунтованість та незаконність рішення виконавчого комітету Марганецької міської ради від 06.10.2022 №293 «Про внесення змін до штатних розписів закладів освіти територіальної громади» є безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству України.

Рішення виконавчого комітету Марганецької міської ради від 06.10.2022 №293 «Про внесення змін до штатних розписів закладів освіти територіальної громади» та рішення виконавчого комітету Марганецької міської ради від 14 грудня 2022 р. № 371 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Марганецької міської ради від 06 жовтня 2022 р. № 293 «Про внесення змін до штатних розписів закладів освіти територіальної громади» прийняті в межах повноважень виконавчого комітету Марганецької міської ради, є законними та діючими на теперішній час (не скасовані в установленим законом порядку).

Згідно додатку 1 до вищевказаного рішення у Комунального закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 13 «Берізка» Марганецькоїміської ради було затверджено 3,50 посади вихователя (по зрівнянню у штатному розписі установи, затвердженому станом на 01.09.2022, було посад вихователя 8,75. Таким чином, відбулося скорочення штатних одиниць зазначених посад на підставі ч.1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату та чисельності працівників.

В період з 12.10.2022 року по 15.12.2022 року у відповідача не було жодної вакантної посади.

Крім того,законодавством про працю не встановлено обмежень щодо заборони скорочення працівників комунальних закладів у період воєнного стану, як і оголошення простою є правом, а не обов`язком роботодавця.

Таким чином, у відповідача були всі підстави для звільнення позивача через скорочення штату та чисельності працівників. При цьому відповідачем була дотримана відповідна процедура звільнення.

20.02.2023 року позивач надала до суду відповідь на відзив, згідно якої, просила суд позовні вимоги задовольнити, акцентувала увагу суду на порушенні відповідачем норм діючого законодавства при її звільненні.

10.02.2023 року до суду надійшла заява від Виконавчого комітету Марганецької міської ради, сформована в системі «Електронний суд», про залучення у справу в якості третьої особи на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 13.02.2023 року Виконавчий комітет Марганецької міської ради залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Оскільки представник Виконавчого комітету Марганецької міської ради звернулася до суду через систему «Електронний суд», на її електронну адресу (зазначену у заяві) судом надіслано ухвалу від 13.02.2023 року та сканкопії матеріалів справи, (надано доступ до електронної справи), та визначений строк тривалістю 10 днів для надання пояснень.

Відповідно до довідок про електронну відправку, сформованих відповідальною особою суду, документи (ухвала та сканкопії справи) доставлено до електронної скриньки представника третьої особи 16.02.2023 року.

10.03.2023 року до суду надійшли пояснення від представника третьої особи, згідно яких вона вказує на законність звільнення позивача, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України і якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Відповідно п.2 ч.1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Судом встановлено, що з 01.07.2008 року позивач була прийнята до Комунального закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 13 «Берізка» Марганецькоїміської ради на посаду помічника вихователя згідно з наказом міського дитячого дошкільного об`єднання від 25.06.2008 року № 56-к. З 01.09.2009 року переведена на посаду вихователя, наказом від 31.08.2009 року №78-к.

06.10.2022 року виконавчим комітетом Марганецької міської ради прийнято рішення 293 «Про внесення змін до штатних розписів закладів освіти територіальної громади».

Відповідно до цього розпорядчого документу «з метою оптимізації діяльності та доцільності утримання закладів освіти, раціонального та ефективного використання наявних ресурсів, забезпечення стійкого функціонування об`єктів освіти в умовах воєнного стану та рівного доступу до якісної освіти» до штатних розписів закладів освіти м.Марганця з 15.12.2022 вносяться зміни, а управління освіти Марганецької міської ради зобов`язують провести по підпорядкованих закладах освіти заходи з вивільнення у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Управлінням освіти на підставі та на виконання рішення виконкому №293 видано наказ від 07.10.2022 № 152 «Про заходи на виконання рішення виконавчого комітету Марганецької Міської ради від 06.10.2022 року «Про внесення змін до штатних розписів закладів освіти територіальної громади», відповідно до якого адміністрацією закладів освіти до 15 жовтня проведено заходи, передбачені статтею 49-2 КЗпП України, з попередження працівників про наступне вивільнення.

12 жовтня 2022 року позивача було повідомлено про вивільнення із займаної посади з 15.12.2022 року.

В момент отримання позивачем попередження 12.10.2022 та упродовж 2-х місяців до моменту звільнення 15.12.2022 року позивачу не пропонувалася ні рівноцінна, ні будь-яка інша робота з метою працевлаштування.

15.12.2022 року наказом директора Комунального закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 13 «Берізка» Марганецькоїміської ради від 14.12.2022 № 65-к/тр позивача було звільнено з посади вихователя на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату та чисельності працівників.

Оцінюючи законність звільнення ОСОБА_1 , надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Судом встановлено, що 12.10.2022 року позивача було повідомлено провивільненняіз займаної посади з 15.12.2022 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Процедура вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України регламентована положеннями частини другої статті 40, статей 42, 49-2 цього Кодексу, що містять юридичні гарантії забезпечення прав працівників від незаконного звільнення та сприяння у збереженні роботи.

Так, частиною другою статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 49-2 цього ж Кодексу про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Вимогами частини 3 статті 49-2 КЗпП України встановлено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїмрозсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Положеннями частини 1 статті 42 КЗпП України регламентовано, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Частиною 2 статті 42 КЗпП України, визначено працівників, яким надається перевага в залишенні на роботі при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 11 березня 2020 року у справі №813/1220/16, від 09 липня 2020 року у справі № 809/2894/13-a, наголошував на тому, що однією з правових гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. При цьому, власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Натомість, матеріали справи свідчать, що Управлінням освіти на підставі та на виконання рішення виконкому №293 видано наказ від 07.10.2022 № 152 «Про заходи на виконання рішення виконавчого комітету Марганецької Міської ради від 06.10.2022 року «Про внесення змін до штатних розписів закладів освіти територіальної громади», відповідно до якого адміністрацією закладів освіти до 15 жовтня проведено заходи, передбачені статтею 49-2 КЗпП України, з попередження працівників про наступне вивільнення.

Роботодавець повідомив позивача про вивільнення за два місяці до запланованої датиу зв`язку зі змінами у штатному розписі структурних підрозділів відділу освіти, що тягне за собою скорочення чисельності та штату працівників, але не вжито жодних заходів щодо його працевлаштування.

Крім того, відповідачем не дотримано вимоги ст. 42 КЗпП України щодо переважного права працівників на залишення на роботі.

Згідно п.3 ч.2 ст.42 КЗпП України при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

Відповідачем не враховано тривалий безперервний стаж роботи позивача в даному закладі освіти, що підтверджується записом у трудовій книжці, і складає 14 років.

Також судом встановлено, що звільнення працівників освіти носить масовий характер, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем дотримано вимог статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», згідно якої власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Стаття 43 КЗпП України передбачає порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Згідно ч.2 ст. 5 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2352-IX від 01.07.2022) у період дії воєнного стану нормистатті 43Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 до профспілкових органів не обиралася, тобто членом профспілок не являється, отже розірвання з нею трудового договору з ініціативи роботодавця у період дії воєнного стану взагалі не допускається.

Отже за результатами розгляду справи, судом встановлено, що відповідачем при звільненні позивача із займаної посади не дотримано вимог процедури звільнення, передбачених ч2 ст.40, ст.42, ч.3 ст. 49-2 КЗпП України, а також у період дії воєнного стану здійснено розірвання трудового договору з особою, яка не була обрана до профспілкових органів, що прямо заборонено ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2352-IX від 01.07.2022).

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Суд вважає що позов є обґрунтованим та позивач підлягає поновленню на роботі.

Посилання позивача на те, що рішення виконавчого комітету Марганецької міської ради від 06.10.2022 №293 «Про внесення змін до штатних розписів закладів освіти територіальної громади» та рішення виконавчого комітету Марганецької міської ради від 14 грудня 2022 р. № 371 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Марганецької міської ради від 06 жовтня 2022 р. № 293 «Про внесення змін до штатних розписів закладів освіти територіальної громади» не відповідають Типовим штатним нормативам, суд не бере до уваги.

При вирішенні даного трудового спору, суд не надає оцінку вказаним рішенням, оскільки визнання їх законності не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. На даний час вказані рішення є діючими (не скасовані в установленим законом порядку).

Також суд акцентує увагу відповідача на тому, що позивачем в прохальній частині позову не ставиться питання про визнання вказаних рішень незаконними чи їх скасування, тобто в даній ситуації предметом є трудовий спір, а саме скасування наказу про звільнення.

Посилання представника відповідача на скорочення вказаної посади суд не бере до уваги, оскільки у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису - ввести скорочену посаду, що є належним виконанням з його боку рішення суду про поновлення працівника на роботі (постанова Верховного Суду від 23.06.2022 р. у справі №761/43507/19).

У постанові Верховного Суду від 21.03.2018 р. (справа №243/2748/16) зазначено, що питання запровадження до штатного розпису будь-якої посади, укладання договорів про повну матеріальну відповідальність та передача працівнику під звіт матеріальних цінностей належать до внутрішньогосподарської діяльності організації чи установи, входить у компетенцію такої організації й згідно чинного законодавства не можуть вирішуватися судом. Таким чином, покладання на роботодавця обов`язку повторно проходити процедуру внесення змін та затвердження нового штатного розпису зі скороченням відповідної посади законодавством не передбачено.

Згідно із п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08.02.1995р. (з подальшими змінами і доповненнями), нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд виходить з того, що такий заробіток підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за період з дня звільнення (16.12.2022 р.) і по день ухвалення судового рішення.

Частина 2 ст. 235 КЗпП України передбачає, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Отже, з огляду на положення процесуального закону та враховуючи вимоги трудового законодавства, слід дійти висновку, що суд, у випадку поновлення на роботі працівника, самостійно, в силу вимог закону, має обрахувати середній заробіток за час вимушеного прогулу визначивши період стягнення з дня звільнення по день ухвалення судового рішення про поновлення на роботі.

При цьому, необхідно зазначити, що визначення саме такого періоду не може вважатись виходом за межі позовних вимог відповідно до положень процесуального закону, оскільки нормами трудового законодавства урегульовано, що середній заробіток повинен бути виплачений за весь час вимушеного прогулу, тобто з дня незаконного звільнення по день поновлення на роботі, який, в даному випадку, є днем ухвалення відповідного судового рішення.

Таким чином, період вимушеного прогулу, з урахуванням встановленого вище, слід визначити з 16.12.2022 р. (день звільнення) по 13.03.2023 р. (день ухвалення рішення судом про поновлення на роботі).

Відповідно до положень п.п. 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: з) вимушеного прогулу. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Отже, для розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу у даній конкретній ситуації має застосовуватись розмір доходу за жовтень-листопад 2022 року, тобто за два місяці, що передують події звільнення у грудні 2022 року.

Згідно довідки середньоденна заробітна плата позивача складає 311 гривень 63 копійки.

Згідно абз. 3 п. 2, п. 8 вказаного Порядку середній заробіток за час вимушеного прогулу розраховується шляхом множення середньоденної заробітної плати на кількість робочих днів у періоді вимушеного прогулу, а середньоденна заробітна плата визначається шляхом діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

У період вимушеного прогулу включаються робочі дні з 16 грудня 2022 р. по 13 березня 2023 р.

Кількість робочих днів становить: у грудні 2022 року - 11 робочих днів, у січні 2023 року - 22 робочих дні, у лютому 2023 року - 20 робочих днів, у березні 2023 року- 9 робочих днів.

Загальна кількість робочих днів становить 62 дні.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу (без урахування податків і зборів) становить 19 321,06 грн. (311,63 грн. х 62 робочих дні).

Згідно приписів п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Враховуючи викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню та з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу (без урахування податків і зборів), що становить за період з 16 грудня 2022 р. по 13 березня 2023 року в розмірі 19 321,06 грн.

Судове рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць - підлягає негайному виконанню (п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України).

При розгляді питання про поновлення строку звернення до суду, як такого, що пропущений з поважних причин, ініційованого позивачем, суд зазначає наступне: Наказ про звільнення позивачем отримано 15 грудня 2022 року, тобто останнім днем подання позовної заяви є 15 січня 2022 року, оскільки зазначений день припав на вихідний, то позов подано до суду на наступний, після вихідного, робочий день, що відповідає нормам ст..241-1 КЗпП України при обчисленні строків. Тобто строк звернення до суду з даною позовною заявою позивачем не пропущено.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за дві позовні вимоги (поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) у розмірі 1073, 60 грн. за кожну вимогу окремо.

На підставі викладеного, керуючись ст.43 Конституції України,ст.ст.2,4,12,13,76,81,141,247,258,259,263-265, п.2 ч.1 ст. 274, 352,354,430 ЦПК України, ст.ст.40,42,49-2, 241-1 КЗпП України, ст.5 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 13 «Берізка» Марганецькоїміської ради, третя особа: Виконавчий комітет Марганецької міської ради про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -задовольнити у повному обсязі.

Наказ Комунального закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 13 «Берізка» Марганецькоїміської ради від 14.12.2022 року № 65-к/тр «Про звільнення ОСОБА_1 » - скасувати.

Поновити ОСОБА_1 на посаді вихователя Комунального закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 13 «Берізка» Марганецькоїміської ради з 16.12.2022 року.

Стягнути з Комунального закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 13 «Берізка» Марганецькоїміської ради (ЄДРПОУ 36658171), місце знаходження вул. Садова, 13, м. Марганець, Дніпропетровська область на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 ), проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , заробітну плату в розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16.12.2022 року до дня поновлення на роботі 13.03.2023 року, у розмірі 19321 (дев`ятнадцять тисяч триста двадцять одну) гривню 06 копійок, з відрахуванням всіх податків і зборів згідно діючого законодавства.

Стягнути з Комунального закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 13 «Берізка» Марганецькоїміської ради (ЄДРПОУ 36658171), місце знаходження вул. Садова, 13, м. Марганець, Дніпропетровська область на користь держави судовий збір у розмірі 2147 гривень 20 копійок.

Рішення в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць, у сумі 6855 гривень 86 копійок, підлягає до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене доДніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення судуякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлений 13 березня 2023 року.

Суддя: О. С. Янжула